“Росія вже програла газову війну із Заходом”

Росія скоротила постачання газу в Європу: з п’яти газогонів працюють лише два — через Україну та “Турецький потік”. Чим закінчиться енергетична війна Росії з ЄС та як вплине на Україну? Бліц-інтервʼю з президентом Центру глобальних досліджень “Стратегія XXI” Михайлом Гончаром.

Росія рекордно скорочує поставки газу в ЄС. У середині травня російський “Газпром” у понад два рази зменшив транзит газу через Україну. Майже одночасно Росія зупинила постачання газопроводом “Ямал — Європа” через Польщу.

Наприкінці вересня біля острова Борнхольм з невеликою перервою вибухнули три з чотирьох гілок підводних газопроводів у Балтійському морі: двох гілок “Північного потоку — 1” та гілки не запущеного “Північного потоку — 2”. Відновлення роботи “Північного потоку — 1” може зайняти місяці.

Розслідування причин вибухів триває. Ситуація з “Потоками” вписується у військову логіку Росії, каже президент Центру глобальних досліджень “Стратегія XXI” Михайло Гончар. Газовим шантажем Росія намагається примусити ЄС до миру, зняття санкцій та позбавлення України підтримки.

Хто вийде переможцем з газової війни, як зміниться енергетична мапа ЄС і яка роль відведена Україні?

Яка мета Росії, що скоротила постачання газу в ЄС?

Європейський газовий ринок для Росії — театр воєнних дій. Домінує воєнна логіка, яка стала проявлятись у середині 2021 року. Ще тоді Росія почала скорочувати постачання, що призвело до різкого зростання цін.

Комерційно для Росії це теж було вигідно: росіяни постачали менше, а заробляли більше. У 2022 році “Газпром” отримає рекордний виторг — близько $80 млрд, навіть попри суттєве падіння експорту. У 2021 році “Газпром” заробив $55,5 млрд. До цього рекорд був у 2013 році, коли російський газовий монополіст заробив $67,2 млрд. 

З п’яти трубопроводів з Росії до Європи працюють лише два: “Турецький потік” та українська ГТС. І вони теж перебувають у підвішеному стані. Нещодавно ліцензія “Турецького потоку” була відкликана, що ставить під загрозу постачання газу в Сербію та Угорщину. Стосовно транзиту через Україну “Газпром” пригрозив “Нафтогазу” санкціями через новий арбітраж.

Мета — викликати черговий ціновий сплеск на європейському газовому ринку та, як наслідок, соціально-політичні протести в країнах ЄС, відставки урядів, пом’якшення санкцій, ослаблення підтримки України.

Частково ця стратегія працює. В ряді країн проходять протести, вибори виграють праві сили.

В цю воєнну логіку вписується підрив “Північних потоків”?

Так. Звісно, це робив не “Газпром”. Для цього в Росії є спеціальний підрозділ — Головне управління глибоководних досліджень міноборони РФ. Специ цього відомства брали участь у завершальному етапі будівництва “Північного потоку — 2”. Їм не було чого там робити. Чим вони займались насправді, важко сказати, але їхня діяльність викликала багато питань.

Цікаво, що ціни на європейському газовому ринку майже не відреагували на підрив “Потоків”. 

Спочатку було невелике зростання, але потім ринок побачив, що ці потоки не відіграють визначної ролі.

“Потоки” на той момент не працювали. “Північний потік — 2” так і не запустився. “Північний потік — 1” працював на 20% своєї потужності, поки не був повністю зупинений на початку вересня ніби через несправність турбін.

Росія постійно шукає привід, щоб обмежити постачання, подавши все так, аби винною виглядала Європа, санкції.

Поле для маневру їм дають рекордні ціни на газ, які ж вони самі й спровокували.

Завантаження “Північного потоку — 1”

Наскільки зупинка постачання російського газу критична для ЄС? Який дефіцит прогнозується на зиму?

Можливий дефіцит газу спрогнозувати важко, бо ми не знаємо, наскільки холодною буде зима. Перед торішньою зимою ЄС прогнозував дефіцит у 20 млрд кубометрів, Росія казала про 70 млрд кубометрів. Європа пройшла зиму з дефіцитом близько 20 млрд кубометрів. Так, ціни тримались на рекордно високому рівні, але нічого страшного не сталось.

Ринок працює так, що чим більше в Європі зростає ціна, тим більше танкерів зі скрапленим газом направляється з Азії в Європу. Також торік велику роль зіграли США, які своїми поставками скрапленого газу потушили паніку на ринку. Вони поставили відносно небагато, але справили позитивний психологічний ефект.

Якщо Росія напередодні зими повністю зупинить постачання газу в Європу, фатального впливу на ЄС не буде. Ціни зростуть, але без газу Європа не залишиться.

Єдине, що Росія ще може вдіяти, — підірвати, наприклад, підводні газопроводи, які йдуть з Північного моря та Алжиру до Європи. Тоді ЄС буде дуже важко.

Якими будуть підсумку цієї енергетичної війни? 

Росія вже її програла. Проблема в тому, що Кремль поки цього не розуміє. Європейський Союз зараз пришвидшено дерусифікує імпорт енергоресурсів.

Це катастрофа для “Газпрому”. Доля російського газу в європейському імпорті впала до рівня менше 10%, тоді як нещодавно була близько 45%. 

З іншого боку, повалення режиму Путіна і прихід демократичних сил до влади може зупинити процес відмови ЄС від російських енергоресурсів. Утім так, як було раніше, вже не буде. Європа засвоїла урок.  

Доля імпорту російського газу європейськими країнами до війни

Хто може замінити Росію?

Альтернативи російському газу були завжди, але в ЄС, передусім у Німеччині, цього не хотіли бачити. Наприклад, Туркменістан — четверта в світі країна по запасах газу після Росії, Ірану та Катару.

У 2007 році Європейська комісія визнала проєкт будівництва трубопроводу з Туркменістану через Каспійське море і Туреччину до ЄС як пріоритетний, але він так і не був реалізований.

Азербайджан збільшує постачання газу в Європу, втім об’єми невеликі.

Найбільш перспективний напрям — постачання скрапленого газу з Америки, Австралії та Катару. Високі ціни на природний газ дають стимул для збільшення видобутку газу в цих країнах, його скраплення та постачання в ЄС. Тільки Катар реалізує декілька проєктів, які до 2025 року дозволять збільшити виробництво в 1,5 раза.

З іншого боку, ЄС прискорено скорочуватиме споживання викопного палива. 

Зупинка транзиту через Україну — логічне продовження тиску Росії на ЄС. Коли це може статись і які наслідки?

Росія притримує це на зимовий період, щоб створити додаткові складнощі як нам, так і європейцям. Будуть орієнтуватися по ситуації. Можливо, це станеться на початку зими, можливо, в лютому — березні, коли в газосховищах буде мало запасів.

Вони можуть зробити це швидко і будь-якої миті, але їхні надії, що це якось вплине на спроможність України забезпечувати споживачів газом, не виправдаються. У випадку холодної й довгої зими певний дефіцит газу все одно буде. Але уряд України, оператор ГТС готові до такого сценарію.

Головна небезпека — це удари по нашій енергетичній інфраструктурі, по теплових електростанціях. Якщо цього вдасться уникнути, навіть без транзиту ми пройдемо зиму.

Ігор ОРЕЛ