Росія і бойовики з ОРДО і ОРЛО влаштували демарш у Мінську

У столиці Білорусі 27 січня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на Донбасі. У ньому взяли участь офіційні представники України, Росії та ОБСЄ — Леонід Кучма, Борис Гризлов та Мартін Сайдік, відповідно. А також представники ОРДО (окремих районів Донецької області) і ОРЛО (окремих районів Луганської області), тобто окупованих територій, контрольованих угрупованнями “ДНР” і “ЛНР”. Останні разом із представником Росії влаштували наприкінці засідання демарш. Ситуація у глухому куті.

Засідання Тристоронньої контактної групи тривало понад 5 годин, йому передувала робота усіх 4 робочих підгруп — з політичних, економічних, гуманітарних питань та питань безпеки. Якихось домовленостей знову досягти не вдалося, причому за тональністю висловлювань учасників переговорів, у тому числі представника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, можна зробити припущення, що переговори, які 2 тижні тому показували мінімальний прогрес, наразі зайшли до глухого кута.

Щодо переговорів у підгрупі з питань безпеки Сайдік зазначив: “Обговорювалося питання спільних механізмів, як із забезпечення безпеки робіт із розмінування, так і з недопущення порушень режиму тиші в цілому. На жаль, останнім часом ви бачили такі порушення, і це дуже сумно”.

Два тижні тому були домовленості про обмін полоненими загальним числом 50 із обох сторін, пізніше представники бойовиків угруповань “ДНР” і “ЛНР” їх фактично заблокували, також як і запровадження нарешті режиму тиші.

На запитання Радіо Свобода, яка ситуація з обміном полоненими та запровадженням режиму тиші на лінії зіткнення, та хто заважає тут прогресу, представник ОБСЄ відповів без оптимізму.

“Ми знову мали обговорення цього питання, але, на жаль, я не можу вам тапер сказати, оголосити про якісь конкретні результати”, — сказав Мартін Сайдік.

Росія і бойовики хочуть назавжди “особливого статусу” окупованих територій

Два дні поспіль тривало засідання підгрупи з політичних питань, на якому обговорювали так званий “особливий статус” окупованих районів та проведення виборів на цих територіях.

Тут фактично Росія та представники угруповань “ДНР” і “ЛНР” виступили із демаршем щодо змін у Конституції України. За 30 хвилин до закінчення її засідання, вони передали свої нові пропозиції, новий проект.

Посол Сайдік заявив, що особисто він про цей документ дізнався лише у 19-й годині, тобто в самому кінці засідання Тристоронньої контактної групи.

Після засідання 4 підгруп новий представник Росії у Тристоронній контактній групі Борис Гризлов, а також представники бойовиків Владислав Дейнего і Денис Пушилін виступили зі своєрідною інформаційною атакою — у коментарях для російських ЗМІ вони висловили спільну позицію у справі “особливого статусу” окупованих районів та виборів на цих територіях.

Зокрема Борис Гризлов заявив, що Росія наполягає, щоб Донбас законодавчо отримав особливий статус назавжди: “Голосування за Конституцію України має бути суворо пов’язане з одночасним ухваленням поправок до статей 1 і 10 закону про особливий статус для надання особливому статусу постійної основи”.

Гризлов заявив, що закон про особливий статус Донбасу мають ухвалити за так званою формулою Штайнмайєра, тобто, щоб усі пункти Мінських домовленостей почали діяти одночасно. Це суперечить позиції Києва, який спершу вимагає повернення контролю за кордоном, а вже потім вибори та особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, які нині перебувають під контролем угруповань “ДНР” і “ЛНР”.

Із такою ж позицією виступили і представники самих угруповань — Дейнего і Пушилін, які висловили вимогу про постійний характер особливого статусу ОРДО (окремих районів Донецької області) і ОРЛО (окремих районів Луганської області). Саме під такими назвами — ОРДО і ОРЛО — бойовики з окупованої частини Донбасу представлені на переговорах у Мінську.

Представники угруповань “ДНР” і “ЛНР” разом із Росією запропонували закріпити постійний характер “особливого статусу” Донбасу в одній зі статей Конституції України, а не в її перехідних положеннях. Крім цього, вони також наполягають на особливому статусі російської мови, на праві транскордонної співпраці з Росією та договірних відносинах між Донбасом і Києвом. Цей ультиматум навіть не було часу обговорити.

Наступне засідання має відбутися в Мінську 10 лютого, якщо у цей час не зберуться міністри закордонних справ Норманської четвірки.

Валерій КАЛІНОВСЬКИЙ