Наприкінці лютого в парламенті зареєстровано законопроект №10093, який дозволить телеком-операторам знизити собівартість міжнародного зв'язку, роумінгу та інших послуг, зав'язаних на міжнародному трафіку. У теорії це може підвищити привабливість України як міжнародного хабу з транзиту трафіку, а також вплинути на зниження абонентських тарифів. Як це працюватиме на практиці та які шанси, що парламент підтримає ініціативу, розбирався Mind.
Звідки береться трафік? Щоб абоненти українських операторів могли телефонувати за кордон або користуватися роумінгом в інших країнах, оператори закуповують трафік у зарубіжних партнерів або на “біржі”. Потім цей трафік перепродується абонентам у складі тарифів на роумінг і міжнародного зв'язку.
Ця ж схема працює і у зворотному напрямку. Якщо іноземний оператор хоче, щоб його абоненти змогли телефонувати в Україну або користуватися роумінгом тут, він повинен закупити український трафік. І потім продати його своїм абонентам. Тобто український оператор виступає експортером послуг зв'язку та в той же час надає абонентам своєї мережі послугу прийому дзвінка з-за кордону або роумінгу.
Також оператори в різних країнах, зокрема й в Україні, можуть на комерційних засадах надавати свої мережі для транзиту трафіку — тобто через них дзвінок прямуватиме в країну призначення.
У першому випадку, коли український оператор поставляє трафік в Україну, він платить ПДВ. Крім того, ПДВ (20%) потім включається і в абонентські тарифи. Щоб уникнути подвійного оподаткування, у країні діє процедура податкового кредиту: оператору компенсується ПДВ, сплачений при імпорті.
З експортом послуг зв'язку справи йдуть інакше. Відповідно до Податкового кодексу, він не є об'єктом оподаткування. Через таке формулювання оператори не можуть використовувати податковий кредит пропорційно частці експортних операцій в загальному обсязі реалізації.
Кому вигідні зміни? Законопроект передбачає введення ПДВ на експорт телеком-послуг за ставкою 0%. Відповідно, це дозволить операторам зберегти податковий кредит.
У першу чергу, це вплине на міжоператорський бізнес. Оператори кажуть, що зможуть продавати більше трафіку. Поки що їм важко конкурувати з колегами з інших країн, де експорт телеком-послуг включається до податкового кредиту. За різними оцінками, через подвійне оподаткування експорту ринок втрачає близько 172 млн грн на рік. Ці гроші “вимиваються” з бізнесу, а не працюють на нього.
Директор з регуляторного забезпечення “Київстар” Олександр Когут упевнений, що Україна завдяки своєму географічному розташуванню та розвиненій кабельній інфраструктурі є альтернативним маршрутом для транзиту й обміну трафіком з країнами, що входять до Євросоюзу, й іншими сусідніми державами. Але зараз перенаправляти трафік через українських операторів невигідно.
“Якщо українські компанії будуть мотивовані розвивати цей бізнес, мова може йти, наприклад, про створення на території України телеком-хабу для транзиту міжнародного трафіку”, — вважає він.
Ініціатори законопроекту — 11 народних депутатів на чолі з керівником комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександром Данченком. Протягом багатьох років він працював у компанії “Датагруп” і добре розуміє операторський бізнес. Зараз “Датагруп” — один з найбільших транзитних операторів в Україні. Однак, як пояснив гендиректор компанії Михайло Шелемба, значного ефекту компанія не очікує, оскільки у неї в основному розрахунки з внутрішніми контрагентами, навіть якщо їм надається доступ до Лондона або Франкфурта. Схожа ситуація і у найбільшого фіксованого оператора — “Укртелекому”: частка експорту в його послугах дуже низька. Тому в компанії вважають, що більше вигоди від нововведень отримають мобільні оператори. При цьому “Укртелеком” вітає запропонований законопроект.
Чи знизяться тарифи для абонентів? Юристи lifecell вважають, що від прийняття законопроекту виграють не лише оператори, а й абоненти. “Це позитивно вплине на вартість, обсяг і перелік надаваних операторами послуг”, — йдеться в повідомленні компанії.
Як розповіли в прес-службі “Vodafone Україна”, тарифи на міжнародний зв'язок і роумінг складаються з декількох компонентів. Крім плати закордонному провайдеру і ПДВ, до них входить ще й збір до Пенсійного фонду, “навар” оператора і його загальновиробничі витрати — на фонд оплати праці, електроенергію, ліцензії, амортизацію.
Теоретично тарифи можуть знизитися саме на розмір ПДВ, який зараз не підлягає відшкодуванню. Але оператори уникають конкретних прогнозів і більше акцентують на загальному економічному ефекті — зростанні прибутку, податків, інвестицій у телеком-мережі та нові технології. Наприклад, за оцінками “Київстар”, за рахунок заощаджених коштів оператори зможуть додатково підключати до 4G-зв'язку не менше 250 нових населених пунктів на рік, передусім у сільській місцевості. Також прогнозують зростання валютних надходжень у країну — адже розрахунки з закордонними партнерами ведуться в іноземній валюті. Регуляторники lifecell і “Vodafone Україна” говорять про збільшення економічного потенціалу країни, якості та доступності послуг.
Оператори прогнозують, що можливий компенсаторний ефект для бюджету країни в разі встановлення нульового ПДВ на експорт телеком-послуг може скласти близько 247 млн грн щорічно.
Втім, за словами Олександра Данченка, будь-які законодавчі ініціативи, пов'язані зі зменшенням податкового навантаження, наражаються на протидію. “Буде опір, і ми до цього готові”, — говорить він. Данченко вже представляв проект Єврокомісії і в подальшому збирається апелювати до того, що ця ініціатива максимально наближена до норм, які діють у Європі.
Вікторія ВЛАСЕНКО
Что скажете, Аноним?
[21:18 03 декабря]
[19:20 03 декабря]
[12:45 03 декабря]
18:40 03 декабря
18:30 03 декабря
18:20 03 декабря
18:10 03 декабря
18:00 03 декабря
17:50 03 декабря
17:40 03 декабря
17:30 03 декабря
17:20 03 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.