Конфіскація російських активів в Україні. Що (не)зроблено за 2023 рік

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продовжує завдавати колосальних втрат. Лише за офіційними даними, за майже два роки війни було вбито більш як 10 тисяч цивільних, а мільйони осіб перебувають у вимушеній еміграції. Матеріальні збитки за перший рік станом на лютий 2023-го, за підрахунками Світового банку, оцінювались у 411 млрд дол. Утім, Росія продовжує атакувати Україну, спричиняючи дедалі більше руйнувань. За словами голови Європейського інвестиційного банку Вернера Хоєра, Україні може знадобитися до трильйона євро зовнішньої допомоги для відшкодування збитків, завданих російським вторгненням.

Поки на міжнародній політичній арені й досі дискутують щодо можливості стягнути прибутки з 300 млрд дол. державних російських коштів, Україна як жертва агресії стала першою державою, де працюють механізми стягнення активів РФ і пособників агресії. Чого вдалося досягнути у цьому напрямі за перший рік війни, ми розповідали. Підсумуємо, що було зроблено за 2023 рік. 

Російські державні активи. Питання на паузі або необґрунтоване зволікання

В Україні не розміщено коштів російського центробанку, однак є об’єкти, які належать РФ чи її державним компаніям. Для їхньої конфіскації депутати 3 березня 2022 року ухвалили відповідний закон. У травні 2022-го за рішенням РНБО було конфісковано два російські банки — “Сбєрбанк” і “ВЕБ.РФ” (“Міжнародний резервний банк” і Промінвестбанк), а стягнуті кошти спрямовано до Фонду компенсації наслідків збройної агресії. Наразі від цієї конфіскації до Фонду вже спрямовано понад 25 млрд грн.

5 серпня 2022 року уряд затвердив указ президента про передачу на користь України 903 комерційних об’єктів, які належать уряду РФ і російським державним компаніям. Зокрема, у списках російських активів, які планувалося вилучити, були перелічені компанії у сферах енергетики, машинобудування, логістики тощо, залізничні вагони, автомобілі, нафтоналивний танкер, будівельна техніка та інше.

Однак цей перелік об’єктів так і не був винесений на розгляд і голосування РНБО, тобто вилучити це майно все ще не вдалося (див. Інфографіка 1).

Через більш як рік зволікань, 6 жовтня 2023 року, Кабмін удруге схвалив проєкт указу президента про введення в дію рішення РНБО щодо примусового вилучення майна, яке належить уряду Росії та російським державним компаніям. Згідно з цією версією проєкту, пропонувалося вилучити понад 800 об’єктів рухомого майна, зокрема вагони, автомобілі, техніку, авіаційні двигуни та сім МіГ-25 ЗС РФ у неробочому стані, які можуть піти на запчастини до українських бойових літаків.

Після цього 4 грудня 2023 року депутат Верховної Ради Ярослав Железняк повідомив, що на засіданні уряду буде розглянуто рішення про примусове вилучення 50 об’єктів права власності РФ та її резидентів. Переважно йшлося про міноритарні пакети акцій низки українських підприємств, які належали резидентам РФ. До нового переліку були включені десятки компаній, виробничі потужності та майно яких розміщуються на окупованих територіях Донецької і Луганської областей і в Криму. Водночас зі списку вилучили ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” і ТОВ “Брокард-Україна”. Утім, навіть новий скорочений перелік досі не винесений на розгляд засідання РНБО.

Громадські організації неодноразово зверталися щодо необхідності стягнути все російське майно на території України, проте цього досі не зроблено.

Таким чином, 2023 року питання конфіскації активів держави-агресорки в Україні хоч і зрушилося з мертвої точки, однак українці відповідного рішення так і не побачили, як і Фонд не поповнився новими надходженнями від такого стягнення.

Тож виглядає так, що Україна не використовує всіх можливостей, які надає статус жертви агресії. Понад те, це може мати негативний вплив на процеси конфіскації російських активів за кордоном. Адже саме Україна повинна показувати своїм міжнародним партнерам приклад, вимагаючи синхронних кроків щодо конфіскації. 

Приватні активи пособників агресії. Процес набрав обертів

Стосовно приватних активів в Україні майже діє механізм санкційної конфіскації. 2022 року, після запровадження відповідного законодавства, Міністерство юстиції з допомогою інших державних органів і громадськості почало виявляти та подавати позови про стягнення активів, що належать пособникам агресії, як росіянам, так і зрадникам і колаборантам. Так, Вищим антикорупційним судом 2022-го було стягнуто активи російських олігархів, ректорів-пропагандистів, депутатів держдуми і президента-втікача Януковича.

Станом на кінець 2023 року ВАКС ухвалив уже 32 рішення про конфіскацію активів пособників РФ (див. Інфографіка 2).

Зокрема, за 2023 рік було конфісковано активи:

• бізнесів, які підтримують збройну агресію Росії проти України шляхом сплати податків до бюджету РФ, інвестуванням у цінні папери та виробництвом;

• російських олігархів;

• депутатів держдуми РФ, які голосували за постанову №58243-8 “Про звернення Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації до президента Російської Федерації В.В. Путіна про необхідність визнання Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки”;

• пропагандиста Артємія Лєбєдєва;

• міноборони Республіки Білорусь;

• колаборантів.

У грудні 2023-го Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду два позови про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави. Перший — 25 грудня до ТОВ “Роял Пей”, з якого міністерство просило стягнути в бюджет України цінні папери та грошові кошти на загальну суму понад 1,8 млрд грн. Останній позов минулого року було подано 28 грудня до АТ “Ільюшин Фінанс Ко”.

Окрім них, на розгляді ВАКС зараз перебувають ще кілька позовів Мінʼюсту про застосування санкції стягнення (див. Інфографіка 3).

За словами голови департаменту санкційної політики Мін’юсту Інни Богатих, міністерство планує продовжити цю діяльність 2024 року.

Загалом 2023-го зберігалася позитивна тенденція щодо процесів стягнення в Україні активів пособників агресії, здебільшого завдяки неабияким зусиллям Мінʼюсту та ВАКС та підтримці інших суб'єктів, що допомагали виявляти активи. Однак інституційна спроможність міністерства досі залишається не надто великою насамперед через кількість кваліфікованих юристів. Можливо, з цієї причини суспільство наразі не бачить позовів проти всіх “великих риб”, підготовка яких потребує більше часу. Досі неконфіскованими залишаються активи низки одіозних персон, як-от російського олігарха Фрідмана, на чому уже наголошувала громадськість. Зокрема, щодо Фрідмана в жовтні 2023-го була інформація, що Міністерство юстиції готує позов, однак його так і не було подано.

Сподіваємось, що 2024 року з'явиться більше рішень про стягнення, а конфісковані активи працюватимуть на Україну.

Подальша доля конфіскованого майна. Чи принесло воно дохід?

Після рішення ВАКС про конфіскацію вилучені активи переходять в управління Фонду державного майна України. У вересні 2023 року ФДМУ оголосив про створення реєстру арештованих санкційних активів росіян і колаборантів, які передано в управління Фонду. Наразі там міститься інформація про 179 санкційних активів і 20 підсанкційних груп та осіб.

Ще раніше, в липні 2023 року, ФДМУ оголосив про продаж першої російської компанії. Нею стала аграрна компанія “Інвестагро”, яку було конфісковано у російського мільярдера Міхаіла Шелкова. Проте перший аукціон не відбувся через відсутність потенційних інвесторів. За таких умов система Prozorro.Продажі, через яку проводяться аукціони, автоматично знизила стартову ціну на 50% — з 55 млн грн до 27,5 млн. Але невдовзі після оголошення повторних торгів ФДМУ своїм наказом скасував аукціон. Таким чином, з двох спроб продати компанію не вдалося. Наразі інформація про оголошення наступного аукціону відсутня.

У жовтні минулого року ФДМУ анонсував продаж ще однієї компанії, конфіскованої у того ж Шелкова, — цього разу “Тай-Мінералс”. Стартова ціна — приблизно 5 млн грн, але дата проведення аукціону поки невідома.

Тож на сьогодні конфісковане майно приватних осіб не приносить грошей, які можуть працювати на користь України.

Однак зазначену проблему бачать на державному рівні та намагаються її вирішити. Зокрема, у вересні 2023 року набув чинності закон, яким рішення ВАКС про застосування санкції у вигляді стягнення активів одразу надсилається у Фонд держмайна для визначення порядку та способу його виконання. Отже, вдалося прибрати бюрократичні формальності щодо визначення суб'єкта, якому передаються стягнуті активи, що раніше займало понад місяць. А в листопаді минулого року було прийнято постанову Кабінету міністрів України №1233 “Деякі питання управління активами, стягнутими в дохід держави”. Постанова визначає порядок і способи управління активами, щодо яких є рішення ВАКС про стягнення.

Ці кроки мають на меті спростити й унормувати процедуру управління Фондом держмайна стягнутими активами, щоб прискорити надходження до державного бюджету України.

Ще одним проблемним моментом залишається координація між ФДМУ та Агентством з розшуку та менеджменту активів щодо управління підсанкційними активами залежно від їхнього статусу. Так, АРМА відповідає за управління тими підсанкційними активами, які арештовані в межах кримінальних проваджень.

Проблема ж полягає у тому, що коли ці активи стягнуті в дохід держави і мають бути передані ФДМУ для продажу, то необхідно спочатку зняти з них арешт, розірвати договір з управителем (якщо він був укладений) і вже потім вирішувати подальшу долю активів. Вирішити проблемні аспекти координації між АРМА і ФДМУ щодо стягнутих активів потрібно якнайшвидше. Для цього в парламенті вже було зареєстровано законопроєкт №10069. Попри наявні недоліки, очікуємо винесення його на профільний комітет для прийняття рішення та подальшого доопрацювання. 

***

2023 рік показав, що поки українські воїни дають потужну відсіч ворогу на фронті, активи ворога залишаються невикористаними. І поки Міністерство юстиції та ВАКС поступово позбавляють українську економіку впливу активів пособників війни, російська державна власність залишається неконфіскованою, попри гучні заяви найвищих посадових осіб уряду.

Важливо, аби Україна була хедлайнером таких процесів і показувала іншим країнам приклад, як треба законно й оперативно забезпечувати відшкодування шкоди за рахунок активів агресора. 

Тетяна ХУТОР, голова аналітичного центру Інститут законодавчих ідей, експерт із цивільної конфіскації необґрунтованих активів