“Сором вам і ганьба”. Як промови Зеленського дають йому підтримку Заходу

Вдала адаптація

Виступи Зеленського, що стартували в британському парламенті, мають єдину невідкладну мету — заручитися міжнародною підтримкою. І для цього український президент вдається до спеціально підготовлених меседжів.

Від падіння Берлінської стіни до терактів 11 вересня у Нью-Йорку й Вашингтоні — Зеленський згадує про епічні події і травми інших народів.

У Парижі він виголосив національний девіз “свобода, рівність, братерство”. У Японії згадав про ядерну катастрофу.

Це — невитончені дипломатичні посилання. І вони не повинні такими бути. Вони діють глибше, на рівні інстинктів.

Зеленський майже відразу переходить до суті питання. За хвилину чи дві після початку свого виступу в Лондоні він порівняв 13 днів війни в Україні з битвою за Англію — найбільшою авіаційною битвою британців у Другій світовій війні.

Почавши з Шекспіра (”Бути чи не бути”), він перейшов до Черчилля. Зеленський не назвав ім'я британського лідера, але тонко адаптував культову промову Черчилля від 4 червня 1940 року так, щоб вона відповідала географії України.

“Ми боротимемося в лісах, у полях, на узбережжях, у містах і селах, на вулицях”, — сказав він.

Поступово звернення Зеленського до західних країн набувають більш різких нот. Він не боїться дорікати й лаяти Захід за те, що той, на його думку, недостатньо підтримує Україну.

Сила сорому

“У кожній своїй промові він каже: що ви за люди? — аналізує риторику українського лідера Номі Клер Лазар з Оттавського університету. — Що ви за нація? Якщо ви схибите перед цим викликом, то ганьба вам і сором”.

У промові перед Конгресом США, де було багато посилань на Перл-Харбор, Мартіна Лютера Кінга і Рашмор, Зеленський вдавався до виразів, які важко назвати дипломатичними.

“Ми просимо про відповідь, — благав він. — Про відповідь на терор. Хіба це надто велике прохання?”