НБУ пішов на поступки Пінчуку та не визнав банкрутом його “Кредит Дніпро”

Відповідно до звітності банку “Кредит Дніпро”, його збиток у 2016 році склав 556,6 млн грн (тоді як у лютому НБУ повідомляв про торішній збиток банку В. Пінчука на рівні 120,6 млн грн, а в травні — про 148 млн грн).

За даними банку “Кредит Дніпро”, на 31 грудня 2016 року його власний капітал становив 188,9 млн грн (тоді як НБУ спершу повідомляв про 598,4 млн грн, дещо згодом — про 597,5 млн грн).

Показник власного капіталу (який залежить у т.ч. від фінрезультату) — річ принципова, оскільки серед іншого впливає на значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (норматив Н2).

За даними банку “Кредит Дніпро”, на 31 грудня 2016 року цей показник у нього становив лише 0,61%.

“Згідно з Планом заходів [щодо усунення порушень економічних нормативів], станом на 31 грудня 2016 року банк мав досягти значення показника достатності капіталу, що розрахований згідно з вимогами НБУ, на рівні 6.11% від суми активів, зважених на ризик (2015 р.: 6.90%)”, — констатує банк у звітності.

Таким чином, банк “Кредит Дніпро” зізнався, що порушив вимоги НБУ, оскільки вказаний План заходів був затверджений у т.ч. постановою НБУ (як зауважує банк у звітності).

Тобто НБУ, принаймні, станом на початок 2017 року мав підстави для визнання банку “Кредит Дніпро” неплатоспроможним і, відповідно, для ініціювання процедури введення туди Фондом гарантування тимчасової адміністрації.

Але зрештою регулятор не пішов на це.

Звернемо увагу ще на таку річ. Згідно зі стандартними вимогами НБУ, показник достатності регулятивного капіталу в банків має бути не менше 10%. Але з огляду на кризові явища в економіці (війну, девальвацію, падіння ВВП, які погіршили якість кредитних портфелів і сформували дефіцит капіталу в банків), НБУ пішов на зустріч банкам і дозволив на кілька років розтягнути процес докапіталізації з тим, щоб учасники ринку вийшли на нормативний показник Н2 до 01 січня 2019 року.

Для різних груп банків НБУ встановив різні часові вимоги для виходу на той чи інший рівень достатності регулятивного капіталу. Так, скажімо, банки з першої двадцятки на 01 січня 2017 року мали вийти на показник як мінімум 5% (на кінець 2017 року має бути не менше 7%). Щодо банків з другої двадцятки, то на початок 2017 року в них мав бути, принаймні, нульовий показник достатності регулятивного капіталу, а на кінець квітня — 5%.

Повертаємося до банку “Кредит Дніпро”.

Згідно зі статистикою НБУ, на 01.01.2017 цей банк займав 21-е місце в банкіській системі за обсягом активів (8,28 млрд грн). Водночас на сайті НБУ в розділі щодо діагностики системи він фігурує в групі першої двадцятки банків, які проходили стрес-тест, і, відповідно, у нього, як і в решти банків з цієї групи на 01.01.2017 показник Н2 мав бути не менше 5%.

У листопаді 2016 року прес-служба банку “Кредит Дніпро” у відповідь на запит Finbalance повідомляла, що він проходив діагностику (стрес-тест) одночасно з першою двадцяткою банків і мінімальне необхідне значення Н2 на рівні 5% для нього було встановлено вже на 01.10.2016 (на відміну від інших банків другої двадцятки).

“Банк “Кредит Дніпро здійснює свою діяльність в межах Плану заходів, складеного у відповідності до вимог постанови правління НБУ про здійснення діагностичного обстеження банків. На 01.10.2016 банк дотримується показників щодо мінімального розміру регулятивного капіталу, котрий на вказану дату склав 461 млн грн, а показник Н2 — 6,35%”, — повідомляла в листопаді прес-служба “Кредит Дніпро” для Finbalance.

Але, як зазначалося, станом на 31.12.2016 (як і на 30.04.2017) банк таки перетнув “червону лінію” та опинився під загрозою виведення з ринку.

Чому зрештою НБУ не визнав банк “Кредит Дніпро” неплатоспроможним?

Тут можуть бути різні версії, у т.ч. політично-особистісні: зв’язки Віктора Пінчука з Петром Порошенком; контакти В. Пінчука у Вашингтоні (який має значний вплив на офіційний Київ), у т.ч. через Домініка Стросс-Кана — екс-керівника МВФ та нинішнього глави спостережної ради “Кредит Дніпро”; дружні взаємини глави правління банку Олени Малинської з Валерією Гонтаревою тощо.

Як там не було, але банк “Кредит Дніпро” фактично отримав відстрочку для проведення докапіталізації. І тут виникає відкрите питання — чи всі інші учасники ринку в співставній ситуації отримували такі ж поблажки від регулятора?..

До речі, і в звітності за 2015, і за 2016 рік банк “Кредит Дніпро” згадував про порушення низки нормативів, пов’язаних не лише з капіталом, але й ліквідністю, валютною позицією, кредитними ризиками, у т.ч. в частині обмежень щодо кредитування пов’язаних осіб (галузеву структуру кредитного портфелю див. нижче). Банк серед іншого вказував, що на кінець грудня 2016 року кумулятивна різниця його ліквідності строком до одного року та загальна кумулятивна різниця ліквідності становили від’ємні значення у сумі 3,36 млрд грн та 1,67 млрд грн відповідно.

Зрештою, не виключено, що затримка з оприлюдненням фінзвітності банку була зумовлена з тим, щоб він надолужив відставання від графіку докапіталізації.

У звітності “Кредит Дніпро” констатував, що 31 травня 2017 року його акціонер уклав договір поруки з банком, за яким прийняв зобов’язання гарантувати виконання проблемними боржниками банку зобов’язань за кредитам в сумі 30 млн дол та розмістив в банку відповідну суму грошового покриття.

“Це дозволило розформувати значні резерви під зобов’язання за такими кредитними договорами і, як наслідок, збільшити власний та регулятивний капітал банку. Договір поруки з акціонером банку передбачає його дострокове розірвання у разі направлення коштів, що розміщені на рахунку грошового покриття, на оплату акцій банку в рамках збільшення статутного капіталу”, — зазначає “Кредит Дніпро”, уточнивши також, що цей крок привів до збільшення регулятивного капіталу до 402 млн грн і показника адекватності регулятивного капіталу до 5,42%.

Водночас 21 червня 2017 року акціонер банку “Кредит Дніпро” прийняв рішення про збільшення статутного капіталу банку на 1,2 млрд грн, що, як зауважує банк у звітності, “призведе до дострокового виконання акціонером та банком зобов’язань згідно з Планом реструктуризації”.

Проте це не означає, що банку “Кредит Дніпро” більше не потрібна докапіталізація — навіть якщо 1,2 млрд грн будуть залиті у “статутник” (цей процес, згідно з протоколом рішення акціонера від 21.06.2017, може розтягнутися до кінця вересня).

По-перше, як звертав увагу Finbalance, О. Малинська заявляла, що плани капіталізації “передбачають додаткове збільшення капіталу до кінця поточного року”, — уточнила банкір.

По-друге, у звітності банк уточнює, що “фінальний розрахунок розміру кредитного ризику [відповіднодо постанови НБУ №351] разом із і запровадженняму 2018 році МСФЗ 9 може вплинути на достатність капіталу у наступних періодах”.

“Рішенням правління НБУ від 07.03.2017 №126-рш були внесені зміни до постанови від 15.04.2015 №260 “Про здійснення діагностичного обстеження банків”. Банкам, які не виконують норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу через збільшення розміру кредитного ризику, необхідно забезпечити виконання погоджених Національним банком України програм капіталізації (планів реструктуризації) або надається можливість приведення нормативів до відповідності регуляторним вимогам поетапно”, — зауважив “Кредит Дніпро”.

P.S.

Відповідно до звітності банку “Кредит Дніпро”, його власний капітал в І кварталі-2017 скоротився до 130,2 млн грн (на 01.01.2017 — 188,9 млн грн) на фоні отриманого збитку 58,7 млн грн та відрахувань до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках на 51,9 млн грн.

Банк “Кредит Дніпро” задекларував чистий процентний дохід у січні-березні на рівні 63,8 млн грн — при заявлених процентних доходах на рівні 237,6 млн грн і процентних витратах 173,8 млн грн (тоді як за весь 2016 рік процентні витрати банку перевищили процентні доходи на 213,4 млн грн).

Водночас у звіті про рух грошових коштів констатується, що обсяг отриманих банком процентних доходів (96,8 млн грн) у І кварталі був меншим, ніж обсяг сплачених процентних витрат (174,4 млн грн).

Як писав Finbalance, подібна ситуація в Приватбанку. Причому в НБУ вказували, що цей націоналізований банк нараховує процентні доходи по проблемним кредитам, по яким відсоткові платежі від позичальників він реально не отримує.