Називайте мене демократом!..

“Я хочу висловити подяку всім громадянам України, які прийшли на вибори, — Юлія Володимирівна маленькими кроками підійшла до свого місця за круглим міністерським столом і, опустивши очі донизу, продовжувала: — А особливо тим виборцям, які проголосували за мене”. Зазвичай пані Тимошенко вміє тримати удар, і за її традиційно усміхненим обличчям дуже важко вгадати справжній настрій. Але тільки не цього разу! Сказати, що вчора Прем’єрка була роздратованою, розлюченою та ледь тримала себе в руках, значить не сказати нічого. Рекордно запізнившись, вона зуміла витиснути із себе тільки надстисле вступне слово тривалістю менше хвилини (!), присвячене одній темі — виборам! Поза увагою керівника уряду залишилися усі господарські проблеми країни і навіть трагедія в Луганську.

І мертві голосуватимуть за живих!

У кулуарах пояснювали душевний стан Прем’єра просто: цього ж дня невдоволена результатом волевиявлення та падінням числа своїх прихильників Юлія Тимошенко мала проводити “розборки” у своєму виборчому штабі. Із відповідними оргвисновками за погану роботу.

Тим часом Юлія Володимирівна намагалася “пояснити” результати першого туру президентських виборів. На відміну від ЦВК та експертів, які констатували її десятивідсоткове відставання від головного опонента, Юлія Тимошенко вирішила рахувати по—іншому. Вона підсумувала голоси, які отримали так звані представники демократичних сил. І в неї вийшло ... 60 відсотків! Повністю цю дивовижну формулу народові так і не пояснили. Але простий математичний підрахунок показує: до стану демократично налаштованого електорату Юлія Тимошенко зарахувала не тільки виборців Ющенка та Яценюка, а й Литвина, Тігіпка, а також ... головного комуніста Петра Симоненка. Плюс, мабуть, частину прихильників Януковича та всіх, хто у першому турі не підтримував жодного кандидата... Бо інакше ніяк не вдається нашкребти цих шістдесят відсотків.

“Це все дає нам надію, — не спромігшись на усмішку, зиркнула на телекамери Юлія Тимошенко, і вирішила виправити сама себе: — це дає нам впевненість. Бо ще є люди, які не прийшли цього тижня на виборчі дільниці, але тепер точно прийдуть, захищаючи Україну”. Колеги—міністри слухали ці заяви у цілковитій тиші, навіть не кліпнувши тренованим оком.

Спочатку гроші, закони потім

Але жодні, навіть найгостріші політичні баталії не скасовують економічних проблем, у які щоразу сильніше занурюється наша держава. Перша з них — чим платити за російський газ? Чергового кредиту МВФ поки не очікується, а витрачати надалі золотовалютні запаси відмовляється Національний банк. “Як і минулого місяця, заплатимо доларами. А візьмемо їх у бюджеті”, — намагався віджартуватися виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський. Разом із журналістами він також посміхнувся на словах “у бюджеті”: очевидно, що державна казна не має необхідних ресурсів. І з реакції пана Уманського було видно: урядовці не знають, де взяти гроші. Так, за його словами, НБУ відмовляється надати уряду із золотовалютних резервів кошти з 2 млрд. доларів, одержаних раніше від Міжнародного валютного фонду для проведення зовнішніх операцій. Аргументи керівництва фінрегулятора, що така практика порушує закон про банки та банківську діяльність і є нецільовим використанням золотовалютних резервів, урядовець вважає непереконливими. “Тим паче що це рішення було ухвалене, воно було схвалене Радою директорів МВФ, доведене до Мінфіну, до Нацбанку”, — прокоментував Ігор Уманський.

До липня виживайте самі, друзі—українці!

Тим часом уряд сподівається на милість міжнародних кредиторів. Виконувач обов’язків шефа Мінфіну повідомив, що вони сподіваються на приїзд групи експертів МВФ уже в січні. Йдеться про технічну місію, яка має прибути до України після отримання даних про виконання бюджету 2009 року. І лише після цього можна буде сподіватися на появу у наших краях нового керівника глави місії МВФ в України Атанасіоса Арвантіса, який замінив на цьому посту Джейлу Пазарбашіоглу, що сама після нестиковок із вітчизняними урядовцями попросилася у відставку.

Ігор Уманський назвав дефіцит загального фонду держбюджету — 16 млрд. гривень. Проте відмовився вести мову про дефіцит спеціального фонду і доходи — мовляв, інформацію ще уточнюють. Раніше вітчизняний Кабмін уже надсилав до Вашингтона попередні підсумки виконання держбюджету в 2009 році. Проте надто скупа інформація не задовольнила експертів, і фонд запросив більш детальні дані. Міністерство фінансів у відповідь заявило, що буде готове передати її протягом 1—2 тижнів!

Але бюджетна “дірка” минулого року — це ще не найгірша тема, яка чигає на керівництво уряду в їхніх розмовах із міжнародними фінансовими донорами. Найболючіша тема — це бюджет 2010 року, який уряд так і не зумів зверстати. Тож незалежна Україна вперше за свою історію розпочала рік, не маючи кошторису, а користуючись так званою 46—ю статтею, яка передбачає планувати щомісячні витрати шляхом поділу минулорічних надходжень на дванадцять. І, як прогнозують експерти, уряд не зуміє укласти бюджет щонайменше до 7 лютого. Бо показати справжній стан речей в економіці — означає програти вибори, а презентувати “ретушований” варіант — значить створювати собі додаткові проблеми з МВФ. Які є вкрай не бажаними з огляду на шалений дефіцит коштів. Як розірвати це зачароване коло — питання, яке вимагає нестандартних рішень від урядовців. Причому ці рішення мають бути готові вже зараз: місія Фонду, яка готується прибути до Києва до початку другого туру виборів, хоче обговорити бюджетну політику на 2010 рік.

Міжнародні аналітики ж у своїх прогнозах ведуть себе вкрай обережно. За словами директора американського консалтингового центру “Мідл Глобал Едвісорс” Каана Назлі, МВФ не повернеться до України раніше другої половини нинішнього року. До моменту, коли в нашій країні “не буде впевненості”. Як вважає Назлі, після другого туру нас чекає тривалий судовий процес. “Це дуже погано для економіки, — каже він. — Якщо не буде зрозумілим [хто стане президентом] у квітні, державний борг буде дуже важко продати через державні облігації”.

До речі

Перевиборів не буде, а історія — тільки українська

Якщо Юлія Тимошенко переможе на президентських виборах, дострокових виборів до Верховної Ради не буде. Ця вчорашня заява Юлії Володимирівни, втім, не стала сюрпризом для аналітиків. Вікторові Януковичу в разі обрання перевибори необхідні, адже 170 “штиків” у будинку під куполом, аби втілювати у життя свої задуми, йому не вистачить. Юлія Тимошенко ж, отримавши посаду глави держави, сподівається самим цим фактом об’єднати навколо себе “мандрівних” парламентаріїв, які зазвичай роблять ставку на владу.

Другий її месидж адресувався симпатикам Віктора Ющенка. “Я хочу звернутися до людей, справжніх патріотів, людей, які в своєму серці тримають Україну понад усе, — палко промовила леді Ю. — Я посилю українську незалежність в усіх аспектах. Я зможу насправді без будь—яких конфліктів у суспільстві відновити історичну правду, повернути імена справжнім героям, я зможу без будь—якого сумніву захистити нашу культуру і мову”. Тимошенко пообіцяла те, що електорат Ющенка найбільше хоче від неї почути: вона, у випадку свого обрання, невтомно продовжуватиме справу Віктора Ющенка з відновлення історичної правди. Незважаючи, що досі переважна більшість її кроків були зафіксовані у зовсім протилежному напрямку від обіцяного вчора.

Скажімо, нещодавно Прем’єр—міністр зняла охорону з музейного комплексу в козацькій столиці Батурин, де зберігаються неоціненні культурні та історичні скарби українського народу. Коштувала ця охорона для бюджету мізерну суму 10 тис. гривень. Відома і “принципова” позиція Юлії Тимошенко не фінансувати реконструкцію “Мистецького Арсеналу”, на відкритті якого наполягає нинішній Президент України.

А тим часом...

Прем’єр—міністр — Сергій Тігіпко?

На прес—конференції після засідання уряду Юлія Тимошенко дуже своєрідно прокоментувала заяву кандидата на посаду Президента Сергія Тігіпка. Як відомо, вчора зранку Тігіпко заявив, що не домовлятиметься з кандидатами до завершення другого туру. І Юлія Володимирівна зробила сильний хід конем — запропонувала Тігіпкові посаду Прем’єра. Причому ця пропозиція залишатиметься у силі... навіть якщо політик і не підтримуватиме Тимошенко у другому турі. “Я можу сказати його виборцям, що після другого туру ще раз запропоную йому цю посаду”, — пообіцяла Тимошенко.

На думку експертів, вплинути на виборців Сергія Тігіпка, дві третини яких, за прогнозами, підтримають 7 лютого Віктора Януковича, — єдиний шанс Юлії Тимошенко подолати заклятий для неї розрив у десять відсотків голосів.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ