Хто залатає бюджетну дірку

Зусилля уряду з наповнення казни у будь-який спосіб виявилися марними. Дефіцит головного кошторису країни за неповний рік зріс удвічі до 52,8 мільярда гривень.

Експерти радять уряду різати витрати, але Кабмін поки накопичує борги. Лише 2010 року вони зросли на третину.

Жодний МВФ не зможе покрити дефіцит держбюджету. Причина — занадто високі витрати.

Порівняно з фінпланом-2009, вони зросли на 26% і мали покриватися за рахунок доходів від приватизації та додаткових фіскальних зборів.

Доходи збільшити не вдалося

Операції митників “Щит” і “Бюджет” мали принести гроші завдяки розширенню бази оподаткування і детінізації, але їхні потуги не принесли грошового дощу.

Доходи загального фонду бюджету у січні-вересні виконані на 95,2%. До казни зараховано 143,8 мільярда гривень — на 7,3 мільярда гривень менше, ніж було заплановано. План з ПДВ не виконано на 5,1 мільярда гривень, податку на прибуток — на 2,6 мільярда гривень, з акцизного збору — на 1,8 мільярда гривень.

Митниця за дев'ять місяців збільшила надходження до бюджету на 38% до 62 мільярдів гривень — 90% від плану. Основною причиною недобору, кажуть у Держмитслужбі, є зміна законодавства у митному оформленні газу. У 2009 році його оформили на 20,5 мільярда гривень, у 2010 році — на 2,5 мільярда гривень.

Безумовно, на митні платежі вплинув і пільговий імпорт нафти і нафтопродуктів компанією “Лівела”, що має позначитися на надходженнях Держмитслужби у жовтні-листопаді. За даними енергетичної митниці, за три місяці фірма, займаючи у жовтні 44% ринку, не сплатила 253 мільйонів доларів мита.

Долучилися до невиконання плану і митники, коли навесні 2010 року під приводом боротьби із заниженою вартістю на кілька тижнів блокували імпорт товарів.

Пересохли і потоки переплат. Як свідчить Рахункова палата, за січень-вересень 2010 року аванси виросли на 1,5% до 14,5 мільярда гривень. Відтак податковий борг зріс до 13,1 мільярда гривень. Збільшити суму авансів митарі не змогли.

Сприяли збільшенню дефіциту визнані державою прострочені борги з повернення ПДВ експортерам на 16 мільярдів гривень. Вони автоматично зарахувалися у дефіцит бюджету. Цей борг перекочував з 2009 року у 2010 рік.

Провалилися і приватизаційні плани уряду. Від реалізації держмайна він сподівався отримати щонайменше 10 мільярдів гривень, головно — за рахунок продажу “Укртелекому”. Однак підготувати підприємство до конкурсу не вдалося.

Торги перенесли з серпня на грудень, однак за такий короткий строк компанію навряд чи вдасться збути. Інших прибуткових і ліквідних активів у держави немає, тож план з приватизації 2010 року буде провалений.

Уряд у своїх розрахунках був занадто оптимістичним. Виявилося, що ВВП виріс всього на 3,5%, темпи зростання у третьому кварталі уповільнилися, а економіка в умовах фіскального тиску на тлі ухвалення Податкового кодексу масово йде у тінь.

“Згортання діяльності підприємств відбувалося у 2009 році, але фіскальні наслідки цього процесу бюджет почав відчувати 2010 року. Фірми масово закривалися і погашали свої податкові зобов'язання. Цього року вони вже не працювали”, — зазначив експерт Інститут бюджету і соціально-економічних відносин Артем Рудик.

Витрати скорочувати не хочуть

Стало зрозуміло, що політика збільшення доходів ні до чого путнього не приведе, тож доведеться скорочувати витрати. Однак чиновники кажуть: робити секвестр — означає різати по живому, адже три чверті витрат ідуть на соціальні цілі.

Лише 7% ВВП становить бюджетне фінансування Пенсійного фонду. Величезні гроші знадобляться на покриття дисбалансу внутрішніх і зовнішніх цін на газ. За прогнозами “Нафтогазу”, прямі збитки від продажу палива теплокомуненерго та промисловим підприємствам у 2010 році становитимуть 17 мільярдів гривень.

Також державна компанія має повернути 12,1 мільярда гривень компанії “РосУкрЕнерго”. Рішення про це ухвалив Стокгольмський міжнародний арбітражний суд, а Верховний суд України підтвердив його.

Влітку під тиском МВФ уряд скоротив витрати державного бюджету. Дефіцит зменшився до 4,99% ВВП, доходи — на 13,4 мільярда гривень, витрати — на 17 мільярдів гривень. Однак цього виявилося замало.

Здавалося б, треба скорочувати витрати на утримання державного апарату, які 2010 року збільшилися на чверть, але уряд проігнорував рекомендації і не лише не зменшив, а й наростив видатки на своє існування.

Зокрема, Кабмін на 70 мільйонів гривень збільшив фінансування обласних і районних держадміністрацій, на 54 мільйони гривень — Верховної ради, на 5 мільйонів гривень — Державного управління справами, на 200 мільйонів гривень — лікування народних депутатів, на 4,52 мільйона гривень — курортів ДУС.

Невідомо, за рахунок яких витрат фінансується придбання вертольота та спорудження вертолітного майданчика. Лише гелікоптер коштує 17 мільйонів доларів, що у 2,5 разу дорожче, ніж у президентів США, Росії і Німеччини.

Кабмін міг би зменшити витрати за рахунок обмеження пільг чиновникам. У першу чергу, це стосується пенсійних виплат. Пенсія 55% пенсіонерів не перевищує 800 гривень, тоді як їх частка у загальній сумі видатків становить лише 38%.

Водночас, 28% пенсійних видатків припадає на 12% пенсіонерів з пенсіями понад 1 500 гривень, а 3,2 тисячі пенсіонерів отримують пенсію понад 10 тисяч гривень.

Могли б у Кабміні зекономити і на зменшенні штату чиновників, кількість яких за останні 15 років зросла утричі. У 2009 році президент Віктор Ющенко наказав скоротити кожного п'ятого службовця, але насправді їх побільшало на 3%.

“У нас 300 тисяч податківців, але ніхто не робить реорганізації для збільшення ефективності їх роботи і зменшення штату”, — каже екс-міністр фінансів Ігор Уманський.

Натомість уряд вирішив обмежити інші витрати. Кабмін відмовився від рекапіталізації Укргазбанку, банку “Київ” і “Надра банку”. Кабмін планував у 2010 року виділити на ці потреби 12 мільярдів гривень.

Також Кабмін вирішив зменшити витрати на виплату пенсій військовим. Згідно з урядовим законопроектом, військовики будуть виходити на пенсію у 55 років, жінки — у 50 років, але за умови військової вислуги понад 20 років. Зараз пенсію отримують ті, які відслужили в армії понад 20 років — незалежно від віку.

Кожна третя бюджетна гривня — позичена

Якщо від бюджету відняти позичені кошти, то бюджетна дірка зросте до третини усієї казни. У 2010 році уряд позичив майже 100 мільярдів гривень. На обслуговування боргу цьогоріч треба віддати 22 мільярди гривень.

У 2011 році треба виплатити 54 мільярди гривень, у 2012 році — 47,4 мільярда гривень, у 2013 році — 55,2 мільярда гривень, і це за умови, що нових кредитів країна брати уже не буде. На 1 вересня 2010 року сума боргів сягала 380 мільярдів гривень — у п'ять разів більше, ніж у 2005 році.

Стає зрозуміло, що повністю виконати бюджет уряду не вдасться навіть з новими позиками, тому фінансування державних програм з підтримки аграріїв, вугільної галузі та енергетики уже зараз відбувається за залишковим принципом. Гроші йдуть, насамперед, на пенсії, зарплати та утримання чиновників.

Під час секвестру бюджету у липні витрати на АПК і так скоротилися з 3 мільярдів гривень до 1,3 мільярда гривень. На будівництво тваринницьких комплексів витратять удесятеро менше: замість 1 мільярда гривень — 0,1 мільярда гривень.

Фінансування інноваційно-інвестиційних проектів урізали на 800 мільйонів гривень, суму на компенсацію ставок за кредитами — на 1,7 мільярда гривень, витрати на безпеку шахтарської праці — на 2,7 мільярда гривень, кошторис на будівництво житла для військовослужбовців — на 650 мільйонів гривень.

Фактично, з інвестиційних програм у повному обсязі фінансується лише підготовка до “Євро-2012”. У 2010 році на це з держбюджету буде витрачено 23,7 мільярда гривень — удвічі більше, ніж передбачалося у попередньому бюджеті програми.

У 2011 році уряду доведеться кардинально зменшувати видатки, тому у проекті нового бюджету варто чекати непопулярних статей. Мінфін обіцяє передати головний фінансовий документ до парламенту не пізніше 20 грудня.

Сергій ЧИГИР