У Тбілісі тривають масштабні протести опозиції проти ухвалення парламентом країни, в якому першу скрипку грають проросійські маріонетки, законопроекту про “іноземні агенти”, скопійованого з російського аналога. Партія влади “Грузинська мрія” має намір суттєво обмежити можливості опозиції, щоб утримати контроль над країною після виборів 2024 року, фактично ставлячи хрест на рух країни в ЄС. Чому Грузія опинилася приблизно в такій самій ситуації, що й Україна у 2013 році перед Євромайданом, читайте у матеріалі “Апострофа”.
Протести у Тбілісі почалися після того, як парламент країни 7 березня достроково ухвалив у першому читанні закон про іноземних агентів, який копіює російський аналог.
Ініціатором законопроекту виступив рух “Сила народу”, створений вихідцями із владної партії “Грузинська мрія”. Спочатку планувалося, що проект розглянуть 9 березня, але його раптово внести до сесійної зали на два дні раніше, розглянувши у першому читанні.
Противники влади наполягали, що керівництво парламенту пішло на такий фінт, оскільки у сесійній залі були відсутні депутати-опозиціонери.
Рівняння на Росію
Після голосування опозиціонери закликали своїх прихильників виходити на вулиці столиці. До вечора 7 березня на проспекті Руставелі та на площі перед парламентом зібралося понад десять тисяч громадян, які вимагали зняти законопроект із порядку денного. На думку протестувальників, влада не просто хоче обмежити можливості опозиції, а й фактично розгортає на 180 градусів зовнішньополітичний курс країни.
Влада приготувала два законопроекти. Перший — “Про прозорість іноземного впливу”, який ставить під жорсткий контроль організації та ЗМІ, які одержують не менше 20% свого фінансування з-за кордону.
Якщо законопроект буде ухвалено, то “поза законом” опиняться майже всі незалежні від влади політичні структури та редакції, а “законними” залишаться партії та медіа, які фінансуються фондами, пов'язаними з найбагатшим бізнесменом країни Бідзіною Іванішвілі. Саме він є засновником та основним бенефіціаром “Грузинської мрії”.
Другий законопроект — “Про реєстрацію іноземних агентів”. Провладні депутати наполягають, що обидва законопроекти нібито скопійовані з чинного американського законодавства, але у Державному департаменті США із цим категорично не погоджуються.
В американському зовнішньополітичному відомстві наполягають, що ініціативи грузинської влади “засновані на аналогічних російському та угорському законах, а не на FARA або на якомусь іншому американському законі”.
Реакція Брюсселя на ухвалення законопроекту була жорсткою. Глава Європейської дипломатії Жозеп Борель сказав, що “закон про іноагентів” є антизахідним, а Грузія ризикує своїм майбутнім членством у ЄС.
“Влада Грузії демонстративно відвертається від Заходу, і ситуація в країні чимось нагадує події у нас у 2013 році, коли уряд Януковича пішов на кардинальний геополітичний розворот, що призвів до Євромайдану. Поки не можна сказати, що в Грузії розпочався свій Майдан, але “Грузинська мрія” стала свого роду “Партією регіонів”, а влада та опозиція готові йти на ескалацію. Сумнівно, що вся ця історія незабаром завершиться”, — каже “Апострофу” політичний експерт Петро Олещук.
Пошуки “українського сліду”
Розуміючи, що розворот від Заходу означає повзуче повернення до орбіти Кремля, на заклик опозиції відгукнулися не лише партійні активісти, а й обивателі.
Хоча влада обіцяла не застосовувати силу, було видно, що верхівка “Грузинської мрії” була агресивно налаштована по відношенню до можливих протестів. Сили поліцейського спецназу майже одразу почали затримувати протестувальників та журналістів. Мітингувальники спробували заблокувати авто поліцейських та виходи з будівлі парламенту.
Поліція пустила в хід сльозогінний газ та водомети. Далі “покази” опозиціонерів та влади різняться. Керівництво поліції наполягає, що у правоохоронців полетіли “коктейлі Молотова”. Противники влади наполягають, що це робили провокатори, які працюють на поліцію, щоб виставити протестувальників злочинцями та погромниками.
Незалежні грузинські спостерігачі погоджуються з версією опозиції, вказуючи також, що лояльні владі активісти повним ходом шукають у грузинських протестах “українські сліди”, що є типовим саме для кремлівської пропаганди.
“Проросійські тітушки, які діяли на користь поліції вчора активно розганяли дезу про те, що серед протестувальників нібито було кілька громадян України, які кидали “коктейлі Молотова” в поліцейських. Тут же незрозуміло звідки з'явилися ці “коктейлі”. Зрозуміло, хто саме стоїть за такими провокаціями. Явно не самі протестувальники, тому що ми бачили, що коли почався розгін, ніхто з протестувальників не почав нападати на поліцію”, — повідомив в ефірі Апостроф ТВ експерт центру зовнішньополітичних досліджень “OPAD” з Грузії Вахтанг Маісая.
Протести насторожили владу. Керівництво парламенту та “Грузинської мрії” поспішило заспокоїти громадськість, повідомивши про намір направити обидва проекти закону до Венеціанської комісії і лише потім ухвалювати документи в цілому.
Кремлівські інтереси
Показово й те, що президент Грузії Саломе Зурабішвілі підтримала протестувальників, пообіцявши ветувати закон про “іноземних агентів” у разі його ухвалення, але Грузія — парламентсько-президентська республіка. Партія влади та її сателіти можуть подолати президентське вето.
Тому недивно, що наступного дня акції протесту відновилися. Цього разу до протестів приєдналися студенти, а також організований рух жінок. Вони маршем пройшли проспектом Руставелі до парламенту, вимагаючи не голосувати за законопроект.
“Поки що ситуація в Грузії неоднозначна. У опозиції поки що недостатньо ресурсу, щоб нав'язати владі свій порядок денний, але багато залежить від мобілізації населення. Влада й надалі розкручуватиме антиукраїнську карту, повторюючи кремлівські наративи. Структури, пов'язані з Іванішвілі, вже підозрюють у сприянні Міноборони РФ у плані ремонту авіатехніки. Поки опозиція накопичує сили, влада вже готується до чергової хвилі політичних переслідувань”, — каже “Апострофу” голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Із заяв опозиційних грузинських експертів випливає, що велика частина депутатів грузинського парламенту, а також членів уряду перебуває під постійним пресингом з боку Москви. Якщо ситуація в Тбілісі дійде до повноцінного Майдану, то це з одного боку стане для Кремля викликом, а з іншого — перед росіянами можуть відкритися нові можливості.
“Кремлю може бути вигідним розгойдування ситуації в Грузії, щоб мати можливість відкрити ще один “фронт” проти Заходу. “Грузинська мрія” та “Сила народу” — політичні філії Бідзини Іванішвілі, якого вважають проросійським олігархом. Путін може відгукнутися на “прохання законного уряду” “Грузії, надавши певний силовий ресурс для придушення протестів. Станом на зараз ймовірність такого сценарію невелика, але і його не варто скидати з рахунків”, — каже Петро Олещук.
