Олег Тягнибок: Опозиційним тріумвіратом ми реально забираємо усе

- Пане Олеже, на нещодавньому ток-шоу ви заявляли, що формат Комітету опору диктатурі вичерпав себе. Але “Свобода” не відмовилася від участі у КОДі. То що, ви залишаєте за собою право стати “троянським конем?”.

— За 20 років існування нашої політичної сили ніхто не може сказати, що ми не виконували домовленостей. Ми радше не підемо на домовленості, аніж будемо лукавити чи крутити. Для нас поняття честі в політиці не порожній звук.

- З чим тоді пов’язана ваша критика КОДу?

— Це була природна реакція на голосування за Закон на вибори. Навіть, не саме голосування, як на пошук компромісу з тією владою. В такому стилі Комітет опору диктатури майбутнього немає. Він має змінюватися. І зміни мають полягати у тому, що ми мусимо виробити чітку стратегію боротьби з режимом і владою. Якщо цього не робити, сенсу в такому існуванні немає. Адже клан дАнецкІх поводиться нині, як справжні мародери. І всі так звані “компроміси” з ними закінчувалися “кидками” з боку “регіоналів”. Нинішні опозиціонери про це знають, і все одно йдуть на домовленості з Партією регіонів. І чого вони добилися? Те, що “протягнули” у виборчий закон норму про необхідність наявності медичної довідки для тих, хто голосує на дому? Це ж просто смішно! Вони бюлетені підробляють, а довідку не підроблять? Цим голосуванням владі потрібно було досягти двох цілей: ухвалити закон разом з опозицією, аби задовольнити Європу. І ввести мажоритарку, щоб провести у парламент тушок, потрібних для єдиного голосування — зміни до Конституції. Це голосування може змінити державний устрій і навіть спосіб обрання президента.

- Ви прогнозуєте, що Партія регіонів набере так багато, що це дозволить сформувати конституційну більшість та змінити Основний закон?

— Ні, на цих виборах влада вчинить хитріше. Розуміючи, що рейтинг ПР невпинно падає, вони висуватимуть так званих “незалежних” кандидатів. Вони вже сьогодні їздять по областях, роздають “чеколядки”. Причому це робиться з державного бюджету. Наприклад, управління освіти закуповує комп’ютери до школи. І тут приходить такий “незалежний” кандидат і говорить: це я вам подарував. І працівники школи вже почувають себе зобов’язаними. Таких майбутніх тушок можна назвати тушками одноразового використання. Вони дістануть статус депутата, проголосують, як їм скажуть, а потім ходитимуть, пояснюватимуть, що працювали на благо округу. Я їжджу Україною, і бачу, що з’являється все більше таких кандидатів: з дуже сумнівним минулим і не менш сумнівним майбутнім…

- Але у опозиції є реальні механізми, як не допустити виграшу таких кандидатів? Як відчуваєте за настроєм колег, зумієте консолідувати зусилля?

— На пропорційному рівні, думаю, підемо трьома колонами. Центристський напрям представлятиме “Батьківщина”, ліберальний — “Фронт змін” і націоналістичний — “Свобода”. Це три сили, які не просто мають різну ідеологію, але й реальний шанс подолати 5% бар’єр. На сьогоднішній день, ніхто з інших партій навіть близько не підходить до 5%. Може, за рік щось зміниться, але я говорю про сьогоднішні реалії.

- Про перспективу єдиного списку навіть не йдеться?

— Я вважаю, що це недоцільно. Ми проводили опитування, і виявилися цікаві речі. Що виборець “Свободи” гарантовано проголосує за “Свободу”. Але якщо вона йтиме єдиним списком з “Фронтом” або “Батьківщиною”, переважна більшість наших виборців голосувати не піде. Те ж саме стосується виборців наших колег. Тому ми підемо трьома колонами, і запропонуємо “антиянуковичевському” виборцеві широкий вибір. А от по мажоритарних округах ми мусимо висунути погоджених кандидатів.

- Амбіції не завадять?

— Нинішній стан перемовин вселяє в мене оптимізм. Хоча я свідомий, що за рік може багато чого змінитися. Але що мене захоплює в цій ситуації: ми ж таким тріумвіратом реально забираємо усе. На Західній Україні, переконаний, погоджені опозиційні кандидати візьмуть майже 100%. В Центральній Україні — 80%. А Східна дасть 50%. Можете записати, і побачите, наскільки реальний мій прогноз. І, якщо це буде так, ми зможемо розбити плани Партії регіонів, які озвучив Чечетов: взяти 100 мандатів по партійним спискам та 200 — по мажоритарці. При такому розкладі, як я описав, немає такого кандидата від влади, який би переміг узгоджених кандидатів від опозиції.

- “Свобода” поділиться округами на Західній Україні?

— Якщо ми домовимося, доведеться ділитися. Загальна перемога того вартує. Ми розуміємо, що, якби “Свобода” йшла сама, то вона б узяла удвічі більше округів на Західній Україні, ніж у складі КОДу. Але у якості компенсації ми отримаємо округи, в яких можемо перемогти, у Центрі і на Сході. У нас є достатньо яскравих авторитетних кандидатів.

- Які у вас стосунки з Банковою? Ходять чутки, що ви мали пропозиції від Адміністрації Президента. Та і персональної критики Януковича ви якось уникаєте…

— Зайдіть на наш сайт. Я вам гарантую, що кожне друге повідомлення — проти влади і персонально проти Януковича. У своїх виступах я теж постійно критикую президента. Крім того, ми “полощимо” Януковича на сторінках партійної газети. За “Межигір’я”, за дітей, за його свавілля. Чутки про наші стосунки з Банковою — це певна технологія наших опонентів. Вони не мають, що нам закинути, починають придумувати про нас міфи. Давайте об’єктивно. “Свобода” має 2500 депутатів по всій Україні. Жоден з них не пішов працювати з Партією регіонів і ніхто не голосує так, як потрібно ПР. Наприклад, за те, аби віддати Януковичу Межигір’я за безцінок, голосували всі депутати Вишгородської районної ради Київської області, крім двох представників “Свободи”. Партія “Удар”, наприклад, голосувала “за”. Класний опозиціонер Віталік Кличко! Треба дивитися на те, що хто робить, а не говорить. Про “Свободу” вже стільки міфів придумано. Наприклад, що вона — непрохідна. Мовляв, не голосуйте за “Свободу”, все одно не пройде. Ну, звичайно, якщо так закликати, то й не пройде. Ще один міф: “Свобода” — це партія Львова, і більше ніде їх немає. А у нас є депутати Київської обласної ради, багато наших представників на Полтавщині, в інших регіонах. Крім того, говорять, що “Свобода” — це один Тягнибок, інших немає. При чому у нас в партії дуже багато авторитетних людей, мінімум сто людей — доктори наук. Якби їх не було, хто б за нас голосував!

- Є ще одна чутка — про те, що “Свобода” фінансується або Партією регіонів, або відомими олігархами — Коломойським, Ахметовим. То, може, розкажете, хто вас фінансує. Тільки не говоріть про членські внески, прошу…

— А де ви бачите те фінансування, у чому воно проявляється? Ми викручуємося за рахунок так званої економічної ради у партії, яка була створена з успішних підприємців ще у 2006 році. Наприклад, наші однопартійці займаються друкарським бізнесом, виробництвом друкарської фарби та газетного паперу. Тобто, з інформаційними матеріалами у нас проблем немає, і багато коштів це не потребує. На що ще потрібні гроші? Я їзжу на автомобілі, який позичаю у однопартійців. Ми зараз знаходимося в київському офісі ще одного нашого однопартійця, який має свій бізнес і позичив нам приміщення. То де видно те фантастичне фінансування? Те, що нас час від часу запрошують на якісь тоу-шоу? Так деякі наші опоненти бувають там набагато частіше. Я, наприклад, на “Інтері” був останній раз 26 грудня 2010 року, тобто, рік назад. При цьому говорять, що Тягнибок “не злазить” з провладних каналів. Знаєте, все це мені нагадує анекдот. Приходить кум до кума і каже: пішли по 50 грам. А той каже: не виставлю тобі горілки. Тоді перший каже: добре, куме, я піду під церкву, і всім розкажу, що три твої доньки — хвойди. Другий каже: куме, та у мене ж один син! — Ну то я скажу, що три доньки, а ви тоді ходіть, пояснюйте.

- Назвете першу п’ятірку “Свободи?”.

— У нас особливих змін не буде. Можете сміливо піднімати старий список на парламентських виборах 2006-2007 років, ті ж прізвища. Тягнибок, Фаріон, Бенюк, Андрій Мохник, Ігор Мірошниченко, Анатолій Вітів… От вам вже десятка.

- Пане Олеже, “Свобода” висловлювала свою позицію щодо Юлії Тимошенко трохи “тихіше”, ніж інші опозиціонери. Якою є ця позиція зараз?

— Ми позицію висловили чітко: суд над Тимошенко — це є чисто амбіції Януковича, який, очевидно, має особисті образи на опонента. Окрім того, це технологія навіювання страху на інших опозиціонерів та на своє оточення. Так, ми жорстко критикували Тимошенко, у тому числі, за газові угоди, і від того не відмовляємося. Але якщо дорікати за угоди їй, то треба переглянути і угоди Януковича і Медведєва. Якщо сидить Тимошенко, то має сидіти і Янукович! А тепер скажіть мені: що краще? Виставити кількох проплачених студентів з прапорами, які будуть споглядати на годинник та чекати, коли прийде розрахунковий час, чи ініціювати в день арешту Тимошенко проведення позачергових сесій місцевих рад, що й зробила “Свобода”. Засідання сесій у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській обласних радах щодо політичних репресій транслювалися по телебаченню, люди це бачили. Такі дії розхитують отой піратський корабель влади, і це набагато дієвіша допомога, ніж проплачені мітинги. А якби інші пішли! У Хмельницькій обласній Раді з 60 депутатів 41 — представляють “Батьківщину”. Чому ж вони не зробили так само? Адже ми готові були діяти далі, але колеги з інших партій нас не підтримали. Уявіть собі: депутатів “Батьківщини” по всій Україні 20 тисяч. Кожен має по п’ять помічників. Додайте сюди мінімум сто депутатів Верховної Ради з тридцятьма помічниками у кожного. Та якщо лише народні депутати та їх помічники вийдуть на вулицю, це вже три тисячі людей. Можна весь Хрещатик перекрити. А що ми бачили насправді? Гучні гасла, заклики, і… 300 людей під судом, з яких 150 — проплачених, і кілька десятків фанатиків.

- Що думаєте з приводу нинішніх акцій протесту? Хтось говорить, що це — технологія влади, хтось — що початок революції...

— Не виключаю, що до деяких з них влада справді має відношення. Можливо, на хвилі цих протестів влада може оголосити дострокові вибори на весну. Поясню, чому. Владі важливо прив’язати вибори до Євро-2012. А от після Євро, восени, всі зрозуміють, що збагатіли тільки олігархи, і це вплине на результати виборів. Тому їм треба провести вибори зараз, на хвилі піднесення від Євро. Думаю, що після різдвяних світ вийде Янукович, грюкне кулаком по столу і оголосить розпуск парламенту і дострокові вибори весною. Мовляв, я сильний і справедливий, все беру у свої руки, сам сформую список… Це може підняти йому рейтинг.

- І на якій же підставі?

— Підстава одна — поганий парламент. А вже механізми можуть бути різні. Наприклад, депутати від більшості отримають відмашку і не збиратимуться місяць. От вам і підстава. Якщо вони собі запланують — то зроблять.

Вікторія ЧИРВА