Особливості національної освіти

Щоправда, чимало українських вузів готові приймати до своїх лав і таких, аби тільки набрати необхідну кількість студентів

Дефіцит розумних

Шкільні іспити та незалежне тестування — позаду, попереду ж — чиста арифметика: чи вистачить набраних балів у сертифікатах для вступу до вузів. Найбільша реформа української освіти значно спростила життя випуск-

никам. Однак боротьба за вступ до кращих навчальних закладів країни обов’язково буде. І хоча не можна говорити, що кампанія 2009 року кардинально відрізняється від поперед-

ньої, швидше — навпаки, але у цьому році все ж таки є певні уточнення та нюанси. Про них ітиметься далі.

Отже, однією з найприкріших особливостей вступної системи експерти називають зниження рівня підготовки абітурієнтів. Освітяни кажуть: з кожним роком випускники шкіл показують дедалі гірші знання. Цим можна пояснити й загальне падіння рівня освіти в Україні. В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, більш ніж переконаний, що все починається зі школи. Він наполягає, що реформи, які нібито проводило Міністерство освіти протягом тривалого часу, були фактично спрямовані на деградацію середньої ланки шкільного курсу. Про це якраз свідчить величезна кількість скарг від викладачів вузів — набори останніх років занадто “слабкі”.

“Я особисто можу констатувати факт, що підготовка з української мови та літератури у школі — дуже посередня. Вчорашні школярі припускаються безглуздих помилок навіть під час заповнення анкет — більшість із них не можуть правильно написати прізвище, ім’я та по батькові своїх тата й мами, — обурюється Мирослава Грозинська, заступник начальника навчальної частини Міжнародного християнського університету (Київ). — А що вже казати про помилки під час навчання, коли в одному слові їх може бути три — тоді зовсім не зрозумілий зміст написаного”.

Прохідний бал вищим не стає

Можливо, саме невисоким рівнем знань абітурієнтів насправді пояснюється небажання більшості керівництва вузів підвищувати прохідний бал при зарахуванні (нагадаємо, аби претендувати на студентство, у сертифікаті про результати зовнішнього незалежного оцінювання знань потрібно мати не менше 124 балів із можливих 200). Хоча відомі й інші приклади.

“Нещодавно ми проводили спеціальне дослідження: скільки навчальних закладів підняли прохідний бал. Так, із тридцяти вузів, які в 2007 році були топовими за реєстром ЮНЕСКО, тільки шість зважились на це, причому мінімально і на невелику кількість спеціальностей”, — констатує Ольга Айвазовська, інформаційний директор Громадської мережі “ОПОРА”.

Щоправда, цей факт експерти пов’язують швидше з демографічною проблемою — абітурієнтів цього року буде менше, порівняно з попередніми, тож їм треба було створювати конкурс. “Не секрет, що в окремих інститутах та університетах не заповнюються навіть бюджетні місця, — продовжує Айвазовська. — Звичайно, публічні, відомі та престижні вузи завжди знайдуть своїх студентів. Ті, що мають провінційний характер, беруть загальний потік, що залишається. В останніх дуже рідко відбувається серйозний відбір чи конкурс. Я вважаю, що в Україні дуже багато навчальних закладів, тому практично 90% випускників мають шанси стати студентами, навіть за ймовірного зростання прохідного балу”.

Але ж Міністерство освіти не дарма запропонувало підвищувати прохідну оцінку. Відомо, що абітурієнти мають право подавати документи на вступ до необмеженої кількості навчальних закладів. У минулому році це створювало неабиякий ажіотаж у приймальних комісіях. Тож аби уникнути цього, вузи отримали можливість “встановити більш високу кількість балів сертифікатів із профільних загальноосвітніх предметів, з якими абітурієнт допускається до участі у конкурсі щодо зарахування на навчання”. Проте лише кілька університетів та інститутів скористалися нагодою довести, що хочуть бачити серед своїх студентів тільки розумників, і то — за окремими спеціальностями.

Відтак, найважче у цьому році буде абітурієнтам Могилянки. Університет встановив 180 балів проходження на спеціальності “правознавство” та 150—160 балів — на всі інші. Підняли планку Київський національний університет ім. Тараса Шевченка — від 140 до 160 (соціально-гуманітарні науки), Київський політехнічний інститут — до 150, Національний аграрний університет — до 140—150, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана — до 140. Серед регіональних навчальних закладів до таких засобів удався лише Вінницький національний технічний університет. Але його вистачило лише на 130—140 балів.

Держава скоротила кількість абітурієнтів

Наступне нововведення — зменшення держзамовлення на 10%. Тобто цього року майже 15 тисяч студентів не зможуть навчатися безкоштовно. Нагадаємо, 5 червня цього року Кабмін України прийняв постанову про зменшення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2009 році. Таким чином, нині для бакалаврів передбачено 99,2 тис. місць (88,7% державного замовлення 2008 року), спеціалістів — 57,5 тис. місць (90,3% державного замовлення 2008 року), магістрів — 25,8 тис. місць (90,1% державного замовлення 2008 року). Пояснення: зміни обумовлені також зменшенням кількості випускників шкіл. При цьому уряд підтримав ініціативу міністра Вакарчука щодо збереження замовлення за окремими спеціальностями. Серед них — декоративно-прикладне мистецтво, туризм, готельно-ресторанна справа, документознавство та інформаційна діяльність, реклама та зв’язки з громадськістю, діловодство тощо.

Окрім кількісного скорочення, МОН вдалося й до якісних змін. Іван Вакарчук переконаний, що давно треба було змінювати і власне принципи формування держзамовлення. Віднині університети не зможуть безкоштовно готувати спеціалістів поза межами свого основного профілю. Тобто, починаючи з цього року, педінститути не будуть навчати юристів за державний кошт. Якщо вірити офіційним документам, то у 2009 році державне замовлення було розподілено відповідно до профілю кожного університету чи інституту і зосередиться у провідних навчальних закладах, де працюють висококваліфіковані професори та викладачі, проводяться наукові дослідження. Але все це не означає, що за ліцензованими спеціальностями вузи не зможуть приймати студентів на платну форму навчання. До того ж, усі обмеження поширюються виключно на вступну кампанію цього року. Хоча де гарантія, що за рік Міністерство освіти не вдасться до інших обмежень?

Але кожному абітурієнту варто пам’ятати давню мудрість: обізнаний — означає озброєний. Тобто перш ніж подавати документи до приймальної комісії, треба ще раз усе зважити та врахувати окремі деталі, як-то наявність бюджетних місць та прохідний бал на конкретний факультет.

Кость Бондаренко

історик, директор Київського институту проблем управління ім. Горшеніна

Як на мене, то рівень вищої і середньої освіти за останні роки в Україні різко впав. Напевно, це тому, що ми поквапилися відмовитись від старих схем викладання й оцінювання, а захопилися новими. Тому маємо занадто багато абсолютно нікому не потрібних перетворень. По-перше, деякі з цих ідей втілювалися під знаком “болонської системи”. Насправді ж “болонська система” у світі зводиться до двох моментів. Перше — взаємовизнання дипломів між університетами, друге — унеможливлення корупції при оцінюванні знань. У нас же під “болонським процесом” розуміють і дванадцятибальну систему, і різноманітні модулі. Другий момент — відбувся дисбаланс у системі освіти на користь деяких спеціальностей. Україна випустила юристів і економістів більше, ніж уся Європа, разом узята. Але ж від цього в Україні не стала більш стабільною економіка, не покращився правовий захист населення. По-третє, за радянської системи велика увага приділялась позанавчальному процесу, роботі зі студентами. Цього нині немає. Також треба згадати про стипендію. Я свого часу отримував 50 карбованців. Цих грошей вистачало на цілий місяць. Стипендії сьогоднішніх студентів занадто малі — додатковий стимул навчатися відсутній.

Ігор Лiкарчук

директор Українського центру оцінювання якості освіти

На жаль, лише кілька університетів підвищили прохідний бал. Це ганьба! Тому що таким вчинком університети сказали: нам однаково, кого приймати. Цікаво, що потім працівники університетів щедро роздають інтерв’ю та кажуть, що після тестування до них прийшли погано підготовлені студенти. А я у таких випадках запитую: з якими балами ви їх прийняли? Якщо це 124 або 130, то їхній студент ледве пройшов нижню межу. А ви візьміть і поставте собі межу: лише 190 балів. Тоді — наберете найкращих. Але в Україні головне на сьогодні питання — треба взяти будь-кого і виконати план прийому.

Тетяна КАТРИЧЕНКО