Гірник жебрак, коли нема вугілля

Обидва вугільні підприємства залишилися без діючих лав і не здійснюють видобуток палива: перша шахта — з грудня минулого року, друга — з лютого нинішнього.

— Остаточно не вирішено питання виділення бюджетних коштів, які нам обіцяли на технічне переозброєння, — пояснив голова Донецької об’єднаної територіальної організації Укрвуглепрофспілки Євген Бондаренко. — Про це ішлося ще навесні, у квітні—травні обіцяли на рівні уряду, що коли гроші виділятимуть, про нас не забудуть. Сьогодні кошти начебто з’явилися, але на наші шахти нічого не надійшло. Коли шахта не видобуває вугілля — це неприродно.

Торік аналогічна ситуація склалася на іншій донецькій шахті — “Трудівській”, яка не видобувала вугілля вісім місяців через відсутність коштів на оснащення нової лави. Тоді гірники кілька разів проводили акції протесту, вимагаючи роботи. Теперішнє становище колективів також турбує профспілку. Адже відсутність видобутку впливає на заробіток.

— Сьогодні шахти позичили гроші на обладнання, лави монтують, люди приходять на роботу. Але питання з фінансуванням не вирішується, — додав лідер теркому профспілки. — У нас відрядно-преміальна система — заробіток залежить від виконання планових завдань та інших показників. А на шахтах імені Челюскінців та імені Калініна виходить, люди отримують практично саму ставку. Тоді як на шахтах, які працюють стабільно, зарплата робітників основних професій на 30—40 відсотків вища.

Об’єднана територіальна організація профспілки направила листа на ім’я міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка, наполягаючи на виділенні коштів для підготовки нових лав на двох шахтах. Шахта імені Челюскінців потребує понад 46 мільйонів гривень, імені Калініна — майже 30 мільйонів. Раніше гірники вже зверталися до профільного міністерства, а також до народних депутатів України Тетяни Бахтєєвої та Валентина Ландика і до міського голови Олександра Лук’янченка.

Цього року завдяки прийняттю відповідних законів відкрито шлях до приватизації державних шахт. Однак про цю перспективу самі гірники знають мало. “Визначеності поки що немає, все це на рівні якихось бажань чи сфер впливу. Ми як профспілка маємо у цьому питанні тверду і впевнену позицію: будь-яку таку дію мають узгоджувати з нами. Знаю, що приватний власник хоче забрати три найперспективніші шахти. Але ми ставимо головну вимогу: щоб держава гарантувала подальше нормальне функціонування тих шахт, які залишаться у державній власності, щоб створила всі умови для роботи і надавала фінансову підтримку”, — пояснив Євген Бондаренко.

Призупинення видобутку вугілля на двох підприємствах знижує привабливість компанії в очах потенційних інвесторів. А затягування із виділенням бюджетних коштів змушує сумніватися, що після проведення приватизації державні шахти не відчуватимуть проблем.

Ліна КУЩ.