Команда Януковича: прямі порушення закону

Нинішня влада любить багато розмірковувати про верховенство закону. В їхніх планах — змінити Конституцію, хоча і чинну вони виконувати не можуть.

Ситуація з депутатами-сумісниками — це пряме порушення Основного закону самою верхівкою влади. Це — найкраща ілюстрація до всіх пафосних заяв.

Отже, Конституція містить пряму норму: депутатство заборонено суміщати з будь-якою іншою діяльністю: “Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі...”. Основний закон дає 20 днів на те, щоб нардеп, призначений до виконавчої влади, склав свої повноваження.

Але на сьогодні в складі коаліції — дев'ять сумісників, серед них — небачене явище! — один міністр. Враховуючи, що наступне сесійне засідання відбудеться в середині вересня, ці люди ще мінімум два місяці напряму порушуватимуть Конституцію.

Микола Злочевський, міністр охорони навколишнього природного середовища, мав скласти мандат ще у квітні. 24 березня він перейшов на роботу у виконавчу владу — став головою Держрезерву, однак зберіг депутатство. 2 липня його перевели на посаду міністра, і знову він притримав свій мандат.

Ситуація зі Злочевським кричуща, тому що регулюється не лише Конституцією, але і законом про Кабінет міністрів, який чітко вимагає: призначення міністром проводиться одночасно зі складенням повноважень депутата.

Однак для Злочевського було зроблене виключення.

“Українська правда” отримала довідку регламентного комітету Верховної Ради про сумісників. Так от, цинізм ситуації в тому, що за документами Злочевський начебто подав заяву про відмову від депутатства в день призначення міністром, але тільки проголосувати за це “забули”.

Сумісником є й Григорій Ілляшов, призначений 18 червня на посаду глави Служби зовнішньої розвідки. Відмову від повноважень він спрямував 25 червня, але вона також не розглянута, і його звільнення від депутатських обов'язків не проголосоване.

На сьогодні з дев'яти сумісників лише двоє — Злочевський та Ілляшов — написали заяви, але і це стало лише формальністю, яка не призвела до жодних результатів.

Від втрати мандату цих двох діячів врятували колеги-регіонали, які контролюють комітет Верховної Ради з регламенту. Розгляд цих двох заяв мав відбутися на засіданні, призначеному на ранок 9 липня — з тим, щоб після схвалення комітету проголосувати питання на сесійному засіданні парламенту.

Але збори регламентного комітету, який очолює регіонал Володимир Макеєнко... скасували в останній момент. Враховуючи, що наступного дня сесія закрилася до осені, таким чином навіть цих двох сумісників залишили з мандатом.

Робиться це з однієї причини — чиновники, які перейшли працювати до влади з парламенту, не впевнені, що втримаються на посадах. Тому зберігають для себе депутатство як запасний аеродром.

Доцільність цих незаконних дій підтверджує приклад Нестора Шуфрича, який після призначення міністром надзвичайних ситуацій віддав мандат, а зараз, після звільнення з МНС, залишився біля розбитого корита.

Злісними сумісниками, заяви яких навіть не потрапили до регламентного комітету, є семеро депутатів-чиновників.

Забагато посад не буває — вирішив нардеп-комуніст і водночас глава Державної митної служби Ігор Калетнік, батько якого є депутатом від Партії регіонів, а двоюрідна сестра стала членом Нацради з телебачення і радіомовлення.

З 22 березня, тобто вже чотири місяці, Калетнік суміщає посади депутата і митника. Відведений законом термін на визначення він перевищив у п'ять (!) разів.

Судячи з інформації регламентного комітету, Калетніку двічі направлявся лист щодо неприпустимості суміщення. Також інформувався лідер його фракції Петро Симоненко. Реакції — нуль.

Геннадій Васильєв у адміністрації президента, де він працює заступником глави, відповідає за силовий блок. Він — один з претендентів на посаду генпрокурора, з якої здійснюватиме нагляд за дотриманням законів по всій країні.

Але це поки не заважає Васильєву порушувати Конституцію. Його було призначено на Банкову заступником Льовочкіна 28 квітня, і визначитися з постійним місцем роботи він мав ще 17 травня. Досі цього не зробив — і така ситуація залишиться до вересня.

Василь Горбаль став главою Львівської обласної адміністрації 20 квітня. 9 травня він мав здати мандат або звільнитися з посади губернатора. Регламентний комітет двічі інформував Горбаля про неприпустимість суміщення, але безрезультатно.

Щоб створити ілюзію, що він виконав свою частину зобов'язань, Горбаль написав заяву про відмову від депутатства. Тільки “включив дурня” і подав її не до регламентного комітету, а до апарату Верховної Ради.

Як депутат трьох скликань Горбаль чітко усвідомлював різницю. Схоже, що зараз його заява зберігається у сейфі в голови апарату Верховної Ради Валентина Зайчука.

Для Горбаля відмова від депутатства особливо ризикована, оскільки він також втрачає недоторканість. Враховуючи конфлікт між Горбалем і главою СБУ Валерієм Хорошковським, депутат-губернатор не виключає, що проти нього навіть може бути відкрито кримінальну справу. Особливо, враховуючи, в якому стані державі дістався націоналізований “Укргазбанк”...

Регіонал Володимир Демішкан був призначений губернатором Вінницької області 6 квітня. 26 травня його перевели на посаду керівника “Укравтодору”. Але і повноваження депутата, з якими він мав розпрощатися 14 червня, йому “не тиснуть”.

Інший регіонал Микола Джига замістив Демішкана на посаді губернатора Вінницької області. Призначено його було 2 червня, а 21 червня вже мав подати заяву про складення повноважень. Джига і досі працює депутатом.

Нардеп від Партії регіонів Дмитро Саламатін очолив державну компанію “Укрспецекспорт” 10 червня. 29 червня сплив кінцевий термін подачі ним заяви на звільнення з депутатства. За документами регламентного комітету, цього зроблено не було

Продовжує залишатися сумісником і Микола Шершун з блоку Литвина. Соратник спікера очолив Держлісгосп 22 березня. З того часу йому тричі (!) направлялися листи про недопустимість суміщення, попереджався також керівник фракції Ігор Шаров — але без результату.

Можливо, цих людей надихає приклад іншого депутата від блоку Литвина — Вадима Гривковського, який близько року (!) суміщав мандат зі скромною за статусом, але не за грошовими потоками посадою заступника керівника Державного підприємства “Укрзалізничпостач”, що займається закупівлями для залізниці.

За словами джерел, щоб протриматися на посаді, Гривковський навіть вдався до спеціальної схеми. Коли вкотре порушувалося питання про його сумісництво, він надавав до регламентного комітету довідку з “Укрзалізничпостач”, що звільнений з такого-то числа. А потім через суд поновлювався на посаді.

Пенсіонер на державній службі

Однак прямі порушення закону новою владою простежуються не лише на прикладі депутатів-сумісників.

“Скромну” посаду голови податкової адміністрації Київської області очолює Анатолій Петренко. Його призначили в березні — попри те, що до пенсійного віку залишалося три місяці. І от 17 червня Петренку виповнилося 65 років.

65 років — це граничний термін перебування на держслужбі, який не підлягає продовженню. Однак 19 липня у податковій Київської області “Українській правді” повідомили, що Петренко продовжує виконувати обов'язки керівника.

Стаття 23 закону “Про держслужбу” визначає, що після 65 років чиновник може залишатися на державній службі лише на посадах радників або консультантів “у виняткових випадках”.

Про можливість бути “в.о. голови” там жодним словом не згадується.

Більше того, Головдержслужба робила спеціальне роз'яснення про те, як слід звільняти чиновників в таких випадках. Так, якщо день народження чиновника, коли він досягає граничного терміну, припадає на вихідний день, то наказ про звільнення слід підписувати наступним робочим днем.

Показова історія трапилася у 2003 році, коли в зв'язку з 65-річчям без коливань було звільнено міністра закордонних справ Анатолія Зленка.

Однак Петренко продовжує керувати податковою Київської області. Можлива розгадка цієї лояльності — зв'язок з Миколою Азаровим. Дехто навіть переконаний, що дружина Петренка — це сестра дружини Азарова.

Запит “Української правди” до ДПАУ щодо причин перебування Петренка на посаді, надісланий три тижні тому, залишився без відповіді.

Банкір без стажу

Однак це — ще не всі приклади прямого і очевидного порушення законів у кадровій політиці. Не менш кричущим є випадок з призначення голови правління націоналізованого “Укргазбанку”.

Від червня 2010 року цю посаду обіймає Анатолій Брезвін — депутат Київради від блоку Литвина, колишній заступник голови Державної податкової адміністрації.

Однак одного бажання Миколи Азарова зробити свого товариша головою правління банку недостатньо. Існує закон “Про банки і банківську діяльність”, стаття 42 якого чітко визначає — керівниками банку можуть бути призначені особи, які мають “стаж роботи у банківській системі за відповідним фахом не менше трьох років”.

Згідно з офіційною біографією Брезвіна, він не має такого стажу. В бурякопункті він працював, в податковій — працював, в громадській організації — також працював, а в банку — ні.

Ситуація ускладнюється тим, що погоджувати керівників банків повинен НБУ, який і перевіряє претендента на відповідність критеріям — і на посаду вони заступають після надання письмової згоди Нацбанку.

“Українській правді” повідомили в НБУ, що Брезвін отримав такий дозвіл 9 червня 2010 року. От тільки чому НБУ закрив очі на відсутність у нього трирічного стажу, в центральному банку розповісти відмовилися.

Нацбанк сказав, що не коментуватиме відсутність у Брезвіна банківського стажу в зв'язку з тим, що сам Брезвін... не давав згоди на оприлюднення таких даних.

“Законом “Про інформацію” встановлено заборону на збирання відомостей про особу без її попередньої згоди. (...) До конфіденційної інформації належать свідчення про особу — освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані. (...) Таким чином, Нацбанк не вбачає правових підстав для задоволення запиту стосовно цього питання”, — ідеться в листі НБУ на адресу “Української правди”.

На Нацбанку ніяк не вплинув той факт, що Брезвін обійняв посаду керівника банку, де держава володіє 88% пакетом акцій, тобто така інформація має особливу суспільну вагу.

Подвійні стандарти особливо очевидні, враховуючи, що в тому ж “Укргазбанку” НБУ вимагав вивести з правління Станіслава Шлапака, аргументуючи саме развідсутністю трирічного стажу і не визнаючи його роботу в... Європейському банку реконструкції та розвитку та Світовому банку.

Стельмах з простроченим мандатом

Однак, схоже, що апелювати до глави Нацбанку щодо дотримання закону у випадку з Брезвіним — це марна справа. Тому що сам Володимир Стельмах, всупереч закону, продовжує перебувати на посаді після закінчення його повноважень.

Стельмах був обраний керівником НБУ терміном на п'ять років 16 грудня 2004 року, тобто до 16 грудня 2009. Однак президент Янукович не поспішає вносити кандидатуру його наступника. За однією з версій, Стельмах тримає крісло для Миколи Азарова, який після відставки з посади прем'єра планує посісти крісло головного банкіра.

А в останні дні минулої сесії до закону про Нацбанк внесли поправку, яка фактично дозволяє Стельмаху... і далі очолювати НБУ за межами п'ятирічного мандату, який він отримав при обранні.

Хорошковський — з десятирічним стажем?

Аналогічне порушення, як і у випадку з керівником “Укргазбанку” Брезвіним, очевидне і при призначенні Валерія Хорошковського членом Вищої ради юстиції.

Закон “Про Вищу раду юстиції” містить конкретну вимогу — на цю посаду може претендувати особа, яка має “стаж роботи в галузі права не менше десяти років”.

Кожен охочий може взяти і прочитати офіційну біографію Хорошковського — знайти згадку про його роботу юристом або суддею там неможливо.

Але це не зупинило Януковича, який своїм указом ввів главу СБУ до Вищої ради юстиції, що дало привід для каналу ТВі оскаржити призначення Хорошковського на цю посаду.

Водночас, за інформацією “Української правди”, при проходженні процедури всередині адміністрації президента до “стажу в галузі права” Хорошковському записали період його роботи... депутатом і міністром. Тому що, мовляв, у першому випадку він мав право законодавчої ініціативи. А в другому — у нього в Мінекономіки в підпорядкуванні перебувало юридичне управління.

Ну і звісно, кому ще як не Хорошковському бути членом Вищої ради юстиції, якщо при цьому він очолює СБУ, входить до ради Нацбанку та наглядових рад “Ощадбанку” і “Укрексімбанку”? Поки дають, посад багато не буває. Життя коротке, і треба все встигнути зробити.

Сергій ЛЕЩЕНКО