— — Конкретних дат поки ми не маємо. Якщо ми ухвалимо таке рішення, то будемо визначати час ведення нового інструменту, ураховуючи ситуацію на фінансовому ринку та в економіці.
Ми обговорювали на Комітеті з питань монетарної політики, що вкрай важливо запропонувати ринку інструмент, який слугуватиме захистом для гривневих заощаджень. По-друге, який дозволить вилучити з банківської системи частину надлишкової ліквідності, яка тисне на валютний ринок та генерує ризики для обмінного курсу. І по-третє, і це один з ключових елементів, — який сприятиме посиленню монетарної трансмісії.
-- Ваш вихід може бути і на ринок РЕПО?
-- Вихід на ринок РЕПО-операцій на сьогодні ми не опрацьовуємо.
-- Стосовно інструментів, з якими Нацбанк може вийти на ринок. Яка ймовірність, що це можуть бути ОВДП з прив'язкою до інфляції або до облікової ставки, які є тільки у портфелі Нацбанку? Я розумію, що вони доволі довгострокові, але плаваюча ставка може зацікавити окремих гравців ринку.
-- Поки ми опрацьовуємо параметри. Все, що я можу сказати, ми змогли би запропонувати інструменти, щоб купівля ОВДП з нашого портфелю була привабливим інструментом для заощаджень.
-- Але, як я розумію з ваших слів, ще є шанси, що Нацбанк може утриматися від таких кроків?
-- Станом на сьогодні не можу сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ми впровадимо цей інструмент. Трансмісія триває, ми спостерігаємо за ситуацією на валютному ринку та разом з тим детально аналізуємо і потенційну користь, і можливі мінуси такого кроку.
Ми обговорюємо питання функціонування внутрішнього боргового ринку з Мінфіном, нам важливо наблизити наші позиції. Для НБУ насамперед важливо забезпечити ефективну монетарну трансмісію.
-- Один з аргументів Мінфіну щодо збереження незмінною ставок ОВДП на первинному ринку — відсутність ринкових орієнтирів та кривої дохідності. З початку серпня запрацював вторинний ринок, угод не так багато, але вони є. Хотів би почути вашу думку стосовно того, чи вдалося сформувати криву дохідності хоча б на термін до року-півтора, якій довіряє Національний банк? І наскільки це може бути аргументом в дискусії щодо ставок на первинному ринку?
-- З 8 серпня 2022 року відкрився вторинний ринок. Ми почали з 12 вересня публікувати криву дохідності. На жаль, бачимо, що поки немає великих обсягів транзакцій на вторинному ринку, бо фактор війни, безумовно, має вплив. Але ми довіряємо цій кривій, враховуємо її всередині Національного банку при визначенні ставок дохідності.
-- Тобто ставки в 20-21% за інструментами на термін біля року є ринковими?
-- Так.
-- Ви закликатимете банки активніше залучати населення до вторинного ринку, де вищі ставки?
-- За сьогоднішніх умов для посилення монетарної трансмісії вкрай бажано, щоб інструменти з більш високим ринковим рівнем дохідності були запропоновані перш за все громадянам (щоб вони мали змогу захистити свої гривневі заощадження). Тому НБУ, безумовно, зацікавлений у тому, щоб банки активніше створювали для українців можливості доступу до вторинного ринку, де вищі ставки. Утім рішення виключно за банками — які операції проводити, з якими контрагентами та з якими параметрами.
Загалом бачимо, що банки та інші гравці ринку активно працюють у цьому напрямку. Зі свого боку, НБУ готовий допомагати та консультувати, якщо учасники ринку матимуть таку потребу.
-- Нацбанк нещодавно запровадив похідні на індекс UONIA. Я так розумію, що з розрахунком на створення ще додаткових індикаторів дохідності. Як оцінюєте результати?
-- Запуск розрахунку похідних показників UONIA був в наших планах ще до повномасштабної війни. Ми повідомили про це учасників ринку ще в лютому. Через війну цей проєкт посунувся в часі, але ми все ж таки його реалізували. Фактично такі показники потрібні, щоб полегшити розрахунки фінрезультатів при укладанні деривативних угод на грошовому ринку.
-- Але враховуючи поточний стан ринків це, все ж таки, інструменти на майбутнє?
— — Так, ми розглядаємо початок розрахунку таких показників як свого роду інвестицію в майбутнє. До повномасштабної війни деривативних угод на грошовому ринку було вкрай мало, а зараз — й поготів. Але в нас є плани розбудови фінансових ринків після Перемоги.
-- Стосовно нерезидентів. Нацбанк навесні дозволив нерезидентам після березня наступного 2023 року виводити гроші з ОВДП за кордон. Станом на зараз ви підтверджуєте таку позицію чи можлива її зміна?
-- Жодних змін до цього рішення зараз ми не розглядаємо і не плануємо.
-- Наступна тема — кредитування та державні програми підтримки. Частка державних банків зростає, бо комерційні скаржаться на затримку сплати компенсацій у програмі “5-7-9”. Ця ситуація також відштовхує їх від участі у новій програмі іпотечного кредитування, бо розуміють ризики. Як, на ваш погляд, вирішити цю проблему? Можливо варто запровадити якісь інші інструменти підтримки?
-- Якщо ми говоримо про поточну ефективність програми підтримки “5-7-9”, то за період дії воєнного стану на початок жовтня укладено понад 13 тис. кредитних договорів на загальну суму 53 млрд грн. З них левова частка (21 млрд грн) — це кредити аграріям, сільгоспвиробникам для проведення посівної, 5 млрд грн — це рефінансування попередньо отриманих кредитів. Тобто програма працює, уряд її модернізує, зокрема, в кінці липня дозволив банкам збільшувати розмір процентної ставки, але не більше, ніж до 20%.
Що важливо в цих програмах? Щоб був фінансовий ресурс для її функціонування. Ми зі свого боку активно працюємо і з Мінфіном, і з банками. Якщо щось треба з нашого боку, наприклад, допомагати із нормативно-правовою базою, ми це безумовно робимо.
Зараз нова ініціатива — це іпотека. Вона може мати позитивний ефект в поточних умовах об’єктивної відсутності ринкової іпотеки. Нещодавно прийнятий закон щодо питання майнових прав покращує ситуацію. Ми зараз підтягнемо нашу нормативну базу і дамо змогу враховувати майнові права в якості забезпечення з певним коефіцієнтом. Безумовно, кінцеву ефективність програми визначатиме рівень попиту. Я не впевнений, що цей рівень буде одразу великим. Але важливо, щоб ця програма була правильно побудована, щоб стати реально масовою. Ми на це розраховуємо і готові уряду допомагати.
-- Це знову мова про наявність ресурсу для компенсації?
-- Я впевнений, що в “5-7-9” надходитиме фінансовий ресурс. Там були певні затримки, але фінансування компенсації надається. Потрібно забезпечити ритмічність, щоб не було пауз.
У проєкті державного бюджету на 2023 рік на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва закладено 16 млрд грн. Це нам говорить про важливість програми “5-7-9” для підтримання економіки та серйозність намірів уряду забезпечити її необхідним фінансовим ресурсом.
-- Якість нові інструменти? Можливо, цільові облігації під рефінансування, до яких вас досить довго підштовхувала Рада Нацбанку? Я розумію, що це було до того, як облікова ставка стала 25%.
-- Щодо рефінансу, то Національний банк надає банкам кредити рефінансування під заставу пулу, який може складатись з цінних паперів, враховуючи майнові права на майбутні надходження коштів від цінних паперів. Це, перш за все, державні облігації України, також можуть бути корпоративні облігації, розміщені під гарантію Кабміна, облігації внутрішніх місцевих позик, а також це депсертифікати та іноземна валюта. Ви знаєте, що ми максимально підтримали банки рефінансуванням на початку війни. І це було бланкове рефінансування. Але з виданих тоді понад 60 млрд грн бланкового рефінансування (це з урахуванням кредитів “овернайт”) зараз лишилося лише трошки більше 40 млн грн.
-- Мільйонів?
-- Так, приблизно 45-47 млн грн. Якщо ми говоримо в цілому про заборгованість по рефінансуванню, то у нас її пікове значення за всіма інструментами було 161 млрд грн, а зараз вона складає 68 млрд грн.
-- Тоді перейдемо до останнього блоку — зовнішньої підтримки. Уряд вже оголосив у проєкті держбюджету-2023, що розраховує на отримання $38 млрд. Це при тому, що з початку війни вдалося залучити $19 млрд.
-- Вже $19,8 млрд.
-- Так, але вже пройшло 7 місяців. Тобто все одно виходить, що у наступному році Україна хочемо отримати більше. Наскільки Національний банк довіряє цьому плану у $38 млрд? Чи є у вас, про всяк випадок, якийсь альтернативний варіант дій?
-- $38 млрд — це цифра, закладена в проєкті бюджету. Ми сподіваємося, що міжнародні партнери, і навіть впевнені в цьому, продовжуватимуть підтримувати нашу державу в нашій боротьбі з тиранією. Для того, щоб цю суму отримати, вкрай важливим є активний діалог з нашими партнерами. І ми цінуємо ці $19,8 млрд, які отримали протягом поточного року. Ми очікуємо ще на понад $11 млрд до кінця року. Можливо частина перейде на наступний рік. Але ураховуючи макрофінансову допомогу від ЄС, підняте у Конгресі США питання про виділення додаткових ресурсів для України, у тому числі на забезпечення фіскальної стійкості, очікуємо значні обсяги міжнародної допомоги до кінця року.
Якщо ми говоримо про пріоритет для уряду та Національного банку в цьому напрямі в перспективі місяця — це робота з МВФ. По-перше, очікуємо, що завдяки внесеним змінам в інструментарій RFI (Rapid Financing Instrument) ми зможемо вже в першій половині жовтня отримати $1,3 млрд від МВФ на додачу до отриманих $1,4 млрд в березні. Але безумовно, основним пріоритетом для нас є програма upper-credit tranche (UCT) з МВФ.
Це може бути або EFF (Extended Fund Facility), або Стенд-бай. Тобто класична розширена програма, яка спрямовуватиметься на подолання розривів платіжного балансу та проведення структурних реформ. Вона буде свого роду “бенчмарком” для всіх міжнародних партнерів. Ми активно над цим працюємо. В жовтні повинна відбутися місія, де ми будемо обговорювати макроекономічну ситуацію в Україні, питання бюджету 2023 року і валютно-курсової політики — тобто цілий каскад питань. Це буде команда з новим керівником місії. Я сподіваюся, що у нас буде плідний діалог, який сприятиме ліпшому розумінню з боку МВФ поточних викликів для нашої країни, нашої фіскальної та монетарної політики.
Але ми розуміємо, що однієї такої програми UCT від навряд чи буде достатньо. Тому треба активно працювати з іншими партнерами. Це перш за все ЄС, США та інші країни-партнери G7. НБУ, як ніхто інший, зацікавлений, щоб ця допомога була отримана. Вона зменшить потребу в емісійному фінансуванні.
Для нас припинення монетизації бюджету є пріоритетом. Тому ведеться активна робота з міжнародними партнерами, зараз перш за все з МВФ — щоб всі побачили цей “знак якості”. Знаємо також, що МВФ зі свого боку веде діалог з можливими донорами для визначення можливостей допомоги нашій державі.
-- Прем'єр Денис Шмигаль сказав, що за умови $38 млрд монетарного фінансування бюджету у 2023 році взагалі не планується. В той же час Нацбанк публічно досі залишає можливість 200 млрд грн порівняно із 400 млрд грн у цьому році. Це про всяк випадок, якщо фінансування знову буде неритмічним, як це вже було цього року?
-- У наступному році все буде залежати: перше — від фінального тексту бюджету, друге — від обсягів міжнародної допомоги. $38 млрд — непроста і надзвичайно амбітна задача. І справді, якщо Україна отримає ці кошти, потреба в емісійному фінансуванні може не знадобитися.
Важливо, щоб ця допомога, із урахуванням досвіду цього року, надходила ритмічно. Ви знаєте, що є певні обмеження по її використанню. Якщо допомога буде отримана в зазначених обсягах, я сподіваюся, що ми досягнемо нашої цілі, яку поділяє з нами Міністерство фінансів, уряд — це припинення емісійного фінансування дефіциту бюджету.
-- З іншого боку є ще план ролловеру ОВДП у наступному році на 90 млрд грн. Останні місяці первинного ринку ставлять великий знак питання щодо можливості зробити це ринковими методами.
-- Це питання, так. Але дискусії щодо ставок і надалі тривають.
-- Невелике уточнення по ролловеру. Раніше навіть у програмах з ОВДП окремо були параметри ролловеру щодо валютних паперів. Тоді була задача зменшувати внутрішній борг у валюті, тож ці коефіцієнти були менше 100%. Наразі якраз із валютними паперами ситуація на первинному ринку виглядає краще. Хоча, знову ж таки, на світовому фінансовому ринку продовжується підвищення ставок, і якщо раніше підняття з 3% 4,5% річних — це було більш-менш суттєво, то зараз 4,5% — це вже знову здається небагато.
-- Ми бачимо достатньо ліквідності в банківському сегменті для забезпечення ролловеру як по гривневих, так і по валютних інструментах. Тут важливими є параметри інструменту, перш за все — дохідність.
Тим більше, що ми бачимо каскад підвищень ставок. Наприкінці вересня ФРС — +0,75 відсоткового пункту. Швейцарія, Англія, скандинавські країни підвищують ставки. І ще до кінця поточного місяця підвищення продовжиться — це на сто відсотків. Таку ситуацію на міжнародних ринках капіталу безумовно важливо враховувати та адаптуватися.
