Гіроакі Куромія: “Конфлікт на Донбас принесла Росія”

- Чому ви звернули увагу на Донбас? Як ви взагалі про нього дізналися?

— Дивно, так? Не знаю, чомусь, коли я працював над докторською дисертацією, яка присвячена сталінській індустріалізації та першій п’ятирічці, помітив, що саме Донбас завжди викликав багато різних питань і проблем. Мені стало цікаво, чому цей регіон був таким особливим у СРСР. І я вирішив написати дослідження.

- Звідки ви так добре знаєте російську мову?

— Я вчив її в Токіо, коли був студентом. Багато разів бував у Донецькій області. Вперше ще в жовтні 1989-го. Дуже давно! 26 років тому. Ще за радянської влади.

- Як ви збирали матеріал для книжки?

— Спочатку було дуже важко. Мене допустили до держархіву, але найцікавіші матеріали були недоступні. Тільки після розпаду СРСР зміг потрапити до партархіву. Я там бував і в Донецьку, і в Луганську. А вже на початку 1990-х мене допустили в архіви СБУ. І це дуже допомогло. Боюся, що зараз ті архіви вже втрачені. Мені сказали, що вони вже вивезені до Росії.

- Ви і далі стежите за подіями на Донбасі?

— Так, звичайно, мені цікаво. Хоча в мене зараз інші теми для дослідження. Я не пишу весь час книжки про Донбас. Але читаю про цей регіон завжди.

- На вашу думку, які історичні причини війни на Донбасі?

— Історичні причини існують. На Донбасі завжди воювали проти центральної влади. Вони не довіряли зовнішній владі, хотіли зберегти свого роду свободу, автономію. Моя книж­ка тому й називається “Свобода і терор” — це дуже донецькі поняття, хоча вони протилежні за значенням. Після розпаду СРСР Донбас став частиною незалежної України. Мені здається, що тамтешнє населення мріяло про своє майбутнє у її складі. Але в справи України стала втручатися Росія. Вона ніби запропонувала жителям Донбасу певну політичну альтернативу, якої раніше не було. Це створило зовсім іншу картину політичного життя, багато людей переорієнтувалося на РФ, вбачаючи в ній порятунок від злиднів. Росія, звичайно, винна в тому, що трапилося.

- Ви писали у своїй книжці, що колись існував конфлікт між українським населенням на Донбасі, селянами та приїжджими робітниками з Росії. Ви не думаєте, що зараз продовжується конфлікт?

— Ні. Звичайно, конфлікти були, сварки були, але не тільки на Донбасі. Були і в Києві. Київ до революції взагалі був центром російського націоналізму, “Чорної сотні”. Але все змінилося. І давні конфлікти не мають стосунку до сьогоднішньої реальності. Я думаю, там не стоїть мовне питання, це конфлікт, принесений ззовні, з Росії. Це не означає, що Донбас не був незадоволений. Але не думаю, що люди мріяли про війну.

- Коли ви писали книжку, вона, напевно, привернула увагу вузького кола осіб, оскільки Донбас нікого не цікавив. Але тепер, коли там йде війна, про яку знає весь світ, чи є сплеск інтересу до вашої книжки?

— Не знаю. Англійське видання ще можна купити, але український варіант, на жаль, недоступний. Мені сказали, що наступного року можуть перевидати. Але це справа видавництва.

- Ви підтримуєте зв’язок із видавництвом?

— Ні, я не маю ніякого зв’язку з ним. У 2001 році, коли мою книжку видавали, я сказав: економіка України в поганому стані, дайте право на переклад безкоштовно. Й американське видавництво безплатно дозволило українському видавництву друкувати мої праці. Думаю, річ не в авторському праві.

- Ви ще займаєтеся проблемами України?

— Так, я і далі вивчаю історію України. Написав книжку “Голоси розстріляних” про великий терор в Україні. Вона була перекладена польською мовою, але чомусь не була перекладена українською. Ще я написав про тих, хто був засуджений за антирадянську діяльність у 1952 році, за релігійні переконання. Це книжка про адвентистів із Білої Церкви. Мене цікавить сталінський період. Україна — дуже цікава країна. І значно відкритіша, ніж Росія. У вас набагато легше працювати.  

Біографічна нота

Гіроакі Куромія — американський історик японського походження. Закінчив Токійський університет. У 1985—1990 роках науковий співробітник Королівського коледжу (Кембридж, Велика Британія). Із 1990-го — професор Університету Індіани (США). Спеціалізується на історії СРСР. Автор монографії “Свобода і терор у Донбасі”

Денис КАЗАНСЬКИЙ