Результатом боротьби з ПДВ-схемами стало тотальне “заморожування” податкового кредиту сумлінного бізнесу

На сьогодні понад 40% активного бізнесу зіштовхнулося з блокуванням податкових накладних через зміни до постанови про систему моніторингу оцінки ризиків (СМКОР) у жовтні 2022 року. Це ледве не призвело до колапсу: лише впродовж IV кварталу з блокуванням зіштовхнулося 65 188 постачальників. Попри те, що тоді працювало (подавало ПН/РК на реєстрацію) тільки 161 550 платників.

Питання блокування податкових накладних та відповідної системи моніторингу оцінки ризиків (СМКОР) не сходить із порядку денного досить тривалий час. Але проблем від того не меншає, хоча правову базу, яка регулює цю сферу, щоразу вдосконалюють. Однак позитивні зміни ледве помітні, і бізнес продовжує скаржитися на тиск із боку держави.

Як показала практика, тільки Рада бізнес-омбудсмена (РБО) розглянула майже чотири тисячі скарг із питань СМКОР. Вони стосувалися блокування конкретних податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), включення підприємств до переліків ризикових платників, неврахування таблиць даних, нереєстрації ПН/РК на виконання рішень суду. А в останні два роки скарги, пов’язані з СМКОР, перевищили 40% загальної кількості.

Отож плани бюджетних надходжень виконувалися не так завдяки боротьбі з ПДВ-схемами, зупиненню фіктивних операцій, як у результаті “заморожування” податкового кредиту сумлінних покупців.Критичність ситуації завуальовувалася ще й тим, що багато зупинених ПН/РК не оскаржували просто тому, що в цьому не було економічного сенсу через витрату коштів на правову допомогу, додаткову роботу бухгалтерів, складність виконання судових рішень, інфляційні процеси.

Ситуація вкрай загострилася, коли наприкінці 2022 року було внесено зміни до вищезгаданого порядку. Зокрема виключено можливість безумовної реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг.

Реєстрація зупинялася, якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку відповідає бодай одному критерію ризиковості. Внесено зміни й до критеріїв ризиковості, з урахуванням яких, податкова перевірятиме залишки не тільки ризикових, а й усіх товарів. Окрім того, встановлено обов’язок комісій контролюючих органів у низці випадків приймати рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Зміни, замість очікуваного позитиву, спричинили купу проблем. Таблиця даних, яка мала стати щасливим квитком для безперешкодної реєстрації ПН/РК, через людський фактор (комісії) перетворилася на гальмо.

Не мало сенсу й те, що в моніторингу оцінки ризиків залишили єдину умову для спрацювання ризику — досягнення рівня постачання більшого за придбання в 1,5 раза. Бо ж який це ризикоорієнтований підхід, якщо під ризики підпадає майже все, а тенденція від автоматичного до ручного контролю зростає, і дедалі більше бізнесу проходить через вольові рішення комісій, а не через автоматизовані алгоритми.

З I кварталу 2021 року відсоток ризикових платників неухильно зростав, сягнувши у IV кварталі 2022-го 17,3% від усіх платників ПДВ (45 214 платників мали статус ризикових). На прикладі індивідуальних скарг, які торік розглядала РБО, можна констатувати, що в 75% випадків не зазначалися реальні причини прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості та рішень про неврахування таблиць даних.

І до того ж дуже часто фіксувалася непропорційність негативних наслідків для бізнесу тим сумнівам, які ставали причиною прийняття негативних рішень. Згідно з судовою статистикою, у 2022 році платники податків виграли 94,4% справ за категорією “зупинення реєстрації податкових накладних” (у 2021-му — 93,5%). З 3607 справ цієї категорії, які суди першої інстанції розглянули з прийняттям рішення, у 3406 справах позовні заяви було задоволено.

З огляду на таку ситуацію, очевидними стали допущені помилки. Й держава спробувала їх виправити (чи не щомісяця торік і вже цього року коригувала правила гри). Змінами намагалися автоматично зареєструвати заблоковані з жовтня ПН/РК, щоправда за низки умов. Підкоригували критерії ризиковості здійснення операцій. З урахуванням воєнного стану передбачили їх застосування щодо неподання декларацій з ПДВ та фінзвітності. Запровадили Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а також доповнили положення про неврахування таблиці даних платника.

Услід за цими змінами була ще й корекція наказом Мінфіну, яка переважно стосувалася комісій регіонального рівня. Однак чи то чиновникам забракло знань, чи не було реального розуміння ситуації, бо в результаті вийшло так, що коли раніше бізнес більшою мірою залежав від потрапляння на автоматичний КРО1 (затверджений на рівні КМУ в нормативному акті) у разі закупівлі значної частки “ризикових” товарів, то після змін — від таблиці та можливості її скасування на рівні регіональної чи центральної комісії, без права адміністративного оскарження (після чого ПН/РК автоматизовано зупиняться).

Відсутність таблиці стала чимось нагадувати статус ризикового підприємства, який теж можна отримати колегіальним рішенням податкової і який не оскаржується до вищестоящого органу. Тобто мало що залишилося від автоматизації процесу.

Крім автоматизованості, багато важать передбачуваність, аби бізнес розумів державну політику у сфері СМКОР; комунікаційність, яка покликана прибрати формальності і довести до відома платника необхідну йому інформацію; пропорційність у відносинах між бізнесом та держорганами, аби ті не включали компанії до переліків ризикових чи неврахування таблиць даних через те, що десь серед покупців чи продавців трапилися несумлінні контрагенти.

Серед низки інших рекомендацій експерти РБО радять перед прийняттям будь-яких змін до порядків реєстрації ПН/РК проводити ґрунтовний аналіз та прогнозування їх впливу. Встановити чіткі показники-запобіжники проблем бізнесу від функціонування СМКОР і передбачити в разі порушень втручання з боку інших органів влади (Верховної Ради, КМ).

РБО також вважає, що доцільно було б створити в СМКОР додатковий показник — так звані ΣСумнівні операції. Судячи з практики, найчастіше підставами для прийняття негативних рішень є сумніви податкових органів щодо певної частини операцій платника ПДВ (його вхідного кредиту ПДВ чи операцій із формування такого кредиту його покупцям), що призводить до відмови в реєстрації ПН/РК, до неврахування таблиць, включення в перелік ризикових.

Отож, якщо врахувати рекомендації РБО, а це практично побажання бізнесу, то більшість неузгоджень можна усунути. Однак не слід у всіх бідах звинувачувати лише державні органи. Річ у тому, що проблеми з фіктивними операціями, “скрутками” ПДВ нагромаджувалися роками. Тому нині, приймаючи рішення, треба зважено оцінювати діяльність сторін (державних органів і бізнесу), аби зміни давали позитивний ефект. 

Тетяна КИРИЛЕНКО, журналіст