Прихована емісія. Хто найбільше отримав кредитів рефінансування від НБУ

Національний банк (НБУ) поступово згортає програму довгострокового рефінансування банків.

Програму було запущено в травні 2020 року для підтримки банківського сектору та уряду в період пандемії COVID-19. Програма передбачала видачу банкам кредитів від НБУ з максимальним терміном до п'яти років під заставу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), муніципальних та корпоративних облігацій, в тому числі облігацій Укравтодору та під зобов'язання, випущені під державні гарантії.

Згортання довгострокового рефінансування відбуватиметься поступово — з липня 2021 року уже було скорочено з 5 до 3 років максимальні строки довгострокового рефінансування.

Також з липня обмежуються обсяги кредитів, виставлені на тендери — до 5 млрд грн. В серпні вони знизяться до 4 млрд грн, а у вересні — до 3 млрд грн.

Повністю видачу довгострокового рефінансування буде припинено з жовтня 2021 року.

На 17 червня 2021 року НБУ видав банкам кредитів довгострокового рефінансування на 82,1 млрд грн.

Тендери з надання довгострокових кредитів рефінансування Національний банк запустив в травні 2020 року. Окрім тендерів з надання довгострокового кредитування, НБУ проводив короткострокові — строком надання кредитів рефінансування до 90 днів.

Це був початок процесу активної емісії гривні, яку було направлено на покриття дефіциту бюджету, а також на будівництво доріг в рамках програми “Велике будівництво Володимира Зеленського”.

Емісія гривні (випуск нових грошей) може відбуватися трьома способами:

- НБУ випускає нові гроші і викуповує за них облігації уряду напряму. Цей спосіб заборонено законом.

- Викуп Нацбанком валюти з міжбанківського ринку за емітовані гроші. Цей варіант НБУ активно використовує для викупу надлишків валюти з міжбанку, наповнення міжнародних резервів та стримування зміцнення гривні.

- НБУ випускає нові гроші та надає їх банкам у вигляді кредитів рефінансування. Далі за отриманий “рефінанс” банки купують ОВДП уряду, або кредитують інфраструктурні проекти, наприклад — будівництво доріг.

Довгострокові кредити рефінансування — це українська модель політики кількісного пом'якшення.

Політика кількісного пом'якшення — це процес збільшення центральними банками кількості грошей в економіці шляхом емісії і викупу за нові грошові знаки облігацій уряду, корпоративних облігацій, або надання банкам ліквідності для підтримки економіки через видачу кредитів бізнесу.

В Україні на рівні закону Нацбанку заборонено напряму кредитувати дефіцит бюджету країни. Фактично мова йде про заборону випуску нових грошей для фінансування потреб уряду. В 90-х роках це призвело до гіперінфляції.

В 2014-2015 НБУ викуповував облігації уряду, які були випущені для фінансування держбанків та НАК “Нафтогаз України”. Обсяги викупу ОВДП Нацбанком тоді досягли 14% ВВП, гривня девальвувала у кілька разів, а ріст інфляції становив 25% у 2014 та 43% у 2015 роках.

Тому довгострокові кредити рефінансування, які НБУ почав видавати банкам в квітні 2020 року, стали механізмом обходу цієї заборони.

Банки брали кредити рефінансування під 8%, а потім під 6%, йшли з цими грошима на аукціони Мінфіну з первинного розміщення ОВДП і купували там облігації з дохідністю 10-11%. При цьому, під заставу кредитів рефінансування банки віддавали НБУ ці ж ОВДП.

Таким чином, банки без ризику гарантовано отримували 2-4% доходу, а Міністерство фінансів — гроші для фінансування дефіциту бюджету.

Іншим цільовим призначенням рефінансування від НБУ була видача кредитів банками під державні гарантії на інфраструктурні проекти. Тобто — на будівництво доріг, на погашення боргів на енергоринку. В цьому процесі були залучені державні банки.

БізнесЦензор на основі даних НБУ проаналізував, які банки з травня 2020 року отримували найбільший обсяг рефінансування терміном від 30 днів (зверніть увагу, що мова йде про валовий обсяг наданих кредитів рефінансування і частина кредитів банками вже погашена).

Окрім того, за даними БізнесЦензора, Національний банк готує ініціативу про заборону публікації детальної статистики з кредитів рефінансування.

Одна з гіпотез появи такої ініціативи полягає в тому, що в 2020 та в 2021 банки сильно збільшили обсяги ОВДП в своїх активах. Адекватний поріг ОВДП в активах банків — 35% від обсягу депозитів, однак державні банки вже майже вичерпали свої “ліміти”.

Усього з травня 2020 року Національний банк видав банкам 131 млрд грн кредитів рефінансування терміном дії від 30 днів, в тому числі більше 82 млрд грн — довгострокові кредити рефінансування.

Найбільший обсяг кредитів, або 49 млрд грн, НБУ видав двом державним банкам: 27,8 млрд грн — Укрексімбанку та 21,4 млрд грн — Ощабанку.

Лідер рейтингу “найбільших отримувачів кредитів рефінансування від НБУ” — Укрексімбанк — один з головних кредиторів Укравтодору та обласних державних адміністрацій по програмі “Велике будівництво”. Банк очолює Євген Мецгер — друг родини Зеленського.

У березні 2020 року уряд видав за облігаціями Укравтодору державні гарантії на 19,3 млрд грн. Облігації придбав Укрексімбанк. Частину з них банк віддав під заставу, щоб отримати кредит рефінансування НБУ.

Уряд видав держгарантії Укравтодору, той випустив під них облігації і продав державному банку, який під заставу цих боргових паперів отримав кредит від НБУ, який надрукував ці гроші.

Цей приклад ілюструє, як відбувається процес емісії гривні для фінансування будівництва доріг в країні.

Окремо банк видав на будівництво доріг ще 1 млрд грн кредиту.

Окрім того, Укрексімбанк на початку року видав Укренерго 4 млрд грн кредиту для погашення боргів перед з ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) в рамках виконання ПСО із забезпечення населення електроенергією та з компенсації “зеленого” тарифу.

Другий найбільший отримувач “рефінансу” — Ощадбанк — не бере участі в кредитуванні Укравтодору для будівництва доріг. Водночас банк також видав Укренерго 5 млрд грн кредиту для розрахунків з ГарПоком, який перерахував ці гроші в якості погашення частини боргу за електроенергію Енергоатому та альтернативній генерації.

Окрім того, Ощадбанк — активний учасник програми доступних кредитів “5-7-9” для малого та середнього бізнесу (МСБ). Він видав кредитів на 5,5 млрд грн.

Третім найбільшим отримувачем кредитів рефінансування від НБУ в 2020-2021 роках став Альфа-Банк. Він належить громадянам одночасно трьох країн — Росії, Ізраїлю та Великої Британії. Михайлу Фрідману та Герману Хану належить 33% та 21% акцій банку відповідно. Росіянину Олексію Кузьмічьову (Громадянство: РФ, Кіпр, Сент-Кiтс i Невiс та Британiя) — 16,3% акцій банку.

З травня 2020 року Альфа-Банк отримав 9,9 млрд грн кредитів рефінансування. При цьому, банк не є активним учасником програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

АкордБанк Данила Волинця отримав за вказаний період 8,7 млрд грн “рефінансу”. Волинець — чоловік колишньої міністра фінансів (червень 2018 — березень 2020) Оксани Маркарової. В лютому 2021 року Макркарову призначили послом України в США. Крім того, Маркарова є однією з близьких соратниць нинішнього очільника НБУ Кирила Шевченка. 

Майже вдвічі менше рефінансування отримав Універсалбанк Сергія Тігіпка — 4,8 млрд грн. Універсалбанк розвиває проект мобільного банкінгу Монобанк, який заробляє на мікрокредитах та споживчому кредитуванні. Ймовірно, рефінансування спрямовується на фондування Монобанку.

Обсяги рефінансу, отриманого банками від НБУ в 2020 — 2021 роках

Юрій ВІННІЧУК