Шмыгаль: Власть всегда должна находиться под давлением оппозиции — в этом заключается принцип демократии

Як ви оцінюєте перші результати введення посилених карантинних заходів?

Минулорічний “карантин вихідного дня” показав, що він спрацював як ефективний інструмент. Він дав нам змогу пройти грудень, як найважливіший місяць для економіки. Фактично дав змогу людям в відсвяткувати Новорічні і Різдвяні свята, що теж дуже важливо після важкого року і тих психологічних складнощів, які відчуває все населення світу. Було важливо провести Старий рік, відсвяткувати Новий, і з новим настроєм йти вперед.

Всі ці речі ми пройшли, але ці Новорічні і Різдвяні свята дали новий поштовх захворюваності. Те що ми не відчуваємо його в ці дні, тільки через те, що інкубаційний період триває від 7 до 14 днів. Наразі ми починаємо бачити зростання захворюваності. Зараз ми розриваємо той ланцюжок, який утворився з Нового року до Різдва. Якби ми не зробили цих зимових канікул, то в лютому вийшли би на критичні показники, які б не дали змогу нашій медичній системі справлятися. Але для чого ризикувати життям і здоров’ям людей, якщо ми можемо в цей найбільш неактивний період в році зробити найм’якіший в Європі локдаун, для того, щоб збити хвилю, яка починається, і у лютому не допускати великої кількості захворювань. Крім того, не пізніше лютого ми отримаємо вакцину. Нам було важливо не допустити перевантаження медичної системи до отримання вакцини.

Яким планується підхід до карантинних обмежень після завершення локдауну?

З 8 по 24 січня у нас встановлено так званий “карантин зимових канікул”. Його ключова ціль обмеження мобільності населення. З 25-го ми перейдемо, ймовірно, до помаранчевої зони, яка діяла до запровадження цих правил. 

Тобто підстав для продовження локдауну після 24 січня немає?

Станом на сьогодні, в тій динаміці, ми не бачимо необхідності продовжувати жорсткі заходи довше, ніж 24 січня.

А коли закінчиться поточний карантин?

Поточний карантин запроваджений до кінця лютого. Скорше за все, ми продовжимо його до 31 березня тією ж постановою. Наразі немає підстав скасовувати адаптивний карантин. Хвороба не пропала, Європа палає, ми відкриті до Європи, ми відкриті всередині держави, тому підстав для зняття карантину немає. Непотрібно передчасно тішити себе ілюзіями. Я впевнений, що карантин дуже довго триватиме в цьому році. А от яким саме він буде, це уже інше питання.

Ви уже говорили, що не пізніше лютого ми отримаємо вакцину. Про яку саме вакцину йде мова?

Ми ведемо перемовини з шістьма виробниками вакцини, які сьогодні мають дві стадії клінічних досліджень, проводять третю, реєструються в інших країнах і в Всесвітній організації охорони здоров’я, як офіційна і легалізована вакцина. Практично зі всіма Міністерство охорони здоров’я підписало non-disclosure agreement. Це означає, що ми не маємо права обговорювати публічно ці речі, тому я не можу називати якісь назви чи параметри. Але ми є учасниками всесвітньої ініціативи COVAX, а також зверталися до всіх наших партнерів щодо необхідності поставки перших партій вакцини якомога скорше. Наразі можу стверджувати, що ці перемовини дали всій результат — Україна буде мати вакцину не пізніше лютого. На сьогодні є змога обирати з трьох вакцин, і скорше за все, в перших партіях ми будемо мати якраз три різні вакцини. Всі вони однозначно будуть ліцензовані в Україні, однозначно будуть  схвалені ВООЗ і в інших країнах. Тобто, це будуть вакцини з підтвердженим відсотком ефективності.

Коли в українців буде можливість зробити собі щеплення на комерційній основі?

Як тільки вакцини по пришвидшеній процедурі будуть зареєстровані в Україні, комерційні підприємства негайно отримають змогу завозити ці вакцини в Україну. Далі — це уже питання до таких компаній, вони також ведуть свої перемовини і укладають договори. Я переконаний, що це будуть паралельні процеси з державною вакцинацією.

Чи є уже результати перевірок стосовно підпільної вакцинації від COVID-19?

Правоохоронні органи порушили кримінальне провадження, ведуться відповідні слідчі дії. Окремо мною було дане доручення Міністерству охорони здоров’я і Міністерству внутрішніх справ, на основі якого відбуваються відповідні дії. Підписані всі необхідні документи щодо проведення перевірки вказаного в інформаційних матеріалах підприємства. Але, оскільки мова йде про кримінальне провадження, завчасно оприлюднювати якісь дані не буду.

Ми всі останнім часом спостерігаємо історію довкола Міністерства охорони здоров’я і ДП “Медичні закупівлі”. Чи зробили ви якісь висновки для себе з цієї ситуації?

Я декілька днів тому збирав у себе міністра і керівника ДП “Медичні закупівлі”, ми підбивали підсумки роботи в минулому році. Є зауваження, є аргументи обидвох сторін. Але хочу сказати, що в будь-якому випадку ефективність роботи Міністерства охорони здоров’я підвищилася. А зауваження до ДП полягають в тому, що цілий ряд ліків не був закуплений, зокрема, кардіологічна група, група препаратів по боротьбі з ВІЛ/СНІД. Лише завдяки певним заходам міністерства вдалося забезпечити державу цими ліками. Всі ці зауваження я висловив керівнику “Медичних закупівель”, попросив його бути саме керівником підприємства, а не політиком.

До яких дій схиляється уряд щодо зниження або обмеження зростання тарифів на газ, електроенергію, тепло та воду для побутових споживачів?

У нас вільний ринок газу, зокрема для побутових споживачів, тому ціна формується ринком. Будь-який ринок в будь-якій країні має сезонність: літом газ дешевий, тому що зменшується споживання , а зимою — дорожчає, тому що попит зростає. Ми стоїмо на засадах того, що у нас діє ринок газу, ми не відступимо від цього. Ми не повернемся до механізмів, коли на державну компанію покладався соціальний обов’язок відпускати газ для побутових споживачів за заниженою неринковою ціною і встановлювався державою якийсь тариф. Це було несправедливо і мало високі корупційні ризики.

На жаль, ринок в Україні досить молодий, і не є зовсім збалансованим, є певні перекоси. Зокрема, є великі компанії, які мають монопольне становище в окремих областях. Це регіональні газові компанії, яким належить 88% ринку газопостачання для побутових споживачів. Тому відбувся перекос цін, коли державна компанія НАК “Нафтогаз” продає в одній з областей газ для побутових споживачів в січні по 7 грн 22 коп., а є області, де ціна складає більше 10 грн. Відповідно, якщо зі зростанням ціни газу на біржах, зокрема, на українській, в січні місяці з дуже високими форвардними контрактами на лютий нічого не робити, то ціна для споживачів буде занадто високою. За таку ціну вони не готові платити. Через це, навіть в ринкових механізмах передбачається втручання держави, для того щоб захистити побутового споживача. Звичайно, може бути продукт монетарної субсидії, щоб захистити вразливих споживачів, але це продукт довгий, він потребує часу, реєстрації, визначення правильних параметрів отримувачів. Цей продукт, на жаль, на ринку, в якому є компанії, які мають домінуюче становище, може спрацювати неправильно. Може виникнути ситуація, коли держава субсидією буде оплачувати завищену ціну тому, хто зловживає.

В зв’язку з чим держава прийняла рішення запровадити верхній прайс-кеп. Не регулювання, не ПСО, не встановлення тарифів — держава зафіксувала, що можна торгувати в цих умовах по ціні не вищій за  6,99 грн за куб. м. Якщо ціна на ринках почне падати, то в цих рамках вона може вільно рухатися. Зауважу, що 6,99 грн за куб. м. — це найнижча ціна на українській біржі станом на січень. Ми будемо приймати постанову, в якій зафіксуємо лютий-березень, а в разі необхідності ми це або продовжимо до кінця опалювального сезону чи кінця карантину, або ціни підуть донизу, у зв’язку з сезонним фактором в березні, і державне регулювання на цьому фактично завершиться, ми скасуємо верхній прайс-кеп.

Наскільки вдалими були переговори з МВФ, чи є впевненість в тому, що вдасться переконати наших партнерів, що такі заходи є тимчасовими і необхідними?

Всі ці аргументи були доведені МВФ декілька днів тому в нашій з ними розмові. Крім всього вище перерахованого, хочу звернути увагу, що у нас є дві опції. Зокрема, місячний продукт за замовченням, коли ми не знаємо, яка ціна нас чекатиме в наступному місяці. Цей продукт виявився не дуже зручним для молодого українського ринку, де споживачі звикли до фіксованого тарифу. Тому зараз будемо говорити з МВФ, щоб зробити за замовченням опцію річного продукту. Ці аргументи також сприйняті Фондом. З ними також спілкувався “Нафтогаз” і запевнив, що жодного покладання спеціальних обов’язків не відбувається, і неринкових механізмів ми не використовуємо. Тому, вважаю нашу співпрацю абсолютно конструктивною. Звичайно, вони будуть очікувати виходу кінцевого документу, щоб переконатися, що ми дійсно не вертаємося до тарифного регулювання. Я впевнений, що Місія МВФ завершить свою роботу в Україні і ми будемо рухатися з ними далі так, як і запланували.

Якщо облгаззбути відмовляться постачати по цій ціні, “Нафтогаз” як постачальник останньої надії зможе прийняти таку кількість абонентів? Не виникне ситуація, що люди просто залишаться без газу?

Ні, це неможливо. Ці речі врегульовані законом. “Нафтогаз” готовий до таких ситуацій. Тобто, якщо йде відмова когось постачати по даній ціні, то “Нафтогаз” як постачальник останньої надії по 6,99 грн за куб. м. буде постачати газ людям.

Чи відчуваєте ви тиск з боку деяких депутатів стосовно витрат облгазів? Наскільки  обгрунтовані, з вашої точки зору, акції протесту, які зараз проходять?

Ми розуміємо, що є акції, які виникли спонтанно, а потім їх підхопили певні політичні сили. Ми розуміємо, яка була природа цих протестів, і яке буде їх продовження. Така ситуація склалася через певну несправедливість в тарифі на розподіл газу, який подекуди дуже різниться. Ми розібралися в цій ситуації, провели всі відповідні наради з НКРЕКП, розуміємо, як це врегульовувати на законодавчому рівні. Ми будемо виходити з ініціативою спільно з профільним комітетом для того, щоб врегулювати ці перекоси. На сьогодні середньозважена ціна по Україні 1 грн 11 коп. — це приблизно усереднений показник справедливої вартості розподілу газу в Україні.

В ситуації на енергоринку, не тільки з газом, але й з електроенергією, час від часу виникають дискусії, що у нас на півночі є дешевий ресурс і електроенергії і газу. Яка позиція уряду стосовно того, за яких умов цим ресурсом можна користуватися?

На рівні уряду сьогодні немає дискусії — ні з політичної, ні з економічної точки зору — щодо прямого імпорту російського продукту — електроенергії чи газу. З Білоруссю у нас, на жаль, на законодавчому рівні не прийнятий відповідний закон, який би врегулював всі ці питання. Імпорт електроенергії з Білорусі технічно можливий, ніяких обмежень немає, у нас є відповідний перетин, 900 мВт, і у разі необхідності Україна може імпортувати. Наші електричні мережі доповнюють одна одну, тому ця опція лишається відкритою. Щодо політичної доцільності, то це зовсім інше питання, яке поки що не порушувалось.

Нещодавно почалися розмови про віяльні відключення електроенергії. Наскільки ймовірні такі відключення?

Упевнений, що енергосистема України зниження температури пройде стабільно. Для цього є всі передумови. Єдина складність, яку сьогодні відчуває енергетична система — це низькі залишки вугілля на складах вугільних ТЕС. У зв'язку з цим були проведені наради, прийняті рішення, в разі необхідності відбудеться запуск газомазутних блоків, а також переведення вугільних блоків на спалювання газу. Тобто всі до цього готові. Необхідний додатковий обсяг вугілля імпортується в Україну, в тому числі з Казахстану, і з інших країн. Крім цього, збільшує видобуток вугільна галузь і піднімається вгору необхідний обсяг вугілля.

Єдине, є певна інертність. Коли склади були забиті, вугільні шахти скоротили видобуток, а зараз починають працювати на повну потужність. Але це займе певний час. Зміщення ремонтних програм окремих атомних блоків, плюс похолодання, тобто збільшення попиту на електроенергію — привели до швидкого, несподіваного спрацьовування вугілля на складах. А коли немає на потоці вугілля, то запуск цього процесу займає певний час. Ось і виник такий плюс мінус дво-тритижневий розрив. Але він некритичний. 15 січня “Енергоатом” запустив один зі своїх блоків, далі, буквально на дняхзапускається другий блок. Фактично ці параметри дають нам впевненість в тому, що ми до “віялових відключень”, як до механізму збалансування енергосистеми, вдаватися не повинні, і не будемо. Тому, хочу всіх заспокоїти, що ситуація не є простою, але вона і не є критично складною.

Наразі вирішується питання, кому давати гроші, які “Укренерго” отримало під держгарантії: чи гасити борги “зеленим”, чи давати “Енергоатому”. Яка позиція уряду, стосовно того, кому ви готові допомагати, щоб пройти зимовий сезон.

Щодо “Укренерго” і кредитування під державні гарантії. Дійсно, підписані договори і виділені кошти в сумі 10,3 млрд грн для погашення боргів попередніх періодів. У нас є два напрямки, де є потреба погасити борги минулого і позаминулого років. Це борги перед “Енергоатомом” у зв’язку з покладеними на нього обов’язками із забезпечення населення електроенергією, щоб відпускати людям електроенергію майже по нульовій ціні і тримати тариф 1,68 грн/кВт-г. Відповідно необхідна сума для “Енергоатому” на перший квартал по боргах попередніх періодів складає приблизно складає 7 млрд грн при мінімально необхідних 5 млрд грн для того, щоб вони спокійно проходили перший квартал з виконанням ремонтної програми, з виконанням покладених на них соціальних зобов’язань перед населенням України.

Також у нас є окремий напрямок — це борги перед так званою “зеленою енергетикою”.. Ми хочемо, щоб наша енергетика в перспективі 2050 року все більше і більше була “зелена”, не завдавала шкоди здоров’ю людей і екології країни. Відповідно, там боргів багато, є підписаний меморандум, згідно з яким погашення боргів має скласти приблизно 9 млрд грн перед “зеленою” енергетикою буквально на початку цього року.

У зв’язку з тим, що “Енергоатом” — це атомна і енергетична безпека держави, звичайно, їх треба підтримувати, десь там віддавати певний пріоритет. Звичайно, виконання меморандуму з “зеленими” енергетиками— це також пріоритет, це наш імідж, розвиток енергетичного ринку, довіра інвесторів. Тобто це важливі параметри і там, і там. Через те що з МВФ є домовленість і в бюджеті передбачено можливість випуску так званих “зелених бондів” протягом 2021 року, ми впевнені, що ми зараз почнемо це все оперативно робити

Таким чином, попереднє рішення, яке має приймати ДП “Гарантований покупець”, розділили кошти від бондів 50/50. Виходить трохи більше ніж по 5 млрд грн “Енергоатому” і “зеленим”. Це попереднє рішення, ми маємо час обговорити його і з тими, і з тими учасниками, ще раз провести консультації, як будемо гасити інші борги. Але очевидно це є правильним рішенням, щоб підтримати “Енергоатом”, щоб забезпечити його абсолютно стабільну безперебійну роботу, і в той же час підтримати “зелених”, гарантувавши їм якомога швидше погашенняборгів. Назвемо таке рішення збалансованим, компромісним рішенням розподілу цих кредитних коштів. Звичайно, це відрізняється від тих домовленостей, які були і з банківськими структурами, але ми проводили консультації, і практично всі розуміють важливість такого розподілу. 

 “Енергоатом” отримає постійного керівника?

Стратегія розвитку по “Енергоатому” є. Буквально декілька днів тому ми проводили нараду і презентували її Президенту. Є бачення передати “Енергоатом” під управління Кабінету міністрів, але формування політики і операційна координація роботи в будь-якому випадку буде залишатися за Міністерством енергетики. На меті виконання Указу Президента про передачу “Енергоатома” під управління уряду — подальша корпоратизація цього підприємства, на аналогією з “Нафтогазом”. Необхідно створити правильні умови перетворення його в національну акціонерну компанію, утворення наглядової ради, утворення правління. Все це і є стратегією підвищення ефективності “Енергоатому”. Я хочу наголосити, що перетворення його в державне акціонерне товариство не означає його приватизацію, про це мова взагалі не йде.

Передача вам “Енергоатому” дозволить Міненерго повернути “Укренерго”?

Так, у відповідності до Третього енергопакету ЄС, для уникнення конфлікту інтересів, той, хто управляє операторами і регуляторами, той не може управляти генерацію. Відповідно, можна передати генерацію під Кабмін, і тоді можна зосередити всіх операторів і регуляторів під координацією Міненерго. В такому випадку Міненерго стає формувачем політики, координатором і оператором  енергетичного ринку, галузі, а вже генерація корпоратизована і управляється, як державний бізнес.

Великі запозичення наприкінці минулого року призвели до зростання ставок ОВДП. На цей рік бюджет також передбачає рекордні внутрішні запозичення? Що робитиме уряд, щоб зберегти низькі ставки кредитування?

Наприкінці минулого року ми дійсно зіштовхнулися з дефіцитом ліквідності. Ми вжили заходів, створили графік залучення коштів, кожного дня проводили нараду і координували цю діяльність. Це дало нам змогу виконати абсолютно всі зобов’язання держави. Ми ввійшли з дуже добрим запасом ліквідності в 2021 рік, ми повністю бачимо перший квартал забезпечений і валютою і гривнею на казначейському рахунку. Ми дуже спокійно чекаємо завершення роботи Місії і перемовин з МВФ по траншу. Стосовно міфу, про те, що ставки на ОВДП зросли, хочу сказати, що в передостанній тиждень року ми залучили на одному з аукціонів 51 млрд грн за один день, зокрема і валютні запозичення, і вони були найдешевшими за всю історію валютних міжнародних залучень — 6,2% річних на п’ять років. Тому запевняю вас, що той портфель запозичень, який сьогодні є, який був здійснений на кінець року, він один із найдовших і найдешевших

Що відбувається з накопичувальною пенсійною системою, попри ваші попередні заяви, її так і не вдалося запустити до 2021 року? Який наступний дедлайн?

Ми з Міністерством соціальної політики повністю напрацювали стратегію запровадження накопичувальної пенсійної системи, ми її обговорити і погодили всі нюанси з профільним комітетом Верховної Ради. Наразі це питання перебуває в законодавчій площині. Відповідний проект закону підготовлений, будемо просити парламентарів прийняти його якомога швидше, щоб в цьому році ми цю накопичувальну пенсійну систему запровадили в Україні. Для мене це особистий КРІ, я хочу його досягти. Україна потребує накопичувальної пенсійної системи, я вважаю це одним зі злочинів проти суспільства, проти  держави, що за тридцять років незалежності не було створено  накопичувальну пенсійну систему. Це потрібно виправляти.

Ще одним злочином, на мій погляд, є, відсутність в Україні цивілізованого Фондового ринку. Є презентація, підготовлена Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків спільно з USAID, ЄБРР і Американською торговою палатою. Вони готові виділити фінансування. Там величезний масштаб роботи. Найближчим часом буде підписаний меморандум, після чого почнемо його впроваджувати. Ми хочемо, щоб нормальний Фондовий ринок запрацював через рік . Але там маса законодавчої роботи. Тому, з урахуванням всіх нюансів бюрократії, для повноцінної роботи може знадобитися три роки.

Чи очікувати найближчим часом, наприкінці зими чи початку весни, чергових кадрових перестановок в уряді?

Не думаю, що варто говорити про зміну уряду чи зміни в середині уряду. Звичайно, зміна самого уряду — це прерогатива парламенту і президента. Стосовно заміни членів урядової команди, я завжди кажу про те, що коли проходить час, всі завершають свою каденцію на тій або іншій посаді. Тому коли цей час прийде, ми про це будемо говорити. Сьогодні про таке вести розмову некоректно

Ви готові до можливих атак на уряд з боку опозиції?

Опозиція завжди має завдання боротися за владу. Тому влада завжди знаходиться і має знаходитися під тиском опозиції — в цьому полягає принцип демократії. Звичайно, це не зручно, іноді здається, що це заважає ефективно працювати. Але така політична складова привносить свою еволюційну складову в ефективний рух країни.

Наше інтерв’ю виходить напередодні інавгурації Джо Байдена. Наскільки важлива для України економічна співпраця з США, і що ви очікуєте від наших американських партнерів в майбутньому?

Сполучені Штати Америки — це провідна економіка світу і одна з найбільших демократій. Ми маємо з ними надзвичайно добрі і міцні стосунки не лише в частині роботи з МВФ, але й велика економічна співпраця. США входять в ТОП -7 по товарообігу з Україною. Крім цього це військове співробітництво і співробітництво в сфері реформ. У нас маса проектів донорської допомоги через USAID. Тому без сумніву США — це важливий ТОП-партнер України.