Підкуп і правові “нетрі” — найбільші ризики на виборах-2015

Підкуп виборців є однією з найбільших проблем, які можуть поставити під сумнів чесність місцевих виборів в Україні. Так оцінюють ситуацію експерти та громадські активісти, які спостерігають за цьогорічними перегонами. Вони наводять численні приклади підкупу, який набуває різних форм, і має місце навіть до офіційного початку агітації. Між тим, частина політологів найбільшою проблемою цьогорічних виборів називає не порушення в агітації, а труднощі підрахунку голосів через ускладнення виборчого законодавства. Окремі аналітики говорять про те, що змішана система виборів може викликати численні колізії, коли на частині округів мандат отримає не той кандидат, який набрав найбільше голосів, а той, чия партія має більшу квоту.

Підкуп виборців залишається ключовою проблемою місцевих виборів, і цьогорічні перегони — не виняток. Таку думку висловив журналістам Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України. За його словами, нині підкуп найчастіше маскують під “добрі справи”.

“Перше: політичні партії проводять кампанії, які передбачають підтримку різних соціальних верств, ремонт під’їздів, безкоштовний громадський транспорт, акції для школярів, роздачу продовольства. Однак всі ці “добрі справи” є фактично підкупом виборців. На жаль, до 5 вересня ми не можемо називати все це підкупом. Можна говорити лише про те, що партії погано працюють та виконують невластиві їм функції”, — пояснює Кошель.

Окрім стратегії так званих “добрих справ”, аналітик наводить кілька форм підкупу електорату, які вже застосовують кандидати й партії. Зокрема, це роздача цільовим категоріям продуктів та медикаментів, а то й пряме скуповування голосів: ідеться про обіцянки коштів тим, хто погодився голосувати за певну політичну силу.

Кандидатам простіше підкупити українців, ніж загітувати — голова КВУ

За даними Комітету виборців, підкуп іноді набуває досить вигадливих форм. Так, на Житомирщині кандидат від однієї з політичних сил, що входить до парламентської коаліції, створила власний волонтерський центр. В ньому діють безкоштовні секції для різних категорій виборців: від курсів садівництва до танцювальної студії. Тим часом у Дніпропетровську з’явилося одразу кілька передвиборчих проектів щодо перевезення пасажирів: за символічну плату або безкоштовно. На автобусах кожного з таких маршрутів — символіка, ім’я та велика фотографія того чи іншого кандидата, розповідає Олексій Кошель.

Він пояснює масовий підкуп виборців в Україні тим, що в нинішніх умовах зробити це простіше і навіть дешевше, ніж організувати якісну передвиборчу агітацію в межах закону.

“На жаль, технологія “гречка” — є дешевшою, аніж проведення якісної виборчої кампанії: борди, агітатори, зустрічі з виборцями, технологія “від дверей до дверей”. Тому КВУ звертається до парламенту, щоб він зробив негайні зміни до законодавства, які зменшать можливості для підкупу виборців, і розтлумачив у законі поняття “підкуп”, включивши до нього різні форми непрямого матеріального заохочення”, — наголосив Кошель.

Порушення правил ведення агітації в різних містах і регіонах фіксує Громадська мережа “Опора”, яка традиційно відстежує перебіг виборів в Україні. Так, за повідомленням “Опори”, один із кандидатів на посаду міського голови Луцька влаштував спортивне свято, на якому відкрив стадіон, відновлений коштом свого благодійного фонду.

Натомість одразу кілька кандидатів до місцевих рад на Полтавщині вручали школярам подарунки до 1 вересня, а один із них навіть подарував студентам Лубенського лісотехнічного коледжу професійне обладнання — бензопили і газонокосарку.

Представники “Опори”, так само, як і КВУ, говорять про ризик масового підкупу виборців під час цьогорічної місцевої кампанії. Так, координатор виборчих програм Ольга Айвазовська називає підкуп електорату і відсутність покарання за нього чи не найбільшим ризиком місцевих виборів в Україні.

“Опора” зафіксувала також випадки нестандартної агітації за кандидата, які, втім, важко назвати порушеннями закону. Так, Дмитро Лантушенко, кандидат на посаду міського голови Сум, запустив над містом дирижабль зі своїм іменем та слоганом. 

Натомість політолог Володимир Фесенко прогнозує, що головні складнощі цьогорічних виборів виникнуть не під час передвиборчої агітації, а на етапі підрахунку голосів.

“Буде проблема з підрахунком голосів, і тут вже треба навчати членів комісій усіх рівнів. Як і раніше, треба голосувати і за кандидата, і за його партію. Але тепер це звели до одного бюлетеня. І людина не може голосувати за кандидата від іншої партії, ніж та, яку вона підтримує”, — пояснює політолог.

За словами Фесенка, нова виборча система спонукає кандидата працювати не лише на свій рейтинг, а й на рейтинг партії. Водночас, визнає політолог, нині важко спрогнозувати, які партії виграють від змін до виборчого законодавства, а які — програють, оскільки чинна система місцевих виборів в Україні застосовується вперше.

Одні перемагають на округах, інші — проходять по партійних квотах

Сергій Васильченко, голова правління Українського центру суспільних даних, змоделював перебіг місцевих виборів за новою системою в окремих містах України. І дійшов висновків, що волевиявлення українців може бути спотворене навіть без якихось порушень закону. За його словами, сама нова виборча система робить можливою ситуацію, коли на окрузі перемагає не той кандидат, якому виявили довіру більшість виборців.

Васильченко називає кілька випадків, коли результати перегонів не збігатимуться з реальним волевиявленням. Наприклад, якщо в межі міста входять інші населені пункти (містечка чи селища), як це є, наприклад, в Краматорську на Донеччині або в Херсоні, закон передбачає створення в кожному такому селищі окремого виборчого округу. Якщо селище є меншим за інші округи в місті, то перемогти в ньому буде легше, визнає експерт. Втім, він наводить інший приклад: якщо на окрузі один кандидат набирає більшість голосів, а другий і третій за ним, від іншої партії, лише кілька відсотків, то можуть перемогти і другий, і третій, залежно від того, хто належить до партій, які здолали прохідний бар’єр, і хто потрапляє до партійної квоти у цьому місті.

Для прикладу, український центр суспільних даних змоделював перебіг місцевих виборів у Києві та ще деяких містах. Виявилося, що в столиці щонайменше у 8 із 60 виборчих округів можуть отримати мандат кандидати, які посіли друге або третє місце в окрузі, в кількох округах мандата не отримає ніхто (той, хто посів перше місце, не потрапив до партійної квоти), на деяких — по два мандати (якщо депутати належать до партій, які лідирують на перегонах у місті).

Днями частина місцевих депутатів виступили з критикою змін до законодавства про місцеві вибори. Так, на думку депутатів Львівської облради, неприпустимим є те, що виборчі норми безпричинно ускладнили.

Євген СОЛОНИНА