Про формулу виживання для українців

“Мільйони наших громадян бувають за кордоном і знають, що у Німеччині, Франції, Італії, Туреччині, за окремим винятком, продукти значно дорожчі. Бензин, як правило, удвічі дорожчий, комунальні послуги — у п'ять-десять разів дорожчі, ніж у нас, проїзд у транспорті разів у п'ять коштує більше”, — сказав Микола Азаров.

Радіо Свобода запитало своїх кореспондентів у Чехії, Бельгії та США про те, скільки коштує хліб, молоко, м’ясо та бензин у цих країнах, а також про розмір середньої зарплатні та пенсії.

Максим Борода, заступник директора Міжнародного центру перспективних досліджен, вважає, що “динаміка й темпи зростання цін, які є в європейських країнах вже з розвинутою ринковою економікою, не можуть бути співставними із динамікою цін в Україні”. Оскільки, пояснює експерт, українська економіка лише починає шлях, який вже давно пройшли європейські країни.

В Україні спостерігається ситуація, коли ціни ростуть і при кризовому падінні економіки, і при її зростанні.

“Зараз економіка зростає і зростають ціни, а за умов кризи ціни зростали через девальвацію гривні, адже українська економіка дуже відкрита й залежна від імпорту”, — наголосив експерт.

Частка заробітної плати має бути більшою у структурі доданої вартості

У розвинутих країнах і переважній більшості країн, що динамічно розвиваються, частка заробітної плати у структурі формування доданої вартості структури формування ВВП складає 60% і більше. В Україні цей показник нижчий від 50%.

“Наші заробітні плати за визначенням не можуть встигати за виробництвом, за продуктивністю праці. Це автоматично знижує нашу купівельну спроможність”, — зазначив в ефірі Радіо Свобода Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

Ще одним індикатором дисбалансу економічних показників є спрямування населенням своїх витрат, тобто те, на що спрямовується заробітна платня.

“У нашому споживчому кошику споживчі товари займають 80—85%, продукти харчування 50—60% у той час, коли у переважній більшості європейських країн, як розвинутих так і трансформаційних, цей показник 20—30%”, — повідомив Василь Юрчишин.

На його думку, в Україні “склалася система заниження вартості праці і відтак доходів населення та купівельної спроможності, а в результаті і якості життя”. Це суттєвим чином гальмує розвиток економіки. Адже коли людина бідна, то вона не можу купувати товари й послуги належної якості та кількості. А відтак навіщо виробляти?

Держава мали б впливати на дисбаланс

Продуктивність праці в країнах ЄС є у 5—6 разів вищою, ніж в Україні, а заробітна плата подекуди більша у 20 разів. На думку Григорія Осового, заступника голови Федерації профспілок України, це свідчить про те, що “немає прямого зв’язку економіки й оплати праці, а є різниця в рівні експлуатації найманих працівників”.

“Тут потрібна послідовна політика держави — не віддавати все на відкуп роботодавців, тому що бізнес ніколи сам добровільно не віддавав доходи, добровільно не ділився прибутками з найманими працівниками. Це завжди виборювали”, — сказав Григорій Осовий.

Така боротьба буде успішною лише за умов відділення влади від бізнесу, за умов, коли діятиме антимонопольне законодавство, коли система оподаткування заохочуватиме бізнес сплачувати усі податки, а держава проводитиме чітку соціальну політику.

Ірина ШТОГРІН