Прихована емісія. Хто найбільше отримав кредитів рефінансування від НБУ

Національний банк (НБУ) поступово згортає програму довгострокового рефінансування банків.

Програму було запущено в травні 2020 року для підтримки банківського сектору та уряду в період пандемії COVID-19. Програма передбачала видачу банкам кредитів від НБУ з максимальним терміном до п'яти років під заставу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), муніципальних та корпоративних облігацій, в тому числі облігацій Укравтодору та під зобов'язання, випущені під державні гарантії.

Згортання довгострокового рефінансування відбуватиметься поступово — з липня 2021 року уже було скорочено з 5 до 3 років максимальні строки довгострокового рефінансування.

Також з липня обмежуються обсяги кредитів, виставлені на тендери — до 5 млрд грн. В серпні вони знизяться до 4 млрд грн, а у вересні — до 3 млрд грн.

Повністю видачу довгострокового рефінансування буде припинено з жовтня 2021 року.

На 17 червня 2021 року НБУ видав банкам кредитів довгострокового рефінансування на 82,1 млрд грн.

Тендери з надання довгострокових кредитів рефінансування Національний банк запустив в травні 2020 року. Окрім тендерів з надання довгострокового кредитування, НБУ проводив короткострокові — строком надання кредитів рефінансування до 90 днів.

Це був початок процесу активної емісії гривні, яку було направлено на покриття дефіциту бюджету, а також на будівництво доріг в рамках програми “Велике будівництво Володимира Зеленського”.

Емісія гривні (випуск нових грошей) може відбуватися трьома способами:

- НБУ випускає нові гроші і викуповує за них облігації уряду напряму. Цей спосіб заборонено законом.

- Викуп Нацбанком валюти з міжбанківського ринку за емітовані гроші. Цей варіант НБУ активно використовує для викупу надлишків валюти з міжбанку, наповнення міжнародних резервів та стримування зміцнення гривні.

- НБУ випускає нові гроші та надає їх банкам у вигляді кредитів рефінансування. Далі за отриманий “рефінанс” банки купують ОВДП уряду, або кредитують інфраструктурні проекти, наприклад — будівництво доріг.

Довгострокові кредити рефінансування — це українська модель політики кількісного пом'якшення.

Політика кількісного пом'якшення — це процес збільшення центральними банками кількості грошей в економіці шляхом емісії і викупу за нові грошові знаки облігацій уряду, корпоративних облігацій, або надання банкам ліквідності для підтримки економіки через видачу кредитів бізнесу.

В Україні на рівні закону Нацбанку заборонено напряму кредитувати дефіцит бюджету країни. Фактично мова йде про заборону випуску нових грошей для фінансування потреб уряду. В 90-х роках це призвело до гіперінфляції.

В 2014-2015 НБУ викуповував облігації уряду, які були випущені для фінансування держбанків та НАК “Нафтогаз України”. Обсяги викупу ОВДП Нацбанком тоді досягли 14% ВВП, гривня девальвувала у кілька разів, а ріст інфляції становив 25% у 2014 та 43% у 2015 роках.

Тому довгострокові кредити рефінансування, які НБУ почав видавати банкам в квітні 2020 року, стали механізмом обходу цієї заборони.

Банки брали кредити рефінансування під 8%, а потім під 6%, йшли з цими грошима на аукціони Мінфіну з первинного розміщення ОВДП і купували там облігації з дохідністю 10-11%. При цьому, під заставу кредитів рефінансування банки віддавали НБУ ці ж ОВДП.

Таким чином, банки без ризику гарантовано отримували 2-4% доходу, а Міністерство фінансів — гроші для фінансування дефіциту бюджету.

Іншим цільовим призначенням рефінансування від НБУ була видача кредитів банками під державні гарантії на інфраструктурні проекти. Тобто — на будівництво доріг, на погашення боргів на енергоринку. В цьому процесі були залучені державні банки.

БізнесЦензор на основі даних НБУ проаналізував, які банки з травня 2020 року отримували найбільший обсяг рефінансування терміном від 30 днів (зверніть увагу, що мова йде про валовий обсяг наданих кредитів рефінансування і частина кредитів банками вже погашена).

Окрім того, за даними БізнесЦензора, Національний банк готує ініціативу про заборону публікації детальної статистики з кредитів рефінансування.

Одна з гіпотез появи такої ініціативи полягає в тому, що в 2020 та в 2021 банки сильно збільшили обсяги ОВДП в своїх активах. Адекватний поріг ОВДП в активах банків — 35% від обсягу депозитів, однак державні банки вже майже вичерпали свої “ліміти”.

Усього з травня 2020 року Національний банк видав банкам 131 млрд грн кредитів рефінансування терміном дії від 30 днів, в тому числі більше 82 млрд грн — довгострокові кредити рефінансування.

Найбільший обсяг кредитів, або 49 млрд грн, НБУ видав двом державним банкам: 27,8 млрд грн — Укрексімбанку та 21,4 млрд грн — Ощабанку.

Лідер рейтингу “найбільших отримувачів кредитів рефінансування від НБУ” — Укрексімбанк — один з головних кредиторів Укравтодору та обласних державних адміністрацій по програмі “Велике будівництво”. Банк очолює Євген Мецгер — друг родини Зеленського.

У березні 2020 року уряд видав за облігаціями Укравтодору державні гарантії на 19,3 млрд грн. Облігації придбав Укрексімбанк. Частину з них банк віддав під заставу, щоб отримати кредит рефінансування НБУ.

Уряд видав держгарантії Укравтодору, той випустив під них облігації і продав державному банку, який під заставу цих боргових паперів отримав кредит від НБУ, який надрукував ці гроші.

Цей приклад ілюструє, як відбувається процес емісії гривні для фінансування будівництва доріг в країні.

Окремо банк видав на будівництво доріг ще 1 млрд грн кредиту.

Окрім того, Укрексімбанк на початку року видав Укренерго 4 млрд грн кредиту для погашення боргів перед з ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) в рамках виконання ПСО із забезпечення населення електроенергією та з компенсації “зеленого” тарифу.

Другий найбільший отримувач “рефінансу” — Ощадбанк — не бере участі в кредитуванні Укравтодору для будівництва доріг. Водночас банк також видав Укренерго 5 млрд грн кредиту для розрахунків з ГарПоком, який перерахував ці гроші в якості погашення частини боргу за електроенергію Енергоатому та альтернативній генерації.

Окрім того, Ощадбанк — активний учасник програми доступних кредитів “5-7-9” для малого та середнього бізнесу (МСБ). Він видав кредитів на 5,5 млрд грн.

Третім найбільшим отримувачем кредитів рефінансування від НБУ в 2020-2021 роках став Альфа-Банк. Він належить громадянам одночасно трьох країн — Росії, Ізраїлю та Великої Британії. Михайлу Фрідману та Герману Хану належить 33% та 21% акцій банку відповідно. Росіянину Олексію Кузьмічьову (Громадянство: РФ, Кіпр, Сент-Кiтс i Невiс та Британiя) — 16,3% акцій банку.

З травня 2020 року Альфа-Банк отримав 9,9 млрд грн кредитів рефінансування. При цьому, банк не є активним учасником програми “Доступні кредити 5-7-9%”.

АкордБанк Данила Волинця отримав за вказаний період 8,7 млрд грн “рефінансу”. Волинець — чоловік колишньої міністра фінансів (червень 2018 — березень 2020) Оксани Маркарової. В лютому 2021 року Макркарову призначили послом України в США. Крім того, Маркарова є однією з близьких соратниць нинішнього очільника НБУ Кирила Шевченка. 

Майже вдвічі менше рефінансування отримав Універсалбанк Сергія Тігіпка — 4,8 млрд грн. Універсалбанк розвиває проект мобільного банкінгу Монобанк, який заробляє на мікрокредитах та споживчому кредитуванні. Ймовірно, рефінансування спрямовується на фондування Монобанку.

Обсяги рефінансу, отриманого банками від НБУ в 2020 — 2021 роках

№	Банк	млрд грн	Власники
1	УКРЕКСІМБАНК	27,87	Держава
2	ОЩАДБАНК	21,45	Держава
3	АЛЬФА-БАНК	9,92	Громадяни РФ: Михайло Фрідман, Герман Хан, Олексій Кузьмічьов, Пьотр Авен
4	АКОРДБАНК	8,71	Данило Волинець — чоловік екс-міністерки фінансів Оксани Маркарової
5	УНІВЕРСАЛ БАНК	4,78	Сергій Тігіпко
6	БАНК СІЧ	4,31	Олег Баланда, Валерій Роздорожний
7	ПУМБ	4,20	Рінат Ахметов
8	БАНК КРЕДИТ ДНІПРО	3,95	Олександр Ярославський
9	РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	3,50	Raiffeisen Bank
10	БАНК АВАНГАРД	3,43	Макар Пасенюк, Костянтин Стеценко, Володимир Демчишин
11	ТАСКОМБАНК	3,40	Сергій Тігіпко
12	ПІВДЕННИЙ	3,30	Юрій Родін, Марк Беккер
13	КІБ	3,14	Стефан Пол Пінтер (Лондон)
14	КРЕДОБАНК	2,90	Польський банк “Загальна ощадна каса”
15	МТБ БАНК	2,59	Михайло Партікевич
16	КОНКОРД	2,28	Олена і Юлія Сосєдки
17	БАНК АЛЬЯНС	2,28	Олександр Сосіс
18	РВС БАНК	1,93	Олександр Стецюк
19	РАДАБАНК	1,90	Тетяна Городницька
20	ІНДУСТРІАЛБАНК	1,68	Роза Дворецька
21	МІБ	1,41	Петро Порошенко, Ігор Кононенко
22	БАНК ¾	1,18	Вадим Іщенко
23	КРИСТАЛБАНК	1,11	Марина Ленінг, Оксана Гребінська
24	УКРГАЗБАНК	1,00	Держава
25	УКРБУДІНВЕСТБАНК	0,94	Світлана Дем'яненко
26	ІНГ БАНК УКРАЇНА	0,80	ING Groep
27	ГЛОБУС	0,70	Олена Сильнягіна
28	МІСТО БАНК	0,51	Іван Фурсін (банк банкрот, в ліквідації)
29	МЕТАБАНК	0,48	Лариса Носик
30	ПІРЕУС БАНК МКБ	0,48	Piraeus Financial Holdings (Греція)
31	БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ	0,42	Сергій Бєлашов, Євгенія Федорович
32	ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК	0,39	Євген Гінер
33	ЛЬВІВ	0,36	Петурсон Маргеір (Ісландія)
34	БАНК ГРАНТ	0,32	Саркіс Симов'ян
35	АГРОПРОСПЕРІС БАНК	0,31	Джордж Рор (США)
36	ДОЙЧЕ БАНК ДБУ	0,30	Deutsche Bank (Німеччина)
37	ПРАВЕКС БАНК	0,30	Intesa Sanpaolo (Італія)
38	СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК	0,30	Скандінавіска Енскілда Банкен (Швеція)

Юрій ВІННІЧУК