“Регіоналам” — стоп

Один мій товариш, який працював у виконавчій владі, після приходу їхньої влади одразу написав заяву на звільнення за власним бажанням. Хоча йому пропонували залишитись. Він — професіонал з великої літери. На моє запитання, чому прийняв таке рішення, відповів: “Я їм служити не буду”.

Інший мій знайомий залишився на роботі. Він почав поводитися негідно, намагаючись вислужитись перед новою владою. В результаті втратив повагу, друзів, соратників. А через три місяці його звільнили. Без попередження і без пояснень.

Служити їм не тільки не морально, а й не прагматично.

Одному моєму товаришу, який працював на високій адміністративній посаді у медицині, недавно прийшов офіційний лист від обласної організації Партії Регіонів. У листі — пропозиція балотуватись в обласну раду від цієї партії. Він розсміявся і викинув лист у смітник. Через день до нього передзвонили з партійного офісу і спитали, чи він вже прийняв рішення. Почувши категоричну відмову, йому ввічливо подякували і попрощались.

Ще через день його безпосередній керівник по дружньому поставив його перед вибором — або домовлятись з владою, або звільнимо “по статті”. Мій товариш обрав третій варіант.

Через годину він положив на стіл керівнику заяву на звільнення за власним бажанням.

На моє запитання, чому прийняв таке рішення, відповів: “Я з ними домовлятись не буду”.

Інший мій знайомий — бізнесмен — вирішив, що з ними можна домовитись. І домовився.

Мене він довго переконував, що інакше йому знищать бізнес, що вони прийшли надовго і з цим треба змиритись, і якось уживатись з ними, що не треба бути романтиком і революціонером. Сьогодні, мовляв, час реалістів і прагматиків. Більшість друзів перестали подавати йому руку. А ще через деякий час його бізнес брутально перебрали більш впливові партійні товариші.

З ними домовлятись не тільки не морально, а й не прагматично.

Майже усі мої знайомі голосували проти Януковича. Але були й такі, які говорили — нічого страшного. Він наведе порядок в економіці. Припиняться сварки у владі, ціни перестануть рости, з Росією домовимось про дешевший газ, піднімуть зарплати і пенсії.

Сьогодні, після підняття цін на газ, комунальні послуги, коли влада планує підняти пенсійний вік, після “Харківських угод” — вони воліють не згадувати за кого голосували на президентських виборах.

Вірити їм не тільки не морально, а й не прагматично.

Багато хто переосмислив свою оцінку подій в державі за пів року президентства Януковича. Тому рейтинг Партії Регіонів падає. Зате владу вони узурпують щораз більше і більше. Багато хто або пішов служити їм, або домовлятись з ними. Вони, як орда. Немає сумніву — вони будуть йти доти, доки ми їх не зупинимо.

У нас складні передумови — опозиційні партії подрібнені і пересварені. Закон про місцеві вибори пересварить їх ще більше. Сформувати спільну опозиційну платформу на місцеві вибори видається майже неможливим. Партія Регіонів, маніпулюючи законодавством, робить все для цього. Вони розуміють — їхня сила — в нашій слабкості, в нашій роз'єднаності.

Та однак є деякі позиції, які можуть стати спільними для усіх опозиційних сил. На моє переконання, найважливіша з них — закликати своїх прихильників до найважливішого — не дати на місцевих виборах жодного голосу Партії Регіонів і їхнім сателітам. Проголосити спільне гасло — “регіоналам — стоп!”

На усіх ефірах, зустрічах, дебатах пояснювати найголовніше: якщо їх не зупинити, втратить не тільки Українська держава, втратить кожен громадянин.

Якщо не буде публічного взаємопоборювання, якщо опозиційні сили, агітуючи за себе, одностайно будуть викривати справжню сутність цієї влади і закликатимуть не віддати жодного голосу регіоналам, — буде шанс хоча б частково повернути довіру людей, дати надію.

А найголовніше — зупинити цю орду.

Продемонструвати їм, що це наша земля, і ми не дозволимо торгувати ні державою, ні собою.

Регіоналам — стоп!

Андрій ПАРУБІЙ, народний депутат від блоку “Наша Україна — Народна Самооборона”, член політради партії “Народний Союз Наша Україна”