Ми знайшли нове місце для аеропорту на Закарпатті — голова “Укрінфрапроекту”

- Сьогодні авіація в Україні та світі переживає нелегкі часи. За 2020 рік пасажиропотік через аеропорти України зменшився на 64,4% у порівнянні з попереднім доковідним роком. Як планується розвивати регіональні аеропорти України в нинішніх умовах?

— Світова спільнота прогнозує відновлення пасажиропотоку на рівні 2019 року не раніше 2024 року. Щоб нам вийти на оптимістичні прогнози — 25 млн пасажирів у 2024 році необхідно вкладати гроші в розвиток регіональних аеропортів. Пандемія — ідеальний час для розбудови летовищ. Аеропорт — це не лише про зручність і туризм, це насамперед і розвиток економіки регіонів.

Україна показала високий темп зростання авіамобільності в порівнянні з іншими країнами Європи, у 2018 році це було +25%, порівняно з 6% Молдови чи 8% Румунії. Таким чином Україна має потенціал динамічного розвитку пасажиропотоку в середньостроковій перспективі. Ми можемо досягнути рівня Польщі при показнику +20-25% на рік за 5-7 років. На прикладі Польщі видно перспективу розвитку регіональних аеропортів — при правильній стратегії такі летовища можуть успішно функціонувати. Наприклад, між Катовіце і Краковом відстань 80 км, між Запоріжжям і Дніпром 85 км — ці аеропорти є стратегічними для України. Частка регіональних аеропортів у Польщі на рівні 6%, при тому, що у Варшави 40% — це підтвердження того, що в Україні так само можна диверсифікувати пасажиропотік.

- Давайте поговоримо про аеропорт в Закарпатті. Яке місце для нього обрала проектна організація?

— Аеропорт в Закарпатті — необхідний для регіону для підвищення його туристичної та бізнес-привабливості. Наявний аеропорт Ужгороду має дві суттєві проблеми — це захід на посадку через територію сусідньої держави і коротка злітно-посадкова смуга, через що він не може приймати великі літаки і слугує виключно для малої авіації. Закарпаттю потрібен повноцінний міжнародний аеропорт, а таке місце через гори і близькість до кордону дуже складно знайти. Говорячи про злітно-посадкову смугу, за правилами ІКАО, від самої смуги потрібна дуже велика відстань, щоб вона була рівна і не заходила на іншу територію, щоб могли сідати великі літаки. Тому ми розглядаємо місце, щоб посадка була з двох курсів. Спочатку розглядали п’ять місць, але місцевість там дуже складна — і висотні перешкоди, і кордон із Словаччиною, і різні газопроводи, лінії електропередач, ситуація з землею, ліси, річки і таке інше. Тим не менш, таке місце є — ми його знайшли. В найближчий час ми організуємо зустріч з головою ОДА та головою місцевої ОТГ, де воно розташоване, щоб оприлюднити, що це буде за місце.

На жаль, місцеві бізнесмени, коли почули, що розглядається місце в с.Середнє, побігли купувати землі, змінювати їх цільове призначення, щоб заробити на тому, що держава намагається побудувати аеропорт. Вони хотіли швиденько зкупити ці землі, а потім їх втридорога продати державі там, де буде аеропорт. Тому, назвати вам остаточне місце до тих пір, поки ми не підпишемо меморандуми і відправимо листи, я не можу, щоб у нас не трапилася така ж сама ситуація, оскільки нам за землю треба буде заплатити в три рази більше. Але скажу, що це жодне з цих місць, які ми озвучували. Це також не територія КП “Аеропорт Мукачево”, який розглядався раніше, тому що там він може слугувати виключно для військових літаків. Там така місцевість, що курс зльоту дуже різкий, а пасажирські літаки не зможуть злітати з таким градусом. Тому прошу трішки почекати, але це виключно, щоб зберегти державні кошти.

- А коли може розпочатися безпосередньо будівництво?

— Будівництво аеропорту, а особливо нового, на новому місці, взагалі за весь час незалежності в Україні не відбувалося. Тому це достатньо складний і багатоетапний процес. Зараз ми вже завершуємо другий етап. Щоб все проаналізувати, ми зробили зйомку висотних перешкод і геодезію. Усі ці вихідні дані ми передали нашим передпроектувальникам, які не тільки визначають місцевість, а й аналізують більше десяти факторів: чи не треба переносити чи підводити дорогу, які є перешкоди, які є землі, річки, і т. п. Нам ще треба узгодити і вирішити кілька питань і до кінця квітня ми закінчимо передпроектні роботи. Потім ці вихідні дані ми даємо вже генеральному проектувальнику, який розробляє генплан території і проектує територію аеродрому, куди входить і термінал, і смуга, і всі інші елементи комплексу. Уже з цією документацією ми оголошуємо генеральний підряд і тільки потім можемо починати роботи. Проектування, разом з проведенням державної експертизи, триває приблизно шість місяців.

Я сподіваюся, що ми максимально швидко зробимо все до кінця року, щоб не тільки завершити проект і експертизу, а ще й визначити генпідрядника. І вже з початку наступного року зможемо розпочати роботи.

- Щодо аеропорту в Дніпрі. Як просуваються роботи та чи встигнете закінчити в терміни?

— Вже більше року нам “малюють зраду” про те, що в аеропорту Дніпра нічого не відбувається. Цей аеропорт розглядався з 2008-2009 років: спочатку хотіли його будувати під EURO-2012, потім під EuroBasket, попереднє керівництво взагалі хотіло побудувати один аеропорт в Соленому і на Запоріжжя, і на Дніпро, і тільки в минулому році ця ситуація зрушила з місця.

Це дуже складний і великий об’єкт і, головне, він має функціонувати без зупинки, поки будуть будуватися нові елементи аеродрому, щоб на три роки дніпряни не втратили будь-яке авіаційне сполучення. Але всі підготовчі процедури ми завершили в минулому році. Це була клопітка робота, яку ми проводили разом з приватним інвестором групою DCH, про яку кажуть, що вони “ось-ось припинять роботи”, але ні. Разом ми повністю зробили проект, оцінку впливу на довкілля, пройшли державну експертизу, відіграли найбільший в Україні інфраструктурний тендер на 5,7 млрд грн, пройшли три раунди оскарження в Антимонопольному комітеті і ось нарешті на початку лютого підписали договір з генеральним підрядником. Ми збиралися це завершити ще до кінця минулого року, але не встигли по тендеру, тому що було три раунди оскаржень через те, що всі учасники один на одного по черзі і по декілька разів скаржилися. Тим не менш, ми повністю все завершили, підписали контракт, термін контракту — 36 місяців, там чітко зазначені об’єми і робіт, і матеріалів, які необхідно вкласти для того, щоб збудувати цей аеропорт. До кінця квітня у нас виконуються підготовчі роботи генпідряду: будується майданчик, під’їзні дороги, огороджується майданчик, база генпідрядника, комунікації під цю нову базу і максимальна готовність до початку ґрунтових робіт. Ґрунтових робіт буде багато, оскільки сам майданчик не є рівним і це родючий шар. Тож наразі ми завершуємо проект по рекультивації землі, який буде підписаний до 16 квітня, і з 19 квітня починаємо ґрунтові роботи, які будуть тривати два місяці. Усі етапи будівництва йдуть наразі за планом.

- Які новини є по будівництву інших аеропортів — Одеси, Рівного, Вінниці та Херсону? Чи все йде за планом?

— Так, все йде за планом. Розпочну з Одеси. Це той аеропорт, який полетить найшвидше з усіх, які ми обговорюємо. Він будується з 2017 року. Основну частину робіт на 760 млн грн ми дофінансували минулого року і отримали сертифікат будівельної готовності на першу чергу та частину другої черги будівництва. Зараз опрацьовуються питання визначення майбутнього експлуатанта аеродрому. Цей процес є довготривалим, він визначається діючими Авіаційними правилам, але це останній етап, і я сподіваюся, що ми дуже швидко його завершимо і нова смуга зможе експлуатуватися найближчим часом.

Паралельно ми узгодили фінансування для того, щоб будувати третю чергу — магістральну руліжну доріжку. Це є фактично аналог смуги, який розташований поряд зі смугою, і по якій літаки розвертаються для того, щоб суттєво збільшити пропускну здатність аеродрому. Якщо є тільки одна смуга, то літак сідає на смугу, доїжджає до кінця смуги, розвертається і по смузі повертається назад через руліжну доріжку до нового терміналу. А якщо буде магістральна руліжна доріжка, то літак сходить з основної смуги і в цей же час вже може сідати інший літак. Оскільки Одеса швидко розвивається — за декілька років ми прогнозуємо пасажиропотік в 5 млн, то магістральна-руліжна доріжка там надзвичайно необхідна. Вона є в багатьох крупних аеропортах. Але знову ж таки, щоб не витрачати час, нова смуга вже буде функціонувати. Сподіваюся, що вона є точно найкращою в Україні, а може однією з найкращих в Європі по якості. Термін виконання робіт по магістрально-руліжній доріжці — 30 місяців, але сподіваюся, що максимум за два роки все зробимо, закінчимо цей об’єкт і він буде другим найбільшим аеропортом до того часу, поки повністю не збудується аеропорт “Дніпро”.

Згідно з програмою президента, ми маємо амбітний план, за умови сталого фінансування, оновити в Україні за три роки 16 аеропортів. Це — перший рік з цих трьох. Ми сподівалися мати більше фінансування, як було закладено в першому читанні бюджету, але, на жаль, через те, що відбувається в країні, маємо трошки менше. Однак, воно безпрецедентне, якщо дивитися за всю останню десятирічну історію — 1,4 млрд ми отримали на “Дніпро”, 702,95 млн на “Одесу” і 1 млрд грн коштів спеціального фонду на ще три регіональні аеропорти. Найбільший з них — це “Вінниця”. Там вже готовий проект, укладений договір на генпідряд і вже розпочалися роботи. Згідно з проектом, це реконструкція смуги, перону і руліжних доріжок, яка буде тривати два з половиною роки. Загальна вартість об’єкту — близько 1,6 млрд грн. Ми сподіваємося профінансувати 602 млн в цьому році.

Наступний об’єкт — це “Херсон”. Цей регіон наразі стрімко розвивається, багато літає літаків, дуже багато туристів. Тому, щоб приймати більші літаки, йому потрібно мати якісну смугу і зробити усі роботи швидко, максимум, до кінця року. Для “Херсону” на реконструкцію злітно-посадкової смуги та на підвищення якості покриття було закладено 320 млн грн. Там наразі завершується проектування і проект переданий на державну експертизу, також завершується процедура оцінки впливу на довкілля. Роботи по експертизі будуть тривати десь три-чотири тижні, після чого буде оголошений тендер на генерального підрядника. Сподіваюся, що за декілька місяців ми будемо мати затверджену проектну документацію, генпідрядника, щоб у цьому році закінчити роботи.

І найменший проект з точки зору фінансування — це “Рівне”. По “Рівному” на цей рік ми плануємо оновити інструментальні системи посадки та периметрову огорожу. Там не буде бетонних робіт, реконструкції та будівництва, але це дозволить приймати літаки вищого класу. На це закладено 76 млн грн. Наразі обласна адміністрація провела тендери на проектні роботи та найближчим часом буде готова проектна документація з висновками державної експертизи. Очікую, що до кінця року ми завершимо реалізацію цих проектів.

- Поговоримо про програму безпеки дорожнього руху. Що зроблено і що планується ще зробити в 2021 році?

— В минулому році ми ефективно виконали програму — 41 з 45 завдань ми виконали на 100%. Це і автофіксація, і обладнання для Національної поліції та рятувальників. Було запроваджено 979 автономних освітлень, побудовано 17 кільцевих розв’язок, переходи, демпферні системи і таке інше. Ми сподіваємося, що вже в цьому році відчуємо повноцінний ефект від усіх цих заходів, які було реалізовано торік.

Крім того, слід зазначити, що Кабінет міністрів повністю погодився з нашими пропозиціями по новій стратегії безпеки на чотири роки, які ми надали разом з міжнародними партнерами. Там ми вивчали досвід північних країн Європи, які найбільш ефективно змогли побороти небезпеку на дорогах. Зокрема, ми вклали в нашу стратегію ідею vision zero, яку вони активно застосовують.

Також Кабмін погодився з нашою другою пропозицією по державній програмі на 2021-2023 роки. Туди ми заклали всі наші успіхи, проаналізували те, що не вдалося зробити і чому. Вірю, що ця програма буде суперефективна.

За результатами минулого року на дорогах України вже функціонує 45 WIM-комплексів. З них 20 — побудовані “Укрінфрапроектом”, інші — “Укравтодором” і в рамках проекту Світового банку. Цьогоріч у нас закладено побудувати 28 WIM-комплексів, усього на 2021-2023 роки в планах збільшити їх на 98 одиниць. Думаю, що тендер по WIM цьогоріч буде оголошений десь до першого червня. Встановлені вони мають бути приблизно до осені.

Також на 2021 рік у нас заплановано додатково побудувати 20 кільцевих розв’язок в місцях концентрації ДТП, переходи в різних рівнях, демпферні системи, 500 автономних освітлень. Ще в цьому році хочемо реалізувати пілот 5 майданчиків для габаритно-вагового контролю. А разом із “Укравтодором” ми плануємо зробити дороги Київ-Бориспіль і Київ-Козин — це буде показово, як з точки зору безпеки можна зробити ділянку дороги.

В планах теж закупити 40 патрульних машин для поліції, 20 реанімобілів для МОЗ, щоб збільшити кількість машин у регіонах і скоротити час прибуття на місце ДТП — зараз це 30-40 хвилин, наркотести, 125 камер автофіксації, 55 фантомів.

Аліна КОЛОМІЄЦЬ