Поїзд далі не їде. Чому не будують метро на Виноградар?

 “Чудові новини! Роботи з будівництва двох станцій метро на Виноградар тривають за графіком”, — ідеться в новині на сайті ЖК “Ліпінка” за червень 2019 року.

“Своя станція метро в кількох кроках від комплексу. До центру міста — чотири станції”, — сповіщає потенційних покупців квартир сайт ЖК “Діброва парк”.

“Продовження зеленої гілки метро подарує мешканцям “Варшавського масиву” чотири станції. Найближчим часом мають відкритися “Мостицька” та “Проспект правди”, — заманює інвесторів забудовник Stolitsa Group.

З 2016 року, коли міський голова Києва Віталій Кличко оголосив про будівництво метро на житловий масив Виноградар, девелоперські компанії Владислави Молчанової, Степана Черновецького, Ігоря Кушніра, Вадима Столара та Дмитра Ісаєнка звели тисячі квартир на місці садів агрокомбінату “Пуща-Водиця”.

Близьке розташування до майбутніх станцій для багатьох стало визначальним фактором при виборі житла. Проєктанти сприяли забудовникам, спрямувавши метро до нових ЖК, а не до старої забудови Вітряних Гір і Виноградаря.

Терміни закінчення робіт не раз посувалися: спочатку на 2021 рік, а потім на 2023-й і 2024-й. Останні півтора року темпи будівництва близькі до нуля.

Велика війна — не основна причина. Наразі в Києві реалізуються масштабні автомобільні проєкти — зведення розв'язки на перехресті вулиць Богатирської та Полярної за 3,1 млрд грн, ремонт Дегтярівського шляхопроводу за 2,1 млрд грн, перекладання асфальту на Північному мості за 375 млн грн.

Чому зупинилося будівництво станцій метро, на які вже витратили 4 млрд грн?

Метробудівники-рантьє

Головна причина зупинки робіт з продовження Сирецько-Печерської гілки метрополітену на Виноградар — фінансові махінації компанії “Київметробуд”, яка є генеральним підрядником будівництва.

Київська місцева прокуратура з'ясувала, що в травні 2019 року посадові особи “Київметробуду” розмістили понад 1,5 млрд грн, отримані з бюджету міста на будівельні роботи, на депозит в Укргазбанку. Як встановило слідство, нараховані відсотки посадовці використали для власного збагачення.

За даними слідства, отримані прибутки “Київметробуд” переказав на рахунки ТОВ “Профі-факторинг”. Останнє спрямувало ці гроші компаніям, пов’язаним у тому числі з народним депутатом Вадимом Столаром.

Іншу справу розслідує Нацполіція. Її слідчі з’ясували, що “Київметробуд” переказав 140 млн грн ТОВ “Позитив-В” і 390 млн грн — ТОВ “Київметротонельбуд” як аванс на закупівлю будматеріалів та виконання робіт.

Проте, на думку правоохоронців, компанії не вели фінансово-господарської діяльності. Натомість ці дві компанії переказали частину коштів — 241 млн грн — сімом іншим фірмам. Ці кошти начебто були “передплатою за будівництво метро на Виноградар” і “поворотною фінансовою допомогою”.

Як з’ясувало слідство, ці сім компаній не могли виконати роботи через відсутність найманих кваліфікованих працівників, офісів, складів та виробничого обладнання. Підписант однієї із семи компаній зізнався, що насправді працює кухарем в ресторані “Ayo” і підписував документи підприємства за грошову винагороду.

Попри досудове слідство, “Київметробуд” у жовтні 2022 року переказав підконтрольним підприємствам як попередню оплату за будівельні роботи ще 530 млн грн. ЕП надіслала запит “Київметробуду” з проханням прокоментувати звинувачення слідчих, проте на момент виходу публікації відповіді не отримала.

Столична прокуратура вирішила стягнути отримані підприємством відсотки на користь громади. У січні 2023 року апеляційний суд підтримав позицію прокурорів і залишив чинним рішення суду першої інстанції про стягнення з “Київметробуду” понад 139 млн грн до столичного бюджету. Загальна сума фінансових вимог прокуратури до “Київметробуду” становить 218 млн грн. Судові баталії тривають.

Боротьба за мільярдні підряди

Паралельно з цим у “Київметробуді” відбувався корпоративний конфлікт. Після приватизації у 1990-х роках акціонерне товариство довгі роки контролював “червоний директор” Володимир Петренко.

Згодом за підприємство, яке регулярно отримує багатомільярдні підряди від держави, почалася боротьба. У різні періоди “Київметробуд” контролювали ексдиректор корпорації “Укрбуд” Максим Микитась та екскерівник російського підприємства “Вагонмаш” Сергій Кияшко.

Апогеєм стали взаємні звинувачення представників компанії в рейдерстві в грудні 2019 року. Тоді Мінʼюсту довелося визнати збори акціонерів “Київметробуду” фіктивними і двічі скасовувати зміни до реєстру власників компанії.

Пізніше стало відомо, що змінити керівництво намагався Микитась. Зараз ексзабудовник підозрюється в пропозиції 850-мільйонного хабара міському голові Дніпра Борису Філатову за сприяння у виграші тендеру на будівництво метро.

Наразі акції “Київметробуду” поділені між панамською і британською офшорними компаніями, Анатолієм Вернигорою, Сергієм Волковим та Русланом Ткачем.

Метро не будується, гроші виділяються

Влітку начальник комунального підприємства (КП) “Київський метрополітен” Віктор Брагінський заявив, що роботи із зведення метро на Виноградар відновлять у вересні 2023 року після коригування науково-проєктної документації.

Наприкінці 2022 року КП замовило коригування проєкту і заплатило за нього 69,4 млн грн. У відповіді на запит ЕП необхідність коригування проєктної документації на підприємстві пояснили зміною щільності забудови, зміною державних будівельних норм та рекомендаціями науково-технічного супроводу будівництва.

У технічному завданні на сторінці тендеру в Prozorro йдеться, що в оновлений проєкт будівництва впишуть можливість залучення інвестицій, запуску нової ділянки метро трьома чергами і необхідність знесення деяких об'єктів.

На запитання, чи відновили роботи у вересні 2023 року, заступник начальника столичного метрополітену Дмитро Пінчук повідомив, що “Київметробуд” відновив будівництво у вересні 2022 року і нібито весь останній рік воно триває.

“На будівельному майданчику 213біс (технічний номер) ведуться підготовчі роботи з перебазування машин та механізмів з подальшим виконанням налагоджувальних робіт для продовження виконання будівництва двоярусних тунелів”, — ідеться у відповіді на запит ЕП.

Водночас, за спостереженнями мешканців, блогерів-оглядачів та депутатів Київради, прохідницький щит між станцями “Сирець” та “Мостицька” не працює, а на відкритій ділянці між “Мостицькою” та “Проспектом правди” виріс підлісок.

Прохідницький щит вирив лише один тунель на підземній ділянці будівництва, а відсоток готовності відкритої ділянки в “Київському метрополітені” оцінювати не беруться. Дати завершення будівництва і пуску руху поїздів визначать після коригування проєкту і з урахуванням бюджетного фінансування.

Загальна кошторисна вартість будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на Виноградар з будівництвом електродепо становить 11,2 млрд грн. Останній платіж на рахунки “Київметробуду”, за даними порталу використання публічних коштів Spending, відбувся в жовтні 2022 року: 1,5 млн грн на зарплати співробітникам за першу половину лютого 2022 року.

Останні ж значні надходження на рахунки “Київметробуду” датуються груднем 2019 року та груднем 2018 року — 1,4 млрд грн та 2,6 млрд грн відповідно. Платником було КП “Київський метрополітен”.

Що в підсумку? Ситуація складна. Багато залежить від акціонерів і керівництва “Київметробуду”. Відновити роботу і піти на угоду із слідством — найкраще рішення. Такий варіант можливий, якщо одна із сторін корпоративного конфлікту відмовиться від боротьби або поставить її на тривалу паузу.

Час грає проти міської влади. Невиконані обіцянки побудувати метро бʼють по її рейтингу. Востаннє в Києві відкривали нову станцію (”Теремки”) десять років тому.

Розірвати договір з “Київметробудом” і провести новий тендер — гірше рішення, бо є ризик не повернути кошти платників податків і відповідати за свої дії в суді. Центральна влада могла б націоналізувати генпідрядника, але тоді виникне питання кадрів: фахівців, які вміють будувати метрополітен, в Україні мало.

У виграші лише забудовники територій агрокомбінату “Пуща-Водиця”, які можуть продавати майбутні квартири “біля метро” ще багато років.

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО