Миллиарды убытков, миллионные залоги и Bentley в больницу. Как продвигается дело “налоговиков Клименко”

Півтисячі обшуків одночасно в 15 областях України. Гвинтокрили, телекамери і понад дві тисячі поліцейських і прокурорів. Так, 24 травня 2017 року, в рамках масштабної спецоперації, затримували чинних та колишніх податківців.

Їм одягали наручники та на вертольотах відправляли до столиці — у Печерський районний суд. Там відразу обирали запобіжні заходи.

З легкої руки ЗМІ, операцію назвали справою “податківців Клименка” (за іменем очільника Міністерства доходів і зборів часів Януковича Олександра Клименка). Без сумніву, вона одразу ж стала однією з найгучніших за часів президентства Петра Порошенка.

Згодом правоохоронці звітували, що в рамках провадження було арештовано мільйони готівки, золото, старовинні картини, люксові авто, яхти та заміські маєтки. Фотографії всієї цієї розкоші прокуратура опублікувала на офіційній сторінці.

Більш ніж за рік після спецоперації виявилося, що у справі “податківців Клименка”, у якій підозри отримали 50 осіб, наразі жоден з підозрюваних не перебуває під вартою, а місцезнаходження 20 фігурантів невідомо.

“Українська правда” вирішила розібратися, на якій стадії зараз розслідування в цій гучній справі, та на конкретному прикладі показати, як податківці, яких рік тому доставляли на гвинтокрилах, через суд повертають мільйонні застави та майно.

До суду — на гвинтокрилі

“Слідство зібрало неспростовні докази того, що колишні перші керівники обласних податкових адміністрацій України виконували вказівки Януковича та екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка, для чого організували незаконну діяльність так званих “податкових майданчиків”, — у день затримання повідомляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

“Податкові майданчики” — це фіктивні компанії, які брали участь у схемі ухилення від сплати податків. Так, за оцінками слідства, чиновники Міністерства доходів і зборів за керівництва Клименка завдали державі збитків через ненадходження до бюджету податків на серйозну суму — понад 104 мільярди гривень.

Фіктивні підприємства формували податковий кредит, на підставі якого інші фіктивні фірми направляли в податкові служби декларації про право на компенсацію ПДВ з бюджету.

Податківці підписували необхідні документи на повернення ПДВ без проведення належних перевірок. Відтак підприємства недоплачували кошти в держбюджет, і гроші розподілялися між підконтрольними особами, податківцями та іншими зацікавленими.

Правоохоронці інкримінували податківцям участь у злочинній організації та зловживання службовим становищем. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос тоді опублікував фотографію з підписом:

— Податківців-хабарників везуть на суд літаками. Про це МРІЯЛА вся Україна!

За місяць після спецоперації прокурор Головної військової прокуратури Руслан Кравченко повідомив, що загальна сума майна підозрюваних, по якій тривав процес арешту, складала понад 888 мільйонів гривень. Загальна сума призначених судами застав склала майже півмільярда гривень.

Частину з цих коштів підозрювані вже повернули через суди. Так само повернули і частину арештованого майна, яке рік тому фотографував і викладав на своїй сторінці головний військовий прокурор України.

До лікарні — на Bentley

Одним із тих, кому не просто вдалось уникнути перебування під вартою, але й повернути арештоване майно, став екс-керівник податкової Полтавської області Володимир Задорожний.

Він вийшов під заставу одним з перших — у день затримання. А вже за три з половиною місяці Печерський районний суд скасував арешт його Bentley.

Саму автівку податківець придбав на початку 2017 року. Ціна вживаного Bentley на вторинному ринку того ж року випуску, що фігурує у справі, — понад 1,5 мільйона гривень.

Володимир Задорожний родом із Донецька. В органах державної податкової служби працював з 1996 року. Примітно, що власного бізнесу ані він, ані його дружина Лариса ніколи не мали.

Діти екс-податківця — Олександр та Ганна Задорожні — прокурори. І саме вони збирали гроші на заставу в 10 мільйонів гривень, щоб батька не ув'язнили.

Формально гроші за підозрюваного Задорожного вніс зять — Ігор Чернецький. Він позичив 11 мільйонів гривень у своєї дружини — дочки підозрюваного податківця й одночасно прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Ганни Задорожної.

Гроші на заставу вона збирала разом із братом — сином підозрюваного екс-податківця — прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду в кримінальному провадженні Київської області Олександром Задорожним.

Бізнесу в прокурорів Задорожних, так само як і в їхніх батьків, немає, тож щоб зібрати десяток мільйонів —  вони заставили свою нерухомість: машиномісце і дві трикімнатні квартири в центрі столиці на вулиці Щорса (нині — вулиця Євгена Коновальця).

Вартість трикімнатної квартири в цих новобудовах, за оцінками столичних ріелторів, складає більше 8 мільйонів гривень, а ціна квадратного метра стартує від 2 тисяч доларів.

Прокурору Олександру Задорожному квартиру на 138 кв. м. подарували ще у 2015-му, наступного року його сестра купила таку саму квартиру в сусідньому будинку. Вся ця інформація відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

А вже 2017-го обидва об'єкти і ще одне машиномісце довелося заставити, щоб оформити позику на 11 мільйонів гривень.

Ці гроші прокурор Задорожна позичила своєму чоловіку Ігорю Чернецькому, а вже він вніс мільйонну заставу за підозрюваного тестя. Застава відображена в деклараціях прокурорів.

Майже за рік, у березні 2018 року, зять податківця Задорожного звернувся до Печерського районного суду Києва з вимогою повернути частину застави в розмірі 9 мільйонів гривень. Суд клопотання задовольнив.

Перспективи справи. Читати не перечитати

Випадок із Задорожним хоч і примітний яскравими деталями, але далеко не єдиний.

Більш як за рік після гучної операції загальна сума застави, озвучена Військовою прокуратурою в червні 2017 року, через суди зменшилася в десятки разів: з 472-х до 22 мільйонів гривень.

У березні цього року прокуратура завершила досудове розслідування, а підозрюваним передали матеріали справи для ознайомлення. За інформацією головного військового прокурора Анатолія Матіоса, на той момент з метою забезпечення відшкодування збитків державі судами було заарештовано майно на суму 6,9 мільярдів гривень. За його словами, у переліку арештованого були десятки будинків, сотні квартир, земельних ділянок, корпоративних прав, рахунків і навіть тисяча вагонів.

Незважаючи на такі оптимістичні настрої головного військового прокурора, коли і де розпочнеться розгляд справи по суті — невідомо.

У травні цього року Матіос в інтерв’ю харківському телеканалу ОТБ, розповідаючи про завершення досудового розслідування, заявив, що на етапі розгляду справи в суді може виникнути проблема:

“Буде одна проблема. У нас немає в Україні жодної зали судових засідань, де може одночасно сісти 27 наявних на території України притягнутих податківців, інші — у розшуку, і їхніх адвокатів. Щоб знайти таке судове приміщення, треба внести зміни до відповідних законів”, — повідомив прокурор.

Наприкінці липня “Українська правда” надіслала запит до Генпрокуратури, у якому попросила надати адреси суду, де може відбутися розгляд справи щодо “податківців Клименка”. Однак у Генпрокуратурі не відповіли.

Втім, у Генпрокуратурі повідомили, що станом на кінець липня за результатами досудового розслідування та судового розгляду 2 особам винесено обвинувальні вироки (податківці пішли на угоду зі слідством, відшкодувавши 26 мільйонів гривень — УП), стосовно однієї особи провадження закрито через смерть підозрюваного, а 27 підозрюваних ознайомлюються з матеріалами слідства.

“Станом на 30 липня, підозрювані під вартою не перебувають, внаслідок закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою — дванадцять місяців та сплаченого встановленого судом розміру застави”, — уточнили в Генеральній прокуратурі у відповідь на запит УП.

Окрім вищезгаданих 27, ще 20 податківців, яким оголошено підозру, прокуратурі знайти так і не вдалося. Вони оголошені в розшук.

“Там більше  тисячі томів матеріалів, з якими вони повинні ознайомитись... Не можна змусити підозрюваного і захисника ознайомитись більше ніж з одним томом у день. Тепер порахуйте. І це не моя примха”, — заявив прокурор.

Показовим прикладом, як довго можуть ознайомлюватись із матеріалами справи підозрювані, є інший відомий податківець — екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. За шість місяців суд у його справі спромігся прочитати лише третину обвинувального акту, і це при тому, що з моменту затримання чиновника минуло вже півтора року.

Проводячи аналогію, можна спрогнозувати, що податківці можуть пару років ознайомлюватися з матеріалами провадження. Потім ще кілька років буде витрачено на їхнє зачитування в судах і оскарження.

З такими темпами є велика загроза, що за 4-5 років про “податківців Клименка” можуть і зовсім забути. А в пам'яті залишиться лише масштабна спецоперація, коли під телекамери очільників податкових адміністрацій у наручниках на гвинтокрилах відправляли до суду. Мільйони готівки, золото, старовинні картини, люксові авто, яхти та заміські маєтки.

Навряд чи хтось згадає, що того ж дня із зали суду підозрювані виходили вже без наручників, а пізніше тихенько повертали й арештоване майно.

Надежда БУРДЕЙ