Самого перемир’я недостатньо для перегляду санкцій проти Росії

Санкції ЄС проти Росії за її агресію проти України можуть бути скасовані лише після виконання усіх пунктів мирної Мінської угоди, а лише самого припинення вогню недостатньо для цього. Це був головний зовнішньополітичний сигнал, який був надісланий із Києва під час візиту прем’єра головуючого в Євросоюзі Люксембургу Ксав’єра Беттеля. А президент Порошенко закликав Європу до пильності і збереження єдності в питанні санкцій. Оглядачі між тим закликають Київ із великою увагою ставитись до усіх членів ЄС, не дивлячись на розмір території чи чисельність населення, бо в ЄС рішення — в тому числі й щодо санкцій — ухвалюють консенсусом.

У другому півріччі цього року невелика за територією, але гучна за офіційною назвою країна — Велике Герцогство Люксембург — головує в ЄС. І експерти закликають Київ приділяти увагу всім без винятку країнам ЄС, не дивлячись на розмір — адже в ЄС не важливих немає, рішення ухвалюються консенсусом і кожен має право вето.

Включно і в питанні санкцій ЄС проти Росії!

Прем’єр-міністр Люксембургу Ксавьє Беттель у Києві наголосив, що на тлі припинення вогню на сході України — наразі може й не варто говорити про нові санкції, але й послабляти діючі теж не треба.

“Можливо, наразі не варто говорити про нові санкції, але 28 країн-членів ЄС мають єдине бачення — якщо Мінські угоди не будуть виконуватись, то з’являться нові санкції. Не можна говорити про санкції лише у прив’язці до одного пункту мінських домовленостей. Потрібно втілювати всі пункти домовленостей. І якщо виконується лише один пункт — ми не можемо зняти санкції”, — сказав Беттель на спільній прес-конференції з українським президентом.

“Припинення вогню — це лише одна складова Мінських угод… Якщо рухатимемось у правильному напрямку, то, можливо, говорити про нові санкції не буде потреби... А нинішні санкції є результатом (всестороннього) розгляду ситуації”, — додав прем’єр Люксембургу.

На Донбасі від початку вересня встановився режим припинення вогню і зупинилися обстріли українських позицій підтримуваними Росією сепаратистами. Дехто — як от президент Франції Франсуа Олланд та його попередник Ніколя Саркозі — раніше вже висловлювались в тому дусі, що, мовляв, треба ЄС якось було б “винагородити” Росію за це.

Президент Петро Порошенко, заявивши, що санкції проти Росії є інструментом звільнення України від окупації, закликав ЄС до пильності — щоб нинішнє затишшя на фронтах, яке триває вже майже два місяці — не здалося комусь повним виконанням Мінська.

“Санкції є інструментом для звільнення нашої країни від окупації... Цілі Росії — заговорити процес через припинення вогню і послабити або скасувати санкції”, — сказав Порошенко на зустрічі з прем’єром Люксембургу.

В інтерв’ю Радіо Свобода провідний експерт Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол заявила, що погоджується з таким підходом, адже ЄС наполягає на виконані Мінська-2 в цілому, а не лише першого пункту про припинення вогню.

“Це абсолютно правильний підхід. Було повторено вже безліч разів, що для того, аби санкції були зняті, має бути втілений Мінськ-2. Нині Мінська угода не втілена, навіть наполовину не втілена! Тому наразі не має бути навіть найменшої пропозиції щодо зняття санкцій”, — каже Аманда Пол.

“Мене не дивує така постановка питання, бо не лише прем’єр Люксембургу, але й європейські очільники заявляли що питання санкцій буде переглядатися тільки за умов повного виконання мінських домовленостей з боку Росії. Адже перемир’я — це лише перший пункт із багатьох!” — сказав Радіо Свобода український експерт-міжнародник Олександр Сушко.

Прем’єр Беттель сказав також у Києві, що наразі “мир занадто крихкий” на Сході України і тому важко передбачити, яким буде рішення ЄС 31 грудня цього року щодо санкцій, коли формально завершиться дія Мінських мирних угод.

Важливі всі!

Експерти, коментуючи візит глави уряду головуючого в ЄС Люксембургу, закликають Київ і надалі приділяти увагу всім без винятку країнам-членам ЄС. Нехай навіть Люксембург не розташований поруч із Україною, нехай він, можливо, не дуже великого розміру... Але, як показує навіть процес ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС, важливо працювати з усіма 28 державами-членами ЄС.

“В ЄС є своя культура ухвалення рішень, яка не передбачає поділу на “важливих” і “не важливих”. Безумовно, вага кожної країни в певних інституціях може відрізнятися. І Люксембург, звичайно, не має такої ваги, як, скажімо, Німеччина. Але в той же час дуже багато принципових рішень в ЄС приймаються консенсусом”, — каже Сушко.

“І тому вага голосу кожної країни — навіть найменшої — може бути принциповою. Зокрема й питання санкцій вирішується консенсусом”, — додає експерт.

Амада Пол із Брюсселя теж погоджується з тим, що в ЄС “другорядних” чи “менших” немає.

“Я думаю, що всі країни-члени ЄС є важливими. І це не дивлячись на їхній розмір, всі вони мають право вето. І як ми знаємо з минулого, були випадки коли дуже маленькі за територією країни використовували своє право вето, — каже Пол. — Тому не можна говорити, що якщо хтось має невелику територію, то він неважливий. Це не правда, це не так в ЄС!”

Ростислав ХОТИН