Не така страшна АЗС, як її малюють

У патріархальному Лондоні на Park Lane працює АЗС, що розташована в підвалі житлового елітного будинку за 100 метрів від будівлі американського посольства і через дорогу від London Hyde Park, розповідає для “Урядового кур'єру” заступник керівника Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Володимир Ємелін. Він також додає, що в Іспанії, Австрії, Італії та Швейцарії можна побачити АЗС безпосередньо “притуленими” до велетенських супермаркетів чи торговельних центрів.

А в різних куточках України час від часу спалахують скандали, пов’язані з протестами мешканців проти сусідства з АЗС. Проте, кажуть в асоціації нафтотрейдерів, за роки незалежності нашої країни на АЗС не було жодної аварії. Це головним чином зумовлено використанням сучасних технологій, а також елементарною незацікавленістю власників ризикувати об’єктами, що іноді коштують кілька мільйонів доларів. У цьому світлі цікавим видається конфлікт між підприємцями й чиновниками МНС навколо систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення (СРВО).

Що маємо ми?

Річ у тому, що ці системи вартістю 200—250 тис. гривень, по-перше, дублюють функції наявного обладнання, яким комплектуються сучасні АЗС. По-друге, їх нема куди… підключати! Такі системи мають надсилати сигнал на пульт пожежної охорони, але ж комунікацій із цим пультом бракує майже по всій країні! Іншими словами, нікуди сигналізувати. 

Особливу увагу власники АЗС звертають також на те, що “унікальне” обладнання та послуги з його інсталяції можна придбати лише в обмеженого кола компаній, “рекомендованих” Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки. “Враховуючи, що в Україні працює приблизно 6500 АЗС, ціна питання вимальовується на рівні 1,3-1,6 млрд грн, до того ж, як нескладно здогадатися, ті самі фірми укладають договори на подальше обслуговування системи”, — констатують експерти ринку пального. 

У 2011 році екс-міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога скасував наказ №288, який передбачав встановлення СРВО на кожній АЗС. “Тиск був страшенний, уже на шляху з МНС до реєстрації наказу в Мін’юсті відбулося кілька запеклих “боїв”. Набуття чинності документа викликало в учасників ринку спочатку подив, а потім надію на те, що все ж таки будуть зміни на краще. Однак радіти довелося недовго. 

Апологети встановлення СРВО — Український союз пожежної та техногенної безпеки, Асоціація “Техногенна безпека та цивільний захист населення”, департамент цивільного захисту МНС, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки — наполягають на встановленні цих систем згідно з Законом України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” № 2245-III зі змінами та доповненнями №762-IV від 15 травня 2003 року. 

Документ “стратегічного” фінансового напрямку

 “Цей закон фактично прирівняв АЗС до таких промислових об’єктів, як хімічні заводи й атомні електростанції”, — дивуються в галузевій асоціації. До категорії небезпечних долучили також торговельні центри і продуктові супермаркети. На думку експертів, абсурдний перелік небезпечних об’єктів зумовлений комерційними інтересами чиновників. “Одна річ — мати кілька хімічних та металургійних об’єктів і зовсім інша — кілька тисяч торговельних “об’єктів підвищеної небезпеки”, — переконані учасники ринку.

 Крім того, нещодавно стало відомо, що за підтримки Мінрегіонбуду була пролобійована розробка спеціальних Державних будівельних норм (ДБН) з метою узаконення з 2013 року систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення. За даними, першу редакцію цього ДБН вже направлено на погодження, причому чомусь лише обмеженому колу зацікавлених відомств — МВС, Мінохорони здоров’я та Мінприроди. 

Цим питанням, у свою чергу, зацікавилася Держслужба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, де вважають, що “небезпечна” ситуація суперечить Закону “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та засадам Державної програми економічних реформ, затвердженої указами Президента від 27 квітня 2011 року №504 та № 1001 від 21 жовтня 2011 року. Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів також надіслало детальний та об∂рунтований аналіз ситуації в Кабінет Міністрів та Координаційний центр з упровадження економічних реформ при Президентові України. 

Спостерігатимемо за подальшим розвитком подій. Адже питання безпеки громадян, як-то кажуть, не обговорюється, хоч у нашому випадку, схоже, йдеться тільки про гроші на безпеку, тоді як вона сама ще не гарантована.

Компетентно  

Леонід КОСЯНЧУК, президент Асоціації “Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України”: 

— У випадку із системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, що їх примушують встановлювати на автозаправних станціях, ми маємо справу з добре організованою системою. Ціна питання — мінімум півтора мільярда гривень. 

Крім дуже спірного закону, норму про небезпечність АЗС вирішили закріпити й у Державних будівельних нормах. Тим часом такі положення суперечать ст.19 Конституції України, цілій низці законів та указам Президента. Також треба звернути увагу, що 2 жовтня 2012 року парламент ухвалив Кодекс цивільного захисту України, де п.1 ст. 93 передбачено, що фінансування регіональних відділень цивільного захисту має здійснюватися за рахунок суб’єктів господарювання. Більше того, в п. 2 ст. 93 навіть є критерії розміру цього фінансування — не менш ніж 0,5% валового доходу підприємства. Тож разом з “нетрадиційним” навантаженням у вигляді СРВО з 1 квітня 2013 року з’явиться повністю законний збір, причому в особливо великих розмірах. Чи треба потім дивуватися зростанню цін на пальне?