Кого з бойовиків амністує Порошенко

Амністія сепаратистів Донбасу, які брали активну участь у бойових діях проти українських військових та правоохоронців, буде проходити відповідно до закону “Про застосування амністії”, прийнятому ще в 1996 році. Про це заявив заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Це означає, що масового прощення вбивць наших воїнів не буде, адже закон не забороняє притягувати до суду підозрюваних у важких злочинах, а також передбачає лише часткову амністію.

Відповідно до чинного законодавства, повна або часткова амністія (скорочення терміну відбування покарання) може застосовуватися лише щодо тих, кого суд визнав винним у вчиненні злочину або кримінальні справи щодо яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб ще не набрали законної сили. Іншими словами, всі учасники “ополчення” спочатку повинні дочекатися результатів розслідування щодо їх діянь, потім судового процесу, і тільки після цього вони можуть сподіватися на амністію. Крім того, рішення щодо застосування чи не застосування амністії має прийматися судом щодо кожної особи індивідуально. Після чого відповідне рішення у вигляді спеціального закону має прийняти Верховна Рада України. Тобто масового помилування всіх і вся по той бік лінії фронту АТО не може бути в принципі. Адже ім“я кожного “ополченця” має бути вписане у відповідний судовий акт. Якщо ж цього не буде, то довести своє прощення який-небуть “герой Новоросії” не зможе і при першій же нагоді потрапить на нари.  

В цілому закон “Про застосування амністії” суттєво звужує перелік тих, кого можна повністю чи частково звільнити від відбування покарання. Зокрема, не зможуть бути амністовані особи, яких засуджено до довічного ув”язнення, ті, хто мають дві і більше судимостей, хто отримав термін за злочини проти основ  національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, осіб, яких засуджено за злочин чи злочини, які спричинили загибель двох та більше людей чи осіб, засуджених за умисне  вбивство, катування, незаконне позбавлення  волі  або  викрадення  людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення  тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть. Тобто, у випадку “ДНР” та “ЛНР”, основна частина представників воєнізованих формувань цих організацій має всі шанси отримати за свої “подвиги” довічне ув”язнення щонайменше за посягання на життя представника правоохоронного органу, організовані терористичні акти та посягання на територіальну цілісність України. Відтак, розраховувати на амністію їм не доводиться.

Правда є в законі одне “вікно”. Це стаття 5, де зазначається, що “у виняткових   випадках   з метою припинення суспільно небезпечних  групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови  обов'язкового  виконання  до цієї дати вимог, передбачених законом про амністію (умовна амністія)”. Іншими словами, якщо українська влада звернеться до бойовиків “ДНР” та “ЛНР” з вимогою скласти зброю і звільнити всі адміністративні будівлі до, скажімо, 1 січня 2016 року в обмін на повне помилування, то вони можуть бути звільненні від покарання. Але і в цьому випадку Захарченку і ко доведеться скласти вичерпний перелік всіх учасників бойових дій, адже амністія стосується кожної окремої особи, а не умовної групи людей. Звичайно, що самі бойовики побояться втрапити до такого реєстру. Зрештою, малоймовірно й те, що погодиться на таку акцію Банкова.

Цікаво, що у Мінській угоді-2 немає поняття повна амністія. Відтак, влада України може застосувати щодо значної кількості бойовиків “ДНР” і “ЛНР” часткову амністію, яка серед іншого передбачає скорочення терміну ув”язнення. І, звичайно, таку норму можна застосувати до всіх, кого вдасться відловити. Таким чином, і домовленості буде виконано, і винні будуть покарані бодай частково. Але, знову ж таки, це стосується тих, які не причетні до вчиненні тяжких злочинів. 

Дмитрий БУКОВСКИЙ