Похибка і її межа

“Пропало всьо” — ця знакова фраза з відеозвернення Юлії Тимошенко хоч і не лунала в її прес—штабі під час виборчої ночі, проте була написана на багатьох обличчях. Передусім — журналістських. Адже розбалувані попередніми заходами БЮТ у готелі “Хайятт” — під час першого туру нинішніх виборів і парламентських перегонів 2007 року — акули пера й мікрофона потайки плекали надію не лише наїстися, а й, залежно від політичних симпатій, залити горе/відзначити перемогу. Але вишукані наїдки й ріки вина, якими БЮТ раніше щедро балував журналістів і гостей, цього разу таки “пропали”: на зміну стравам у стилі “хайяттівського” ресторану прийшли скромні бутерброди, виставлені в окремій кімнаті для преси, а алкоголю й зовсім не було. “Шампанське відкривати рано, а споювати журналістів так, як минулого разу, коли вони до початку прес—конференцій уже на ногах не трималися, ми більше не збираємося”, — пояснювали заклопотані працівники штабу.

Але якщо нестачу пареного судака й “каберне” “сторожові пси демократії” витримали фактично без нарікань, то брак інформаційних харчів завдав значно більше прикрощів. На відміну від 17 січня, цього разу високопоставлені БЮТівці намагалися журналістам на очі не потрапляти, прожогом долаючи відстань від вхідних дверей до ліфта, який відвозив їх у “таємну кімнату” поверхом вище. Там соратники Юлії Тимошенко разом із самою лідеркою подалі від цікавих очей спостерігали за оголошенням у прямому ефірі вже й без того відомих їм результатів екзит—полів. У конференц—залі за всіх віддувався тільки номінальний “НУНСівець” Юрій Кармазін, який в інтерв’ю журналістам заявляв про “неймовірного масштабу” фальсифікації і наголошував, що “ще не вечір”.

Після короткої наради у VIP—залі на брифінг вийшов Олександр Турчинов. Його месидж був рішучим і лаконічним: екзит—поли — не результат, а лише соціологія, відставання Тимошенко від Януковича — у межах статистичної похибки, а “міф про колосальний розрив між кандидатами” зруйновано вщент. Відчай віце—прем’єра видавали хіба що очі, які геть не світилися впевненістю.

Наголосивши на тому, що штаб Тимошенко не залишить без судової уваги численні фальсифікації, Турчинов залишив пресу переварювати цю інформацію. Іноземні журналісти схвильовано зашепотіли, перепитуючи у своїх українських колег, чи є імовірність повторення Майдану. “Що ж я напишу, якщо міжнародні спостерігачі запевняють, що вибори пройшли без масштабних порушень, а Турчинов заявляє про фальсифікації?!” — розгублено запитувала в телефонну слухавку англомовна дівчина.

Тим часом “на безриб’ї” одним із центральних коментаторів виявився російський політолог і за сумісництвом депутат російської Держдуми від правлячої партії “Єдина Росія” Сергій Марков. Сяючи від задоволення, він відкидав побоювання журналістів щодо європейського бойкоту ймовірного Президента—зека: “Янукович — дитя шахтарського селища, він без матері—батька ріс, тому просто не міг не мати проблем із законом! І в розумній Європі це повинні чудово розуміти”, — наголошував “єдинорос”. І тішився з того, що тепер “Україна піде в Європу разом із Росією, через Єдиний економічний простір. А без нас ви там нікому не потрібні — навіщо європейцям 45 мільйонів голодних іммігрантів?!”.

Неприємно здивував іще один коментатор — теж “нунсівський” (“самооборонівець”) нардеп Кирило Куликов. Він наголошував на тому, що три відсотки відриву (результат Національного екзит—полу) — це “вообщє нічєго”, і такий розрив легко надолужується “на тих дільницях, де заактовані порушення”. А таких, за словами Куликова, багато. Сам депутат, за його словами, цілий день займався тим, що “рятував породіль у київських пологових будинках від тиску команди Януковича”, аби вони могли проголосувати так, як хочуть. На запитання, чи впевнений він у перемозі Юлії Тимошенко, парламентарій нічтоже сумняшеся заявив: “Звичайно! Інакше мене б тут не було”. Тобто щойно виявиться, що лідерка таки програє — його як вітром здує?

На появу Юлії Тимошенко за таких умов уже й не сподівалися. Але незламна леді Ю рішуче вийшла перед очі представників мас—медіа й, повторивши мантру про статистичну похибку, наголосила: “Країна пам’ятає такі часи, коли не тільки проголошували президентів, видавали посвідчення, а ще і вітали інші президенти. А потім доля складалася зовсім по—іншому!”. Запевнивши, що настрій у неї “бойовий”, Тимошенко пішла, проігнорувавши прохання грузинських журналістів про коментар.

Уже майже опівночі знову вийшов Турчинов, із легкою посмішкою повідомивши, що, за результатами паралельного підрахунку 86 відсотків протоколів, у Януковича й Тимошенко — по 46 відсотків голосів. На цьому до ранку й розійшлися.

Учора БЮТ перенесла прес—конференцію на вівторок.

Дмитро ЛИХОВІЙ,  Леся ШОВКУН