Комерційні банки не повернули понад 400 мільйонів гривень депозитів місцевих органів влади

— Тетяно Ярославівно, як зараз відбувається відшкодування податку на додану вартість підприємствам?

— Станом на 20 березня з бюджету відшкодовано 5,9 мільярда гривень при передбачених бюджетним розписом на січень-березень 7,1 мільярда гривень. З них за рішенням судів — 15,3 мільйона. При цьому, наприклад, зернотрейдерам, які купують зерно з державного продовольчого резерву за рахунок бюджетного відшкодування, в органах Держказначейства відкрито 29 рахунків, на які відшкодовано з бюджету 890,4 мільйона податку на додану вартість.

— В яких підприємствах найбільша заборгованість по заробітній платі, яку уряд вирішив гасити шляхом повернення ПДВ?

— Це здебільшого підпри-ємства Мінвуглепрому, Мінпромполітики, Міноборони. Серед них: Шахтоуправ-ління “Донбас” (за нашою інформацією, заборгова-ність складає 11 мільйонів гривень), Шахта імені Гагаріна (11 мільйонів. ) Харківське державне авіаційне підпри-ємство, Харківський електромеханічний завод, Львівський бронетанковий ремонтний завод, Миколаївський ремонтно-меха-нічний завод.

— Що відбувається зараз із вільними коштами місцевих бюджетів, які раніше утримувалися в комерційних банках?

— На 1 березня залишки коштів місцевих бюджетів, розміщених на депозитних рахунках у банках, склали 1,6 мільярда гривень. Але, на жаль, на сьогодні багатьом органам місцевого самоврядування не повернуто депозити з банків після закінчення їхнього терміну. Загальна сума таких проблемних депозитів — понад 400 мільйонів гривень. Відповідно, ці кошти не можуть бути використані на першочергові потреби органів місцевої влади. Неповернення коштів з депозитів відбулося насамперед через проблеми із ліквідністю низки банків. Також мають місце випадки неповернення депозитів внаслідок накладання арешту на банківські рахунки виконавчою службою за рішенням суду.

В першу чергу кошти “зависли” у проблемних банках — Промінвестбанк, Укр-промбанк, “Надра”, “Київ”, Західінкомбанк та інших, де на сьогодні Нацбанком призначено тимчасову адміністрацію.

— Як вирішується проблема з поверненням цих коштів?

— Інформацію про неповернення депозитів було направлено до керівництва НБУ з проханням в першу чергу розглянути питання рефінансування вказаних банків. Щодо ситуації з Промінвестбанком, потріб-но зазначити, що правління НБУ нещодавно вивело тимчасову адміністрацію з цієї установи, і я сподіваюсь, що у найближчий час кошти місцевих бюджетів з депозитних рахунків, від-критих у цьому банку, почнуть повертатись.

— Відомо, що з метою запобігання подібних випадків та недопущення втрати бюджетних коштів уряд прийняв постанову, якою зобов’язав розміщувати вільні залишки коштів винят-ково у державних Ощадбанку та Укрек-сімбанку. Як ви оцінюєте це рішення?

— Я не хочу збурювати суспільство з приводу питання ліквідності та плато-спроможності банків, але держава мусила щось зробити для гарантованого забезпечення грошовим ресурсом. І я б просила поставитись до цього рішення Кабміну з розумінням. Крім того, нещодавно була прийнята постанова Кабміну, яка стосується переведення з комер-ційних банків у державні або в органи казначейства рахунків підпри-ємств, які виконують державні замовлення — постачають товари, надають послуги, виконують роботи та одержують за це бюджетні кошти. Це означає, що всі розрахунки з бюджетом за товари, роботи та послуги органи Держказначейства зобов’язані перераховувати лише на рахунки, відкриті у державних банках. Що стосується інших рахунків підпри-ємств, які виконують державні замовлення, то в комерційних банках вони не закриваються і використовуються для всіх розрахунків, крім бюджетних. Цією ж постановою було зобов’язано перевести до державних банків всі зарплатні проекти бюджетних установ.

— А міністерські гроші теж переводяться?

— Справа у тому, що вони вже давно переведені в органи Державного казначейства. Хочу звернути увагу, що це стосується безготівкових операцій з вітчизняною валютою — гривнею. Операції з виплат готівки здійснюються банківськими установами, які уповноважені на це Казначейством за результатами проведеного нами конкурсу. На сьогодні органи Державного казначейства не обслуговують операції з валютними коштами, отже, бюджетні установи проводять такі операції через установи банків.

— Коли проводився конкурс і які банки його виграли?

— Конкурс з визначення банків щодо операцій з готівкою проводився протягом листопада-грудня 2008 року. За результатами конкурсу переможцями визначено 18 банків, у тому числі два державних — Ощадбанк та Укрексімбанк.

— Чи не виникає ризик того, що від таких постанов (з переведення коштів у державні фінустанови) деякі комер-ційні банки збанкрутують?

— Взагалі це питання більше стосується грошово-кредитної політики НБУ. Що ж до бюджетної політики, то завдання органів Державного казначейства — забезпечення проведення розрахунків з бюджетними коштами та уникнення ризиків втрати бюджетних коштів.

— Скільки коштів зараз на єдиному казначейському рахунку?

— Це технічний рахунок для проведення безготівкових розрахунків, який формується у процесі виконання державного та місцевих бюджетів, а також здійснення фінансової та господарської діяльності усіх клієнтів органів Держказначейства. Необхідно зазначити, що тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунку є одним із джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Крім того, з нього ми можемо надавати позички місцевим бюджетам та Пенсійному фонду для виплати пенсій. Зокрема, у цьому році на 20 березня місцевим бюджетам було надано понад 3 тисячі позичок на загальну суму 2,7 мільярда гривень. Для порівняння зазначу, що минулого року сума позичок, наданих місцевим бюджетам, була у три з половиною рази меншою. Рекордсменами по позичках є міські та селищні ради Харківщини, Чернігівщини, Волині, а також бюджети міста Києва (зокрема, міський бюджет Києва, бюджети Деснянського, Святошинського та Шевченківського районів). З початку цього року тільки столиці було надано позичок на суму понад 600 мільйонів гривень.

— Все-таки, скільки коштів зараз міститься на єдиному казначейському рахунку?

— Повірте мені, щодня ця сума змінюється. Кожну годину вона може суттєво коливатись у залежності від надходжень до бюджетів усіх рівнів, здійснення витрат розпорядників бюджетних коштів та проведення операцій із вільними коштами єдиного казначейського рахунку, зокрема, з надання тих же позичок. Залишки на єдиному казначейському рахунку з початку року формувалися на різних рівнях. І сім мільярдів, і п’ять, і вісім!

— У лютому Держказначейство сповістило про те, що кошти на Єдиному казначейському рахунку зменшились у шість разів. На 15 лютого на цьому рахунку залишилось всього 2,4 мільярда гривень, втім, на початку лютого ця сума досягала 8 мільярдів. Чому так сталось?

— По-перше, хочу зауважити, що Державне казначейство не повідомляло про падіння залишків коштів на єдиному казначейському рахунку в шість разів. Фінансова криза відчутно вплинула на надходження платежів, що й стало однією з причин зменшення залишків кош-тів. Протягом місяця рівень цих залишків суттєво коливається. Але з початку року, станом на 20 березня, середньоденний залишок коштів на єдиному рахунку становить 5,5 мільярда гривень. Це достатній рівень для забезпечення виконання бю-джетів усіх рівнів за видатками. Хочу всіх заспокоїти, що коштів для виплати пенсій та заробітної плати бюджетній сфері вистачить.

— Власне, Держказначейство в яких банках обслуговує свої рахунки?

— Що стосується виплати заробітної плати через карткові рахунки, працівники центрального апарату Державного казначейства свою зарплату отримують через Укрексімбанк, причому вже декілька років поспіль, ще задовго до того, як я очолила цю структуру. А наші 660 територіальних підроз-ділів мають зарплатні рахунки у 48 банках, з найкрупніших можна виділити Райффайзен Банк Аваль, “Приват”, Ощадбанк, Укрексімбанк.

Ольга ВАСИЛЕВСКАЯ