Платіжний дисбаланс України

Це справжня привід для гордості діючого уряду. Позитивний платіжний баланс означає, що в Україну заходило більше валюти, ніж з неї виходило.

Нарешті!

Поточний рахунок ПБ за перші чотири місяці виявився позитивнім. Позитивне сальдо за перші чотири місяці 2013 року склало “плюс” 2747 млн дол, тоді як за перші чотири місяці 2012-го — “мінус” 61 млн дол. 

Але то були лише квітоньки. Результат за п'ять місяців 2013 року здається геть приголомшливим. За попередніми даними, позитивне сальдо склало 3,262 млрд дол. В тому числі, дефіцит поточного рахунку, порівняно з січнем-травнем 2012 року, скоротився на 27,61% — до “мінус” 3,063 млрд дол. А профіцит фінансового рахунку зріс на 35,93% до “плюс” 6,325 млрд дол.

Так само радісно виглядають цифри за кожен з місяців 2013 року. В жодному з них зведене сальдо платіжного балансу не було від'ємним. Тобто, щоразу приходило більше валюти, ніж лишало Україну.

Ця інформація нібито спростовує поширену думку, що Україна має великі проблеми з платіжним балансом. Складається враження, що діючий уряд таки дійсно знайшов рецепт, який витягує економіку нашої країни з глибокої кризи.

Погодьтесь, різниця дійсно велика. В 2012 році платіжний баланс України був зведений з дефіцитом (”мінус”) 4,174 млрд дол, що на 70% перевищує від'ємне сальдо, зафіксоване в 2011 році. І тут — таке раптове поліпшення.

Але ми вимушені розчарувати себе та читачів. Покращення виявилося черговим “пакращенням”. Проблеми нікуди не поділися, вони лише тимчасово відкладені у довгу шухляду.

Майбутні штрафи від “Газпрому” та борги

Відносно вдалий початок 2013 року склався завдяки двом тимчасовим факторам. Перший — це зменшення імпорту природного газу з Росії та автомобілів. Другий — збільшення заборгованості, в першу чергу уряду та державних структур.

З початку 2013 року НАК “Нафтогаз України” тимчасово майже не купував пальне у РАО “Газпром” та компанії RWE, тому що не мав не це грошей. Державний бюджет є геть виснаженим, як і золотовалютні резерви НБУ. Держава вже не може кредитувати хронічно збитково-корупційну монополію.

Безумовно, газ для промисловості імпортували структури олігарха Дмитра Фірташа. Але за які гроші, і чи платилися ці гроші з України — великі питання. Як не дивись, а імпорт “просів”.

Ось проста цифра, яка пояснює все. За даними НБУ, в травні 2013 року імпорт газу зменшився у 2,6 разів (!), порівняно з травнем 2012 року. А за п'ять місяців поточного року ввезення цього виду пального зменшилося на 27% до 3,9 млрд дол.

Дія цього фактору є тимчасовою, тому що не купувати газ Україна не може. Згідно з прогнозним балансом НАК “Нафтогаз України”, надходження імпортованого газу у 2013 році становитимуть 27,3 млрд кубометрів. З них ВАТ “Газпром” продасть нам 18 млрд “кубів”, німецька компанії RWE Supply & Trading GmbH — 1,3 млрд “кубів”, в компанія Ostchem Gas Trading AG Фірташа — 8 млрд “кубів”.

Проте, вже зараз зрозуміло, що реальне постачання виглядатиме інакше. Для промисловості пальне завозять, окрім Ostchem, також “Метінвест” Ріната Ахметова та СЄПЕК, власником якої називають Сергія Курченка. Пальне вже надходить з Угорщини, та в перспективі надходитиме зі Словаччини. Крім того, СЄПЕК вже придивляється до постачання газу з Росії.

Міністр енергетики Едуард Ставицький вже навіть встиг похвалитися, що європейський газ виявився на 130 доларів дешевшим за російський. А це майже третина економії. Отже, це ще один секрет зменшення імпорту.

Проте, всі ці ігри лише вдаються безпечними та патріотичними. Насправді, за підсумками 2012 року Україна вже заробила штраф від “Газпрому” на суму 7 млрд дол. Навіть більше лихо очікує нас за підсумками 2013 року — хіба що тому, що контракт РАО склало не з Україною, а з НАК “Нафтогаз”. Який майже нічого не купував, а нещодавно для закупівлі нової партії взяв гроші в борг під 18% річних!

Нагадаємо, нікуди не подівся контракт з “Газпромом”, за яким Україна має купити у Росії щонайменше 41,6 млрд кубометрів газу. Можна, звісно, і не купувати — лише платити за нього. Це так звана умова “take-or-pay”. Не хочеш платити — отримаєш величезний штраф.

Отже, підведемо підсумок. Україна майже не купувала газ у Росії в першій половині 2013 року. Але вона буде вимушена купувати решту в другому півріччі. Отже, торговельна частина платіжного балансу неминуче погіршиться. Структура зовнішньої торгівлі виглядатиме приблизно так.

Що стосується автомобілів, то вже два місяці автодилери їх майже не імпортують. Це не дивно.

З 13 Квітня для автомобілів з об'ємом двигуна 1-1,5 л і 1,5-2,2 л мито збільшилося на 6,46% і 12,95% відповідно. Разом з ПДВ та іншими зборами, це збільшило вартість “розмитнення” на кілька десятків відсотків. Звісно, такий крок не лишився непоміченим.

Україна — традиційний імпортер машин, тому що для наших мешканців авто є одним з небагатьох символів статку. Так ось, “завдяки” блокаді автодилерів, імпорт продукції машинобудування зменшився в травні 2013 року на 40%, порівняно з травнем 2012. З початку року “мінус” за цією групою імпорту склав 14%.

Чи є приводи для оптимізму?

Подивіться, будь ласка, на товарну структуру експорту чи імпорту. І знайдіть хоча б одне суттєве покращення.

Звісно, його немає. Україна має таку ж недолугу структуру зовнішньої торговлі, як і всі попередні роки. А отже, наші “шалені успіхи” базуються на манипулюванні окремими категоріями товарів (в 2013 році це газ та автівки), та боргами.

Динаміка товарної структури експорту

Найменування  груп  товарів	2010	2011	2012
УСЬОГО, млн. дол. США	52191	69 418	69 812
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	9 935	12 804	17 881
Мінеральні продукти	6 237	9 608	6 945
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	4 658	6 980	6 763
Деревина та вироби з неї	1 768	2 184	2 193
Промислові вироби	1 309	1 621	1 543
Чорні й кольорові метали та вироби з них	17 333	22 114	18 890
Машини, устаткування, транспортні засоби та  прилади	9 183	11 895	13 284
Різне*	1 768	2 212	2 313
Структура, %	2010	2011	2012
УСЬОГО	100,0	100,0	100,0
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	19,0	18,4	25,6
Мінеральні продукти	12,0	13,8	9,9
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	8,9	10,1	9,7
Деревина та вироби з неї	3,4	3,1	3,1
Промислові вироби	2,5	2,3	2,2
Чорні й кольорові метали та вироби з них	33,2	31,9	27,1
Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади	17,6	17,1	19,0
Різне*	3,4	3,2	3,3

Динаміка товарної структури імпорту 

Найменування  груп  товарів	2010	2011	2012
УСЬОГО, млн. дол. США	60 579	85 670	90 304
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	5 762	6 346	7 520
Мінеральні продукти	20 707	29 396	27 077
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	10 524	12 961	13 519
Деревина та вироби з неї	2 000	2 230	2 182
Промислові вироби	3 355	3 508	4 465
Чорні й кольорові метали та вироби з них	4 128	5 695	5 238
Машини, устаткування, транспортні засоби та  прилади	12 689	20 018	22 433
Різне*	1 414	5 516	7 870
Структура, %	2010	2011	2012
УСЬОГО	100,0	100,0	100,0
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва	9,5	7,4	8,3
Мінеральні продукти	34,2	34,3	30,0
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	17,4	15,1	15,0
Деревина та вироби з неї	3,3	2,6	2,4
Промислові вироби	5,5	4,1	4,9
Чорні й кольорові метали та вироби з них	6,8	6,6	5,8
Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади	20,9	23,4	24,8
Різне*	2,3	6,4	8,7

Борги

Тепер про борги, за рахунок яких “пакращився” платіжний баланс.

Держава за перші чотири місяці зробила нові запозичення на загальну суму 2,25 млрд дол. ще 1,1 млрд дол запозичили державні банки, які є по суті одним цілим з нацбанком. Ці надходження погасили погашення боргів банками та корпораціями.

Не варто недооцінювати такий чудернацький інструмент, як валютні запозичення уряду всередині України. За підрахунками Dragon Capital, з початку року Мінфін зібрав на внутрішньому ринку 800 млн дол, загалом довівши “внутрішню” валютну заборгованість до 3 млрд дол — це вдвічі більше, ніж торік.

Крім того, на 500 млн дол були розміщені євробонди “Укрзалізниці”. Невідомо, чи прийшли ці гроші в Україну. Якщо так, то напевно вони покращили стан платіжного балансу.

Напрочуд великими виявилися цифри прямих та портфельних інвестицій. Але до цих показників треба ставитись доволі обережно. Наприклад, як констатують аналітики Нацбанку, значна частина інвестицій надійшла у формі міжфірмових кредитів, і була пов’язана з розміщенням єврооблігацій приватних структур. Тобто, також з боргами.

 

***

Що нас очікує далі?

Невдовзі Україна почне масово закуповувати природний газ з Росії та Європи. Це миттєво погіршить зовнішнє торговельне сальдо України.

Ймовірно, що вже почалися проблеми в міністра економіки Ігоря Прасолова. Принаймні, Віктор Янукович не випадково публічно попередив його, причепившись до якоїсь дрібниці.

До чого ми ведемо? Дуже схоже, що дуже скоро спецмита на автомобілі будуть зняті. Принаймні, їх дія досі аж ніяк не допомогла тим, заради кого вони запроваджувалися, — зокрема, Таріелу Васадзе з його “УкрАВТО”.

Відновлення імпорту автомобілів зробить торговельне сальдо ще гіршим.

У випадку погіршення, всю відповідальність буде покладено на прем'єра Миколу Азарова. Фото РИА “Новости”

Що стосується стратегічного для України напрямку металургії, то вже багато місяців ми є експортерами не сталевого прокату, а переважно чавуну та залізної руди. Металургійні заводи Китаю навряд чи дадуть Україні шанс повернутися на зовнішні ринки, які їй довелося покинути.

Можливо, для нашої країни приготована роль постачальника руди та чавуну, на яких заробляти багато неможливо через малу додаткову вартість? Якщо так, це не відбудеться миттєво. Але стратегічно платіжний баланс країни ще зазнає проблем.

Звісно, є і позитивні сигнали на майбутнє. Наближаються август та вересень, коли буде зібраний врожай зернових. Трейдери створять мільярдні експортні потоки продовольства з України, і це принесе нам нові гроші.

Скоріш за все, саме на цей момент чекає уряд, відтягуючи купівлю газу. Подивимось, чи зможуть “зернові” гроші перекрити відтік “газових”.

Іван ПРОСКУРОВ