Ми з МВФ на одному боці — голова Нацбанку України

- Ви говорили, що портфелі банків в ОВДП вже близькі до межі.

— Так. Це те, що стосується так званого фіскального витіснення. Межа портфелю ОВДП в банківській системі до настання ефекту фіскального витіснення — 35%. Сьогодні ця межа вже перевищена — це 39,6% від депозитів банківської системи. Ми встали на слизький шлях фіскального витіснення.

- Що треба зробити безпосередньо Нацбанку для отримання SLA?

— Те, що стосується структурного маяку, — це прийняття законопроєкту щодо удосконалення корпоративного управління в банках. В листопаді минулого року НБУ цей проект подав до парламенту, і він був зареєстрований (№4367) за підписом пана (голови профільного комітету Ради Данила) Гетманцева, за що ми йому дуже вдячні. Тому що ми розуміємо, що посилення ролі і незалежності НБУ можуть викликати неоднозначну реакцію, навіть серед його колег по парламенту.

Під час роботи місії ми домовилися дещо доопрацювати цей законопроєкт, над чим зараз і працюємо.

Окрім того, упродовж місії ми з Фондом почали розробляти зміни до закону про НБУ, які більше стосуються взаємодії між Радою та правлінням Нацбанку. Цих змін немає в переліку структурних маяків, але вони розробляються з урахуванням рекомендацій Фонду. Ця робота спрямована на виконання рекомендаці місії МВФ з питань впровадження захисних механізмів, які є невід'ємною частиною політики кредитування Фонду.

Ми з МВФ на одній стороні. Робота іде — зараз юридичні команди відпрацьовують певні формулювання.

- У зв’язку з новим локдауном, чи буде черговий перенос впровадження заходів щодо банківського нагляду — стрес тестування, нормативів? Минулого року НБУ відклав це на рік, але терміни вже підійшли. Коефіцієнт чистого стабільного фінансування NSFR ви запускаєте на рівні 80% з 1 квітня, а з 1 липня має бути підвищені ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 100% до 125%. Ви залишаєтесь на цій позиції чи ситуація вимагає знову відкласти терміни та зробити паузу?

— Дуже багато змін, щоб адекватно реагувати на виклики ковідної ери, НБУ прийняв у другій половині 2020 року. Сьогодні ми також дивимось на запити від банківської системи, у нас йде постійний діалог з кожного питання з банківськими асоціаціями. Дійсно, зараз одне з питань — NSFR. Якщо ми побачимо, що його введення спричинить системний вплив, то будемо шукати варіанти реагування. В цілому наш підхід такий: якщо впровадження якогось нормативу стосуватиметься дуже обмеженої кількості банків і не матиме системного впливу, то ми працюватимемо з окремими банками і вимагатимемо від них вирішувати свої проблеми з капіталом.

- Чи готові ви пускати на ринок нові банки та нових власників, погоджувати угоди M&A у банківський сфері? В останні роки було багато відмов з боку НБУ, як регулятора. З останніх новин в цій сфері продаж банку “Юнекс” Dragon Capital та продаж Ідея Банку.

— Dragon Capital ми погодили, зараз закриваємо процедурні формальності.

Сьогодні інтерес до банківського бізнесу пожвавився.

Банківський бізнес не є лідером серед дохідності, але певні моделі ведення бізнесу дають досить пристойний її рівень. Пожвавлення інтересу до банківського бізнесу ми вважаємо дуже хорошим сигналом. Це результат встановлення прозорих та зрозумілих правил роботи банківському ринку.

При погодженні угод ми маємо два ключових критерії до покупця. Під “покупцем” ми розуміємо бенефіціара. Перший — бездоганна ділова репутація, другий — достатній фінансовий стан для того, щоб за потреби підтримувати банк. Ми сьогодні позитивно налаштовані щодо того, щоб банківська система поповнювалась чи змінювала власників на більш потужних та прозорих.

- Банк “Аркада” та Місто банк покинули минулого року список діючих банків через концентрацію своїх активів у нерухомості. Скільки ще банків, які ризикують стати неплатоспроможними з цієї причини? Скільки банків, на ваш погляд, не зможуть пройти стрес-тестування в цьому році або отримають низьку оцінку стійкості?

— Ці два банки залишили ринок не тому, що у них була концентрація активів в нерухомості, а тому, що вони за рахунок втрати нерухомості зі свого балансу вони почали порушувати нормативи капіталу. Іншими словами, ці банки втратили капітал.

- Протягом року банки мають щось вирішити із нерухомістю на їх балансах, щоб вона так не впливала на капітал?

Це одне з рішень, яке ми приймали наприкінці 2020 року, зважаючи на ситуацію з Covid. Ми надали банкам більше часу для очищення балансу від непрофільних активів, у тому числі нерухомості. Банки можуть упродовж трьох років не вираховувати з капіталу вартість набутої до 30 грудня 2021 року нерухомості.

Щодо стрес-тестування, то нам важливо досконало розуміти фінансовий стан банків після того, як вони пройшли кризовий рік. Саме на це і спрямована діагностика банківського сектору. Цьогоріч стрес-тестування проводять практично усі регулятори світу, адже воно покаже слабкі місця у балансах та бізнес моделях банків. Зараз було б нелогічно відкласти цю важливо вправу ще на рік. Та й досвід попередніх років свідчить, що банки реагують на результати діагностики та працюють на поліпшенням своєї фінансової стійкості. Для ефективних же банків із якісними кредитними портфелями будь-який несприятливий макроекономічний сценарій у стрес тесті не страшний.

І що для нас стає все більш і більш важливим — це бізнес модель банку. В нас були питання до бізнес-моделей банків “Аркада” та Місто-банк. Банки повинні побудувати адекватну систему ризик-менеджменту, яка забезпечує своєчасну ідентифікацію та мітігацію ризиків банку. Тому тут питання не тільки в концентрації, а також в системі ризик-менеджменту та ефективності бізнес-моделі.

- Про “внутрішні чвари” у НБУ, як їх назвали в Офісі президента. Ваше бачення, як це питання зняти і зробити так, щоб воно не турбувало Офіс президента та учасників ринку?

— Політика регулятора має бути єдиною, і це стосується усіх аспектів роботи: монетарної політики, валютної політики — у нас їх багато. До речі, One voice policy це також стосується. Правління НБУ має складатись з команди. У нас мають бути одні цілі та шляхи їх досягнення.

Негативна публічна риторика з боку будь-кого з працівників, в першу чергу, несе загрозу всьому Національному банку. Я, як керівник НБУ, не займаюсь особистими конфліктами і готовий вирішувати будь-які суперечливі питання всередині НБУ. Якщо, звісно, цього прагнуть і співробітники НБУ.

Хочу зробити НБУ ще більш потужною інституцією. Щодо цього у нас є багато амбітних планів, які, лежать навіть, поза межами НБУ, як от створення фінансового суду для підвищення рівня захисту прав кредиторів. Водночас у нас є і абсолютно прикладні наміри, Зараз я говорю про приватизацію держбанків, яка є для мене одним з пріоритетних напрямів. Для того, щоб їх приватизували, ми маємо знизити рівень проблемних кредитів на їхніх балансах. Саме подібні масштабні стратегічні проекти є метою НБУ, а не “внутрішні чвари”.

- Днями вийшла ваша декларація, в якій доволі багато готівки. Як це узгоджується із політикою Cashless, що її проводить Нацбанк? Що плануєте зробити із готівкою із вашої декларації?

— Під час звільнення з Укргазбанку я отримав виплати і до кінця 2020 року тримав ці гроші на рахунку в Укргазбанку. Зараз ми з дружиною вивіримо витрати в сім’ї. Я не прихильник того, щоб гроші лежали вдома, навіть просто з побутових причин. Вони мають приносити дохід.

- Якими є плани Нацбанку щодо розвитку безготівкових операцій?

— Один із законів, над яким працював НБУ у цьому напрямі, — це закон про платіжні послуги. Ми підготували просто фантастичний документ — законопроєкт, який відкриває нові можливості для учасників фінансового ринку. Він здатний створити умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг. На ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції. Завдяки цьому клієнти зможуть отримати нові зручні послуги — якісніші та за вигіднішу ціну. Користувачі відчують також посилення захисту своїх прав та розширення власних можливостей. Наприклад, він передбачає створення регуляторної пісочниці для тих компаній, які планують вийти на ринок з інноваційними платіжними послугами. Також він передбачає імплементацію в Україні другої платіжної директиви ЄС, складовою якої є концепція відкритого банкінгу (Open banking), що надасть користувачам фінансових послуг безліч нових можливостей.

Сьогодні народні депутати хочуть додати до цього законопроєкту норму про адміністративне регулювання комісій інтерчейнджу та еквайрінгу. Це дуже сумно.

Будь-яке регуляторне, адміністративне втручання в тарифи, на думку НБУ, небезпечне. Навіть в Європі адміністративно змінили лише ставку інтерчейндж, але не чіпали ставку еквайрінгу. Найголовніше: таке обмеження не приведе до зниження цін для споживачів, а призведе до того, що банки змушені будуть скорочувати мережу своїх POS-терміналів, що гратиме проти cashless economy. У нас зараз 379 тис. POS-терміналів, і велика їх кількість встановлена не у великих мережах, які лобіюють зниження комісій, а обслуговують маленький бізнес. Якщо комісії будуть адміністративно знижені, то банки не зможуть віддавати POS-термінал такому малому підприємцю безкоштовно або за мінімальну платню. Це вплине на зменшення обсягів безготівкових операцій.

Із досягнень в напрямку розвитку Cashless хочу ще розповісти про Систему BankID НБУ. Минулого року ми плідно попрацювали з BankID НБУ, який має вже дуже хороше охоплення — 32 банки-ідентифікатори. Фактично, вже 99% держателів платіжних карток в Україні мають доступ до системи. Завдання НБУ на 2021 рік — зробити Систему BankID НБУ доступною для кожного клієнта банку в Україні.

Разом з Мінцифри ми врегулювали можливість використання мобільного застосунку “Дія” для дистанційної ідентифікації клієнтів та отримання ними фінансових послуг. Це вже працює у банківському і небанківському ринках. Сьогодні можна віддалено відкривати рахунки із Системою BankID НБУ, застосунком “Дія”, технологіями відеоідентифікації. У нас є плани щодо ПРОСТОРу.

- ПРОСТІР — це третя платіжна система в Україні після MasterCard та Visa, хоча частка її поки застигла біля 1% . А чи могла б система стати, умовно, як lifecell для “Київстару” чи “Водафону” — ціновим конкурентним подразником?

— Я можу погодитись із такою аналогією. 98% POS-терміналів сьогодні приймають ПРОСТІР. Минулого року ми зробили кобейджинг з міжнародною платіжною системою UnionPay. Це означає, що ПРОСТІР фактично перестав бути локальною системою. Зараз ми працюємо над підвищенням безпеки розрахунків картками ПРОСТІР у Інтернеті, йдеться про реалізацію технології багатофакторної аутентифікації платежів в Інтернеті (3D Secure).

Ще нам треба додати картку ПРОСТІР у смартфон, працюємо над цим.

Але ж для банків обслуговування цієї картки майже в 10-12 разів вигідніше за обслуговування карток міжнародних платіжних систем!

Також вивчаємо можливість застосування технологічної платформи ПРОСТІР для створення в Україні системи швидких платежів (account to account). Така система дозволить поєднати високу швидкість розрахунків і потенційно низьку вартість оброблення платежу, порівняно з картковими платіжними системами.

Національна платіжна система — це елемент національної безпеки та економічного захисту інтересів громадян, зокрема від глобальних монополій. В Україні ми маємо приклад із грошовими виплатами вимушеним переселенцям з тимчасово окупованих територій, які здійснюються виключно на картки ПРОСТІР. Це дає нам упевненість у тому, що отримані кошти використовуються виключно на території України.

Ми віримо у конкуренцію та ринкові механізми, тому розвиваємо ПРОСТІР виключно на ринкових умовах. Адміністративні важелі — табу для нас. Ми вважаємо, що здатні конкурувати за рахунок наших тарифів, продуктів і сервісів, спрямованих на потреби українців. Так, кількість учасників системи постійно зростає та на сьогодні складає 56, лише за минулий рік до нас підключилося п‘ять нових учасників. Майже половина українських банків (37 учасників) здійснюють емісію або еквайринг карток ПРОСТІР.

Наступне — це СBDC — цифрова валюта центробанків. Сьогодні це більш напрямок R&D, навіть більше в бік research. Чому? Як кажуть колеги: потрібно знайти use-case, тобто варіант використання, знайти, де ця цифрова е-гривня буде більш корисною для громадян, учасників ринку та держави.

Поки що у світі маємо єдиний “живий” приклад країн карибського басейну — цифрові валюти Sand Dollar і DCash. Чому? Бо, наприклад, Багами є архіпелагом з 700 островів, тож уявіть собі вартість інкасації фізичної готівки. Є також приклад Китаю — DC/EP, це пілотний проєкт, але це підсилення ролі держави на ринку цифрових валют. Є приклад скандинавів, Швеції, у них також є пілот. Хоча у них рівень Cashless вже дуже високий, тож центробанк Швеції адаптує готівку до потреб цифрової економіки.

Ми зараз пропрацьовуємо набір use-cases для України, визначаємо, де нам може це бути корисним, запустили опитування. Європейський центробанк, також нещодавно провів анкетування по цифровому євро, його там міг пройти будь-хто. Ми поки що говоримо з професійними учасниками ринку: в кінці минулого року наша команда запустила анкетування і попросила експертів відповісти на низку питань, що стосуються 6 можливих use-cases для е-гривні, щоб визначити потенційний попит. Вони зачіпають сфери роздрібних і корпоративних платежів, цільових соціальних виплат, розрахунків за цінні папери і навіть транскордонних платежів.

Це дуже цікавий напрямок, але одне розуміння має бути у всіх: Національний банк — це інституція, яка має зважити всі ризики. Тому так, ми прихильники діджиталізації, але будь-який інструмент, зокрема та сама е-гривня, має вплив не тільки на діджитал, а ще й на монетарну політику. Тож перш, ніж її впроваджувати, потрібно знайти відповіді на питання впливу на монетарну політику та фінансову стабільність.

При цьому, ми вже заклали законодавчу основу для випуску е-гривні, включивши до законопроекту “Про платіжні послуги” визначення “цифрової валюти Національного банку України” та передбачивши право НБУ на її випуск.

- А як би ви прокоментували значне збільшення готівки поза банками в минулому році?

— Таке стрімке збільшення спостерігалося в більшості країн світу. Це зумовлено як загальним зростанням фінансових заощаджень, так і попитом на ліквідні активи внаслідок невизначеності щодо поширення коронавірусу та тривалості карантину. Тож Україна не стала виключенням: від початку запровадження карантину готівка зростала швидкими темпами і за результатами 2020 року збільшилася на третину. Проте й інші складові грошової маси, зокрема кошти на рахунках банків, зросли порівнюваними темпами. Як наслідок, співвідношення готівки та грошової маси залишилося практично на рівні минулих років (26% — 28%). Ми очікуємо, що на тлі зняття карантинних обмежень попит на готівку поступово слабшатиме.

Тим більше, що тренд на зростання кількості безготівкових операцій із використанням платіжних карток у 2021 зберігся: загальна кількість безготівкових операцій за січень-лютий становила майже 1 млрд штук, а їхня сума — понад 422 млрд грн. Порівняно з січнем-лютим 2020 року це збільшення кількості операцій на 23%, суми — на 29%.

За кількістю операцій у січні-лютому цього року переважали безготівкові — 89,5% операцій з платіжними картками. Сума безготівкових операцій становила 61,2% від усіх операцій із картками (за січень-лютий 2020 року — 85,2% та 54,7% відповідно).

- Нещодавня зміна складу НКЦПФР. Як оцінюєте, які найближчі плани взаємодії?

— Ми працюємо над спільними проєктами як у межах спільної стратегії розвитку фінсектору 2025, так в напрямку нових ініціатив. Ефективна співпраця двох регуляторів фінансового ринку є запорукою його гармонійного розвитку. Маємо намір продемонструвати найвищий рівень такої взаємодії та в синергії досягти наочних результатів у розвитку ринків капіталу. Це стосується і інфраструктури, і запровадження нових та покращення існуючих продуктів та сервісів, а також залучення широкого кола інвесторів до ринків капіталу. Всі ці складові є однаково важливими і не працюють окремо, тому має бути узгодження всіх проєктів між собою.

- Якою є роль Нацбанку в запуску товарних біржових спотових і ф'ючерсних ринків?

— Національний банк повністю поділяє думки про важливість запровадження найкращих світових практик на товарних біржових спотових і ф'ючерсних ринках. Робитимемо все від нас залежне у межах мандату Національного банку та законодавства, щоб сприяти розвитку цих ринків. Наразі імплементується модель, за якою НБУ вестиме рахунок центрального контрагента в гривні, через який будуть здійснюватися розрахунки. До речі, ця модель розрахунків, яку в міжнародній практиці називають “розрахунки в грошах центрального банку”, використовується в усьому світіі вважається прикладом застосування найкращих практик.

- Зелене фінансування. Ми знаємо, що цього року “Укренерго” випустить зелені облігації, але вони будуть зовнішні. Ми знаємо, що ЄЦБ дає банкам можливість пропонувати меші ставки по зелених проектах. НБУ планує щось зробити у цьому напрямку найближчим часом, бо для України це також актуально у зв‘язку із впровадженням Green Deal у Євросоюзі. Тим більше, вже й Рада Нацбанку розглядала екологічне питання.

— — НБУ доєднався до мережі сталого фінансування, так званої SBN — Sustainable banking Network. Це світова мережа, яка об’єднує фінансові інституції, які працюють у галузі сталого фінансування. Ви знаєте, що нещодавно ми підписали Договір про співпрацю для впровадження Проєкту з розвитку сталого фінансування в Україні. Він передбачає реалізацію двох програм: “Зелене фінансування” та “Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи і Центральної Азії” (”Програма ESG”)

Також нас цього року прийняли до NGFC — The Network for Greening the Financial System. Це мережа, яка об’єднує регуляторів — центральні банки. В межах цих двох мереж ми розробляємо дорожню мапу як українська банківська система ставатиме все більше дружньою до екології. Це важливо на тлі ролі Green Deal в ЄС, яка з кожним роком збільшується (Green Deal — програма, яка передбачає перехід до кліматично нейтральної Європи до 2050 року — ІФ.) НБУ готовий бути піонером в запровадженні підходів сталого фінансування. Розраховуємо на плідне співробітництво з боку уряду. Поки утримаюсь від озвучування конкретних дат, коли ця дорожня мапа може бути реалізована.

- Це питання цього року?

— Так, це питання найближчих двох-трьох місяців. Особисто я є прихильником зеленого та сталого фінансування. Це світовий тренд. Це вже необхідність. Україна має величезний потенціал в цьому напрямку За підрахунками IFC, у глобальному вимірі економіки що розвиваються мають можливості для кліматичних інвестицій на суму близько $23 трлн до 2030 року. Потенціал України — близько $73 млрд.

- Вже в травні цього року в ЄС можуть прийняти рішення щодо введення вуглецевого податку, який може стати дуже болючим для України…

— Ця тема не обмежується вуглецевим податком. До 2015 року у світі діяв Кіотський протокол. Він регулював торгівлю викидами вуглецевого газу серед країн. Після нього країни перейшли до Паризької угоди, разом із підписанням якої (а це 196 країн!) була створена Green bank network. Спочатку туди увійшли сім зелених банків, деякі з них — це банки федерального рівня, наприклад, Green bank of Connecticut та Green bank of New York. Це банки, діяльність яких спрямована на фінансування проєктів в трьох напрямках: відновлюваної енергетики, енергоефективноссті в будь-якому її вигляді та прямому фінансуванні заходів захисту довкілля.

Наступними шкідливими викидами за СО2 йдуть NOx, SOx. Вони не менш шкідливі, аніж СО2. Все більше і більше країн оголосили, що вони забезпечать нульовий баланс викидів.

- Якщо в України буде система торгівлі викидів подібні до тієї, що працює в Європі, це буде альтернативою, щоб не так сильно підвищувати цей податок.

— Є вимоги Green Deal, з одного боку, і є можливості сталого фінансування, з іншого. Які базові речі можна давати в цих регуляціях? Це більш привабливі інвестиційні умови для проєктів, які не шкодять довкіллю, запровадження критеріїв оцінки будь-якого проекту з точки зору впливу на довкілля. В системі ризик-менеджменту є цілий розділ, який називається environment and social risk management. Відбір проєктів, приміром, відбувається так: якщо для того, щоб збудувати завод чи пароплав треба зрубати карпатські ліси, то цей проект не приймається.

Дієвим механізмом є також система GRI — це система стандартів розкриття інформації. Сьогодні 80% компаній та банків розкривають у своїх річних звітах вплив на довкілля. Сьогодні в Україні це робить обмежена кількість банків. В цілому, це довгий шлях, який Україні потрібно пройти. 

Дмитро КОШОВИЙ, Анна ГОВОРУХА