Зростання акцій американської технологічної компанії Nvidia б'є світові рекорди. На торгах 22 лютого їхня ціна підскочила відразу на 16,4%, і відповідний приріст ринкової вартості у 277 мільярдів доларів став найзначнішим одноденним збільшенням за всю історію Уолл-стріт.
Внаслідок зростання вартості акцій Nvidia, яка є найбільшим виробником мікрочіпів у галузі штучного інтелекту, її капіталізація склала 1,96 трильйона доларів, що вивело її за цим показником на третє місце у світі після таких гігантів як Microsoft (3,06 трильйона доларів) та Apple (2,85 трильйона доларів), залишивши позаду не менш відомі компанії Amazon і Alphabet (володіє універсальним пошуковиком Google).
Приводом для такого стрімкого зростання стали дані опублікованого напередодні фінансового звіту Nvidia, які перевершили навіть найоптимістичніші очікування.
Потрібно сказати, що акції Nvidia зростали і раніше. Тільки з початку року, тобто, якщо рахувати до суперчетверга 22 лютого, за неповних два місяці вони стали дорожчими на 58%, а за останні п'ять років зростання склало 1200%!
Високі технології: наступна версія
У чому секрет такого значного і, взагалі-то, феноменального результату компанії?
Для початку розберемося, що собою, в принципі, являє Nvidia.
Компанія була створена в 1993 році, її співзасновниками виступили комп'ютерний інженер і підприємець китайського (тайванського) походження Дженсен Хуанг і два американські інженери-електронники Кріс Малаховскі і Кертіс Прем, при цьому Хуанг став головою компанії, а його партнери обійняли провідні менеджерські посади. Спочатку це був класичний стартап з первісним капіталом у 40 тисяч доларів, який поповнив численні ряди собі подібних на території Кремнієвої долини, що вже заявила про себе.
До речі, назва компанії походить від латинського слова invidia, що в перекладі означає “заздрість” (як у воду дивилися). При цьому початкові літери nv є скороченням від словосполучення next version (”наступна версія”), що також, як показав досвід, характеризує стиль роботи компанії.
Nvidia вдалося практично відразу знайти для себе вдалу нішу у вигляді розробки (спочатку навіть без власного виробництва) графічних процесорів, що було пов'язано з відеоіграми з тривимірною графікою, які у той час набирали популярність.
Важливо відзначити, що до початку 2000-х років більшість виробників графічних прискорювачів вийшли з цього бізнесу, і це значною мірою допомогло Nvidia.
Проте звичайно головні причини успіху компанії в іншому. Nvidia в 2010-і роки здійснила диверсифікацію бізнесу і по-великому вклалася у сферу високопродуктивних обчислень і софт для безпілотних автомобілів. Грубо кажучи, йдеться про штучний інтелект (ШІ), який, як тепер уже стало зрозуміло всім, може кардинально змінити наше життя буквально у всіх сферах (на рівні геополітики зараз переважає думка про те, що та країна, яка отримає відчутну перевагу в області ШІ автоматично стане глобальним лідером, причому з великим відривом від своїх найближчих конкурентів).
На сьогодні науково-виробничі результати Nvidia не менш вражаючі, ніж фінансові (хоча правильніше було б говорити про те, що успішна виробнича діяльність компанії, поряд з грамотними менеджерськими рішеннями, зумовила її фінансовий успіх). За останні десять років продуктивність чіпів Nvidia для вирішення завдань у галузі штучного інтелекту збільшилася у 1000 разів. В результаті зараз Nvidia контролює приблизно 80% світового ринку високопродуктивних чіпів штучного інтелекту, які вона постачає, зокрема, таким технологічним гігантам як Amazon, Microsoft і Meta (володіє соціальною мережею Facebook). А час очікування поставки її новітнього графічного процесора H100 може становити від кількох місяців до року.
Прискорення та уповільнення
Керівники Nvidia повністю усвідомлюють свій успіх. При цьому вони, на відміну від багатьох своїх колег по цеху, пов'язують його, перш за все, не з маркетинговими та менеджерськими рішеннями, а з інженерно-технічними, залишаючись, по суті, тими самими вченими-експериментаторами, які ще 30 років тому, коли задумували свій бізнес, були певні, що справжній прорив у комп'ютерній сфері можливий завдяки прискоренню обчислень.
Однак зростання рідко буває постійним, і прискорення (яке, як було сказано вище, є головним елементом продуктів Nvidia) може змінитись уповільненням.
Одним словом, розслаблятися засновникам Nvidia не варто. Тим більше, що з'являються поки що неявні, але дедалі помітніші негативні сигнали.
Так, у лютому цього року термін очікування постачання H100 знизився до 3-4 місяців, хоча ще в грудні минулого року він міг бути і понад півроку. Це означає, що ринок більш-менш наситився. Є, щоправда, один нюанс, який також вплинув на цю ситуацію — у 2024 році на ринку має з'явитися ще більш потужний прискорювач від Nvidia — H200, у зв'язку з чим потенційні покупці вже націлилися на нього, а тому зменшили обсяги замовлень H100. З іншого боку, H200 — це, поки що, “кіт у мішку”, і незрозуміло, чи буде він мати такий самий попит, як і його попередник.
При цьому є ще один, набагато більш тривожний сигнал. Схоже, що співробітники Nvidia справді розслабилися та вирішили спочивати на лаврах. І це стосується, в першу чергу, не керівників компанії, які якраз розуміють всю небезпеку такого стану речей, а рядових працівників — інженерів, розробників, програмістів. Воно і зрозуміло — як і в більшості великих компаній співробітники, крім зарплати, отримують доходи від корпоративних акцій, а у Nvidia, в силу феноменального зростання їхньої вартості, доходи просто колосальні. Це дозволяє багатьом працівникам, особливо з числа “ветеранів”, жити, як то кажуть, на відсотки, не особливо стараючись на робочому місці.
Проблему посилює ще й те, що Nvidia на сьогодні є фактичним монополістом у галузі виробництва чіпів ШІ, а монополізм, як відомо, вбиває конкуренцію, що, зрештою, негативно позначається на якості. При цьому можна не сумніватися, що конкуренти не сплять, і їхні розробки чіпів у галузі штучного інтелекту вже найближчим часом можуть почати витісняти на ринку продукцію від Nvidia.
Наприкінці минулого року Дженсен Хуанг провів загальні збори колективу, на яких дав зрозуміти, що працювати доведеться всім, незважаючи на колишні заслуги. Чи справила враження ця цілком прозора загроза, поки незрозуміло, але, очевидно, ми про це дізнаємось, дивлячись на майбутні результати Nvidia.
Але, як кажуть, не Nvidia єдиною. Останнім часом на світових фондових ринках спостерігається ралі акцій інших компаній у галузі hi-tech. А це означає, що світ зробив ставку на розвиток високих технологій, у тому числі, ясна річ, ШІ.
“Сармат” без ракет
Однак це торжество розуму торкнеться не всіх. Можна з упевненістю говорити про те, що поза цим процесом залишиться обкладена з усіх боків санкціями Росія.
Звичайно російський диктатор Володимир Путін дуже багато говорить про розвиток штучного інтелекту в РФ, але він взагалі багато про що говорить. Так, під час послання Федеральним Зборам, 29 лютого, він наобіцяв підвідомчому населенню плюшок на загальну суму в 130 мільярдів доларів, яких у країни-агресора, звичайно ж, немає, але, навіть якби такі гроші в російській скарбниці були, Кремль направив би їх на війну.
Що ж, у сучасній Росії зараз справи погані і з природним інтелектом, тож не дивно, що і зі штучним не особливо складається. Навіть у такій значимій для Кремля сфері як ВПК, якщо не враховувати “залізо”, більшість деталей і, особливо, “розумної” начинки — виключно західного виробництва. Незважаючи на санкції, високотехнологічне оснащення для озброєнь продовжує проникати до РФ через підставні фірми та треті країни. Але цей потік все одно скорочується, а тому ворожа “оборонка” має великі проблеми із забезпеченням фронту високоточною зброєю.
Характерний приклад — новітній ракетний комплекс “Сармат”, який, як заявив у своєму посланні до Федеральних Зборів Путін, вже поставляється в російські війська. Але, як з'ясувалося — і про це російський диктатор, звичайно ж, нічого не сказав, у РФ виникли серйозні проблеми з виробництвом ракет до “Сармату” — через дефіцит зарубіжних компонентів електроніки, які складають у таких ракетах (та й не тільки в них) абсолютну більшість. Незважаючи на те, що ракетний комплекс справді вже став на бойове чергування, ракет для нього сьогодні настільки мало, що поки що це лише чиста профанація та спроба, вкотре вже, залякати “західних партнерів”, як свого часу це робилося за допомогою мультиків з “надзвуковою” ракетою, що атакує США.
“Газпром” без клієнтів
Довгі роки путінському режиму було не до таких “дрібниць” як високі технології. Росія успішно продавала свої вуглеводні, і це приносило їй (а, точніше, вузькому колу осіб з найближчого оточення Путіна) величезні доходи, при цьому “Газпром” став для Кремля справжнісінькою зброєю у досягненні геополітичних цілей, перш за все, на європейському континенті.
Але сьогодні вже очевидно, що як зброя “Газпром” став абсолютно неефективним. Його прибутки катастрофічно падають, а незабаром цей державний монстр зазнає збитків, які, за деякими оцінками, можуть становити до 2025 року близько 1 трильйона рублів (скільки це буде на той час у перерахунку на долари, зараз сказати неможливо).
Однак успіху можуть досягати не лише технологічні, а й сировинні компанії — якщо до справи підходити з інтелектом, хоч із штучним, хоч із природним. Візьмемо, наприклад, національну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco, вартість якої сьогодні оцінюється майже в 2 трильйони доларів (для порівняння “Газпром” зараз коштує трохи більше 40 мільярдів доларів, хоча 2008 року його капіталізація становила 365 мільярдів доларів, і його голова Олексій Міллер прогнозував, що менш ніж за десять років вона доросте до 1 трильйона доларів).
Saudi Aramco вже кілька років розміщує свої акції невеликими пакетами по 1-2%, залучаючи таким чином десятки мільярдів доларів, які вона інвестує у різні проекти по всьому світу — від металургії до високих технологій. Більше того, вона створила дочірню структуру Aramco Digital, яка розвиватиме сучасні технології, включаючи цифрові інновації та штучний інтелект.
Ну а “Газпром” все ніяк не газифікує Східний Сибір і Далекий Схід. Та й на зовнішньому ринку для монополіста все має досить похмурий вигляд. Скоротивши постачання газу до Європи до мінімуму, Росія переключилася на Китай, який, однак, не збирається рятувати РФ, що опинилася під санкціями. Піднебесна відмовилася брати участь у фінансуванні будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2” і, мабуть, щоб росіяни не надто важничали, китайці почали демонстративно збільшувати закупівлі газу в Катарі, при цьому підписують з катарцями довгострокові контракти. А це, своєю чергою, змусить російське керівництво йти на подальші цінові поступки.
З нафтою у країни-агресора справи поки що трохи кращі, проте й тут довгострокові перспективи не райдужні. Через побоювання потрапити під вторинні санкції Заходу такі покупці російської нафти як Індія і той же Китай все частіше відмовляються від неї на користь поставок з інших напрямків. І це означає подальше скорочення доходів бюджету РФ. Цілком очевидно, що обіцянки Путіна щодо покращення життя росіян, які він оголосив 29 лютого, не будуть виконані. Але й грошей на зброю в Росії теж дедалі менше. А тому, навіть якщо по всій РФ будуть розгорнуті суперсучасні ракетні комплекси “Сармат” (що, до речі, також проблематично), ракет для них просто не буде, і вони стануть свого роду музейними експонатами.
Віктор АВДЄЄНКО
