Логіка окупанта
Про те, що росія планує мобілізувати українців на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, ГУР МО попереджало ще у квітні. А вже на початку осені окупанти розпочали конкретні дії. Так, наприклад, у захопленому ворогом Сєвєродонецьку було заплановано набрати 500 чоловіків для поповнення 2 армійського корпусу та так званої “народної” міліції.
“Але наразі програму “мобілізації” повністю провалено”, — зазначили в ГУР МО.
А днями мер міста Олешки (Херсонська область) Євген Рищук виклав у мережу документи окупаційних адміністрацій, які свідчать про те, що росіяни у регіоні за сприяння колаборантів запланували мобілізацію.
“Анексія окупованої України потрібна Кремлю, щоб забезпечити можливість примусового заклику українських громадян воювати проти України”, — попередили в американському Інституті дослідження війни.
З погляду міжнародного права насильницька мобілізація цивільного населення на окупованих територіях суворо забороняється.
“Держава-окупант не може примушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах. Будь-який тиск або пропаганда на користь добровільного вступу в армію забороняється”, — значиться в 51 статті Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.
“Це порушення всіх принципів не лише міжнародного права, а й загальнолюдських принципів. Окупувавши твою територію, тебе змушують йти прямо на війну”, — каже “Апострофу” екс-глава зовнішньої розвідки Микола Маломуж.
Але злочинна логіка кремля, звичайно, інша. Вибрав на “референдумі” росію — йди за неї воювати. Той факт, що “референдум” — дешевий фарс, окупантів, звичайно ж, не бентежить.
І проблема лише починає розростатися у масштабах.
“Зараз ця мобілізація ще не носить масового характеру, тому що закликають лише людей з паспортами росії. А таких на новоокупованих територіях не так і багато. Мобілізація буде двоетапна: спочатку окупанти змусять людей взяти російський паспорт. За досвідом Донбасу це все ж таки не такий швидкий процес. Навіть на окупованому Донбасі залишається все ще досить великий відсоток людей, які не взяли російські паспорти, — пояснює “Апострофу” військовий експерт Михайло Жирохов.- Інша справа, що планується створювати добровольчі підрозділи так званої територіальної оборони Запорізької та Херсонської областей. У такому форматі вони можуть залучати будь-кого”.
Так, наприклад, в окупованому селищі Мирне Херсонської області було проведено збори місцевих жителів за участю військових рф.
“Обговорювалися питання набору місцевих чоловіків до складу “народної міліції”. Було зазначено, що освіта, вік, фізичний та моральний стан не мають жодного значення”, — повідомляли в ГУР МО.
Живий щит
Навіщо кремлю така мобілізація?
“Ці люди в принципі не є бійцями. Вони не мають найголовнішого — мотивації. У них навпаки мотивація не йти”, — зазначає Маломуж.
Але, знову ж таки, за логікою окупанта, гарматному “м'ясу” мотивація і не потрібна.
“Та вони не є надійними та кваліфікованими бійцями, але використовувати їх як гарматне “м'ясо” росіяни однозначно будуть”, — додає Маломуж.
“Ці втрати навіть не проходитимуть як втрати військовослужбовців російської армії. Ці люди будуть прирівняні до “мобіків” Донецької і Луганської областей. Втратили 5-10 тисяч осіб — росіянам все одно, адже це для них “недоросіяни”, — каже екс-співробітник СБУ Іван Ступак, коментуючи ситуацію “Апострофу”.
Чи є ризик для самої росії, що насильно мобілізовані, отримавши до рук зброю, обернуть багнети проти самої росії? На думку експертів, такий ризик мінімальний, адже формувати з них окремі військові частини ніхто не буде.
“Ці люди, які будуть мобілізовані, їх спрямують у діючі частини. Під час отримання зброї та доукомплектації частин їх повністю беруть в оперативну роботу спецслужби — військова контррозвідка, командування військових частин, та й загороджувальні загони кадировців, спеціальної служби порядку. Вони їх інтегрують у діючі військові частини під повний контроль, щоб не було розмов, що хтось чимось незадоволений, щоб не готувалися удари у спину росіянам і не було планів здатися в полон”, — резюмує Маломуж.
А ось для України ризики від такої мобілізації є.
“Громадянська війна” повертається
По-перше, це довгограюча історія, міна уповільненої дії, закладена під єдність нації, яка може здетонувати навіть після смерті путіна.
“Коли групи мобілізованих кидають для того, щоб виявити вогневі позиції українських військ, адже українські захисники не будуть запитувати “ти звідки приїхав?”, коли на тебе йдуть з автоматом. Мобілізованих почнуть вбивати, поїдуть труни, а далі вже працюватиме російська пропаганда, яка скаже: “ось бачите, Україна вас вбиває”. Таким чином, росіяни сіятимуть зерна нерозуміння, віддалення окупованих територій від України”, — пояснює “Апострофу” політичний аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
По-друге, для ворога ідеальний варіант вбивати українців руками самих українців. Нічого не нагадує? А “громадянську війну в Україні”, про яку кремль твердив усі ці роки?
“Це спроба підняти ставки, створити зону додаткових проблем для України, і на зовнішньополітичному полі якимось чином представити війну в Україні як конфлікт між самими українцями. І тут кремлю все одно: під дулами автоматів чи ні, добровільно не добровільно, головне, щоб на фронті були мешканці окупованих територій Запорізької і Херсонської областей”, — зазначає Тишкевич.
Але хіба хтось у світі вже повірить у “громадянську війну” після 24 лютого?
“Так, цей наратив самостійно не працюватиме. Не спрацював раніше, не спрацює і зараз. Але це вкладається в логіку підвищення путіном ставок, плюс ядерний шантаж, і диверсії на “Північному потоці”, коли українська ГТС залишається практично єдиною робочою. На цьому фоні путін намагатиметься витягнути держави ЄС хоча б на консультації з метою тиску на Україну та заморожування, як кажуть росіяни, конфлікту. Тому варіант, коли з іншого боку теж воюють українці, для адвокатів путіна буде аргументом. Це не аргумент для тих, хто ухвалив рішення підтримувати Україну. Це аргумент для адвокатів путіна, з яким вони працюватимуть. А далі все залежатиме від ситуації на фронті. Такі аргументи не працюють самостійно, але це може стати при несприятливому збігу обставин зручним аргументом для низки європейських політиків”, — резюмував Тишкевич.
Що ж тоді робити? Як не дати кремлю розіграти карту?
Варіанти порятунку
Найкращий варіант — залишити територію окупації. Але якщо це неможливо.
“Потрібно ховатися! Так, ми самі не думали, що доживемо до такого, але реальність така, — розповідає “Апострофу” мешканка Донецька Ірина. — До магазину краще нехай ходить хтось із рідних жіночої статі. Загалом, як можна рідше показуватися на вулиці, щоб вас не могли забрати. Також бажано не жити за місцем прописки. Якщо є можливість з'їхати до родичів, то нею потрібно скористатися. Не відчиняти нікому двері за жодних приводів: служба газу, сусіди яких ви “топите”, звіряння лічильників, усім на вихід “пожежа”... Нікому не відчиняти! Краще взагалі не підходити до дверей, якщо хтось стукає — у рідних є ключі, а решта нехай думають, що вдома нікого немає. Можна пошукати місцеві пабліки, де люди пишуть, на яких вулицях бачили військкомів. Але тут треба враховувати, що такі пабліки можуть читати і росіяни. Ще є варіант дати хабар у військкоматі, щоб зробили якусь довідку про непридатність: незрячий, п'ятеро дітей. Все одно що, аби був папір, який вони визнають. У Донецьку цей варіант чудово працював”.
Однак якщо насильницької мобілізації все ж таки не вдалося уникнути, необхідно використовувати будь-який варіант, щоб здатися в полон.
“Для України ключовий момент — підтримувати зв'язок із жителями окупованих територій та пояснювати, що навіть якщо вони опинилися на фронті, вони дуже швидко можуть перейти лінію фронту та здатися в полон”, — резюмує Ігар Тишкевич.
