Не сторгувалися...

Учора після обіду громадськість України нарешті мала довідатися, яким новий уряд бачить державний кошторис на нинішній рік: Міністерство фінансів організувало публічне представлення цього документа. Прем’єр Микола Азаров навіть назвав термін, коли законопроект мають передати на розгляд депутатів Верховної Ради — 11 квітня. Але за кілька годин до початку дійства прес—служба Мінфіну обдзвонила всі редакції та повідомила, що презентація переноситься на невизначений час.

Сам Прем’єр—міністр, відкриваючи засідання уряду, підтвердив новину, що у порядку денному розгляд бюджету не значиться. Вину за ситуацію Микола Азаров традиційно поклав на попередників. “Мало того, що вони залишили країну взагалі без бюджету, вони створили умови, в яких надзвичайно важко спроектувати головний кошторис дер­жави. Фактично вони поставили Україну на коліна”, — мовив новий очільник Кабміну. За його словами, лише у квітні нинішній уряд повинен платити за боргами попереднього стільки ж коштів, скільки податків надходить упродовж місяця. “А кабальна для України газова угода, нав’язана Тимошенко, висмоктує з держави зайвих 3,5 мільярда доларів порівняно з середньоєвропейською ціною на рік”, — далі аргументував Азаров, утім, не відмовившись від даного раніше слово щодо дати подачі бюджету на розгляд.

Утім, на думку експертів, справжня причина затягування із представленням Держбюджету криється у дещо іншій площині. Уряд Миколи Азарова нині не може подолати ту саму перепону, яку кількома місяцами раніше не вдавалося переступити Юлії Тимошенко. І ця перепона — Міжнародний валютний фонд. Наші фінансові донори вимагали зменшити бюджетний дефіцит, скасувавши деякі соціальні та інші видатки, а кандидат на посаду Президента Юлія Тимошенко на такі непопулярні кроки піти не могла. Нині привид виборів тяжіє над урядом Миколи Азарова: його шеф, Президент Віктор Янукович, був ініціатором збільшення соціальних стандартів, що ніяк не вписуються у структуру поріділих доходів держави. Відмовитися від них — означає втратити обличчя і створити для Віктора Януковича та команди “регіоналів” імідж популістів. Погодитися на додаткові виплати — значить, приректи себе на протистояння з експертами МВФ, які стверджують, що витрачати можна тільки зароблене. Нещодавно Фонд заявив: під нереалістичний бюджет грошей вони не дадуть. А це значить, що уряд не зможе ні розрахуватися за газ, ні профінансувати інші першочергові статті.

Тим часом ситуація з наповненням бюджету і далі виглядає сумно. Так, у березні до загального фонду надійшло на 3,5 млрд. гривень менше, ніж заплановано. За експертними оцінками, в січні—березні до загального фонду держбюджету надійшло 39 млрд. гривень, що складає 85,5% від передбаченого тимчасовим розкладом. А державна податкова адміністрація і Держмитниця змогли виконати плани на 81% (перераховано 18,5 млрд. гривень) і 84% (17,4 млрд. гривень) відповідно. Не змогли податківці зібрати в повному обсязі ПДВ (замість 5,9 млрд. гривень мобілізовано 3,74 млрд. гривень) і акциз (замість 1,41 млрд. гривень — 1,25 млрд. гривень). Незважаючи на обіцянки ліквідувати заборгованість із повернення ПДВ, у березні з бюджету відшкодовано рекордно низький обсяг коштів — лише 380 млн. гривень.

Кількома днями раніше Прем’єр Микола Азаров повідомив про нібито досягнутий компроміс із МВФ: донори, за його словами, дозволили нам верстати кошторис із дефіцитом 6%. Утім, як ствер­джують аналітики, Микола Янович видавав бажане за дійсне. У підготовленому варіанті Держбюджету, який Україна вчора так і не побачила, дефіцит становив 5,7%. Але МВФ заявив, що “дірка” є надто великою, і скерував документ на доопрацювання. Часу на виконання цього завдання із Вашингтона Мінфін має зовсім небагато: два робочі дні і два вихідні. Уже в понеділок нардепи прагнуть побачити бюджетне творіння Миколи Азарова на власні очі. Не стримає слова — опозиція радо нагадає своїм наступникам, що саме, за їхніми словами, не гонить Донбас, і запропонує свій варіант Держбюджету, де дефіцит становить 4—4,5%.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ