Що означає рекордне підняття облікової ставки НБУ до 25%

Правління Національного банку підвищило облікову ставку одразу до 25% річних з 10%.

Востаннє на такий радикальний крок Нацбанк наважувався в 2015 році — облікова ставка була збільшена з 19,5% до 30%.

Тоді це рішення відбувалося на тлі активних бойових дій на Донбасі, критично низьких резервів НБУ, двозначної інфляції та курсу гривні на чорному ринку під 40 грн/$.

Облікова ставка — це ключовий монетарний інструмент НБУ, за допомогою якого регулятор встановлює вартість грошей для учасників грошово-кредитного ринку.

Від розміру облікової ставки залежать ставки за кредитами рефінансування для банків, дохідність депозитних сертифікатів, у які банки вкладають зібрані через депозити гроші, а також ставки за облігаціями внутрішньої державної позики Мінфіну.

Зміна розміру облікової ставки впливає і на відсотки за депозитами та кредитами. Збільшуючи ставку, НБУ робить гроші більш дорогими, відповідно брати кредити стає менш вигідно, а привабливість депозитів навпаки зростає. Це стимулює населення та бізнес менше купувати і більше заощаджувати.

Таким чином, за допомогою зміни розміру облікової ставки, НБУ впливає на споживчий та інвестиційний попит, а відповідно і інфляцію, адже якщо облікова ставка висока, то і відсотки за кредитами і депозитами також зростають, це стимулює людей та бізнес заощаджувати і менше брати кредитів.

Відповідно зниження облікової ставки робить менш привабливими гривневі депозити і дешевшими кредити. Грошей в економіці стає більше, споживання — зростає, інфляція — пришвидшується.

Чому НБУ так кардинально підняв ставку?

Радикальним збільшенням облікової ставки НБУ намагається стримати знецінення доходів громадян та їх заощаджень, зменшити тиск на валютний ринок і свої резерви, приборкати інфляцію, а також змусити банки кредитувати державу і, відповідно, знизити обсяг емісії гривні, якою наразі частково закривається дефіцит бюджету.

Зокрема НБУ переслідує такі цілі:

— Стримати ріст інфляції, яка у квітні зросла до 16,4% і становила в травні 17%. Реальна ж інфляція вже перевищує 20%. Прогноз НБУ на кінець року — рівень інфляції зберігатиметься понад 20%. Ці показники значно вищі ніж ставки за депозитами (8% за депозит на 12 місяців) і за військовими ОВДП (макс — 11,5% річних), відповідно населення та бізнес не зацікавлені інвестувати гроші у ці інструменти і витрачають їх на споживання товарів та послуг. Збільшення облікової ставки має стимулювати їх до заощаджень та зменшення споживання товарів, в першу чергу імпортних;

— Стерилізувати емісійну гривню, адже для підтримки уряду та фінансування дефіциту бюджету під час війни НБУ уже “надрукував” 120 млрд грн. Збільшення облікової ставки до 25% підняло дохідність за депозитними сертифікатами НБУ до 23%, в результаті це стимулюватиме банки залучати гроші з ринку через депозити, а також свою вільну ліквідність, і вкладати в цей інструмент;

— Знизити тиск на курс через стимулювання банків підвищувати ставки за депозитами, які наразі не покривають рівень інфляції, що, в свою чергу, стимулює населення купувати валюту, а не відкривати депозити чи купувати військові облігації. НБУ відзначає, що через низькі ставки за депозитами посилилися загрози доларизації економіки та ризики для макрофінансової стабільності. Як наслідок, інтервенції Нацбанку з продажу валюти зросли з $2 млрд у середньому за місяць у березні-квітні до $3,4 млрд у травні.

— Змусити Мінфін підтягнути ставки за ОВДП до 23%, або до рівня не нижче ставки депозитних сертифікатів НБУ, щоб таким чином залучити банки до купівлі паперів, а також стимулювати прихід іноземних спекулянтів. Сьогодні ставки за ОВДП значно нижчі за інфляцію (9-12% в залежності в строку обігу), в результаті банки не зацікавлені купувати облігації уряду і НБУ вимушений частково покривати дефіцит за рахунок емісії гривні, купуючи військові облігації. Таким чином гроші банків, на пару з допомогою партнерів, мають стати основними джерелами фінансування дефіциту бюджету, який щомісяця становить $5 млрд;

Тобто НБУ надіється, що після різкого росту облікової ставки, банки також піднімуть ставки за кредитами до 25-30-40%, а за депозитами — до 20%. В таких умовах економіка не буде брати кредити, натомість населення та експортери замість купівлі валюти, в теорії, мають активно заощаджувати через купівлю ОВДП та відкриття депозитів. Вільних грошей в економіці стане менше, споживання товарів буде знижуватися, економіка уповільниться.

Далі банки акумульовані гроші вкладуть в депозитні сертифікати НБУ під 23%, а також інвестують в ОВДП Мінфіну, якщо він підніме ставки до 23-25% і вище. Підняття ставок за ОВДП також має привабити в Україну іноземних інвесторів, які заводитимуть валюту для купівлі облігацій.

Таким чином, населення, бізнес та іноземці будуть кредитувати державу через банки, які купуватимуть ОВДП. Водночас НБУ зменшить темпи емісії гривні.

Цей механізм, за задумом НБУ, має стримувати інфляцію, зменшити тиск на курс, знизити темпи витрачання валютних резервів Нацбанку, а також допомогти, хоча б частково, закривати дефіцит бюджету грошима з економіки.

Юрій ВІННІЧУК