Ответ Лаврову. Уберите руки от Конституции Украины

На початку тижня міністр закордонних справ Росії висловив побажання обговорити нашу Конституцію у “нормандському форматі”. Очікуваною реакцією з боку України мала би бути заява МЗС на кшталт “руки геть від Конституції України” красивою дипломатичною мовою.

Натомість сталося прямо протилежне: сьогодні в Німеччині Росія “пропонує” поправки” в нашу Конституцію, або, як повідомляють медіа “експерти розтлумачують відповідність Конституції України мінським домовленостям”.

Звідки взялися експерти, хто надав їм повноваження вести перемовини? Проект Конституції зараз на розгляді у Верховній Раді. Після висновку Конституційного суду виключно парламент приймає будь-які рішення щодо нього. Верховна рада не уповноважувала жодних експертів вести перемовини стосовно нашої Конституції з будь-ким, тим більше, з країною-агресором.

Цинізм ситуації полягає навіть не в тому, що Росія не стидається публічно оголошувати про наміри обговорювати нашу Конституцію. Принизливо, що Україна миттєво погоджується на це. І непокоїть, що це не викликало занепокоєності у наших міжнародних партнерів.

Хочеться поцікавитися у пані Меркель та пана Олланда, чи не хочуть вони, скориставшись нагодою, також обговорити з Росією конституції Німеччини та Франції? Так, про всяк випадок, раптом пану Лаврову це також цікаво.

Розмірковуючи, навіщо Росія розпочала цей процес:
Саме Росія у мінських домовленостях наполягала на внесенні змін до Конституції до кінця 2015 року. Єдина можливість “витримати” цей термін — це прийняти проект змін у першому читанні до кінця серпня, а потім у другому читанні — на наступній сесії Верховної Ради. У випадку внесення правок — проект Конституції знову йде до Конституційного суду. Тобто, будь-яка поправка автоматично робить неможливим прийняття змін до кінця 2015 року.

Отже, Росія менш за все зацікавлена у “поправках”. Тим більше, в проекті змін вона отримала все, що хотіла, а саме “особливий статус Донбасу” прикритий фіговим листком “особливостей місцевого самоврядування”.

Тоді навіщо цей фарс? Це створення “штучного” додаткового аргументу “за” прийняття змін у форматі “ви ж бачите, як Росія проти”. Нас хочуть переконати підтримувати зміни до Конституції, а тих, хто буде “проти” назвати “агентами Кремля”.

P. S.: У цій ситуації мене особисто тішить одне: так багато докладається зусиль, щоб “протиснути” ці зміни, що очевидним стає невпевненість Росії у підтримці проекту змін до Конституції в українському парламенті. Сподіваюсь, що він залишиться українським. Хоча б на третину — саме стільки потрібно голосів, щоб відхилити проект змін.

Оксана СЫРОИД, вице-спикер Верховной Рады Украины