Мильна булька ПРіБЮТ

Але, швидше за все, зараз ми бачимо останній епізод серіалу, який так і не закінчиться довгоочікуваним шлюбом.

Коаліційна історія

Розмови про утворення коаліції Партії регіонів та БЮТ з подальшим проведенням конституційної реформи перманентно точаться майже з моменту обрання Верховної Ради шостого скликання. Найближче до отримання мегакоаліції в парламенті Україна була восени 2008 року, коли після 2 вересня Партія регіонів та БЮТ ухвалили цілу низку “антипрезидентських” законів та відсотків на дев’яносто погодили текст спільних змін до Конституції.

Тоді група переговірників щодо коаліції була настільки впевнена в успіху задуманого, що БЮТівець Сергій Міщенко навіть публічно розповідав, які конституційні питання вже погоджені, а які ще “сируваті”. Планувалося, що нова більшість ще до весни 2009 року без проблем ухвалить зміни до Основного Закону, якими передасть право обирати Президента парламенту. Закінчивши з Конституцією, нова коаліція спокійно обрала б 300-ми голосами для держави нового Президента — Віктора Януковича. І всі довго і щасливо жили б до парламентських виборів 2012 року.

Але для такого політичного розкладу не вистачило довіри між партнерами, і, як наслідок, світ побачив коаліцію БЮТ, Блоку Литвина та НУНС. Ця напівмертва більшість стала імунітетом парламенту від розпуску та Тимошенко від відставки. Для ухвалення якого-небудь рішення треба було постійно колядувати у комуністів.

Початок нової серії

На тлі страшної економічної кризи та провальних виборів у Тернополі експерти почали активно розповідати про падіння рейтингів Тимошенко. І дані соціологічних досліджень вже ставлять Юлію Володимирівну тільки на друге місце в президентському забігу.

Водночас у Партії регіонів теж не сяють оптимізмом. Хоча з опозиції значно простіше критикувати все і вся, у регіоналів своїх проблем набирається більше, ніж достатньо. Головні фінансові спонсори партії відчули нищівний удар фінансової кризи. А тому знайти кошти на потужну виборчу кампанію зараз дуже проблематично.

За такого інформаційного супроводу політики почали знову запускати повідомлення про можливість створення вимушеного союзу БЮТ та Партії регіонів. Мовляв, такий крок зараз давав би обом сторонам незаперечний плюс — відпала б необхідність походу на президентські та парламентські вибори. Партійні ж спонсори залишилися б при своїх кризових статках.

Як подейкують в парламентських кулуарах, переговори між головними парламентськими силами жевріли та ніколи не припинялися. Проте в останні тижні вони значно активізувалися. Їх інтенсивність нібито стала настільки помітною, що Володимир Литвин повідомив, що очікує утворення коаліції Партії регіонів та БЮТ вже після травневих свят.

Підтримуючи хвилю, деякі представники БЮТ почали розповідати про відновлення активних переговорів. Той же Сергій Міщенко, голова парламентського правового комітету, розповідає, що зараз всі чекають тільки рішення Конституційного Суду, який має поставити крапку в питанні права Віктора Ющенка розпустити парламент. Якщо КС скаже, що нова коаліція мала заново подавати Тимошенко, — то виборам бути, й Партія регіонів на них піде. Якщо ж рішення буде не на користь Президента, то створення ПРіБЮТ можна чекати вже в середині травня.

Анонімні джерела в Партії регіонів почали “повідомляти”, що ситуація у них складається на користь стратегічного союзу з БЮТ. Мовляв, позиції прихильників ПРіБЮТ стають в партії дедалі міцнішими.

Згідно з обговорюваним планом, ПР та БЮТ вже в середині травня мають почати відкрито змінювати Конституцію — створити відповідну парламентську комісію, подати їй на розгляд свій конституційний проект, узгодити його та направити для погодження в КС. Зрозуміло, що з початком таких дій партнери БЮТ по чинній коаліції терпіти не будуть, й, швидше за все, з коаліції вийдуть. У такому разі Партія регіонів та БЮТ просто “будуть вимушені” створювати коаліцію та формалізувати свої стосунки.

Далі, до кінця сесії в липні, після змін в керівництві Верховної Ради (а нова більшість обов’язково змінить нинішнього спікера) та кадрових ротацій в Кабміні, коаліція 226 голосами має проголосувати схвалений КС законопроект про зміни до Конституції у першому читанні. Потім вже на новій парламентській сесії у вересні остаточно оформляють конституційні зміни й скасовують президентські вибори. Логічний кінець цього плану — Віктора Януковича обирають Президентом в стінах Верховної Ради.

Преса вже переповідає чутки про те, що Віктора Януковича майже переконали піти саме за таким планом. Додавали правдивості плітки, що Конституційний Суд вже ухвалив рішення щодо легітимності чинної коаліції та прем’єра, однак просто тягне з його оприлюдненням. За таких умов регіоналам ніби не залишається іншого вибору, як погоджуватися на союз з БЮТ.

За інформацією “Главреда”, рішення Конституційного Суду вже дійсно готове, й оприлюднити його збираються не пізніше вівторка 28 квітня або середи 29 квітня. Тож логічним виглядало, щоб переговірні процеси між БЮТ та Партією регіонів найближчими днями набрали повних обертів, аби встигнути погодити всі деталі великого стратегічного компромісу до першого пленарного засідання Верховної Ради 12 травня. Адже треба встигнути провести всі “пертурбації” до всенародних виборів Президента 25 жовтня.

Але є кілька “але”...

Не виключено, що вся ця інформаційна завіса про реальність створення ПРіБЮТ є тільки черговим політичним міфом. У БЮТ є достатньо противників союзу з регіоналами. І впливові політики з їх числа впевнено стверджують, що, насправді, серйозно в БЮТ коаліцію з Партією регіонів вже не розглядають. Дійсно, КС днями не дасть можливості Президенту розігнати парламент, проте це аж ніяк не сприятиме створенню мегакоаліції. Рішення йти на президентські вибори вже ухвалене найвищим керівництвом, а всі інформаційні повідомлення про “ось-ось створену коаліцію” є не більше, ніж спробою групи, яка останній рік намагалася домовитися про об’єднання з Партією регіонів, зробити хорошу міну при поганій грі.

І дійсно, якщо всі минулі спроби створити ПРіБЮТ провалилися, то чому цього разу все має зростися? Зараз як Партія регіонів, так і БЮТ ще більше, ніж раніше, бояться краху своєї електоральної підтримки після формалізації мегакоаліції. Вибори вже не за горами, а у разі офіційного союзу Тимошенко та Януковича й гіпотетичного провалу їхніх конституційних планів, ці два політика, фактично, приносять на блюдечку президентське крісло Яценюку. Адже саме до нього перебіжить значна частина наляканих ПРіБЮТ виборців.

Не можна забувати і про ситуацію всередині фракції Тимошенко. Національно-демократична частина там хоч і маленька, але дуже горда. У разі створення ПРіБЮТ вони чи не найперші побіжать чи до Яценюка, чи до когось іншого.

Безнадійне падіння рейтингу Тимошенко — ще один український міф. Зараз рівень її підтримки дійсно зменшився, але ж і економіка потроху ніби починає підніматися, і курс долара стабілізувався, і посівна кампанія проходить без особливих збоїв. Тож варто зберегти ці тенденції, зібрати врожай під самі вибори та проїхатися по всій Україні — й рейтинг Юлії Володимирівни знову буде “в нормі”.

Сьогодні дуже багатьом вигідно “підганяти” регіоналів та БЮТівців в мегакоаліцію й елегантно спалити обох кандидатів у Президенти. Тож, розуміючи це, Тимошенко й схиляється до стратегії участі у всенародних виборах глави держави, стартуючи з посади прем’єр-міністра. Головне тепер — зберегти крісло й хоч якось розгребтися з кризою.

У всій цій історії не варто забувати і про фактор Конституційного Суду.

Саме КС, згідно з процедурою, має давати висновок щодо конституційності запропонованих змін до Основного Закону, які мали б стати цементом мегакоаліції. За інформацією колишніх суддів КСУ, коли 2004 року суд розглядав проект змін до Конституції №4105, то виникла дуже неоднозначна ситуація навколо положень щодо виборів Президента в парламенті.

Зокрема, колишній заступник голови КС Володимир Вознюк розповів “Главреду”, що якби тоді це право парламенту не прибрали з проекту, то КС цілком міг би зобов’язати змінювати форму виборів Президента тільки після затвердження такої норми на референдумі. Логіка полягала в тому, що зміна форми обрання Президента змінює форму державного устрою, а на це потрібно отримати згоду народу.

Не зайве припустити, що коли

ПРіБЮТ направив би свій проект конституційних змін до КС, то міг отримати зовсім несподіване рішення — проводити реформу тільки після її погодження з народом. А це, як всі розуміють, поставило б хрест на всій стратегії ще не створеної більшості. І тоді Тимошенко з Януковичем точно спалилися б.

Ще один нюанс — майже два літніх місяці судді КС відпочивають. Канікули у них тривають аж 45 днів — липень і серпень. Якщо законопроект про зміни до Конституції десь трохи затримається і судді не розглянуть його до відпустки — вся схема завалиться.

Віталій ЧЕРВОНЕНКО