Перехід Лаври до української церкви: радіти поки рано

Цю подію явно не можна недооцінювати через її символічне значення. Але хочу висловити кілька критичних слів, які ми не хочемо помічати через ейфорію, щодо повернення святині українцям.

1. Чому росіяни без бою здали Лавру? Перш за все тому, що вони готуються до реваншу і розглядають цей “відхід” як тимчасове явище.

2. Чому вони так думають? Лавра — це такий собі виняток із правила. Навколо Лаври існує море російського патріархату, якому нічого не загрожує. І це непогано розуміє керівництво УПЦ МП.

3. Чому нічого не загрожує? Перш за все тому, що вертикаль влади, яка могла б прискорити ці процеси, не дає чітких вказівок на місцях. Як результат — який-небудь районний начальник гальмує всі ті процеси, які масово підтримують громадяни.

4. Церква — це суперієрархізована структура. З незрозумілих для мене причин ніхто не працює над переходом цілих єпархій чи просто ієрархів на сторону ПЦУ.

5. При цьому в медіа чомусь немає цілеспрямованої кампанії з примушування до визнання того факту, що настоятель РПЦ Кирило освячує російські війська на війну проти нас.

Саме тому поки дуже рано радіти переходу Лаври до української церкви. Дуже страшно, що за цим важливим кроком не буде нічого. 

Вадим ДЕНИСЕНКО, директор Українського інституту майбутнього