Масований удар росіян по українській енергетиці. Чому саме зараз

Під удар потрапила велика ДніпроГЕС у Запоріжжі. Харків залишився повністю без світла, у низці прифронтових областей — аварійні відключення електрики.

Чому Росія, на відміну від сезону 2022-2023 років, не обстрілювала масово українську енергетику цієї зими? І лише зараз, наприкінці опалювального сезону, завдала удару?

BBC Україна зібрала думки експертів.

Чому саме зараз

Військовий експерт Олександр Коваленко у фейсбуці називає цей удар найбільшим комбінованим ударом по енергетиці країни з початку 2023 року.

На його думку, російський удар по Києву 21 березня був “розвідкою”, а удар 22 березня росіяни почали із запуску понад 60 “шахедів”, щоб розосередити увагу української ППО. Більшість “шахедів” українські військові знищили, але балістичні ракети — усі запущені “Кинджали”, “Іскандери”, С-300 — не збили.

“Нагальним є питання про відсутність в України достатньої кількості ППО великого радіусу дії з функціоналом перехоплення цілей зі складною траєкторією — балістичних. Практично всі ракети, не збиті в ніч проти 22 березня, належали саме до цієї категорії”, — каже Коваленко.

На його думку, Росія зараз може відкрити “сезон ракетного терору”, подібний тому, який був напередодні українського контрнаступу в травні-червні 2023 року.

“Вони вважають, що це найбільш ефективний удар, особливо ракетами балістичними. Елементи критичної інфраструктури, крім київської, фактично не мають можливості захищатися від балістики”, — каже військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

На його думку, росіяни мали дві мети — вдарити по економіці, а також підвищити морально-психологічний тиск на громадян

“Вони б’ють по обласних центрах, де немає систем протиракетної оборони”, — каже Романенко.

На думку експерта з питань енергетики, президента Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайла Гончара, об’єкти інфраструктури були обрані для ударів заздалегідь. Це є продовженням системних дій по знищенню енергетики, які тривають з осені 2022 року.

“Також ми не знаємо точно, куди летіли ті ракети і шахеди, які вже збили”, — каже він.

Навіть якщо вже немає піку енергоспоживання, сенс нищити енергетику для росіян є.

“Завдали ударів по Запоріжжю, Кривому Рогу, тому що це Дніпровський промисловий регіон, де зосереджені основні потуги іншого оборонно-промислового комплексу. Знеструмити їх — це створити збої у функціонуванні підприємств ОПК”, — пояснює Гончар.

Ще простіше, через короткий час підльоту, завдати ударів по Харкову, який також є важливим індустріальним центром. Михайло Гончар нагадує, що раніше вже були удари по Харківській ТЕЦ-5 і Змієвській ТЕЦ.

Хоча експерт вважає, що якби подібні удари сталися взимку, наслідки були б більш серйозними.

Чи може ДніпроГЕС повторити долю Каховки?

По ДніпроГЕС росіяни запустили до 8 ракет, що викликало побоювання щодо долі станції та дамби.

Генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота повідомив в ефірі Радіо Свобода, що у Дніпровську ГЕС-2 було пряме влучання двох ракет. Пошкодили опору і розбиті підкранові балки.

Обидві дніпровські станції наразі не працюють.

“Наразі станція здійснює усі заходи, аби підняти затвори і здійснити пропуск води нижче по течії Дніпра. Остаточну оцінку Укргідроенерго зможе дати за деякий час”, — відзначив Сирота.

Центр стратегічної комунікації повідомив, що російські ТГ-канали ще 21 березня стверджували, що Україна нібито “готується підірвати дамбу ДніпроГЕС”.

Допис про це опублікував російський пропагандист Безсонов, розповсюдили десятки антиукраїнських телеграм-каналів.

“Звинувачення України у воєнних злочинах, які вчиняє сама, — класична тактика Росії. Так, у червні 2023-го пропагандисти спрямували свої ресурси на те, щоб переконати світ, що Україна зруйнувала дамбу Каховської ГЕС”, — відзначають в Центрі стратегічної комунікації.

Підрив дамби Каховської ГЕС призвів до екологічної катастрофи, зникнення одного з дніпровських водосховищ і ускладнив український контрнаступ.

Михайло Гончар запевняє, що конвенційною зброєю ззовні знищити ДніпроГЕС неможливо.

“Конвенційною зброєю знищити дамбу електростанції — мільйони тонн бетону і металу неможливо. Треба контролювати греблю, закласти там доволі непростим чином великі обсяги вибухівки і підірвати — це те, що вони зробили на Каховській ГЕС”.

Ігор Романенко погоджується, що зруйнувати ДніпроГЕС можна лише ядерним ударом, бо якщо контролювати її зсередини, то щодо балістичних ракет — їх знадобиться багато для цієї мети, треба бити неодноразово в одне й те саме місце, щоб досягти результату.

“Скоріше, вони погрожують і показують, що можуть піти на цей крок”, — вважає Ігор Романенко.

На думку Гончара, метою росіян був машинний зал ГЕС, тепер станція виведена на деякий час з ладу.

Це вписується у завдання зі створення труднощів для української промисловості в Дніпровському індустріальному регіоні.