Перемогти смерть. Завдяки яким новітнім технологіям людина житиме вічно?

Ще у 2005 році видатний американський футуролог Рей Курцвейл передбачив, що до 2030 року інтелект робота досягне довершеності людського мислення. Саме це дозволить після смерті тіла людини перемістити її свідомість на цифровий носій, наприклад, вмонтувати в робота-гуманоїда.

Які останні наукові й технологічні відкриття у сфері BioTech, диджитал-безсмертя та генної інженерії здатні подарувати людині вічне життя?

Безсмертя з точки зору філософів

За даними Statista, середня тривалість життя представників англійської аристократії в період між 1200-м та 1745-м роками становила 62-64 роки. Це досить непогані цифри для тих часів, при тому і в античну, і в середньовічну епохи були свої довгожителі. Серед них — перший імператор Риму Август (помер у віці 75 років), перша жінка-імператриця Японії Суйко (74 роки), британська королева Єлизавета І (70 років), британська королева Вікторія (81 рік).

Звісно ж, тривалість життя вельмож та монархів була вищою, ніж простих мешканців середньовічних міст, бо знать жила в кращих та безпечніших умовах. Найбільше життю звичайних людей епохи Середньовіччя загрожували війни, бубонна чума, убивства грабіжниками під час мандрівок, голод, інквізиція та переслідування єретиків, смерть жінок під час пологів, висока дитяча смертність.

Так, унаслідок епідемії чуми середня тривалість життя у Флоренції (кінець XIV століття) становила трохи менше 20 років — удвічі менше, ніж у 1300 році. А від хвороб та різних інфекцій помирали 20-30% дітей віком до семи років.

Зважаючи на недосконалість світу, у якому не було медичних технологій, давні мислителі усвідомлювали невідворотність смерті. Через це в основу тогочасних вчень закладалося поняття безсмертя. Ці вчення — релігійні та філософські — дарували надію більшості людей досягти кращого життя в потойбічному світі.

Античні та середньовічні мислителі не гарантували безсмертя на Землі. Вони проповідували безсмертя душі як частини божественного. Таке безсмертя людина мала б набувати після смерті тіла, єднаючись з Абсолютом або Богом.

Найбільш яскраво про це розповідає давньогрецький філософ Платон (427-347 роки до н. е.) у діалозі “Федон”. Головний герой діалогу Сократ (учитель Платона) проводить з друзями останні години перед своєю стратою. Він має випити отруту.

У цю мить Сократ не боїться смерті, що наближається, і пояснює засмученим приятелям, що фізична смерть тіла — не перешкода для вічного існування душі. Він вчить, що душа перебуває в найбільш досконалому світі ідей, який є набагато вищим за матеріальний. Під час доторку до тіла (матеріального світу) душа забуває все, що знала про Бога, який її створив і з яким вона була єдина. Тіло — це своєрідна в’язниця для душі, вважає Сократ. 

У період Середньовіччя Аврелій Августин (354-430 роки), теолог, філософ та представник тогочасної схоластики, відкидає уявлення неоплатоніків про душу як в’язницю тіла. Він вважає душу й тіло взаємопов’язаними і вчить, що не лише душа, а й тіло отримує безсмертя, коли людина вмирає. У праці “Трійця” Августин зазначає: “Людина — це розумна субстанція, яка складається з душі і тіла”.

В епоху Відродження у центр уваги філософів потрапляє не Бог, а людина, що має силу волі, свободу і несе в собі частку безсмертя ще за життя. Таке уявлення про людину ближче сучасним поколінням. Надприродне безсмертя, яким його зображували в Античності та Середньовіччі, стає реальнішим. Схоже, людство готове прийняти думку, що набути безсмертя можливо за життя.

У 21 столітті апологетами ідеї безсмертя стають не філософи і теологи, а підприємці. Серед них — Джефф Безос, Пітер Тіль, Річард Бренсон, Ларрі Пейдж.

Співзасновник Google Ларрі Пейдж інвестував в організацію Calico, яку називають “лабораторією безсмертя”. Її місія — дослідити біологічні процеси, які контролюють тривалість життя, і винайти технологію, яка зможе його подовжити. Пітер Тіль планує заморозити своє тіло після смерті завдяки кріогенній технології в надії відродитися згодом. Річард Бренсон захоплюється цифровим безсмертям.

Які технологічні розробки дозволять людству подолати смерть?

Наноботи — ліки проти смертельних хвороб

Рей Курцвейл, 75-річний футуролог, учений, ексінженер Google, у 1990-х роках зробив 147 футурологічних прогнозів, більшість з яких справдилися з точністю 86%. Серед них — програш найкращим шахістом партії в шахи комп'ютеру до 2000 року, доступ більшості країн світу до високошвидкісного бездротового інтернету до 2010 року, масове використання людьми ноутбуків до 2009 року.

У 2003 році Курцвейл припустив, що протягом наступного десятиріччя людство матиме технологію, яка запобігатиме старінню та смертельним хворобам.

Мова йшла про мікроскопічних роботів, які відновлюють людське тіло на клітинному та молекулярному рівнях. Це означає, що наноботи зможуть усувати певні захворювання, що з віком розвиваються в організмі.

Така розробка зʼявилася завдяки галузі синтетичної біології. Наноботи зможуть забезпечити індивідуальний підхід до лікування людини завдяки своїй здатності пристосовуватися до унікальної генетичної структури організму хворого.

Після потрапляння в організм наноботи вдосконалюватимуть роботу мозку, підтримуючи когнітивні функції людей похилого віку, і покращуватимуть пам’ять. Мікроскопічні роботи зможуть відновлювати нервові шляхи, що дозволить убезпечити людину від невиліковної наразі хвороби Альцгеймера.

 

За прогнозами науковців, завдяки використанню технології наноботів у медицині, середня тривалість життя людини перевищить сто років. Водночас людство зіткнеться з етичними проблемами, адже втручання наноботів в організм спричинять його модифікації, постануть питання конфіденційності. Для безпечного поширення технології буде створена нормативна база.

Зараз ця розробка перебуває на етапі досліджень. Оскільки наноботи — це генетично модифіковані бактерії, вони здатні неконтрольовано розмножуватися. Синтетичні біологи працюють над їх створенням у спеціально обладнаних медичних лабораторіях і завдяки цьому контролюють їх реплікацію.

Над революційною розробкою працюють біотех-стартап Zymergen (створив фабрику наноботів Helix), компанія Ginkgo Bioworks (фабрика Bioworks 1&2), платформа Synthace (фабрика Antha).

Цифрове безсмертя

У своїй книзі The Singularity Is Near (2005 рік) Курцвейл передбачив, що технології забезпечать людству вічне життя до 2030 року. Пояснюючи свою думку, він спирався на припущення, що до цього часу машини зможуть пройти тест Тюрінга, який визначає, чи може робот мислити на людському рівні.

Можливо, саме у 2030 році інтелект робота і людини стануть одним цілим. Цю єдність не можна буде порушити ні технологічними, ні психологічними методами. Так виникло поняття “цифрове безсмертя”. Людина зможе досягти вічного життя, перемістивши свій мозок у цифровий простір шляхом об’єднання з машиною.

Це звучить як сценарій науково-фантастичного фільму, однак tech-стартапи вже працюють над реалізацією такої можливості. Наприклад, американський Netcome розробляє технологію, яка дозволить зберегти автентичність мозку певної людини шляхом завантаження спогадів у хмару. Як пише MIT Technology Review, ця технологія можлива завдяки “високотехнологічному процесу бальзамування”.

Тіло кладуть у хімічний розчин, який зберігає мозок померлого недоторканим. Netcome вважає, що цей метод бальзамування дозволяє зберегти коннектом людини. Коннектом — це повна система нейронних зв’язків у людському мозку. Так стартап прагне утримати свідомість померлого живою та дієвою.

 

Однак для проведення такого бальзамування охочі досягти безсмертя мали дати дозвіл на евтаназію. Це стало перешкодою для досліджень і призвело до втрати Netcome угоди з Массачусетським технологічним інститутом (MIT) у 2018 році.

Учені MIT розуміли, що ця технологія перебуває на ранніх етапах, і в учасників програми немає ніяких гарантій, що після евтаназії їх свідомість збережеться і буде поміщена в хмару. Netcome продовжує свої дослідження.

Про об’єднання людського розуму та машин розмірковує і футуролог Єн Пірсон. Він вважає, що людство досягне цифрового безсмертя до 2050 року. На його думку, людські почуття та інтелект після смерті тіла можуть бути поміщені на технологічний носій, наприклад, підключені до робота-андроїда. Науковці зробили відкриття, що після смерті людини мозок працює близько пʼяти хвилин.

Однак це може бути повʼязано із суттєвими ризиками. Людина орендуватиме певного робота чи хмарний простір, однак самі ці технології належатимуть компаніям. Немає ніякої гарантії, що ці компанії не забажають “поневолити” людину і використовувати почуття, розум та свідомість для власної вигоди.

У найгіршому сценарії можна стати розумним сервісним роботом, який безкоштовно працюватиме на якійсь фабриці. Це не зовсім те, чого люди хотіли б від свого цифрового безсмертя. Саме тому для захисту “цифрового Я” людини в майбутньому буде створена нова законодавча база.

Приватні компанії захищатимуть людську свідомість, переміщену в робота. Уже зараз Arqit розробляє систему захисту конфіденційності, яка може стати методом захисту цифрових ідентифікацій людей. Фірма розробила рішення квантового шифрування QuantumCloud. Воно використовує передову криптографічну технологію для захисту конфіденційних даних і комунікацій від хакерів.

Якщо в майбутньому люди довірять свою свідомість роботу-гуманоїду, то слід переконатися, що хакери та кіберзлочинці не завдадуть їй шкоди.

Генна інженерія та перепрограмування клітин

Потенціал генної інженерії з огляду на досягнення людиною безсмертя доволі великий. Учені винаходять методи перепрограмування клітин, модифікації ДНК, експериментують з інʼєкціями стовбурових клітин в організм хворих.

У майбутньому можуть зʼявитися таблетки, які будуть нищити “клітини-зомбі”, що спричиняють смертельні захворювань. Науковці встановили, що ін'єкції стовбурових клітин здатні омолоджувати організм людини.

Стовбурові клітини розподілені по всьому людському організму, особливо багато їх у кістковому мозку. Однак з віком ці клітини втрачаються, що погіршує процеси регенерації. Водночас плоскі черви та гідри зберігають стовбурові клітини протягом усього життя, тому в них така висока здатність до регенерації.

Унікальність стовбурових клітин у тому, що вони можуть поширюватися організмом і трансформуватися в 200 типів клітин: м’язові, кісткові, нервові. Головне — вони можуть відновлювати та регенерувати пошкоджені тканини.

У 2016 році було проведене дослідження з 11-ма важкохворими пацієнтами, які перенесли серцеві напади. Після ін’єкції стовбурових клітин рубцева тканина змінилася і рубці зменшилися на 40%. У 2019 році ученим Кембриджського університету вдалося відновити втрачений серцевий м’яз і кровоносні судини в щурів завдяки трансплантації стовбурових клітин з людського серця.

На думку доктора Стівена Коена, який володіє оздоровчими клініками в Каліфорнії та Лондоні, терапія стовбуровими клітинами здатна збільшити тривалість людського життя до 150 років. Коен розробив концепт технології, яка може бути реалізована через пʼять років. Вона передбачає введення людям екзосом (найменша з мембранних везикул, що відповідає за збереження, транспортування та переробку поживних речовин, продуктів та відходів клітини).

Ці везикули виробляються стовбуровими клітинами природним чином. Чим більше екзосом буде в організмі людини, тим краще функціонуватиме мозок. Саме ця технологія в майбутньому допоможе людині жити набагато довше.