Ляшко погодився проголосувати за “особливий статус” Донбасу

Історія зі старою футболкою “Шахтаря”, яку одягнув Ляшко, дуже схожа на протестантські передачі по боротьбі з алкоголізмом. Герой такої передачі, обов'язково з дружиною, виходить на голубий екран і розповідає, як він безпробудно пив, а потім до нього прийшов хтось у білому (наразі в чорному) і витягнув його з цього омуту. Аудиторія плаче, герой сміється, дружина меланхолійно позирає на всіх і вся, а пастор з екрану кричить: “давайте помолимося браття”. Далі кінець передачі і за тиждень почуємо нову історію про наркомана чи проститутку.

Насправді навернення Ляшка в шахтарську віру — це маразм. Людина, яка народилася в Чернігові, вчилася в Харкові, а потім довго жила в Києві не може вболівати за “Шахтар”. Ну, треба бути просто збоченцем, щоб на цих територіях, будучи при пам'яті і в здоровому ґлузді, у віці 38 років, стати вболівальником донецького клубу. Більше того, стати вболівальником тоді, коли розпочалася помаранчева революція (за словами Ляшка він повірив у “Шахтар” в 2003-04 рр.), для політика із опозиційного табору — це просто абсурд. Тому в наверненні Ляшка треба шукати інші причини, аніж футбол.

Можна багато говорити, що Ляшко отримав гроші від Ахметова, що це підігрування власнику “Шахтаря” в бажанні повернутися на “Донбас-Арену”, але всі ці теорії — лише частина правди. Протягом останнього року багато хто говорив, що Ахметов, висловлюючись футбольною мовою, є титульним (не плутати з генеральним) спонсором радикалів. Але от так просто взяти і засвітити свій позафутбольний зв'язок з Ахметовим — це не в стилі Ляшка. Він аж надто досвідчений політик і в його матеріальному світі не настільки погано, щоб так підставлятися.

Судячи з усього, перед нами розіграна історія, в якій два гравці вважають, що “намахали” один одного. Ляшко одягнув футболку “Шахтаря”, щоб мати можливість проголосувати за Конституцію і ввійти в нову  широку коаліцію, яка утворилася після голосування за бюджет. Його голоси за Конституцію дорівнюють, як мінімум, одній посаді в Кабміні (можна поставити свою людину, а можна просто віддати якесь міністерство в оренду, як колись комуністи віддали одному олігарху МінАПК). Але перш ніж проголосувати за Конституцію, де насправді немає ніякого особливого статусу Донбасу, потрібно хоч якось пояснити своїм виборцям, чому раніше сам Ляшко кричав про особливий статус. І тут, саме вчасно підвернувся Ахметов з його недолугою ідеєю повернення в Донецьк. 

Чи вірить Ляшко в те, що “Шахтар” скоро зіграє на “Донбас-Арені”, в яку, за дивним збігом обставин, не влучив жоден снаряд? Звичайно ж ні. Але йому зараз вигідно стати вболівальником “Шахтаря”, а якщо поталанить, то і найдорожчим гравцем цієї команди. Ну а Ахметов черговий раз довів, що він не політик і в політику грати не вміє. Більше того, в політику не вміють грати і його політтехнологи. Бо інакше, вони б не повелися на дешевий трюк Олега Ляшка.