САП проти НАБУ
22 травня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що САП проводить обшуки у представника НАБУ у рамках розслідування про витік інформації у кримінальній справі щодо “Великого будівництва”. Наголошувалося, що слідчі дії відбуваються за місцем проживання детективу НАБУ Валерія Полюги, а також ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого називали “фігурантом справи”.
Пізніше САП офіційно підтвердила інформацію про обшуки, зазначивши, що САП “здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні, яке проводить Управління внутрішнього контролю НАБУ за статтями 364 та 387 КК щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Бюро”.
“Відповідне провадження розпочато після службової записки викривача — співробітника НАБУ”, — наголошувалося в повідомленні.
Прокуратура також підтвердила, що в рамках розслідування проводили обшук за місцем проживання чинного співробітника НАБУ — детектива одного з підрозділів.
При цьому жодного прізвища САП не називала.
Натомість у повідомленні САП зазначили: “До обшуку було залучено Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. Співробітники Нацполіції не мають і не могли мати жодного доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро”.
Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь САП. Бюро заявило, що самостійно впорається з розслідуванням і м'яко натякнуло САП не втручатися.
“Управлінням внутрішнього контролю НАБУ розпочато досудове розслідування можливого витоку інформації. З початку реєстрації в ЄРДР майже всі слідчі дії проводилися безпосередньо прокурорами САП, у тому числі із залученням оперативних працівників Національної поліції. Повідомляємо колег у САП: НАБУ мав і має достатньо ресурсу для здійснення розслідування”, — йдеться у повідомленні.
Деталі справи від активістів
Хоча між двома антикорупційними відомствами й виникло нерозуміння, але у своїх повідомленнях подробиці справи та прізвища фігурантів вони не розкривали.
Тим часом подробиці розповів журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.
“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка інформував про його власну справу бізнесмен із будівельної галузі — Біркадзе, нині відомий як піар-ас Офісу президента. А цю інформацію Біркадзе отримував від когось, хто мав доступ до дуже різних сфер діяльності НАБУ і за Ситника, і за Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. А хто тоді?”, - написав Ніколов.
Пізніше Юрій Ніколов разом із головою громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталієм Шабуніним зняли відео, в якому додали подробиць.
“У 2021 році на велике асфальтування країни було виділено 100 млрд грн. Куратор цього великого асфальтування Юрій Голик, як він сам себе називав, увесь час перебував під прицілом софітів. Але його безвідповідальна посада не вимагала ні підписів, ні надання декларацій. Нічого. Детективи НАБУ розуміли, хто він такий, займалися по ньому історіями, але постійно був якийсь облом. Він був завжди до них готовий”, — кажуть активісти.
За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік.
“У рамках провадження вже обшукали квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Відомо, що Біркадзе отримував від свого інформатора всередині НАБУ інформацію на мобільний телефон. Потім ці повідомлення зникали через 10 секунд після того, як вони були прочитані. З іншого телефону він переправляв інформацію Юрію Голику. Прокол стався тому, що через лінощі Біркадзе просто іншим телефоном фотографував це листування і відправляв фотки Голику. А у Голика вони знайшлися в телефоні під час обшуку”, — стверджують активісти.
Загалом більшість інформації — це результат діяльності активістів-антикорупціонерів, які вкидають подробиці в інформполі.
“Якщо говорити про зливи, то інформацію у цій справі і НАБУ, і САП не розповсюджують, зберігаючи таємницю слідства. І це правильно. Але деякі громадські активісти виявились більш обізнаними і вже все розповіли”, — зазначає в коментарі “Апострофу” член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.
До чого тут Углава
У рамках згаданої справи було усунуто від виконання обов'язків першого заступника директора НАБУ Гізо Углава.
Про усунення Углави офіційно заявили в самому НАБУ. При цьому наголошується, що Углава сам написав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. І знову жодних подробиць не було.
Але подробиці знову повідомили громадянські активісти-антикорупціонери.
“Причина: він особисто зливав інформацію про перебіг цілої низки кримінальних проваджень, які розслідували детективи. І мова тут не лише про “Велике будівництво”, а й про інші справи, які так чи інакше стосувалися чи стосуються чинних чиновників, — написав активіст Євген Шевченко, - Всього вивчається 23 можливі випадки зливу інформації, яку Углава передавав своєму близькому другу Георгію Біркадзе — екс-главі Броварської РДА — який, у свою чергу, доносив її до тих осіб, щодо яких детективи вели НСРД (негласні слідчо-розшукові дії)” .
Зауважимо, що Гізо Углава — серед батьків-засновників НАБУ і належить до команди Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як консультант у складі команди грузинських реформаторів. Працював у групі, яка займалася імплементацією антикорупційного законодавства. 25 квітня 2015 року Углава було призначено на посаду першого заступника директора НАБУ, яку і обіймає нині.
У “Центрі протидії корупції” вважають таке рішення голови НАБУ щодо усунення Углави сумнівним. “Конфлікт інтересів був із самого початку розслідування. Тобто перший заступник Углава написав заяву лише після публічного скандалу. Хоча вже не секрет, що про факт розслідування йому було відомо від самого початку”, — заявляють активісти.
“Громадські активісти тут, чесно кажучи, не мають рації, — зазначає Віктор Прудковських, - По-перше, у нас немає відомостей, що у цій справі фігурує Углава. По-друге, він написав заяву про “можливий конфлікт інтересів”, ймовірно оскільки мова йдеться про його підлеглого, що є доволі звичайною практикою, якую я спостерігаю по участі в роботі дисциплінарній комісії Бюро“.
Що стоїть за заявами активістів
Слід зазначити, що за два дні до початку подій, що описуються, а саме 20 травня, юрист ЦПК Олена Щербан опублікувала матеріал, у якому стверджує, що керівник НАБУ не контролює своїх заступників.
“Цікаво, що всього трохи більше року тому ЦПК вже цікавилася НАБУ, і писала про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто, контролює своїх заступників. Тут я бачу трохи нестиковку щодо позиції”, — каже Віктор Прудковських.
“На мою думку, стаття Щербан, а потім хайп громадських активістів на тему “обшуків у НАБУ”, може бути елементом політичного тиску на відомство, — продовжує експерт, - справа в тому, що у вересні в НАБУ має пройти перший в його історії аудит і аудитори мають зробити свої висновки. І заяви активістів — це формування інфополя”.
“Цивільні активісти антикорупціонери перевзулися в повітрі і “мочать” Гізо Углаву, хоча ще рік тому вони його захищали. У мене, приміром, більше претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави, — каже “Апострофу” політолог Віталій Кулик, - Я не бачу наслідків роботи НАБУ. Я не бачу посадок жодного топ-корупціонера. Так, підозри є. Але не більше того”.
На думку Віталія Кулика, проблема не в Углаві чи Кривоносі, а в архітектурі відомства.
“У вересні НАБУ проходитиме перший у своїй історії аудит і подібних історій ми ще побачимо кілька”, — резюмував експерт.
НАБУ та САП знову разом
Але повернемося до гучної історії. У Національному антикорупційному бюро заявили, що разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою досягли спільного бачення організації подальшого об'єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.
“Обидва інститути залишаються вірними головній меті створення та продовжують реалізовувати свої повноваження для забезпечення невідворотності покарання за високопосадову корупцію. НАБУ та САП проінформують суспільство про результати зазначеного розслідування”, — йдеться у повідомленні.
“Обидва органи були створені з метою, щоб в Україні зникло поняття недоторканних прізвищ або посад. Наше головне завдання зараз — вжити всіх необхідних заходів, щоб зберегти та примножити довіру до спільної роботи та результатів”, — поінформували в установі.
Утім, подібні заяви зараз більше схожі не на оформлення реальної мирової угоди, а спробу продемонструвати на публіку (особливо західним спонсорам) видимість єднання.
Андрій КОВАЛЕНКО
