Пушилін проти Пургіна або переворот у “ДНР”

Затримання, усунення від “влади”, чотириденний арешт і звільнення з-під арешту. Упродовж останнього тижня це сталося з одним із ватажків донецьких сепаратистів Андрієм Пургіним. Що зараз відбувається в угрупованні “ДНР” і як зміна ватажків донецьких сепаратистів вплине на можливий розвиток ситуації у регіоні?

Сепаратисти угруповання “ДНР” шкодують, що Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ) відмовляється спостерігати за так званими “виборами”, провести які вони планують 18 жовтня. Про це у четвер, 10 вересня, заявив Денис Пушилін, який віднедавна став головним рупором донецьких сепаратистів. Він зазначив, що “вибори”, які не визнає ні Київ, ні Захід, заявляючи, що вони суперечать мінським домовленостям, таки відбудуться.

Зміна влади в угрупованні “ДНР” відбулася тиждень тому, 4 вересня. Сепаратисти скинули з посади одного зі своїх провідних чільників — так званого “голову народної ради” угруповання Андрія Пургіна. Тепер ці обов’язки виконує дотеперішній заступник Пургіна Денис Пушилін. Таке рішення ухвалила терміново скликана Пушиліним за відсутності Пургіна “народна рада” — зібрання, що грає роль “парламенту” у цьому угрупованні. Це сталося у час, коли Пургін повертався з Москви, але його перед цим засіданням перепинили на в’їзді на окуповану частину Донбасу “прикордонники” його ж угруповання; він прорвався, але пізніше того ж дня його таки затримали.

У так званому “міністерстві держбезпеки” угруповання “ДНР” заявили, що Пургін “сприяв незаконному перетину кордону” керівником його апарату Олексієм Александровим, коли вони обидва поверталися на окуповані території з Москви, але Александрова не захотіли впускати додому “прикордонники” сепаратистів.

Сам Денис Пушилін виступив із заявою, в якій пояснив усунення Андрія Пургіна тим, що той “потрапив під вплив” Александрова, який раніше здійснив низку неуточнених політичних заяв, що суперечать усій “політиці” сепаратистів. (Александров неодноразово заявляв про бажання включити окуповану частину Донбасу до складу Росії).

Доля Андрія Пургіна кілька днів залишалася невідомою. У соцмережах з’являлася суперечлива інформація — одні писали, що його заарештували, інші, що розстріляли.

Пургін не знає, за що сидів у тюрмі

Увечері вівторка, 8 вересня, Пургін вийшов на зв’язок. Він повідомив, що вже на волі після чотириденного ув’язнення у сепаратистській тюрмі. Андрій Пургін зазначив, що так і не розуміє причин свого арешту і того, “чого хотіли” його супротивники. Перш ніж повернутися до свого дому в окупованому Донецьку, він чотири дні просидів у камері так званого “міністерства державної безпеки” угруповання “ДНР”.

Свою “відставку” Пургін називає незаконною, але каже, що не планує боротися за цю “посаду”.

“Денис Володимирович (Пушилін — ред.) у нас у восьми іпостасях: він і гуманітарними місіями у ручному режимі командує, і тепер голова “народної ради”, і голова виконкому “Донецька республіка”, і представник “ДНР” на мінських переговорах, і футболом займається... Всього не перерахуєш, залишилися коксохім і сільське господарство, є ще куди рости”, — сказав Пургін в інтерв’ю російській службі “Бі-Бі-Сі”, опублікованому у середу, 9 вересня. Він додав, що наразі ще не вирішив, чи здаватиме “депутатський мандат”, який у нього залишається.

Тим часом Денис Пушилін продовжує наполягати, що причиною відставки Андрія Пургіна був Олексій Александров, заяви якого розходилися з позицією “ДНР”.

“Нічого не сталося — парламент працює. На цю п’ятницю заплановано нове засідання. Мінськ триває. З Андрієм Євгеновичем, впевнений, все у порядку. Я до нього ставлюся як до друга і соратника”, — сказав Пушилін в інтерв’ю ukraina.ru.

Пушилін: від “МММ” до Мінська

34-річник Денис Пушилін народився у Макіївці Донецької області. Навчався у Донбаській національній академії будівництва і архітектури на факультеті економіки, але навчання не закінчив. У 1997 році Пушилін був фігурантом кримінальної справи, яка пов’язана з крадіжкою. А вже в 1998 році він служив у лавах української Національної гвардії. Після появи фінансової піраміди “МММ-2011” Пушилін став активним її учасником. У 2013 році балотувався по округу № 94 (Київська область) на повторних виборах народних депутатів України від політичної партії “Ми маємо мету”, що виникла на основі піраміди. 5 квітня 2014 року Пушилін назвався “заступником” так званого “губернатора” Донеччини Павла Губарєва. 3 листопада 2014 року під час так званих “виборів” став депутатом “народної ради” угруповання “ДНР”. 14 листопада його обрали “заступником голови” цієї “ради”. І саме Дениса Пушиліна “призначили” представником сепаратистів “ДНР” на переговорах Тристоронньої контактної групи у Мінську.

Пургін: сепаратист із 10-річним стажем

Що ж до 43-річного Андрія Пургіна, то його сепаратистська діяльність сягає часів Помаранчевої революції. Народився у Донецьку, закінчив Донбаський технічний університет. У довоєнний час жив у Мар’їнці. У 2004 році виступив проти Помаранчевої революції і був одним з ініціаторів становлення наметового містечка у Донецьку в ніч із 22-го на 23 лютого 2005 року.

Андрій Пургін стояв біля витоків громадської організації “Донецька республіка”, заснованої у грудні 2005 року в місті Донецьку. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” провели низку акцій у різних містах Східної України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації. 11 квітня цього ж року вони розгорнули свої прапори під час мітингу на майдані Незалежності в Києві. 12 листопада, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду, діяльність “Донецької республіки” на території України була заборонена, а проти її лідерів порушили кримінальні справи. Організація продовжила існувати напівпідпільно — у Донецьку вони продовжували проводити масові заходи і місцева влада та правоохоронні органи не зупиняли їх.

1 березня 2014 року під час проросійських мітингів у Донецьку представники “Донецької республіки” приєдналися до так званого самопроголошеного “губернатора” Донеччини Павла Губарєва, вимагаючи відставки Андрія Шишацького та штурмуючи будівлю Донецької ОДА. Під стінами адміністрації демонстранти вимагали провести референдум про відокремлення Донбасу, спустили з флагштоку прапор України та замінили його російським.

У квітні 2014 року в Україні Пургіна оголосили в розшук. 14 листопада 2014 року Пургін став “головою” “народної ради” угруповання “ДНР”, що визнане в Україні терористичним.

Пургін “створив” Пушиліна, який його скинув

Дениса Пушиліна до “влади” в угрупованні “ДНР” привів саме Андрій Пургін, сказав Радіо Свобода Сергій Баришников, який називає себе директором Центру політологічного аналізу і технології у Донецьку, екс-викладач Донецького національного університету, який підтримує сепаратистів.

“Працює універсальна схема — за що боролися, на те і напоролися. Пургін виплекав своїх опонентів — того ж Пушиліна. Саме він принаймні з весни 2014 року проштовхував його на найвищі посади”, — говорить Баришников.

“Сама ж по собі фігура Пушиліна була дуже маловідомою, якщо не сказати, що він взагалі незрозуміло звідки взявся. Апаратчик “МММ”, активіст цього сумнівного проекту, який займався вийманням грошей із кишень населення. А тепер саме Пушилін перетворюється на загальний, збірний образ Донбасу. Це нонсенс. Оскільки він навіть зовні не здатен уособлювати цей образ”, — зазначає він.

Сергій Баришников не погоджується з думкою, що Андрій Пургін займав жорсткішу позицію щодо домовленостей з Києвом, ніж Денис Пушилін. Він наголошує, що саме Пургін стояв біля витоків мінського процесу. “Пам’ятаю, як він, буквально ламаючи “депутатів”, переконував голосувати за мінські угоди. Тому такий водорозділ, на мою думку, не відповідає дійсності”, — коментує Баришников.

“Пушилін просто вже наловчився на ниві ділових відносин. Він, очевидно, заручився більшою персоніфікованою політичною підтримкою у Москві, Мінську, і, можливо, у Києві”, — наголошує Сергій Баришников.

Москва та Київ домовляються про окупований Донбас?

На думку ж декана історичного факультету Донецького національного університету, який зараз базується у Вінниці, Тетяни Нагорняк, те, що зараз відбувається в угрупованні “ДНР”, є свідченням певних домовленостей між Москвою і Києвом у контексті проведення місцевих виборів і конституційної реформи в Україні.

“Йдеться про кадрові зміни у межах затвердження так званого режиму на окупованій території. Зміна одного суб’єкта на інший вказує лише на те, що певні домовленості між Росією та владою України йдуть вже тривалий час. Після ухвалення закону про децентралізацію вони набули нового сенсу”, — зазначила Тетяна Нагорняк в інтерв’ю Радіо Свобода.

“Наступний крок — територіально-адміністративна реформа на українській території і місцеві вибори, які Україна визнаватиме чи не визнаватиме. Це відповідальний крок, після якого ми зможемо говорити про нову автономію України з поширенням російської мови чи про чітку державницьку політику президента, яку він проголошував під час обрання на посаду”, — каже науковець Донецького національного університету.

“Безідейний” Пушилін зручніший Москві?

Росія не планує фінансувати окупований Донбас, наголошує Тетяна Нагорняк. Тож, продовжує вона, Москва домагається автономії його окупованої частини у складі України, щоб перекласти цей тягар на плечі Києва. А на відміну від Андрія Пургіна, Денис Пушилін не є “ідейним”, відтак, він беззаперечно реалізуватиме ідеї Москви, а також можливі досягнуті домовленості.

Деякі ж оглядачі припускають також, що зміна керівництва угруповання “ДНР” ініційована з Москви саме напередодні сесії Генеральної асамблеї ООН, яка почнеться 15 вересня, і в якій братиме участь і президент Росії Володимир Путін. А перед цим заходом російська сторона хоче домогтися від сепаратистів демонстрації виконання мінських домовленостей. Інші ж експерти заявляють, що Пушилін є фактичним представником у Донецьку російського центру впливу, що створився навколо помічника президента Росії Владислава Суркова, а Пургін — представником іншого центру впливу в Москві, що діє навколо першого заступника керівника адміністрації президента Росії В’ячеслава Володіна і є суперником першого.

Тетяна ЯРМОЩУК