Платіжний баланс України: кардинальні зрушення під час війни

За січень—листопад 2022 року баланс поточного рахунку платіжного балансу був додатним і досягнув 8,5 млрд дол. США, тоді як за аналогічний період 2021-го мав місце від’ємний баланс розміром 2,8 млрд дол. Формування профіциту поточного рахунку було пов’язано із збільшенням поточних трансфертів за рахунок грантової підтримки та гуманітарної допомоги міжнародних партнерів, а також із скороченням виплат дивідендів і відсотків за кредитами. З іншого боку, дефіцит торговельного балансу збільшився з 1,8 млрд дол. до 20 млрд при драматичному скороченні як експорту, так і імпорту. При цьому дефіцит торгівлі товарами зріс більш як удвічі — до 12,1 млрд дол., а профіцит торгівлі послугами змінився його дефіцитом, сягнувши 8 млрд дол. Основною причиною цієї зміни стали витрати українських біженців за кордоном у сумі 13,8 млрд дол. (що відображалися в складі імпорту послуг).

Профіцит поточного рахунку в сумі 8,5 млрд дол. означає, що Україна отримала більше доходів, ніж здійснила виплат за поточними операціями з нерезидентами (див. табл.). На цю ж суму збільшилася нетто-позиція України за зовнішніми активами.

За 11 місяців 2022 року вартісні обсяги експорту товарів з України зменшилися на 33,7%, а імпорту — на 20%. Найбільш вагомими позиціями скорочення експорту стали чорні та кольорові метали (падіння на 60,5%), мінеральні продукти (на 47,3%), продукція хімічної промисловості (на 44,2%), промислові вироби (на 39,2%), машини, устаткування і транспортні вироби (на 38,6%). Основні причини такої ситуації: руйнування виробничих потужностей та енергетично-транспортної інфраструктури, порушення логістики зовнішньої торгівлі, припинення економічних зв’язків з агресором, часткова втрата робочої сили внаслідок еміграції та мобілізації.

У складі товарного імпорту України найбільше впав імпорт чорних і кольорових металів і виробів із них (темпи падіння досягли 40,3% відносно січня—листопада 2021 року). Помітно скоротилися і обсяги імпорту деревини та виробів з неї, продукції машинобудування та хімічної промисловості.

За умов збройної агресії Росії цілком очікувано зменшувалася частка країн СНД у експорті та імпорті товарів в Україну, тоді як частка країн ЄС стрімко збільшувалася. Так, у географічній структурі експорту товарів частка ЄС зросла із 32,9% у листопаді 2021 року до 67,1% у листопаді 2022-го. А частка країн СНД в українському імпорті за цей же період скоротилася з 24,3 до 2,7%.

Експорт послуг з України зменшився за вказаний період на 11,5%, при тому що імпорт послуг збільшився в 1,7 разу. Найбільше зростання імпорту зафіксовано за статтею “особисті подорожі” — з 2,3 млрд до 13,8 млрд дол., що пояснюється збільшенням витрат українських мігрантів за кордоном. Кількість наших мігрантів у ЄС, що залишили Україну після 23 лютого, вже наближається до 8 мільйонів осіб.

Надходження від оплати праці українців за кордоном не зазнали істотних змін порівняно з попереднім роком: 12,4 млрд проти 12,3 млрд дол. Тобто українці продовжували активно працювати за кордоном і підтримувати свої сім¢ї та платіжний баланс країни власними грошовими переказами.

Разом із цим утричі зменшився відплив валюти за статтею “доходи від інвестицій” — з 11,8 млрд до 3,8 млрд дол. (без урахування реінвестованих доходів). Це пояснювалося офіційною зупинкою платежів з обслуговування зовнішнього державного боргу, зменшенням дохідності іноземних інвестицій у воєнній економіці та впровадженням заходів валютного контролю після 24 лютого.

У 2022 році однією з найвагоміших статей підтримки платіжного балансу стало надходження іноземних грантів і гуманітарної допомоги (або поточних трансфертів) — 22,6 млрд дол. Ця величина в 3,5 разу перевищувала аналогічний показник минулого року. Майже 60% поточних трансфертів було спрямовано до сектору загального державного управління.

Профіцит поточного рахунку обсягом приблизно 7,1% ВВП поєднувався з масштабним дефіцитом бюджету, який сягнув 19,2% ВВП. Це стало свідченням порушення добре відомого у теорії феномену twin deficit (подвійного дефіциту), коли дефіцит бюджету підживлює дефіцит поточного рахунку через нарощування імпорту і сукупного попиту. Основними чинниками виникнення аномальної ситуації в Україні (гігантського дефіциту бюджету і профіциту поточного рахунку) стали значні обсяги приватних заощаджень, у тому числі і закордонних, при мінімальних обсягах приватних інвестицій в економіці України.

У цілому по платіжному балансу основними статтями надходження іноземної валюти в Україну стали (див. рис.):

• поточні трансферти від нерезидентів (+20,2 млрд дол.);

• отримання іноземних кредитів сектором державного управління (+13,1 млрд дол.);

• баланс оплати праці резидентів-нерезидентів (+12,4 млрд дол.).

Водночас спостерігався значний відплив іноземної валюти за такими статтями платіжного балансу:

• різниця між експортом та імпортом товарів (-12,1 млрд дол.);

• торговельні кредити, надані українськими експортерами імпортерам (-10,5 млрд дол.);

• придбання іноземної валюти резидентами України та її приріст у позабанківському обігу (-10,3 млрд дол.);

• від’ємне сальдо балансу послуг (-8 млрд дол.).

Від початку війни має місце колосальне зростання суми торговельних кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, — з 1 млрд дол. за 11 місяців 2021 року до 10,5 млрд дол. за 11 місяців 2022-го. Така ситуація вказує на небажання українських експортерів повертати валютну виручку в Україну під час війни. Але така поведінка виступає одним із чинників утримання дефіциту платіжного балансу. Логічною реакцією уряду і НБУ в цій ситуації мало би стати посилення заходів валютного регулювання, чого, на жаль, не відбувається.

Фінансовий рахунок платіжного балансу мав дефіцит у сумі 11,9 млрд дол. навіть при масштабному кредитуванні з-за кордону державного сектору. Для порівняння: профіцит цього рахунку дорівнював 2,9 млрд дол. за 11 місяців 2021 року. Основними чинниками дефіциту в 2022-му стали масштабний відплив іноземного капіталу з приватного сектору та накопичення зовнішніх активів резидентами України. Так, відплив іноземної валюти за статтями портфельних інвестицій та інших інвестицій приватного сектору становив 2,4 млрд дол. А приріст іноземної валюти в позабанківському обігу України сягнув 10,2 млрд дол.

Нетто-реципієнтом коштів у межах операцій фінансового рахунку став державний сектор економіки, до якого надійшло 11,6 млрд дол. (нетто) проти 0,8 млрд дол. за січень—листопад 2021-го. При цьому чисте залучення кредитних ресурсів до державного сектору 2022 року становило 13,1 млрд дол. А всього з 1 січня до 27 грудня валове кредитування і грантова підтримка бюджету іноземними донорами досягли 30,8 млрд дол.

Найвагомішу фінансову допомогу уряду надала адміністрація США, що виділила майже 12 млрд дол. у формі грантів. Фінансова підтримка від ЄС (8 млрд дол.) надходила здебільшого у кредитній формі. У 2023 році ЄС зобов'язався виділити Україні 18 млрд євро, але знову ж таки через надання кредитів. Схоже, що керівні органи ЄС старанно оберігають свій бюджет від “непродуктивних”, на їхній погляд, витрат на користь України.

Іншими кредиторами і донорами України стали МВФ (2,7 млрд дол.), Канада (1,9 млрд), Німеччина (1,6 млрд), Світовий банк (1,1 млрд), Велика Британія (1,1 млрд), Європейський інвестиційний банк (0,7 млрд дол.) та інші. Частка грантових коштів у сумарній фінансовій підтримці уряду України становила 45%.

Військове вторгнення Росії та драматичне підвищення країнних ризиків закрили доступ суб'єктів національної економіки до ресурсів міжнародного ринку капіталів. Унаслідок цього приватний сектор зазнав відпливу коштів за фінансовим рахунком у сумі 23,5 млрд дол. Такий показник сигналізує про високу вразливість платіжного балансу України за фінансовими операціями та його істотну залежність від залучення зовнішнього офіційного фінансування.

Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу України в сумі 8,5 млрд дол. і значне негативне сальдо фінансового рахунку в сумі 11,9 млрд дол. сформували негативне сальдо зведеного балансу — 3,4 млрд дол. Це сальдо покривалося чистими кредитами МВФ (0,8 млрд дол.) і валютними інтервенціями з міжнародних резервів України (2,6 млрд дол.). При цьому зниження міжнародних резервів не мало критичного характеру: станом на 1 грудня обсяг резервів становив 28 млрд дол. Такий розмір забезпечує фінансування імпорту товарів і послуг упродовж 3,5 місяця, але є недостатнім відповідно до композитного критерію адекватності резервів МВФ.

У 2023 році стабілізація платіжного балансу України та зменшення зовнішньої вразливості економіки потребуватимуть від держави і приватного сектору консолідації зусиль для відновлення економічної діяльності та експортної спроможності, зменшення відпливу ресурсів на придбання готівкової валюти резидентами і надання торговельних кредитів нерезидентам, а також продовження роботи з міжнародними партнерами з питань фінансової допомоги.

Фіксований валютний курс із початку війни відігравав конструктивну роль у справі утримання макрофінансової стабільності та недопущення розкручування девальваційно-інфляційної спіралі. В 2023 році доцільним виглядає збереження фіксованого режиму з можливістю одноразового перегляду параметрів фіксації обмінного курсу гривні. Запобігання втратам цінової конкурентоспроможності українських виробників і постачальників потребує врахування того факту, що темпи інфляції в Україні поки що є помітно вищими, ніж у США та ЄС. 

Тетяна БОГДАН, директорка з наукової роботи “Growford Institute”