Водночас Трофімов був досить непублічний, в інтернеті складно знайти його фотографії, не кажучи вже про інтерв'ю чи відео.
Та часи змінилися: тепер Трофімов — перший заступник голови Адміністрації президента, який відповідає за співпрацю АП з регіонами по лінії обласних та районних держадміністрацій. У часи президентства Порошенка цими функціями займався Віталій Ковальчук, який керував виборчим штабом Петра Олексійовича.
Його кабінет розташований на третьому поверсі Адміністрації президента — ще місяць тому у цьому самому кабінеті сидів його попередник Ковальчук.
Це великий кабінет з дерев'яними меблями, наче в директора школи, і високими стелями, наче в музеї. Коло робочого столу Трофімова — білі дротові телефони із закритим зв'язком. Це пряма лінія з президентом, урядовцями та силовиками.
Попри таку високу посаду на держслужбі Трофімов працює всього лише два тижні, і це його перше велике політичне інтерв'ю.
У спілкуванні з “Українською правдою” він досить скутий і напружений. Під час інтерв'ю помітно хвилюється та підбирає кожне слово.
У своїх висловлюваннях обережний, уникає будь-якої критики у бік своїх колег та не скупиться на компліменти у бік Зеленського.
Наприкінці інтерв'ю Трофімов охоче провів УП невеличку екскурсію по Адміністрації президента.
Виявилося, що перший помічник президента Сергій Шефір обрав собі кабінет колишнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, заступник глави АП Кирило Тимошенко вибрав для себе люксовий кабінет, де раніше сидів Сергій Березенко, а інший заступник керівника канцелярії Зеленського Юрій Костюк працює в кабінеті Юрія Стеця.
У ході інтерв'ю Трофімов пояснив, хто і за що тепер відповідає на Банковій, які щоденні наради проводить Володимир Зеленський, який графік у нового президента, чому перший заступник керівника АП почувається, наче Нео з кінофільму “Матриця”, та розповів, чому керівництво АП поїхало на концерт Монатіка.
“У нас не було ні вихідних, ні часу, нам треба вникнути, як всім цим управляти”
— Ви — перший заступник голови Адміністрації президента. Можете розшифрувати, що це означає? Чим ви займаєтеся?
— В Адміністрації раніше теж був перший заступник — пан Ковальчук, і були інші заступники. Такою була структура Адміністрації президента і поки що вона такою залишається. Тут я займаюся регіональною роботою.
Це гілка президента — голови ОДА, це РДА — районні державні адміністрації, це люди в регіонах.
— Поясніть, що означає працювати з людьми? Вони доповідають вам про ситуацію в регіоні, а ви їм даєте вказівки?
— Ми ще маємо призначити цих людей, ми поки що їх не призначили. Ми поки приймаємо все, що є в тому вигляді, в якому воно є, обробляємо, дивимося, розбираємося.
Далі планомірно будуть призначення тих людей, яким довіряємо, і які будуть продовжувати політику президента. Тут найголовніша історія — внести ті самі зміни, про які ми говорили і яких ми добиваємося. Що таке зміни? Це коли життя кожного українця стане кращим.
Це починається з регіональної політики, тому що люди на місцях все бачать і все розуміють.
Як ми бачимо цю історію? Є три опори, на які ми б хотіли спиратися.
Перше: це люди, яких ми призначаємо в ОДА, РДА і так далі.
Друге — це технології, які допоможуть контролювати прозорість процесів.
І третє — зворотній зв'язок від людей з регіонів.
— З губернаторами ви вже зустрічалися?
— З чинними ще не зустрічався і не говорив.
— Тобто наразі ви входите у курс справ?
— Так, дивимося, що і де відбувається. Для нас ця ситуація не нова.
По-перше, колись ще давно, коли ми працювали у структурі студії “Квартал 95”, і я був концертним директором, ми об'їздили всю країну, багато чого бачили, напрацювали контакти і бачили все на власні очі, так би мовити, мацали руками.
По-друге, під час виборчої кампанії ми разом з командою відповідали за регіональну діяльність, спілкувалися з усіма нашими командами, вели перемовини, просили людей нас підтримувати. Тобто ситуацію в кожному регіоні я достатньо добре розумію.
Зрозумійте, ми колись працювали в бізнесі і залишаємося клієнтоорієнтованими. Говорячи цією мовою, наш клієнт є кожен громадянин нашої країни, за якого ми боремося.
— Журналісти зараз не зовсім розуміють, як працює нова Адміністрація, хто за що відповідає. Можете нам допомогти у цьому розібратися? Наприклад, я більш-менш розумію, за що відповідає голова АП, але не розумію за що відповідає перший помічник президента Шефір?
— По суті, Сергій Нахманович допомагає президенту організувати всю роботу, влаштовувати повсякденні зустрічі, якось їх фільтрувати і так далі. Головне його завдання — організувати кожен день роботи президента.
Це дуже складне завдання: нереально велика кількість листів, дзвінків, прохань, якихось завдань, складних рішень, підписів. Сергій Нахманович допомагає саме у вирішенні цих питань. Є ще заступники голови АП.
— Давайте пройдемося по заступниках. За що відповідає Юрій Костюк?
— Юра відповідає за гуманітарну політику. У нього досить серйозне пересікання з Кирилом Тимошенком, який відповідає за інформаційну політику, тому багато профільних питань, на кшталт радники у справах дітей — це все у Юри Костюка.
Ми зараз робимо великий акцент на інтеграцію нас як команди в АП і АП — в нашу команду.
Ці процеси треба побудувати горизонтально, щоб ми почали комунікувати, і щоб кожен розумів, хто і що робить. У нас взагалі дуже хороші відносини у команді — між главою АП, між Шефіром, між президентом.
— Йдемо далі — інші заступники за що відповідають?
— Рябошапка відповідає за блок відносин президента із судами, за правовий блок. Пристайко Вадим (показує вказівним пальцем на великий аркуш зі схемою структури АП) відповідає за зовнішню політику.
Дніпров Олексій — керівник апарату президента. Ще до нас приєднався Гончарук, він — заступник з економічних питань. У нас завдання — бути ефективними.
Кожен має свою компетенцію і кожен зобов'язаний бути в ній сильним. Ми підставляємо плече одне одному і таким чином залишаємося сильними.
— Чим функціонал глави АП Богдана відрізняється від функціоналу першого помічника президента Шефіра?
— Глава АП відповідає за всю комунікацію, за правові і політичні питання. Функціонал Шефіра полягає в організаційних питаннях президента. Тут всім вистачає роботи, ми будемо інтегрувати ще нових людей, які не були в команді.
У найближчий час ми презентуємо своє бачення кожного підрозділу і напряму, ми його допрацьовуємо.
Просто зрозумійте: ми тут лише два тижні. У нас не було ні вихідних, ні часу. Нам треба вникнути, як всім цим управляти, зробити менеджмент ефективним і перейти до наступного кроку — стратегічного управління.
— До цього ви ніколи не працювали на держслужбі, як і більшість нових працівників АП. Богдан лише раніше працював…
— Саме через це Андрій і є головою АП. З-поміж нас усіх він найкраще розуміє, як працює держава, як вибудувані процеси, як приймають рішення, які сигнали сприймають політики. І ми тут на нього спираємося.
— Тобто ви радитеся з Богданом?
— Ми одна команда, ми радимося і спілкуємося. Він спирається на нас, ми — на нього, тому це взаємна підтримка.
— Фактично ключові посади в державі обійняли люди, які ні дня не працювали у політиці — ви в тому числі. Які ваші враження від роботи в АП?
— Це просто з ніг на голову. Я себе відчуваю, як Нео у кінофільмі “Матриця”, який їде в авто і каже: “Я тут гуляв, тут відвідував кафе, тут проводив час”.
Я так само їду на роботу і дивлюся з вікна на те, як жив, і як моє життя змінилося. Ми зайшли в АП і у нас абсолютно нові відчуття.
— Наприклад?
— Дуже давить атмосфера, вона витягує сили, і ти тут знаходишся у вакуумі. Це велика проблема. Я зараз починаю розуміти, чому люди відривалися від реальності — тому що комунікаційно по відчуттях ти перебуваєш в ізоляції.
Я думаю, що ми це змінимо. У нас є бажання вводити якісь щомісячні стратегічні сесії з людьми, з експертами, які би нас чогось навчали.
Ми хочемо тут зробити екскурсії, щоб, наприклад, дітей сюди запустити, щоб вони могли прийти, побачити президента, привітатися з ним і піти далі. Тобто сюди треба впустити життя. Перше враження — тут все ізольоване.
— Через що таке враження?
— Не знаю. Це внутрішнє відчуття. Впродовж дня ти вирішуєш дуже багато справ, весь час ти зайнятий і не можеш ні на що переключитися.
Тут дуже великий простір, можна видавати якийсь самокат, сігвей, щоб доїхати в інший кабінет. Пам'ятаю, перші дні я шукав кабінет Дніпрова і не міг зрозуміти, де він знаходиться. По-чесному, я був лише на кількох поверхах у цій будівлі.
— Ви вже знайшли басейн?
— Не знайшов. Я з подивом дізнався, що тут є тренажерний зал, хімчистка, бібліотека, пошта, маса якихось речей. Але, чесно кажучи, я ще всього не подивився, просто немає коли. Знаю точно, що президент і глава АП вже тренуються тут у залі, приходять до 7 ранку на роботу.
— Як Зеленський звикає до своєї посади і роботи в АП? Йому подобається?
— Він дуже відповідальна людина. Я знаю його більше 10 років. Йому дуже важлива довіра людей.
Він ніколи не підводив і дуже дорожить довірою. Через це він дуже простий і доступний для людей. Тому він для мене дуже грамотний і розумний…
— Перепрошую, але я маю на увазі, чи йому комфортно бути президентом? Він все життя займався іншим.
— Я думаю, що це варто запитати в нього. Зараз Володимир Олександрович весь у роботі, він дуже зайнятий, вирішує складні завдання.
Наскільки це комфортно — важко сказати. Це велике навантаження, відповідальність і мужність з його боку.
— Який графік у президента? Наприклад, Порошенко відомий тим, що приїжджав на роботу близько 12 дня і їхав додому о 2-3 ночі. Коли на роботу приїжджає Зеленський?
— О 8:30 ми всі на роботі, щоб о 9:00 могли повноцінно працювати. Президент приїжджає раніше, він ще в спортзал заходить. У нього набагато жорсткіший графік, аніж у всіх нас. Перші дні ми засиджувалися до 1-2 ночі. Зараз закінчуємо десь о 22:00.
— Які впродовж дня президент проводить наради?
— На другий день після призначення у нас була апаратна нарада, де були всі заступники, керівники департаментів.
— Які зараз він скликає наради? У Зеленського є стратегічні наради?
— Ми тільки включаємося у процес. У Володимира Олександровича є стратегічні наради. Вони в першу чергу відбуваються за участі першого помічника та з головою АП.
— Це окрема нарада, де сидять троє людей?
— У нас немає проблеми спілкуватися всім разом, збиратися разом і обмінюватися інформацією.
Всі доповідають президенту по своїй зоні відповідальності, але всі рішення приймає самостійно президент, слухаючи всі сторони. Я б зараз не говорив про якийсь жорсткий усталений графік, адже ми лише запускаємо процес.
— Чи існують вже якісь обов'язкові наради?
— Є неформальні наради, які відбуваються щодня, за участі першого помічника, глави Адміністрації і всіх заступників.
Ми говоримо там про всі запитання, їх просто мільйон. Ми обговорювали розпуск Ради, закупівлі ЦВК, є запитання щодо голів ОДА і пішло-поїхало, якісь кадрові питання. Завдань дуже багато.
— Коли президент закінчує робочий день?
— Точно години не знаю, але пізно. Думаю, що раніше 22:00 він не виходить звідси.
— Як на мене, функціонал першого помічника і глави АП досить схожий. Ви зсередини не відчуваєте, що між Богданом і Шефіром з часом може виникнути серйозний конфлікт?
— Я взагалі не бачу передумов для конфлікту. З того, що я бачу з початку президентської кампанії — це дуже багато спроб зовнішнього впливу на процеси, які породжують конфлікти.
— Можете назвати, хто це робить?
— Це не процес, який хтось очолює. Люди, не бачачи, що відбувається всередині, і не розуміючи, як приймаються рішення, починають щось вигадувати, розказувати, нагнітати, говорити: “Все пропало. Ви ніколи не виграєте, ви нічого не зробите”. І, починаючи з самого початку президентської кампанії і до сьогодні, ці процеси періодично відбуваються.
Саме вони намагаються якось хаотично впливати на цей стан. Але я не бачу ніяких глобальних передумов для конфлікту, тому що дуже багато роботи і дуже багато відповідальності.
Ми всі перебуваємо в одному човні, і коли хтось починає не так активно гребти веслом, це відразу всі відчувають і розуміють.
— Я раніше чув від багатьох людей, що головними претендентами на главу Адміністрації президента були Богдан і Шефір. Між ними є змагання за те, хто стане керівником Банкової?
— Ні, тому що ми разом пройшли кампанію, у нас були різні моменти, ми могли на щось обурюватися, покричати один на одного і т.д. Мені здається, ми притерлися. І глава Адміністрації — це не такий мед, як здається.
— Про Зеленського. Як він входить в курс справ? Як він вчиться, хто йому допомагає?
— Всі допомагають. Навчається він швидко, реагує на все швидко. Він взагалі — дуже інтуїтивна людина. Володимир Олександрович швидко відчуває, в чому суть питання.
Він завжди відчуває суть, він завжди виводить це питання на якийсь чіткий напрямок і дає цьому ясну оцінку. Якщо він десь некомпетентний, він запитує експертів.
— Ви читали п'ятничну статтю Юлії Мостової в “Дзеркалі тижня”?
— Читав.
— Там була класна цитата: “Володимир Зеленський у більшості питань не готовий до особистої експертизи. У його голові немає напрацьованих шкал оцінки тих чи інших пропозицій. Напрацювання таких шкал не було метою його попереднього життя. У своїй справі він професійно міцний. У новонабутій — уразливий і некомпетентний”. Ви погоджуєтеся з написаним?
— Я не знаю, звідки ці висновки й умовиводи. Але завжди є питання, в яких ми більш-менш експертні. Мені здається, в цьому і суть команди, коли ти залучаєш професіоналів, вони свій напрямок знають, доповідають по ньому і несуть свою відповідальність.
Тому тут питання прийняття рішень, напевно, а не тільки експертизи. А експертиза, мені здається, напрацьовується.
— Мостова пише про некомпетентність. На ваш погляд, Зеленський зараз компетентний президент?
— Звичайно, (пауза) звичайно.
— Мостова ще таке пише: “Призначення Зеленського, і насамперед в АП, свідчать, що в президента проблеми з делегуванням довіри. Не функцій, не рішень, як це було в Порошенка, а саме довіри”. Чесно кажучи, з боку все так і виглядає.
— А хіба для кожного з нас довіра не важлива?
— Дуже важлива. Зеленський обіцяв, що не буде кумівства, але призначив частину “95 кварталу” в АП. Він взагалі схильний довіряти і делегувати повноваження?
— Звичайно. Він чекає рішень і швидко на них реагує. Він хоче, щоб кожен з тих, хто прийшов в команду, були професіоналами і розуміли, що будуть робити по своїх напрямках. Він готовий довіряти і делегувати ці процеси.
— Питання в тому, чи готовий Зеленський призначати на ключові посади людей, яких він до цього не знав і які, можливо, його критикували?
— Хіба про це не свідчить ряд призначень? Хіба був у “Кварталі” Богдан, Рябошапка, Данилюк або Пристайко?
— Богдан був товаришем.
— Ви просто сказали, що більша частина — це “Квартал”. Звичайно, він готовий це робити. Але нас ще чекають в найближчому майбутньому нові призначення, міністерські в тому числі.
— До речі, коли буде представлений міністр оборони, глава МЗС?
— Це до президента.
“Ми можемо зустрічатися поза Адміністрацією”
— “Радіо Свобода” колись просила Петра Порошенка опублікувати список гостей, які приходять до Адміністрації президента. Зеленський опублікує такий список?
— Звичайно. Я не думаю, що це якась секретна інформація. Якщо це буде необхідно.
— Якщо ми напишемо запит, ви нам дасте цей список?
— Так, абсолютно. В чому проблема? Ми нічого не приховуємо. Це якісь офіційні зустрічі, зрозумілі людям.
— Правда, що закриті зустрічі, про які Зеленський не хоче, щоб люди знали, він проводить у іншому місці, поза АП?
— Якщо нам щось потрібно обговорити і потрібно вибратися з “мавзолею”, як я його називаю, звичайно, ми десь зустрічаємося.
Можемо у когось вдома сісти чаю попити і трошки поговорити. Зрозумійте, ця атмосфера не дає працювати продуктивно. Натхнення мало, розумієте? Треба трошки вийти з цього стану.
— Ви виїжджаєте кудись всією командою?
— Намагаємося іноді.
— Уже виїжджали?
— Наприклад, в суботу були на концерті Монатіка всі разом. Ми це не афішували. З дітьми, дружинами, неформально переключилися, поговорили.
— Ви там теж наради проводили?
— Ні, без нарад.
— І під кінець про Бориса Шефіра. Він минулого тижня дав резонансне інтерв'ю, де висловився про Росію і Путіна. У президента була розмова з Шефіром про це інтерв'ю?
— Думаю, так. Але я не стежив за цим.
— Як ви тут відреагували на ці заяви?
— Спокійно. Просто є речі, які він просто сказав, і все.
— Він висловлював свою думку, чи в АП її теж підтримують?
— Це виключно його думка.
— Ви сказали, що президент міг говорити з Шефіром. В якому тоні ця розмова могла бути? Він міг йому заборонити спілкуватися з пресою?
— Він — вільна людина. Хоче — говорить, хоче — не говорить.
— Взагалі, Зеленський — авторитарний?
— У деяких питаннях, звичайно.
— Наприклад?
— Де є його безпосередня ступінь відповідальності — так. Він буде твердо стояти на своїй позиції.
— Він уміє визнавати свої помилки?
— Звичайно. І робив це не один раз. Це допомагає швидко зробити аналіз і прийти до ефективного вирішення, якщо були якісь помилки.
Роман КРАВЕЦЬ
Что скажете, Аноним?
[22:06 17 декабря]
[20:36 17 декабря]
[07:00 17 декабря]
19:30 17 декабря
19:20 17 декабря
19:10 17 декабря
19:00 17 декабря
18:50 17 декабря
18:40 17 декабря
18:30 17 декабря
18:00 17 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.