Кадровая карусель НУНС и Юлии Тимошенко

Тимошенко давно би звільнила половину членів уряду — як з власної квоти, так і з нашоукраїнської. Їй не вдалося створити “dream team”, яку вона анонсувала після призначення прем'єр-міністром.

Єдине, що сьогодні стримує Тимошенко від подання на відставку міністрів — це відсутність необхідної підтримки у парламенті. Точніше, для звільнення міністрів вона її знайде, але для призначення нових міністрів — ні.

Тому один із сценаріїв, що проробляється — це відставка тих міністрів від НУНС, у яких першими заступниками вже працюють члени БЮТ. Тоді, якщо члена уряду з нашоукраїнської квоти знімуть з посади, його повноваження виконуватиме соратник Тимошенко.

Але це правило діє лише там, де вже сформовано керівництво міністерств за пропорційним принципом. Після звільнення неугодного урядовця Тимошенко вже не зможе призначити через Кабмін першого заступника міністра з БЮТівським корінням, який був би в.о. керівника міністерства — бо, за законом про Кабмін, подання на призначення заступників робить виключно повноважний міністр.

Відтак, наприклад, після відставки Віктора Пинзеника з Мінфіну тимчасово його функції виконуватиме перший заступник Ігор Уманський. Як це не сумно для прем'єра — людина Олександра Шлапака.

З іншого боку, в разі відставки Миколи Оніщука виконувачем обов'язків у Мінюсті буде Євген Корнійчук, зять Василя Онопенка і один зі співзасновників блоку Тимошенко.

В кадровій війні Міністерство юстиції — найбільша ставка, навколо якої розгорнулась війна одразу на п'ять фронтів.

При правильному використанні Мінюст може стати ще більш дієвим механізмом боротьби між опонентами, ніж судова гілка влади. Відомство готує висновки до всіх проектів постанов і розпоряджень уряду та здійснює реєстрацію усіх нормативних актів.

За необхідності можна заблокувати ухвалення небажаного для прем'єра рішення або загальмувати його реєстрацію. Без погодження з Мінюстом Леонід Черновецький, наприклад, досі не може ввести в місті Києві нові збори за в'їзд на цвинтарі.

За коаліційними домовленостями посада керівника Мінюсту відноситься до квоти НУНС.

Одним з головних претендентів на посаду міністра юстиції називають Романа Зварича. За деякою інформацією, яку сам пан Зварич не спростовує, Тимошенко навіть проводила з ним особисті переговори з цього приводу.

Тривалий час Зварич, будучи заступником лідера фракції НУНС, виступав проти коаліції з БЮТ, але нещодавно порозумівся з Тимошенко. Свій попередній радикалізм зі знаком “проти” Зварич пояснює тим, що за посадою був змушений ретранслювати позицію президента Ющенка.

Сьогодні Зварич — союзник прем'єра. Він увійшов до ради коаліції — його призначили головою координаційної групи коаліції з підготовки законопроектів до розгляду в парламенті.

Першим у боротьбу за посаду голови Мінюсту вступив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Своє бажання контролювати головну юридичну установу в країні Луценко висловлював ще під час дострокових парламентських виборів.

Луценко лобіює на цю посаду народного депутата Віктора Шемчука, який після захоплення Генпрокуратури у 2007 році недовгий час виконував обов'язки генерального прокурора.

Але проблема в тому, що Шемчук — один з 37 депутатів, які підписали внутрішнє рішення НУНС про вступ до коаліції з Тимошенко і Литвином.

І призначення будь-якого такого депутата фракції НУНС на якусь посаду у виконавчій владі автоматично призведе до складення ним повноважень, а до парламенту пройде наступний за виборчим списком від блоку НУНС.

Зараз першим у черзі стоїть член “Єдиного центру”, губернатор Рівненської області Віктор Матчук, який однозначно не буде підтримувати коаліцію.

За нинішнього розкладу у фракції кожен голос в будь-який момент може стати визначальним. Саме тому нещодавно на засіданні НУНС було вирішено не пропонувати на будь-які посади у Кабміні своїх членів коаліції.

— Ми так довго клеїли цю коаліцію, яка і зараз тримається на соплях, щоб отак от просто віддати ще один голос Балозі тільки заради бажання Луценка бачити свою людину в уряді, — пояснює один з депутатів групи “Народної самооборони”.

Внутрішня опозиція у “Народній самообороні” висунула іншу кандидатуру на посаду голови Мінюсту — Віктора Мусіяку, колишнього лідера партії “Вперед, Україно!”

Втім, як розповідають самі “самооборонці”, шансів у Мусіяки майже немає — “він не той міністр юстиції, який піде на барикади напередодні президентських виборів”.

Приблизно стільки ж шансів, як і Віктор Мусіяка, має інший кандидат від НУНС — Ігор Коліушко, якого досить кволо намагається лобіювати Володимир Стретович.

Але найбільшою проблемою усіх кандидатів від НУНС на посаду голови Мінюсту може стати не внутрішня боротьба, а конкуренція з боку БЮТ.

Члени коаліції майже відкрито визнають: посади у виконавчій владі умовно розподілені на два блоки — “стратегічні” й ті, на яких можна заробити.

Сучасна мета Юлії Тимошенко полягає в тому, щоб в процесі перерозподілу посад під її особистим впливом опинилось якомога більше стратегічних установ, навіть якщо для цього прийдеться втратити деякі “грошові” посади.

Мінюст зараз і є тією висотою, яку під шум свар та боротьби штурмує Тимошенко. Заради цього портфелю лідерка БЮТ готова поступитись НУНС одразу двома важливими посадами у виконавчій владі — Фондом держмайна та Антимонопольним комітетом.

Більше того, деякі наближені до неї особи запевнюють: якщо буде необхідність, Тимошенко готова пожертвувати навіть Мінтрансом.

Головним претендентом на посаду голови Мінюсту від БЮТ називають Андрія Портнова. Сама Тимошенко дуже схвально віднеслась до згоди Портнова відмовитись від Фонду держмайна і очолити головну юридичну посаду в країні.

Після газових переговорів у Москві акції Портнова підскочили дуже високо, його називають особливо довіреною особою прем'єра. За інформацією “Української правди”, минулої п'ятниці Портнов навіть отримав найвищу нагороду уряду — Почесну грамоту Кабінету Міністрів України. За що саме, джерела не уточнюють, але натякають на особливі заслуги під час переговорів у Москві.

Єдиним недоліком Портнов називають його неприйняття майже всією фракцією НУНС. Голоси за його призначення навряд чи дадуть навіть члени групи Миколи Мартиненка — “його висловлювання на адресу президента зашкодили йому більше, ніж захоплення Фонду держмайна”.

Втім, навіть у Портнова є внутрішні конкуренти в БЮТ. Джерела стверджують, що як тільки в БЮТ розповсюдились чутки про його можливе висунення на посаду голови Мінюсту, свої претензії висловив Василь Онопенко, за баченням якого, “якщо Мінюст і буде у БЮТ, то тільки під керівництвом Євгена Корнійчука”.

Загалом з міністрів, які працюють в уряді за квотою “Нашої України”, в зоні ризику потрапили п'ятеро осіб. Окрім Миколи Оніщука, це — Володимир Шандра, Іван Васюник, Василь Вовкун та Юрій Павленко.

Тобто на торги виставлені портфелі міністра надзвичайних ситуацій, міністра юстиції, міністра культури, міністра молоді та спорту, а також гуманітарного віце-прем'єра.

Відчуваючи ризик втрати останнього оплоту в Кабміні, Банкова запрошує до себе депутатів від НУНС, які коливаються. Їх намагаються переконати не голосувати за відставку лояльних Ющенку урядовців.

Серед претендентів на міністерство надзвичайних ситуацій називають екс-депутата з групи Петра Порошенка Віктора Короля та колишнього губернатора Миколаївської області Олександра Садикова.

Юрію Павленку пропонували залишитися або навіть отримати підвищення до віце-прем'єра в обмін на гарантії його підтримки Тимошенко. Але він відмовився — сказав, що залишається з президентом. В разі відставки Павленка на його місце є вічний претендент — Ілля Шевляк, якого рекомендує Владислав Каськів.

Інтрига розгорнулася навколо крісла міністра охорони здоров'я. Зараз його обіймає Василь Князевич — дядько депутата Руслана Князевича. Князевич-молодший вступив до коаліції, а, відтак, звільняти його родича виглядає для Тимошенко нелогічно. З іншого боку, на посаду міністра лобіюють Юрія Поляченка — його батько Володимир Поляченко також депутат від НУНС. І в разі призначення сина він міг би кадрово підсилити коаліцію.

Однак амбіції забрати Міністерство охорони здоров'я присутні й у комуністів — у них є готова кандидатура Юрія Гайдаєва, який працював міністром в уряді Януковича. Без голосів КПУ кадрові рішення провести коаліції буде неможливо.

Окрім Міністерства охорони здоров'я, комуністи проявляють зацікавленість до ще одного портфелю. Тільки, на відміну від попереднього випадку, тут вони хочуть, щоб нинішнього міністра сільського господарства Юрія Мельника ніхто не чіпав.

Як відомо, Мельник, будучи членом Української народної партії, навіть працював в уряді Януковича на посаді міністра за квотою тієї ж КПУ. Причина такої толерантності Симоненка до представника ідеологічно ворожої течії проста. За Мельника завжди просить власник “Нашої ряби” Ігор Тарасюк, який в обмін готовий підтримувати комуністів усіма доступними засобами.

Єдиним заявленим претендентом на Міністерство культури називають Олеся Донія від “Народної самооборони”. Але його шанси залежать від того, чи отримає Луценко якісь інші портфелі до своєї квоти.

Тимошенко також була би не проти провести ротацію серед міністрів, кандидатури яких пропонує президент. І її не зупинило би те, що закон про Кабмін забороняє їх звільнення без подання з Банкової. Однак сама кон'юнктура склалася проти відставки міністра закордонних справ та міністра оборони.

Так, проти звільнення Володимира Огризка виступив Борис Тарасюк, який багато зробив для Тимошенко останніми місяцями. А Юрій Єхануров убезпечився тим, що досі не призначив собі першого заступника. І в разі його відставки Міністерство оборони виявиться просто обезголовленим.