Наскільки “непрозорий” сланцевий газ?

Організатором протесту виступив обласний осередок партії “Фронт змін”. Крім того, на мітинг прийшли представники інших громадських об’єднань та мешканці міста. Учасники заходу тримали гасла: “Ні — донецькому Чорнобилю!”, “Екологічній обстановці — повну гласність!”, “Матері Донецька проти сланцевого газу” та інші.

У січні цього року обласна рада схвалила угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватиме у межах ділянки “Юзівська” на півночі області британсько-нідерландська компанія Shell. Передбачається, що протягом перших п’яти років на цій території буде пробурено 15 свердловин для дослідження потенціалу ділянки. Згодом компанія видобуватиме до 20 мільярдів кубометрів газу на рік. Але учасники мітингу незадоволені методами видобутку газу, які, на їхню думку, завдають непоправної шкоди природі.

“Я прийшла підтримати ідею безстрокового мораторію на видобуток сланцевого газу як в області, так і в країні загалом, — заявила в розмові з кореспондентом “Голосу України” донеччанка Катерина Василенко. — Ми дихатимемо брудним повітрям, у нас виснажаться джерела нормальної чистої питної води. По-друге, зросте ризик ракових захворювань у населення. І взагалі, таке брутальне втручання в природу не мине безслідно. Хочу, щоб почули мою позицію і щоб уряд не приймав будь-які рішення без народу”.

Еколог Володимир Вигонний вважає, що внаслідок видобутку сланцевого газу буде забруднено головну водну артерію Донбасу — річку Сіверський Донець. “Питна вода буде отруєна хімікатами, які використовуються для видобутку сланцевого газу, там 87 найменувань. Постраждає наше Святогір’я, харківські чорноземи... Це жахливо, потрібно боротися, розповідати правду людям”.

Група протестувальників цього ж дня зустрілася з керівництвом обласної ради та представниками компанії Shell. “Ми проти того, щоб такі рішення (про розподіл вуглеводнів. — Авт.) приймалися без громадського обговорення, без участі територіальних громад, — пояснив позицію учасників протесту голова громадської організації Павло Котов. — Крім того, ми вимагаємо провести незалежну екологічну експертизу, можливо, міжнародну. Нарешті, наполягаємо на тому, щоб депутати обласної ради несли персональну відповідальність за видобуток сланцевого газу”.

Заступник голови обласної ради Олександр Кравцов нагадав, що іноземна компанія стала переможцем відкритого конкурсу, порядок проведення якого був регламентований Кабінетом Міністрів. Щодо закритості самого тексту угоди, то, за словами заступника голови облради, будь-який комерційний документ має певні конфіденційні складові. “Облрада звернулася до Міністерства екології, щоб дізнатися, яку частину цього документа ми можемо оприлюднити, — зазначив О. Кравцов. — Угода про розподіл продукції — документ загальний, який визначає стосунки інвестора з державою. Він не містить детальних проектів, як та де буритимуть свердловини”.

“Договір є комерційним, але всі питання, які хвилюють громадськість, ми готові обговорювати”, — підтвердив менеджер зі зв’язків з органами влади компанії Shell Ukraіne Олексій Татаренко. Він повідомив, що технологія видобутку сланцевого газу (гідророзрив пласта) використовується понад 60 років, у тому числі в Україні з 1952 року: “Дослідження в Америці показали, що не було жодного випадку впливу гідророзриву пласта на ґрунтові води”.

Компанія обіцяє робити соціальні інвестиції в розвиток територіальних громад: внески становитимуть на етапі геологічної розвідки щонайменше 2 мільйони доларів на рік, на етапі промислового видобутку щонайменше 3 мільйони доларів. За словами заступника голови облради, ці цифри дорівнюють річному бюджету розвитку п’яти районів області. Представники Shell заявили, що розпочинають низку зустрічей із громадськістю, де роз’яснюватимуть деталі проекту. У свою чергу учасники акції протесту прийняли резолюцію, в якій наполягають на публічних громадських слуханнях та незалежній екологічній експертизі проекту.

Ліна КУЩ

Думка оглядача

Сумніви легко підігрівати

Протести проти видобутку сланцевого газу триватимуть і надалі, оскільки їх підігріватимуть політики, які лобіюють інтереси російського “Газпрому”. Нагадаю, Україна є чи найбільшим імпортером традиційного газу, якому не бажано конкурувати зі сланцевим. Саме природний газ для росіян є інструментом політичного впливу на Україну. Про те саме казав нещодавно в Києві і пан Жириновський.

З другого боку, британсько-нідерландська компанія “Shell” мимоволі стає конкурентом українських компаній, які видобувають традиційний природний газ і мають неабиякий комерційний інтерес у гальмуванні проекту з видобутку сланцевого газу. Цікаво, що озвучені під час мітингу звинувачення — небезпека технології гідророзриву, псування екосистеми, виснаження й отруєння джерел питної води, загрози для здоров’я і чорноземів тощо — базуються на тих бідах, до яких донеччани звикли за традиційного вітчизняного способу освоєння надр.

Звісно, досвід видобутку сланцевого газу, який має компанія Shell, поки що схвалений на рівні українських експертів, тому на цьому етапі, щоб “підігрівати” протестні настрої, не треба навіть докладати зусиль. До технології видобутку сланцевого газу претензій найменше.

А вивчення геологічних умов для буріння і безпечних для навколишнього середовища і місць проживання, в тому числі й за допомогою авіакосмічної зйомки, ще триватиме. І одна з вагомих причин, чому саме цю компанію, а не іншу, обрали для реалізації такого важливого проекту, як видобуток сланцевого газу, полягає в тому, що вона не приховує своїх дій і намірів від громадськості тієї території, на якій працює.

Не думаю, що Донеччина стане винятком.

Віктор ГРИНЕВИЧ