Кабмін знову “намалював” виконання бюджету

У середу Держказначейство відрапортувало про виконання січневого бюджету за доходами.

“За січень 2010 року мобілізовано доходів до загального та спеціального фондів державного бюджету у сумі 13 872,4 мільйона гривень, або 100% планових показників січня 2010 року. У січні 2010 року до загального фонду держбюджету мобілізовано 12 456,8 мільйона гривень, або 100,4% тимчасового помісячного розпису доходів загального фонду бюджету”, — йдеться у повідомленні відомства.

Казначейство не повідомляє, за рахунок яких джерел відбулося перевиконання. Втім, вочевидь, уряд продовжив практику 2009 року, занизивши план збору доходів у січні 2010 року.

Як відомо, бюджет-2010 не прийнятий, і замість нього діє тимчасовий розпис. Згідно з Бюджетним кодексом, щомісяця 2010 року уряд має збирати до загального фонду бюджету 1/12 плану на 2009 рік, або по 15,4 мільярда гривень.

Для порівняння: січневий план склав усього 12,4 мільярда гривень, тобто він штучно занижений на 3 мільярди. Але і це ще не все.

“Уряд не опублікував детальну інформацію про джерела доходів, а це наштовхує на думку, що хороші показники виконання бюджету можуть бути результатом неповного відшкодування ПДВ”, — вважає аналітик компанії “Фенікс Капітал” Андрій Нестерук.

Ще одне можливе джерело “перевиконання” бюджету за доходами — надходження податків від “Нафтогазу України”.

Найперша підозра падала на відстрочений ПДВ. Як відомо, у травні 2009 року рішенням уряду компанія отримала відстрочку на сплату 6,7 мільярда гривень ПДВ. Були й інші рішення, в результаті яких загальна відстрочка склала 9,8 мільярда.

За ці гроші 2009 року закачали газ до підземних сховищ. “Нафтогаз” зобов'язали сплатити їх у 2010 році.

Проте, за даними видання, у січні НАК “Нафтогаз” сплатив лише 1,6 мільярди гривень податку, загалом зібравши 2,4 мільярди. Тобто, версія щодо повернення відстроченого ПДВ не підтверджується.

Проте, версію щодо виконання бюджету за рахунок “Нафтогазу” зарано відкидати. Як відомо, весь минулий рік компанія перераховувала до бюджету підвищені плани податків, хоча її фінансове становище значно погіршилося.

Тобто, не можна виключати, що були зроблені деякі штучні операції з метою наповнення бюджету. Наприклад, для цього уряд міг перевести у готівку за рахунок коштів Держказначейства частину своїх ОВДП, внесених до статутного капіталу “Нафтогазу” у кінці 2009 року.

Однак є й інший варіант. 26 січня відбулися довгоочікувані збори акціонерів “Укрнафти”. В обмін на збереження контролю над держкомпанією бізнесмен Ігор Коломойський погодився віддати “Нафтогазу” державні дивіденди у розмірі майже 5 мільярдів гривень.

Не виключено, що частина цих грошей або й усі вони пішли у дохід бюджету. Наприклад, під тим же приводом — як сплата відстроченого ПДВ за 2009 рік.

Примітно, що “Нафтогаз” проігнорував запит видання. Виникає підозра, що саме “газові” гроші укупі із штучним заниженням плану допомогли Кабміну виконати бюджет січня за доходами. Отже, уряд і далі живе невідповідно до своїх статків.

Дефіцит загального фонду — 583 мільйони

Є ще один момент. Дії уряду на ринку держборгу дозволяють визначити розмір дефіциту загального фонду бюджету у січні — перевищення видатків над отриманими доходами. Він склав 583 мільйони гривень.

Річ у тім, що з початку січня Мінфін провів уже п'ять аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного боргу, у тому числі, за останні сім днів — три.

Спочатку такий поспіх можна було пояснити тим, що 10 лютого Мінфіну треба буде погашати облігації внутрішньої державної позики на 1,7 мільярда гривень.

Збирати кошти на це він почав ще у січні. На протязі всього минулого місяця держава економила — пропонувала банкам знижені відсотки за облігаціями. У середньому, папери розміщувалися під 21-25% річних, залежно від терміну.

Замість того, щоб платити, 25 січня прем'єр Юлія Тимошенко особисто прийшла на розширене засідання правління НБУ, на якому були присутні представники найбільших банків країни. Вона попросила фінансові установи купувати папери уряду.

“Прем'єр запитала, як у банків з ліквідністю. Мова йшла про викуп чергових ОВДП на 6, 9, 24 і 36 місяців на майбутніх первинних аукціонах. Також подивилися, як там село: щоб не загнали ресурс у папери, а потім не залишилося грошей на позики аграріям”, — розповів заступник голови великого банку, який брав участь у засіданні.

Незважаючи на усі ці старання, під 21-25% Мінфін зібрав лише 1,17 мільярда гривень. Тому на аукціоні йому довелося підвищити прибутковість.

Але дивним виявилося інше. Замість того, щоб зібрати потрібні 600 мільйонів, що уряд узяв удвічі більше.

“Мінфін пішов на підвищення ставки відсікання за трирічними паперами до 26% річних, що забезпечило різке зростання обсягів розміщення. У результаті, трирічні папери були продані на 1 мільярд гривень за номіналом”, — відзначив аналітик компанії Astrum Investment Management Сергій Фурса.

Всього на останньому аукціоні уряд зібрав 1,161 мільярда гривень. За оцінками Фурси, попит на папери був ринковим. Іншими словами, більше купили завдяки тому, що держава дала більший відсоток за облігаціями.

“Високий попит за трирічними паперами дозволяє констатувати факт повернення нерезидентів на ринок внутрішнього боргу. Високий рівень прибутковості і зниження девальваційних очікувань робить український внутрішній державний борг найбільш привабливим серед ринків, що розвиваються”, — відзначив аналітик.

Отже, у 2010 році Мінфін залучив понад 2,1 мільярда гривень, повністю забезпечивши потреби уряду у рефінансуванні ОВДП на 1,7 мільярда гривень.

Виходить, що за підсумками аукціону 2 лютого Мінфін залучив зайві 583 мільйони гривень. Іншими словами, уряд у січні витратив зайві гроші. Найімовірніше, півмільярда — це і є реальний дефіцит держбюджету у січні.

Сергій ЛЯМЕЦЬ