Сейчас основной риск попадания COVID-19 и штамма “Дельта” идет с территории РФ — главсанврач

- Як в Україні дотримуються карантинних обмежень? Де краще де гірше?

— Коли ми говоримо про карантинні обмеження, то треба мати на увазі, що йдеться про комплекс заходів, які не можуть існувати поодинці і повинні застосовуватись на всіх рівнях. Карантинні обмеження — це спільна відповідальність. Міністерство охорони здоров'я регламентує або ініціює певну регламентацію цього комплексу. Місцева влада має застосовувати адекватні заходи для того, аби всі дотримувалися карантинних обмежень. Контролюючі органи мають виконувати свою функцію. Від злагодженості роботи всіх цих складових залежатиме, наскільки ефективно буде зменшуватись захворюваність.

Основний принцип будь-яких карантинних обмежень зводиться до того, що ми намагаємося утримати людей від численних соціальних контактів. Йдеться про відвідування найбільш ризикованих з епідеміологічної точки зору місць: ресторанів, закладів громадського харчування, масових заходів тощо. Якщо ми подивимося на світову практику, то побачимо, що зараз в усьому світі спостерігається так званий “синдром втоми від карантину та COVID-19”. Люди розуміють, що COVID-19 не тимчасове явище, і починають дедалі гірше дотримуватися карантину, який встановлюють уряди їх держав. Це загальносвітовий тренд проти якого зараз немає конкретного рецепту. По суті це просто стиль поведінки, який показує, що люди втомились, тож визначати, де більш жорсткі обмеження, не варто. Але дотримання карантинних обмежень можна оцінювати за рівнем захворюваності, зайнятістю ліжок. Коли в області не дотримуються карантинних обмежень, ці показники зростатимуть. Таким чином, ті області, де найменше дотримуються карантинних обмежень, першими заходять в “червону” зону. Цієї осені це Херсонська область або східні області, які першими зайшли в “червону” зону.

- Але навесні в Херсонській області захворюваність була найнижчою, а смертельні випадки — поодинокими. Чому зараз така різниця?

— Осіння хвиля дещо відрізняється від весняної, зокрема й тим, що навесні хвиля йшла із західних областей і пересувалася до центру, лише за залишковим принципом охоплюючи схід. А зараз хвиля йде зі сходу і півдня на центр.

- Чому так?

— Ми бачимо, що зараз основний ризик занесення коронавірусної хвороби й штаму “Дельта” йде з території РФ, тому що Росія набагато раніше зафіксувала в себе великий спалах захворюваності. Водночас, штам “Дельта” вже зареєстровано в усіх українських регіонах, а більшість нових випадків спричинена саме ним.

- Зараз норма про самоізоляцію для тих, хто повертається з РФ працює?

— Працює. І найпевніше саме за рахунок впровадження такої норми нам вдалося відтягнути початок піку захворюваності порівняно з європейським піком, який відбувся раніше, ніж у нас. Зміст цієї норми полягає в тому, що будь-яка особа, котра перебувала на території РФ впродовж семи днів підлягає обов'язковій самоізоляції, яка контролюється через додаток “Вдома”, причому ізоляцію неможливо припинити достроково, навіть якщо ця особа здасть хоч 10 ПЛР-тестів. Але треба мати на увазі й таке: якщо ми подивимось на кількість ковідних ліжок, які використовуються на сході та півдні, то побачимо, що там додається набагато більше ліжок. Це пов’язано з тим, що зазначені регіони не були повністю залучені у весняну хвилю, а тому навесні ліжковий фонд там не був мобілізований у повному обсязі.

- А що відбувається в Чернівецькій області, яка “палала” і навесні, й зараз?

— Наразі в Чернівецькій області працює одна з найкращих систем епіднагляду, там доволі потужна мережа Центру контролю профілактики хвороб і його відокремлених підрозділів. Це єдиний регіон, де діють майже всі пілотні проекти по системі реагування й готовності. Натепер область перебуває на “помаранчевому” рівні епіднебезпеки й за час цієї хвилі не заходила до “червоної” зони. Крім того, можна сказати, що в Чернівецькій області насправді відбувається повноцінне відстеження лікарями-епідеміологами контактів. Коли в інших областях ми фіксуємо 5-6 тис випадків інфікування впродовж доби й лікарі-епідеміологи вже не встигають обдзвонити або зібрати аналізи, то в Чернівецькій області є навіть власна інформаційна система, яка підтримується ВООЗ і дозволяє в напівавтоматичному режимі фіксувати всі контакти людини, у якої виявили COVID-19 та запроваджувати додаткові заходи. В Чернівецькій області коефіцієнт виявлення або ефективність роботи протиепідемічної служби набагато вищі, тож там виявляють і мають виявляти усі 100% випадків, навіть коли вони безсимптомні.

- А це якось впливає на заповненість ліжок та завантаженість лікарень?

— Ми не бачимо там якихось особливостей з точки зору навантаження на систему охорони здоров'я. Радше ми маємо справу з тим, що в Чернівецькій області краще працює система виявлення і там виявляють багато випадків з легким перебігом коронавірусної хвороби, а це не завжди відбувається на території всіх інших областей.

- Такий досвід розповсюджуватиметься по країні?

— Так. 2 серпня була видана окрема постанова головного державного санітарного лікаря про затвердження порядку проведення епідрозслідування й контактних з рекомендаціями щодо того, як відстежувати й організовувати самоізоляцію, як забезпечувати медичний супровід тих осіб, котрі контактували з підтвердженими випадками. Це досвід саме Чернівецької області, поширений вказаною постановою з початку серпня на територію всіх інших областей.

- Ви сказали що ми поступово заходимо в карантин, але ж є регіони, які вже починають виходити, тобто ми десь виходимо, а деякі області тільки заходять. Такий дисбаланс — це нормально?

— Зростання захворюваності не виникає одночасно по всій території країни, а відбувається відповідно до певної географії. В рамках цієї хвилі зростання йшло зі східних та південних областей до центру країни та західних областей. Тому, звісно, певна частина регіонів, яка зазнає пікових навантажень, поступово виходитиме з “червоної” зони, а інші регіони будуть заходити. Ця географічна міграція вірусу — абсолютно адекватний процес, він очікуваний і не залежить від недопрацювання або неналежного виконання карантинних обмежень. Ми вже бачимо, що Луганська та Львівська області потенційно можуть вийти з “червоної” зони. Будемо дивитися на інші області.

Однак тут є певні ризики: коли ми скасовуємо “червону” зону, то розраховуємо, що частина обмежень, які стримували вірус, має залишитися. Натомість відразу після скасування карантинних обмежень в регіонах там починаються концерти й масові заходи, а це все знову може загнати їх в “червону” зону. Для нас дуже важливо, аби вихід з “червоної” зони не призвів до відсутності контролю на рівні області. Якщо контроль буде втрачено, то область через декілька тижнів знову зайде в “червону” зону. Ми бачимо що “червоних” областях в середньому минає близько двох тижнів, поки в них стабілізується епідситуація, й ще один додатковий тиждень, за який досягаються показники для виходу з “помаранчевої” зони. Але є області, які доволі довго перебувають в “червоній” зоні. Це пов’язано з тим що вони не можуть виконати індикатори адаптивного карантину.

- Наприклад, які?

— Коли ми кажемо про індикатори, які дозволяють оцінювати інтенсивність епідпроцесу, то це або рівень завантаженості закладів охорони здоров'я, але цей показник може бути пов’язаний з тим, що в цих регіонах взагалі невелика кількість закладів охорони здоров'я, або з тим, що області не можуть наростити обсяги з тестування.

- Чому тестування залишається проблемою, адже пандемії вже більше року?

— Тут насправді є декілька проблем. По-перше тестування забезпечується не лише державою, цей процес складається з суми тестів, які роблять приватний, комунальний та державний сектори.

- Яка частка кожного сектору?

— Сектор держави, яким опікується МОЗ, зараз робить трохи більше 60% загальної кількості ПЛР-тестів. Це переважно ті тести, які виконуються для безкоштовної діагностики у випадку підозри на COVID-19 , або при госпіталізації. Ще близько 25% робиться приватним сектором: це тести, які роблять люди, що повернулися з-за кордону, котрі хочуть самостійно приймати рішення щодо свого здоров'я і користуються здебільшого приватною медициною. Ще близько 9% припадає на комунальні заклади охорони здоров'я.

Якщо ж ми подивимося на таку ж розбивку за швидкими тестами на антиген, то побачимо, що держава робить лише 3% загального обсягу, центри контролю профілактики хвороб і комунальні заклади — 65%, приватні — близько 30%. По суті вся система має бути збалансована і це є зоною відповідальності місцевої влади, наскільки вона забезпечить на території області універсальний доступ до послуг.

Державні лабораторні центри або центри контролю та профілактики хвороб здатні робити майже 50-60 тис. досліджень на добу. Вони роблять це на безкоштовній основі, ми всіляко стимулюємо те, щоб усі зразки максимально швидко направлялися в центри контролю та профілактики хвороб. У підсумку якщо в попередні хвилі ми спостерігали черги за результатами, то зараз ця черга мінімізована, вона становить близько 1-1,5 тис. зразків, які дороблюються наступної доби, видача результатів відбувається майже день в день. Але на рівні закладів охорони здоров'я ПЛР-лабораторії функціонують не завжди ефективно, інколи їм не вистачає фінансування, інколи вони не можуть знайти медпрацівників, або закінчується розхідний матеріал, тому що не завжди добре працює система планування закупівель на місцевому рівні. Враховуючи такі збої, МОЗ оперативно приймає рішення про додаткові субвенції, аби поліпшити тестування на рівні областей. Остання така субвенція в розмірі близько 68 млн грн спрямовувалась на рівні областей на закупівлю швидких тестів на визначення антигену й закупівлю пробірок для збору матеріалу.

Ми як МОЗ на рівні кожної області забезпечили тримісячний запас тест-систем. Якщо в нас будуть пікові навантаження, то лабораторія зможе працювати 1,5-2 місяці без затримки при пікових навантаженнях. Аби розвантажити області, в нас створено чотири хаби, які доволі швидко можуть провести велику кількість досліджень. Це хаби в Тернопільській, Одеській областях, в Києві та Харкові. Вони оснащені сучасним обладнанням яке дозволяє максимально швидко робити велику кількість досліджень. Йдеться про те, що коли в якомусь із центрів контролю й профілактики хвороб накопичуватимуться залишки, вони будуть перерозподілені в інший хаб.

- Яку роль відіграє приватна медицина в цій великій боротьбі за діагностику?

— На неї зараз припадає близько 25% від усього обсягу тестування.

- Але до створення хабів їх не залучають?

— На початку епідемії приватний сектор запропонував механізм створення хабів, але реалізували його ми на рівні держави. Ми порахували, де у нас які потужності й дійшли висновку, що найбільш ефективними точками для створення хабів будуть Київ, Тернопіль, Харків та Одеса. За останні декілька місяців завершилися роботи із запуску хабів — вони знаходяться у сфері управління МОЗу й від літа вже працюють.

Приватний сектор пропонував аналогічну модель: щоб хаби створювалися на рівні приватних закладів охорони здоров’я або на рівні приватних лабораторій, і щоб держава постійно закуповувала в них певні послуги. Але ми вирішили піти більш сталим шляхом, тому що не хочемо в питаннях епідемічної безпеки залежати від приватного сектору, бо розуміємо що в деяких моментах такі хаби є елементом реагування держави на надзвичайні ситуації. Тут постійно залежати від “доброї волі” приватного сектору ми не хочемо.

- Скільки було інвестовано у створення цих хабів?

— Основний донор в цьому проекті — ВООЗ, яка допомагає дооснащувати лабораторні центри та лабораторні підрозділи на рівні областей. Основну закупівлю й постачання проводили в партнерстві з ЦДЗ. Окремо ми не рахували, бо це була частина великої закупівлі й постачання лабораторного обладнання.

- Минулого року був проект із залучення державними медичними закладами приватних лабораторій для проведення тестів, коли в них забракне лабораторних потужностей. Щодо цього проекту були різні очікування. Так, приватники сподівалися на відкриті тендери з бюджетних закупівель послуги тестування. Однак МОЗ заявив, що не хоче закуповувати послугу, а натомість закуповуватиме за спрощеною процедурою лише лабораторний етап, коли забракне потужностей. Чим цей проект завершився і як ви його оцінюєте?

— Тут є декілька коментарів. Передусім, в умовах надзвичайної ситуації спрощення механізму закупівлі просто необхідне, відтак було обґрунтовано відповідне рішення. Якщо ж подивимось на ефективність або результативність такого “пілоту”, то в ситуації, коли лабораторія неспроможна зробити певну кількість досліджень, це рішення дозволяло її розвантажувати шляхом закупівлі певної частини послуги тестування в сторонньої організації, наприклад, у комунального або приватного закладу.

Цей пілот показав, що таке державно-приватне партнерство можливе. Лабораторії тоді не допускали перевантаження чи зриву процесу тестування, або тривалої затримки видачі результатів тестування. Якщо ж якісь керівники зловживали такими механізмами, то це питання до правоохоронних органів, і ми тут надаватимемо максимум інформації, аби розслідування було ефективним. Але загалом такий механізм доволі непоганий, в умовах реагування він дозволяє швидко розвантажити лабораторію.

- Цей механізм зараз вже не використовується?

— Зараз не використовується, оскільки потреба в ньому відпала. Лабораторні потужності зросли в рази і в нас є власні хаби, які можуть зробити тести в період пікових навантажень.

- Повернімося знову до карантинних обмежень і тестування. Чи в усіх областях, де виявляють багато випадків захворювання, ситуація потребує запровадження “червоної” зони?

— Серед показників адаптивного карантину є так званий коефіцієнт виявлення випадків COVID-19, або коефіцієнт позитивності тестів. Він ключовий для нас, бо показує рівень активності епідпроцесу в області. В середньому ми рекомендуємо від 4% до 20%.

- Тобто 4% позитивних тестів від всієї кількості зроблених?

— Так. Якщо цей показник нижчий 4%, то це по суті “зелена” зона для всієї країни й можна вважати, що інфекції немає. Якщо показник перевищує 20%, то це вже підстава для запровадження “червоної” зони. Ми бачимо певний зв'язок між позитивністю тестів та рівнем госпіталізації: спершу зростає позитивність тестів, тобто інфекція починає активно циркулювати, а після цього через декілька тижнів зростає госпіталізація. Коли госпіталізація зросла, зростає кількість ліжок з киснем. Ми розуміємо, що можна тестувати лише симптомних хворих, тоді позитивність буде високою. Або ж можна тестувати людей, які не хворі, тоді позитивність буде низькою. Аби не було маніпуляцій з цим показником, ми використовуємо ще показник з охоплення тестуванням — це середня кількість тестів, яку має виконувати лабораторія або область на рівні всіх своїх ОТГ. Ці показники зіставляються, щоб не було махінацій зі штучним заниженням або завищенням. Тож, дійсно, кореляція є. Якщо інфекція циркулює, показник однозначно перевищить 20%, ліжка будуть завантажені. Станом на зараз в нас найбільші показники з позитивності й тестування в Сумській, Миколаївській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. Це фактично ті області де доволі активно триває епідемічний процес.

- Тема підроблених COVID-сертифікатів та контролю за дотриманням карантинних обмежень. Яка тут ситуація по країні?

— В цьому напрямку ми тісно співпрацюємо з Національною поліцією, Держпродспоживслужбою та місцевою владою. Упродовж першого-другого тижня погіршення епідемічної ситуації ми провели загальноукраїнську нараду з усіма їх територіальними підрозділами і з керівниками Центрів контролю та профілактики хвороб. Результатом цієї наради стала модель, за якої формуються обласні команди з трьох фахівців. До їх складу входять лікарі-епідеміологи, які розуміють, які об'єкти треба інспектувати, Держпродспоживслужба, яка має на це повноваження, оскільки вона відповідає за контроль за дотриманням санітарного законодавства, а також працівники Нацполу, які мають повноваження щодо перевірки сертифікатів відповідно до постанови №1236. Працівники Нацполіції мають право доступу до інформації, яка стосується перевірки вакцинації або негативного сертифікату. Такі повноваження були дані кільком органам: Нацполу, Нацгвардії і Державній прикордонній службі. Це ті служби, які мають доступ до інформації і які уповноважені перевіряти сертифікати. Завдяки поєднанню таких ресурсів на рівні кожної області зараз функціонують кілька таких команд або мобільних формувань, які почали системну роботу по контролю.

- Тобто з перевірками мають ходити три людини? Я особисто бачила, як поліцейський сам зайшов до кафе и перевірив у відвідувачів сертифікати. Це порушення з його боку?

— Інколи працюють разом, інколи окремо — єдиної норми, що членів бригади має бути троє, немає. Кожна з цих трьох структур може працювати окремо за винятком Центру контролю профілактики хвороб, який не має інспекційної функції, тому окрему інспекцію може провести або Нацпол, або працівники Держпродспоживслужби, які мають повноваження на це. Працівники Нацполу дійсно уповноважені на те, щоб перевіряти сертифікати і дотримання умов самоізоляції.

- Як боротися з фальшивими сертифікатами і чи варто? Може насправді це тільки українська проблема?

— Проблема не лише українська, адже підробні сертифікати виявляють у всьому світі. Я б розділив їх на два типи: тих, до яких дотичні медпрацівники, і ті, до яких медики не мають відношення, наприклад сертифікати, які просто хтось малює в інтернеті.

В Україні більшість підроблених документів про щеплення — це просто фальшивки, їх виявляють там, де не задіяні медики. У 2021 році вже відкрито 1290 кримінальних проваджень щодо усіх злочинів, які пов'язані з підробленими результатами ПЛР-тестів, довідок, сертифікатів або міжнародних свідоцтв про вакцинацію. Певна кількість таких справ відкрита і за випадками, де задіяні медики, які за плату або інші бенефіти вносять неправдиві дані в електронну систему охорони здоров'я про те, наприклад, що людина ніби пройшла ПЛР-тестування і їй видали негативний результат, тоді як насправді такого тесту не було.

Наразі велика кількість кримінальних проваджень вже завершена, провина доведена і матеріали йдуть до суду.

- Коли будуть перші судові засідання, перші вироки?

— Ці рішення вже є — щодо деяких лікарів та нелегальних приватних структур. Це постійний процес, і щоб його врегулювати зараз, держава застосовує кілька механізмів. Перший — діджиталізація всіх процесів, адже що більше паперу між лікарем і пацієнтом, то більше можливості для шахрайства або для того, щоб видати нелегітимну довідку. Тому майже всі сертифікати, які зараз видаються, ми намагаємося перевести в цифровий формат. Лише для тих людей, які принципово не хочуть встановлювати застосунок “Дія” чи з якихось причин не можуть це зробити, передбачена можливість отримати паперовий документ.

По-друге, ми посилюємо кримінальну відповідальність за підробку таких документів. Відповідальність сьогодні покладається не лише на людину, яка придбала фейкову довідку, а й на лікаря, який вносить неправдиві дані до електронної системи охорони здоров'я. Ми також пропонували поширити цю норму не лише на COVID-19, а й на підробки у будь-якій вакцинації, а також на рішення комісії МСЕК, де є дані про інвалідність.

Третій напрямок, який ми вивчаємо, — окремі зони на території країни, де фіксується аномальна кількість вакцин, тобто де повідомляють про великі списання і кількість щеплень. Зазвичай це фейкові щеплення.

- В яких областях така аномальна активність?

— Вона фіксується по всій території України. Таку інформацію ми одразу ж передаємо до правоохоронних органів, а вони вже розслідують кожен конкретний випадок. Але до того, як передати інформацію правоохоронцям, ми маємо переконатися, що це не технічна помилка, тож з нашого боку застосовуються додаткові методи контролю.

Можна сказати, що ми зараз фокусуємося переважно на цифровізації всіх процесів, але якщо бачимо чи отримуємо від правоохоронних органів інформацію про підтверджений факт правопорушення, приймаємо управлінські рішення щодо керівників закладів охорони здоров'я і вносимо подання або про звільнення, або про притягнення до кримінальної відповідальності.

- Вже когось звільнили?

— Йдеться не про звільнення, а про відсторонення на час слідства. МОЗ не може ухвалювати рішення про звільнення керівників медзакладів, але ми ініціюємо відсторонення таких очільників на рівні місцевої влади.

- А що робити з тими випадками, коли в пункті щеплення люди платять медсестрі 2000 грн за внесення фейкового запису в e-health без проведення вакцинації? Як боротися з цим?

— Такі випадки є, і з цим доволі важко працювати, тому що доводиться мати справу з неетичною поведінкою. Але такі випадки все одно з часом набувають розголосу. Наприклад, людина з такою фейковою вакциною потрапляє до лікарні, де й з’ясовується, чи вона вакцинована, чи ні. Зараз на рівні МОЗу формується окрема робоча група, яка буде розслідувати смертельні випадки від COVID-19 серед пацієнтів, у яких є повний курс вакцинації. Зазвичай людина, яка потрапляє до лікарні, рано чи пізно зізнається, чи справжня у неї була вакцинація.

- Щодо цих лікарів ведуть розслідування?

— Так. Буває, що пацієнт звертається до пунктів щеплення з проханням його вакцинувати, але повідомляє, що при цьому в нього вже є відповідний запис в електронній системі охорони здоров'я, тобто він раніше отримав фейкову вакцинацію. У цьому випадку щеплення, згідно з інструкцією, він може отримати лише тоді, як дасть відповідні свідчення органам Нацполіції. Але, принаймні, збір інформації про лікарів, які це роблять, ведеться, і кожного дня є нові випадки або вже завершених справ, або нові факти.

- З чим ви пов'язуєте той факт, що, як повідомив міністр Ляшко, понад 600 тис. українців зробили лише першу дозу, а другу — ні?

— Тут слід зазначити про декілька важливих факторів. Передусім, у нас доволі гнучкі терміни між введенням першої і другої дози. Це слід розуміти, тому що ми дійсно вважаємо, що вакцина CoronaVac рекомендована мінімум із двотижневим інтервалом, однак за інструкцією він може складати від до 14 до 28 днів. Вакцина “Астразенека” рекомендована з інтервалом у чотири тижні, тоді як за інструкцією — від чотирьох до 12 тижнів. Тому люди, звертаючись за вакцинацією, можуть обирати будь-який інтервал за бажанням.

Стримувати громадян від отримання другої дози може й те, що у “помаранчевих” зонах є низка закладів, де дозволяють використовувати так звані “жовті” сертифікати, які можна отримати після першої дози. Тобто люди вважають, що сертифікат їм потрібен не для захисту від вірусу, а щоб користуватися закладами громадського харчування, тому не спішать робити друге щеплення, вважаючи, що область не зайде в “червону” зону.

І, напевно, ще один фактор — те, що зараз дійсно зросли показники щеплень, і медичні працівники не встигають обдзвонювати людей, запрошуючи їх другу дозу. Коли на рівні пункту щеплення приходить 500-600 людей, то за одну добу обдзвонити таку кількість дуже складно. Тому зараз до цього процесу підключилися обласні гарячі телефонні лінії, реєстратури в закладах охорони здоров'я.

Коли ми порахували мінімально можливі інтервали між введенням двох доз, вийшло дійсно близько 600 тис. українців, які ще не зробили друге щеплення. А якщо говорити про тих, хто дійсно не зробив другу дозу у визначені інструкцією терміни, то таких близько 150 тисяч чоловік.

- Коли в застосунку “Дія” з'являться довідки про одужання?

— Вони вже там запрацювали. Треба пробувати генерувати їх. Наразі згенеровано понад 100 тисяч таких сертифікатів.

- Як це зробити?

— Щоби згенерувати цю довідку в застосунку, інформація про хворобу має бути занесена до електронної системи охорони здоров'я. Тобто сертифікат неможливо згенерувати для людей, які просто чимось перехворіли в домашніх умовах і не зверталися до лікаря. Лікар має встановити діагноз. Це головна вимога до генерації сертифікату.

Ще один момент — такий сертифікат не можна отримати раніше 14-го дня після дати встановлення діагнозу. До цього терміну людина не може вважатися такою, що вже одужала.

- Сертифікат про одужання дає такі ж права, як сертифікат про вакцинацію?

— Так. Він є підставою для поїздок між регіонами у громадському транспорті і відвідування громадських закладів. Тобто дає ті ж можливості, що й документ про отримання повного курсу щеплення.

- Що з утилізацією вакцин? Фейсбучні експерти пишуть, що МОЗ має утилізувати близько 600 тис. доз вакцин. Скільки їх утилізують?

— Насправді, коли ми кажемо про утилізацію вакцини, то маємо розуміти, що це таке. Порядок утилізації вакцин передбачений окремим наказом МОЗу від 2015 року, це специфічна процедура. Йдеться про ті вакцини, які неможливо використати через те, що закінчився термін придатності, або через виявлену неналежну їхню якість, чи були порушені умови зберігання. Порядок передбачає, що власник вакцини фіксує тип порушення, отримує дозвіл на утилізацію, і вакцину передають спеціальній організації, яка має ліцензію на утилізацію. Зараз в Україні немає вакцини, придбаної за бюджетні кошти, яку б ми мали утилізували. Вакцини, закуплені за кошти бюджету, можуть бути утилізовані лише у випадку, якщо повністю не використаний багатодозовий флакон. Наприклад, у “Пфайзера” 6-тидозний флакон, і якщо з нього вакцинували менше людей, лишаються невикористані дози. Але це звичайні витрати.

- Скільки людей приблизно вакцинують з одного флакону? Який реальний коефіцієнт розливу?

— Ми дозволили певні граничні норми розливу, аби люди не залежали від кількості доз у флаконі. Бо людей, які прийшли на щеплення, повинні провакцинувати, їх не мають відправляти додому, і якщо є залишок у флаконі, треба дощеплювати всіх бажаючих. Важлива людина, а не кількість доз у флаконі. Бо є випадки, коли на процедуру записана певна кількість людей, але хтось не прийшов, або виявилось, що в нього температура і його не можна зараз вакцинувати. Тобто відбуваються збої у плануванні і під кінець дня нестиковка.

Утилізації ж буде підлягати лише вакцина “Астразенека”, яка мала термін придатності до кінця жовтня. Це була гуманітарна допомога.

- Цю вакцину вже вилучили з обороту?

— Вилучили. Першим етапом утилізації йде рішення про припинення її використання, а вже після цього проводять перерахунок на рівні кожного пункту щеплення. Відтак вакцину звозять до складів, звозять до національного складу, тоді оформляють договір на утилізацію, і лише після того передають профільній організації, яка має відповідну ліцензію.

- Скільки приблизно доз буде утилізовано?

— Трохи понад 400 тисяч. Регіони вже підрахували ці залишки. Це вакцина, отримана в рамках гуманітарної допомоги. Її отримувачем був Центр громадського здоров'я.

- Чому її не встигли використати?

— Важко сказати. Мені здається, що доволі сильний вплив на це мали певні антивакцинальні настрої і міфи про певний відсоток тромбозів, погану переносимість, про її неефективність тощо. Траплялося, що люди приходили в пункт щеплень і просили все що завгодно, тільки не “Астразенеку”. Навіть попри те, що багато вакцинованих людей отримали саме цей препарат, і жодних нарікань не мають.

- Що буде на Новий рік? Всі курорти відкриють?

— Судячи з тенденцій та прогнозів, кінець грудня буде насправді епідемічно більш спокійним, ніж початок листопада. Ми бачимо, що області, які знаходяться в “червоній” зоні, будуть з неї виходити. Певні “червоні” зони залишаться, але це точно не буде погіршення епідситауції.

- Ви говорили, що зараз епідемія йде зі сходу на захід, то до Нового року вона підійде до західних регіонів, де розташовані курорти?

— До Нового року хвиля вже має вийти за територію України. За тими прогнозами, які ми використовуємо, показники захворюваності та госпіталізації припадають на середину листопада. Ми зараз майже перейшли пік показників. Навіть додавання кількох областей до “червого” рівня не буде впливати на загальноукраїнську статистику, зважаючи, що великі регіони повертатимуться в “помаранчеву” або навіть “жовту” зону.

Щодо курортів. Згідно з постановою №1236, яка регулює карантинні обмеження, у нас в “червоній” зоні заборонена робота підйомників, але до вакцинованих ця заборона не застосовується.

Ми вже почали говорити з зимовими курортами про режим — яким чином тут забезпечити дотримання вимог протиепідемічного законодавства.

Спільна позиція полягає в тому, що забезпечити контроль за сертифікатами про вакцинацію або ПЛР-тестами на підйомниках складно, тому курорти пропонують певну верифікацію на пункті в’їзду, наприклад на вході в готель або на пункті прокату спортивного спорядження. Там турист буде верифікуватися, показувати свої документи про ПЛР-тест або сертифікат, йому на спортивний одяг наклеюють спеціальну наліпку, яка матиме індивідуальний номер і за якою людину можна буде ідентифікувати у випадку спеціальної перевірки. Крім того, буде створена спеціальна база цих номерів.

Зараз опрацьовується механізм для того, щоби не створювалися черги. Він має бути зручним не лише для туристів, а й для тих, хто перевіряє, зокрема для Нацполу.

Пропрацьовуються також інші пропозиції, але зараз йдеться про те, щоб зимові курорти були безпечними і щоб для вакцинованих людей там не було жодних організаційних чи логістичних перешкод.

- Курорти не побоюються, що відпочиваючі скаржитимуться, що перевірки порушують їхні громадянські права і будуть позиватися?

— Тут має бути спільна відповідальність. Курорти також мають запровадити максимально лояльні і адекватні умови для відпочиваючих. Кожному хочеться, щоб це був відпочинок, а не чергова зустріч з хворобою. Тому я сподіваюся, що курорти також застосовуватимуть якісь інструменти впливу на тих, хто не хоче пред’являти сертифікати. Гадаю, що для таких людей є напівлегальні курорти, якими вони, напевно, і користуватимуться.

Анна ЛЕВЧЕНКО