Клюєв розширює “сонячний” бізнес?

Цей термін означає, що електроенергія виробляється екологічно чистим шляхом, а тому її купують за більш високу ціну.

Ще виробник “чистої” енергії отримує урядові гарантії на кілька років наперед, що в нього купуватимуть його товар. А ще — що до нього “підтягнуть” лінії електропередач.

Нема питань — країні потрібна “чиста” енергія. З точки зору екології, “вітряки” набагато кращі, ніж ТЕЦ, яка працює на вугіллі. Отже, на поверхні обґрунтування “зеленого тарифу” є непохитним та однозначним.

До “зелених” відносять електростанції, що виробляють енергію вітру, сонячного світла та біогазу, а також малі гідроелектростанції.

Але, як це зазвичай трапляється, в Україні є нюанси. Вони перетворюють начебто розумний механізм на підозріле явище.

Чим погана “альтернатива”

Є п'ять моментів.

Момент перший. “Зелений тариф” створює чималу несправедливість. Економічною мовою, він спотворює конкурентні механізми на ринку.

Одна річ, якби в Україні працювали прямі договори про купівлю-продаж електрики між виробником та споживачем. Тоді якийсь завод зміг би купувати енергію, що вироблена “вітряками”. Хай це було б дорожче, але ближче та надійніше.

Однак всі виробники струму зобов'язані продавати її так званому Оптовому ринку, який контролює держкомпанія “Укренерго”. А вже з нього товар продається країні.

Ціни закупівлі геть різні. Скажімо, атомні електростанції отримують за 1 кВт-год електроенергії лише 21 копійку, тоді як “соняшники” — 505,09 коп. Різниця — у 24 рази.

Це ще не все. Населення купує електрику по 28 коп за кВт-год (з електроплитою дешевше), якщо споживає до 150 кВт-год на місяць. Якщо більше — то сплачує 36,4 коп. Для довідки: звичайна родина в Україні споживає близько 200 кВт-год на місяць.

Схожа історія з промисловістю. Роздрібні тарифи для споживачів першого класу напруги з 1 червня 2012 становлять 74,37 коп за 1 кВт-год без ПДВ. Зазвичай це великі підприємства, які споживають багато енергії. Для споживачів другого класу напруги, менших підприємств, електрика коштує 94,67 коп за кВт-год без ПДВ.

Виходить відверте перехресне субсидування. Прикриваючись розмовами про “чисту” енергію, “альтернативні” виробники отримують шалені гроші.

Так, за 1 кВт-год, вироблену вітряками, держава платить 122,77 коп, “біомасовиками” — 134,46 коп, “даховиками” — 463 коп, малими ГЕС — 84,18 коп.

Момент другий. Гірше за все, що цей бізнес гарантований державою аж до 2030 року. Тобто здирництво з атомників, тепловиків та інших енергетиків, які виробляють дійсно великі обсяги енергії, є майже вічним.

Навіть коли Україна перейде до прямих контрактів з постачання електроенергії, цей бізнес продовжить існувати. Вже навіть вигаданий механізм.

Гроші для компенсації “альтернативники” будуть отримувати за рахунок надбавки до тарифу “Енергоатому”. А той, в кінцевому випадку, буде включати ці витрати у тарифи для промисловості та населення.

Тобто, українці вже платять і будуть платити далі за альтернативну енергетику.

Фото wikipedia.org

Момент третій. Собівартість виробництва електроенергії “альтернативниками” постійно знижується. Ось цитата з матеріалу “Чим заплатять українці за відсутність альтернатив?

“В Індії вже зараз електрика, що виробляється сонячними батареями, коштує дешевше, ніж та, що виробляється дизельними генераторами ($0,17 за кВт-год порівняно з $0,33 — різниця майже в два рази).

За прогнозами, вартість енергії, що виробляється сонячними електростанціями, знизиться до $0,08-0,1 за кВт-год до 2020 року, і до $0,04 за кВт-год до 2030 року. Знижується і вартість енергії, виробленої з інших відновлюваних джерел.

Вартість енергії, що отримується з біомаси, знизилася до $0,06 за кВт-год. Вітрової енергії в районах з достатнім потенціалом — до $0,04-0,05 за кВт-год. У сфері гідроенергетики — до $0,02 за кВт-год”.

Помножимо на поточний курс долара і отримаємо такі цифри. Вартість “сонячної” енергії в Індії становить 136 коп за кВт-год, “вітрової” — 40 коп!

Куди ж іде різниця в Україні? Чому вітчизняні “зелені” тарифи в першому випадку вищі у 3,7 разу, а в другому — утричі? Це ж надвисока рентабельність, яку можна порівняти хіба що з торгівлею зброєю.

Чи варто займатися сонячною енергетикою в Україні

Потенціал сонячної енергетики в Україні достатньо високий для широкого впровадження фотоелектричних систем.

Середньорічна кількість сумарної радіації, що отримує 1 кв м поверхні, знаходиться в межах від 1070 кВт-год у північній частині України до 1400 кВт-год і вище в Криму. Це відповідає енергоємності 100 л дизпального або 100 куб м газу.

Показник набагато вищий, ніж в Німеччині — 1000 кВт-год чи Польщі — 1080 кВт-год. Фотоелектричні станції в Україні працюють упродовж року, що разом з високими ставками зеленого тарифу робить відповідні інвестиційні проекти високодохідними.

Річний технічно-досяжний енергетичний потенціал сонячної енергетики України (електричної та теплової) за даними ІВЕ НАНУ оцінено 38,2 млрд кВт-год на рік, що в перерахунку на умовне паливо становить 6 млн тонн у рік.

Джерело: ukrproject.gov.ua

Момент четвертий. Потрібно більше даних?

Держава за власний кошт підключає побудовані об'єкти альтернативної енергетики до загальної енергомережі. На це витрачаються сотні мільйонів гривень щороку.

За даними джерел ЕП, “альтернативники” подали заявки на підключення 15 ГВт. Це набагато більше, ніж потребує Україна. Звісно, це зроблено “з запасом”, але куди подіти цей запас, коли всі заплановані енергооб'єкти будуть побудовані?

Але і це не все. Нехай би Україна вирішила стати екологічно чистою державою, щоб остаточно зупинити АЕС та ТЕЦ. Але ж ні.

“Альтернативники” 2011 року згенерували лише 1% струму, що виробляється в Україні. Згідно з новою Енергостратегією, до 2030 року повинні виробляти лише 4-5%. Це не Німеччина, де більшість енергії отримується з “чистих” джерел.

Отже, альтернативна енергетика — це не стратегічний напрямок для країни. Навпаки, тут зводитимуть додаткові енергоблоки АЕС та будуть переводити ТЕЦ на вугілля.

Енергостратегія розроблена з урахуванням інтересів фірми “Дтек”, що входить до складу СКМ Ріната Ахметова. Прем'єр Микола Азаров вже доручив збільшити ліміти для “альтернативників”, але навряд чи це зміниться — хоча б через того ж Ахметова.

Фото korrespondent.net

Тоді що це? Благодійність за рахунок економіки? Чи високорентабельний бізнес, закріплений законом?

Клюєв? Янукович?

Згадуються цікаві факти, пов'язані з головою РНБО та колишнім першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим, Віктором Януковичем та іншими офіційними особами.

Не секрет, що саме з Клюєвим пов'язують перше призначення “зеленого тарифу”. Публікацій з цього приводу в інтернеті більше ніж достатньо.

Вперше “зелений тариф” був наданий проекту австрійської компанії Activ Solar в Криму. У 2012 році вона побудувала перші в Україні “сонячні” станції “Охотніково” та “Перово”. До речі, саме “соняшники” отримують найбільшу ставку тарифу.

“Електростанція складається з 440 тис кристалічних сонячних фотоелектричних модулів, з'єднаних 1 500 км кабелю і встановлених на 200 га площі, це 259 футбольних полів. Установка буде виробляти 132 500 мВт-год “чистої” електроенергії на рік, що достатньо для пікової потреби Сімферополя”, — йдеться у релізі компанії.

ЕП знайшла цікаву новину. “Австрійська “Activ Solar” інвестувала в Крим більше 8 млрд грн”, — йдеться на сайті Міністерства економіки Криму з посиланням на директора компанії Йохана Картера. Зокрема, у “Перово” вклали 3,8 млрд грн.

Звідки компанія, створена в 2008 році австрійською фірмою Slav Beteiligung GmbH, отримала $1 млрд? Якщо це кредити, то хто їх надав?

Відповідь є лише часткова. Державний Ощадбанк у 2011 році виділив 2,6 млрд грн інвестицій на розвиток сонячної енергетики. Кожен, хто намагався отримати кредит у банку, може сказати: це дуже важко.

Банкіри захочуть заставу, підтвердження, фінансові розрахунки, звітність, аудит. І зазвичай спочатку дадуть трохи — 1-2 млн, щоб перевірити, чи надійний клієнт.

Тут же мова йде про 2,6 млрд грн! Тим більше, це Ощадбанк, у якого є заборона на кредитування незнайомих приватних проектів. Отже, Activ Solar — дуже “знайома” компанія. Через що?

Слід ще раз сказати, що українську сонячну енергетику пов'язують насамперед з назвою австрійської компанії Activ Solar. Яку, у свою чергу, пов'язують з більш ніж впливовими братами Андрієм та Сергієм Клюєвими.

Андрій Клюєв, мабуть, єдина людина, хто відмовляється від своєї причетності до “сонячних” справ. Навіть з'явилися люди, які запевняють, що це вони справжні власники “сонячних” проектів.

ЕП не раз звертала увагу на дещо дивний “режим сприяння” розвитку альтернативної енергетики в Україні.

Наприклад, 2010 року стало відомо, що Комісія з координації здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів при Кабміні вирішила надати бюджетну допомогу запорізькому “Заводу напівпровідників” у розмірі 200 млн грн.

Мажоритарним акціонером цього заводу є саме компанія Activ Solar. Допомога була надана для реалізації інноваційного проекту “Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції”.

Пікантною подробицею було те, що названу урядову комісію, згідно з розподілом посадових обов'язків, очолював тодішній перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. З яким, власне, і пов'язували начебто австрійську Activ Solar.

Фото beinformedjournal.org

Пізніше журналісти змогли знайти прямі зв'язки австрійської компанії з родиною Клюєвих. Виявилося, що керівником Activ Solar значився Каве Ертефай з Обєднаних арабських еміратів. Це зять Сергія Клюєва. А менеджером з розвитку компанії працював рідний син самого Андрія Клюєва Богдан.

І це не все. Засновником Activ Solar числилася фірма P&A CORPORATE TRUST з Ліхтенштейну. Цей самий траст виступав власником акцій британської Blythe (Europe) Ltd, яка, у свою чергу, числилася серед співзасновників легендарного ТОВ “Танталіт”.

Останній фірмі належить територія резиденції Віктора Януковича “Межигіря”. Також до неї вів ланцюжок від компанії, яка недавно виграла тендери підприємств “Укрзалізниці” на 5 млрд грн. Отже, Activ Solar пов'язана не тільки з сім'єю Клюєвих, а й з президентською сім'єю.

Докази, начебто, незаперечні. Вони, до речі, пояснюють, чому для підприємств групи Activ Solar діє найбільший, а отже, найвигідніший, “зелений тариф”. Зараз він становить 505,09 коп за кВт-год.

А 2012 року, схоже, ця компанія ще й потрапила на аукціон небаченої щедрості, який влаштувала влада Автономної республіки Крим.

Грецька абетка

Ще на початку року вітчизняні ЗМІ писали, що Рада міністрів Криму, очолювана екс-міністром внутрішніх справ Анатолієм Могильовим, за дві хвилини дала дозвіл на розробку проектів землеустрою для відводу 23 ділянок для 20 підприємств альтернативної енергетики загальною площею 646 гектарів.

Ось, зокрема, дві такі новини: на 336 гектарів та на 540 гектарів.

А 17 вересня автономний Кабмін ухвалив ще цілу низку цікавих рішень. Всі вони стосуються або надання ділянок у довгострокову оренду, або дозволів на розробку проектів з відведення ділянок за межами населених пунктів.

Цікаво, що подія планувалася ще на 28 серпня, але щось, мабуть, тоді не склалося.

Тексти рішень майже ідентичні. Вони відрізняються лише площею земель, які надаються або будуть надані у користування, місцем розташування та назвами ТОВ, які отримають території.

Однак, схоже, ці юридичні особи мають одного й того ж неформального власника. Назви фірм складаються з літер грецької абетки та слів “солар” або “піві”: “Епсілон Солар”, “Епсілон Піві”, “Тета Піві”, “Йота Солар”, “Каппа Солар”, “Каппа Піві”, “Лямбда Солар”, “Лямбда Піві”, “Омікрон Солар”, “Омікрон Піві”.

Рішення про дозвіл на розробку проекту землевпорядження від 17 вересня
Територія	Назва	Площа
Войковська сільська рада Ленінського району	“Каппа Солар”	10 га
Новожилівська сільська рада Білогірського району	“Лямбда Піві”	10 га
Зиминська сільська рада Раздольненського району	“Лямбда Солар”	10 га
Чернопольська сільська рада Білогірського району	“Епсілон Піві”	10 га
Мазанська сільська рада Сімферопольського району	“Омікрон Солар”	10 га
Медведівська сільська рада Чорноморського району	“Тета Солар”	10 га
Міжводненська сільська рада Чорноморського району	“Тета Солар”	10 га
Рішення про надання у довгострокову оренду від 17 вересня
Іллінська сільська рада Красноперекопського району	“Тета Піві”	20 га
Пахаревська сільська рада Джанкойського району	“Йота Солар”	12,6 га та 7,4 га
Жовтнева сільська рада Ленінського району	“Омікрон Піві”	20 га
Красногорська сільська рада Ленінського району	“Епсілон Солар”	20 га
Почтовська сільська рада Бахчисарайського району	“Каппа Піві”	12 га
Рішення про дозвіл на розробку проекту землевпорядження від 7 серпня
Кольчугинська сільська рада Сімферопольського району	“Лямбда Солар”	10 га
Кольчугинська сільська рада Сімферопольського району	“Лямбда Солар”	10 га
Гвардійська селищна рада Сімферопольського району	“Тета Піві”	7 га та 2 га
Зуйська селищна рада Білогірського району	“Йота Солар”	10 га
Трудівська сільська рада Сімферопольського району	“Омікрон Солар”	10 га
Урожайнівська сільська рада Сімферопольського району	“Каппа Солар”	10 га

Сумарно названі компанії протягом серпня-вересня отримали або отримають 221 гектар кримської землі.

У тексті документів про дозвіл на розробку проекту землевпорядження зазначається, що всі названі фірми подавали відповідне клопотання. При розробці цих проектів повинні бути враховані вимоги державних стандартів.

Найголовніше, що земельні ділянки будуть надані в довгострокову оренду на 49 років. Мета — будівництво, обслуговування та ремонт об'єктів альтернативної енергетики з використанням енергії сонця.

Контроль за виконанням розпоряджень покладений на заступника кримського прем'єра Георгія Псарьова. Ось приклад одного з таких рішень.

У рішеннях про надання земель в довгострокову оренду міститься вказівка укласти між Радою міністрів та відповідними фірмами договори оренди терміном на 49 років з встановленням орендної плати у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки на рік. Що таке 3% від нормативної оцінки? Це майже нічого: 600 грн на рік за гектар.

Чи вигідно це Криму? Можливо, для будівництва сонячних електростанцій виділені пустельні землі. Однак у рішеннях Ради міністрів Криму йдеться про аграрні землі, які рішенням влади змінюють своє цільове призначення. Цікаво уже лише це. Може, було би краще вирощувати на цих полях пшеницю?

Зараз фермери платять за землю не більше, ніж “соняшники”. За указом президента Віктора Ющенка вони дають за гектар 300-400 грн, зрідка — 700.

Витрати на обробку гектара пшениці становлять 3-3,5 тис грн, врожайність — 2-9 тонн з га. Тонна збіжжя коштує 2 тис грн. Отже, рентабельність аграрного бізнесу — 10-500%. Реально — 10-100%. Показники кукурудзи можуть бути навіть вищими.

Ці гроші отримують реальні аграрії. Вони вирощують рентабельну продукцію, завдяки експорту якої держава отримує валюту. “Сонячний” бізнес теж рентабельний, але ця рентабельність створюється за рахунок споживачів та інших енергетиків. А завдяки офшорним власникам валюта від такого прибутку тікає з України.

Ось що обрав Могильов, просуваючи альтернативну енергетику.

Високі зв'язки

Ще навесні 2012 року видання “Дзеркало тижня” опублікувало низку матеріалів, у яких йшла мова про так зване розпаювання Криму. Зокрема, видання писало про розподіл бізнес-сфер півострова між найвпливовішими людьми сучасності.

Зокрема, мова йшла про режим максимального сприяння проектам сонячної енергетики, які можуть бути пов'язані саме з Activ Solar та братами Клюєвими.

Звісно, не все Клюєв, що Solar, і не все Клюєв, що “зелений тариф”. Принаймні, зараз. Після того, як вигідною пропозицією держави скористалися структури Activ Solar, “зеленого тарифу” домоглися й інші структури.

Стосовно сонячної енергетики, то загалом в Україні 236 компаній, які мають у назві слова “Solar” чи “Солар”. ЕП перевірила геть усі, витративши на це чимало часу. І ось що з'ясувалося.

Фото УП

В Україні зареєстровано близько 50 фірм, пов'язаних з Activ Solar. Переважно вони мають назви, схожі з переліченими вище компаніями. Замість літер грецького алфавіту у деяких з фірм, наприклад, використовуються імена античних богів.

Ключові слова — “солар” та “піві”. “Піві” — це, очевидно, від скорочення PV — photovoltaics. Фотовольтаїка — це перетворення сонячної енергії в електрику за допомогою фоточутливих елементів.

Звісно, жодна з цих компаній офіційно не має засновника чи керуючого з прізвищем Клюєв. Тим не менш, ці п'ять десятків компаній, на думку ЕП, можуть бути пов'язані одна з одною та з Activ Solar.

Учасниками цих товариств стала низка невідомих громадян України, зареєстрованих у селах по всій країні. Тобто формально ні австрійська Activ Solar, ні брати Клюєви не мають жодного стосунку до пулу “Соларів” та “Піві”.

Як ЕП припустила, що вони пов'язані з Activ Solar? Ось логіка.

Перше. Повторюються директори та місця скупчення цих компаній під час реєстрації. Причому часто в одній сільраді реєструвалися по чотири-п'ять компаній зі схожими видами діяльності. Навіщо це було зроблено — незрозуміло.

Можливо, з часом почнеться торгівля ліцензованими “пустушками”, або деякі з них будуть навмисно ліквідовані. Однак це лише припущення.

Друге. Деякі з цих назв зустрічалися в новинах про виділення земель у Криму. Зокрема, їм були присвячені публікації у “Дзеркалі тижня”, і там йшлося про причетність компаній до Activ Solar.

Третє. Майже всі ці фірми формально були продані. Тепер серед засновників півсотні “сонячних” фірм найчастіше зустрічаються кіпрські “Компанія Красоліна Інвестмент Лтд” та “Оурніа Комершл Лтд”. А ще — “Компанія Аст Актив Солар Трейдинг Лтд”.

Отже, очевидний факт виділення земель в Криму компаніям, які, можливо, пов'язані з Андрієм Клюєвим.

Що з цього отримує сьогоднішній намісник Криму Могильов, який власноруч “прошТОВхував” ці рішення про виділення земель? Він не є кандидатом в депутати, але, вочевидь, деякі гарантії збереження своєї влади в Криму він отримав.

ЕП спробувала отримати коментарі Андрія Клюєва з питань сонячної енергетики. В службі чиновника виданню порадили не витрачати часу. Мовляв, він не стане нічого коментувати, бо не має до всього цього жодного стосунку.

Сергій ЛЯМЕЦЬ, Сергій ЩЕРБИНА